Кїнословник-Мисливскїі
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жок, |
легенд, сказань. Усілякі |
|||
|
ФАНТАСМАГОРІЯ |
|
[від |
подорожі на інші планети або |
||||||||||
грец. |
Phantasma |
|
— |
видіння, |
мандрівки |
в часі, антиутопії |
||||||||
привид і Agoreuo — кажу] — |
про світ майбутнього або засте |
|||||||||||||
щось нереальне, химерні виді |
реження про непередбачу вашій |
|||||||||||||
ння, |
маячливі фантазії, |
мана. |
розвиток подій у теперішньому, |
|||||||||||
У |
кінематографі |
|
— |
піджанр |
різноманітні надприродні ство |
|||||||||
фантастики, |
фільм про |
щось |
ріння — на зразок Франкенш |
|||||||||||
нереальне, що зображує химер |
тейна, Голема, Дракули — або |
|||||||||||||
ні видіння, маячливі фантазії. |
вчені-експериментатори |
типу |
||||||||||||
Фільми: «Куб», «Обід голяка». |
«людини-невидимки» і «докто |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ра Жекіла», різноманітні фан |
||||
|
ФАНТАСТИКА |
В |
КІНО - |
тазії, коміксові твори — усе це |
||||||||||
батьком |
кінофантастики слід |
так чи інакше взяте з фантас |
||||||||||||
уважати француза Ж. Мельєса, |
тичної літератури. |
|
||||||||||||
який вже в 1896 році (наступ |
Однак за своїми жанровими |
|||||||||||||
ного |
року |
після |
|
винайдення |
характеристиками феєрії мало |
|||||||||
кінематографа) почав |
знімати |
чим |
відрізняються від |
типо |
||||||||||
казкові, |
містичні, |
|
фантастич |
вої літературної |
«фентезі», або |
|||||||||
ні історії. Хоча перші стрічки |
«легкої фантастики». Крім того, |
|||||||||||||
зі справжнім |
науковим |
сюже |
у фантастичному кіно зберіга |
|||||||||||
том та антуражем були ство |
ється поділ на «science-fiction», |
|||||||||||||
рені на початку XX століття: |
тобто |
«наукову |
фантастику», |
|||||||||||
«Завоювання |
повітря» |
(1901) |
і «weird fiction», або «моторош |
|||||||||||
Ф. Зекка |
і |
«Подорож |
на Мі |
ну, надприродну фантастику». |
||||||||||
сяць» (1902) Мельєса. До речі, |
«Fantasy» |
найбільш наближе |
||||||||||||
у другій |
картині |
використані |
на до пригодницького |
твору |
||||||||||
мотиви з творів Ж. Верна, що |
(але ж фантастика — це один |
|||||||||||||
підкреслює зв'язок фантастич |
із жанрів пригодницького ме- |
|||||||||||||
ного кіно з літературною тради |
гажанру, тобто групи жанрів). |
|||||||||||||
цією — і не лише XIX століття, |
У свою чергу, «weied fiction» |
|||||||||||||
коли |
фантастична |
література |
змикається з «horror», напри |
|||||||||||
стала |
самостійним |
напрямом, |
клад, з «фільмами жахів» у всій |
|||||||||||
але й творів попередніх століть. |
їх різноманітності. Іноді досить |
|||||||||||||
По суті, всі |
міфи |
та популяр |
важко визначити чітку межу. |
|||||||||||
ні |
сюжетні |
конструкції |
кіно |
Ще один «загін» фантастич |
||||||||||
фантастики запозичені з кни |
них стрічок утворюють |
«бойо- |
198
вики», |
дія |
яких |
відбувається |
дискредитують цей |
жанр, що |
||||||||||
в найближчому або віддалено |
має успіх у глядачів. |
|
|
|
|||||||||||
му майбутньому. Однак, кращі |
Фантастичні мотиви можуть |
||||||||||||||
з |
них |
неминуче |
змикаються |
бути |
присутніми |
в |
|
мелодра |
|||||||
з жанром антиутопії, що має |
мах, любовних історіях, мюзи |
||||||||||||||
відношення вже |
до |
серйозної, |
клах |
(«Вулиці у |
вогні», |
1984 |
|||||||||
«наукової фантастики». Перш |
і «На перехресті шляхів», |
1986, |
|||||||||||||
за все, слід назвати серіал про |
обидва — В. Хілла; «Сум'яття |
||||||||||||||
«безумного |
Макса» |
(1979— |
в думках», 1985 і «Укладають |
||||||||||||
1985) австралійця Дж. Мілле- |
ся на небесах», 1987, обидва — |
||||||||||||||
ра, фільми «Втеча з Нью-Йор |
Е. Рудолфа, |
«Майкл» |
Н. Еф |
||||||||||||
ка» |
(1981) |
Дж. |
Карпентера, |
рон, 1996), у легких еротичних |
|||||||||||
«Блейд-раннер» (1982) Р. Скот |
стрічках |
(«Амазонки |
на |
мі |
|||||||||||
та, «Термінатор» (1984) Дж. Ка |
сяці» |
Дж. Лендіса, |
|
Дж. Дан |
|||||||||||
мерона. А от стрічка «Робот-по- |
те, К. Готтліба, |
П. Хортона, |
|||||||||||||
ліцейський» (1987) П. Верхуве- |
Р.К. Вайсса, 1986; «Земні жін |
||||||||||||||
на чомусь сприймається як ре |
ки легкодоступні» Дж. Темпла, |
||||||||||||||
альна |
історія з |
теперішнього |
1989), |
у |
більш провокаційних |
||||||||||
з |
допоміжними |
атракціонами |
картинах («Рідке небо» С Цу- |
||||||||||||
фантастичного штибу для роз |
кермана, 1986) і навіть у жор |
||||||||||||||
ваги |
публіки. Вона |
позбавле |
стких |
порнофільмах |
(«Зірка |
||||||||||
на глибини пророцтва і засте |
Бейб», |
«Ультраплоть»). |
Див. |
||||||||||||
реження, яка відрізняє |
кращі |
«Комікси в |
кіно», |
«Надпри |
|||||||||||
фантастичні фільми, навіть ті, |
родна |
(моторошна) |
фантасти |
||||||||||||
що обходяться без супертех- |
ка», |
«Науково-фантастичний |
|||||||||||||
ніки. Ну, а маса наслідуваль |
фільм». |
|
|
|
|
|
|
||||||||
них, |
|
спекулятивних |
картин |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
(«Клас 1984 року» М. Лестера, |
Ф Е М І Н І С Т И Ч Н И Й |
||||||||||||||
1982; «1990: Вояки із Бронксу» |
ФІЛЬМ [англ. Feminist Film] — |
||||||||||||||
Е.Дж. Кастелларі, 1983; його |
це фільм виключно для жінок |
||||||||||||||
ж «Втеча із Бронксу», «Вояки |
і про жінок. У феміністичних |
||||||||||||||
2072 року» Л. Фульчі, «Кордон |
фільмах |
чоловіки |
|
зазвичай |
|||||||||||
міста» А. Ліпстанда — усі 1984; |
не розглядаються, |
однак |
про |
||||||||||||
«Роллерблейд» Д. Дж. |
Джек |
стежуються |
певні |
сексуальні |
|||||||||||
сона, 1986 та ін.), постійно ти |
стереотипи — чи то жіночий, |
||||||||||||||
ражуючи |
винайдені |
«першо- |
чи чоловічий, бо фільм основа |
||||||||||||
прохідниками» прийоми, лише |
ний на сексизмі. Прикладами |
199
можуть |
бути |
фільми: |
«Фільм |
Бландена» |
(The |
|
Amazing |
Mr. |
|||||
про Жінку |
Хто» |
(Film |
About |
Blunden, 1972), |
«Туман» |
(The |
|||||||
a Woman Who, 1974), «Супер- |
Fog, 1979). |
|
|
|
|
|
|||||||
дайк» (Superdyke, |
1975), |
«Під |
|
|
|
|
|
|
|
||||
готовка» (Getting Ready, 1977). |
ФІЛЬМ |
ПЛАЩА І |
ШПА |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ГИ — жанр французького кіно, |
||||||
ФІЛЬМ ДІЇ - Див. «Бойо |
популярний у 50-х — на початку |
||||||||||||
вик». |
|
|
|
|
|
|
70-х років. Цей жанр для Фран |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
ції був тим самим, що вестерн |
||||||
ФІЛЬМ ЧОЛОВІЧОЇ ДІЇ для Америки. Фільм плаща |
|||||||||||||
[англ. Male Action Film's] — тер |
і шпаги |
перекручує історичну |
|||||||||||
мін цей — за всієї його умов |
реальність, |
виявляючись |
на |
||||||||||
ності — |
приблизно відповідає |
бором малюнків літературного |
|||||||||||
прийнятому |
в |
нас |
означен |
походження, які все більше від |
|||||||||
ню — гостросюжетні |
фільми. |
даляються від реальності. Най- |
|||||||||||
З тією лише різницею, що не |
популярніший |
актор |
жанру |
||||||||||
всі воєнні фільми, у тому чис |
Жан Маре відроджував леген |
||||||||||||
лі не всі американські воєнні |
дарний образ лицаря, який по |
||||||||||||
фільми, |
доречно |
|
віднести до |
винен звільнити свою полоне |
|||||||||
гостросюжетних. |
|
Твори |
три |
ну принцесу... Один французь |
|||||||||
єдиного жанру, про який мо |
кий критик щодо лицарського |
||||||||||||
виться, називаються зазвичай |
амплуа |
Ж. Маре |
саркастично |
||||||||||
просто фільмами дії. Див. «Бо |
зазначив: «Він дивовижний як |
||||||||||||
йовик». |
|
|
|
|
|
|
атлет і як актор; мені здається, |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
в його особі ми здобули нового |
||||||
ФІЛЬМ ПРО |
|
ПРИВИДІВ |
Е. Флінна». |
|
|
|
|
|
|||||
[англ. Ghost Film] — мали різ |
Найбільш |
відомі |
фільми |
||||||||||
ну спрямованість. Під час за |
плаща і шпаги: «Три мушке |
||||||||||||
родження жанру часто це були |
тери», |
«Горбань», |
«Таємниця |
||||||||||
гумористичні фільми і комедії. |
Бургунського двору», «Паризь |
||||||||||||
Зазвичай фільми |
про |
приви |
кі таємниці», «Залізна маска», |
||||||||||
дів не були |
фільмами |
жахів. |
«Капітан», серіал «Анжеліка». |
||||||||||
У фільмах цього жанру приви |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ди допомагають |
людям |
пере |
ФІЛЬМ |
НАСИЛЬСТВА |
|||||||||
осмислити хибні |
|
вчинки, які |
[англ. Violence-Films] — різно |
||||||||||
вони зробили: «Верх» |
(Topper, |
вид фільму жахів. Див. «Фільм |
|||||||||||
1937), |
«Здивування |
містера |
жахів». |
|
|
|
|
|
|
ФІЛЬМ ПЕРЕСЛІДУВАН НЯ [англ. Film a Chase; Chase Movie] — фільми цієї категорії будуються на пересуванні го ловного героя, якого переслідує хижак або група людей. Кла сичні фільми: «Ніч мисливців» (The Nifht of the Hunter, 1955), «Погоня» (The Chase, 1966), «Дуель» (1971). Один з найкра щих ранніх фільмів цього жан ру «Генерал» (The General, 1926, реж. Бастер Кітон).
ФІЛЬМ ЖАХІВ [англ. Horror Film] — елементи фантасмагорії та кошмару з'явилися вже на по чатку XX століття у фільмах Ж. Мел'єса. Розквіт жанру відбув ся в Німеччині, де було вигада но багато популярних у майбут ньому тем. «Празький студент» (Der Student von Prag, 1913) був однією з перших стрічок на тему двійників, «Голем» (Der Golem, 1915) розповідав про оживлен ня глиняного велетня. Суб'єк тивне перекручування у працях німецького кіноекспресіонізму природно викликало звернення до гіньйолю: у «Кабінеті докто ра Калігарі» (Das Kabinett des Dr. Caligari, 1920) з'явився бо жевільний убивця, а в стрічці «Носферату, симфонія жаху» (Nosferatu, eine Symphonie des Grauens, 1921, Ф. В. Мурнау)
вперше був використаний сю жет «Дракули» Б. Стокера.
У Голлівуді в німий період
жанр пов'язаний |
перш |
за все |
||
з іменами |
актора |
Л. |
Чені, |
|
майстра |
гриму |
і |
перевтілен |
|
ня, і режисера |
Т. |
Браунінга. |
З приходом звуку в кіно сту дія «Юніверсал» випустила фільми «Дракула» (Dracula, 1931) Т. Браунінга і «Фран кенштейн» (Frankenstein, 1931) Дж. Вейла. У першому голо вну зіграв В. Лугоши, у друго му — Б. Карлофф. За обома ак торами назавжди закріпилося амплуа страховиськ і вбивць, а стрічки викликали серію про довжень, як і «Мумія» (The Mu mmy, 1932) К. Фройнда і «Лю- дина-невидимка» (The Invisivle Man, 1933) Вейла. Сіквели час то не поступалися оригіналам або й перевершували їх («Наре чена Франкенштейна», The Bri de of Frankenstein, 1935, Вейла). В 1932 році Ф. Марч зіграв док тора Джекілла і містера Хайда в однойменному фільмі Р. Мамуляна (Dr. Jekyll and Mr.Hyde), що залишається кращою екра нізацією повісті РЛ. Стівенсона. Того ж року фільм В. Гальперіна «Білий зомбі» (White Zombie) передбачив поетичний
підхід до жанру |
продюсера |
В. Лютона, який |
зняв у 40-ві |
200 |
201 |
роки |
дев'ять |
картин |
на |
сту |
(Reptile, 1966) та ін. У Фран |
|||||||
дії |
«RKO». Лютон |
покладався |
ції Ж. Франжю зняв ліричний |
|||||||||
не на шокові ефекти, а на про |
фільм жаху «Очі без обличчя» |
|||||||||||
низливу |
атмосферу |
страху. |
(Les yeux sans visage, 1959). Дві |
|||||||||
Увага |
до |
деталей, |
дивовижні |
картини 1960 року поклали по |
||||||||
операторські |
та режисерські |
чаток сучасному жанру філь |
||||||||||
роботи роблять ці стрічки вер |
мів про маніяків (slasher mo |
|||||||||||
шиною жанру: «Котяче плем'я» |
vie): «Той, що підглядає» (Pe |
|||||||||||
(Cat People, 1942), «Я йшла по |
eping |
Tom, |
Велика Британія, |
|||||||||
ряд із зомбі» |
(І |
Walked |
With |
М. Павела) і «Психоз» (Psycho, |
||||||||
a Zombie, 1943) та ін. Кращим |
США, А. Хічкока). Хічкок зняв |
|||||||||||
режисером |
групи |
Лютона |
був |
також один з перших фільмів |
||||||||
Ж. Турнер, який пізніше вико |
про протистояння людей воро |
|||||||||||
ристав ту ж стилістику у фільмі |
жим і загадковим силам приро |
|||||||||||
«Ніч демона» (Night of the Dem |
ди — «Птахи» (The Birds, 1963). |
|||||||||||
on, Англія, 1958). Картина про |
Фільм Дж. |
Клейтона |
«Неви |
|||||||||
привидів «Непрохані» (The Un |
нні» |
(The |
Innocents, |
Велика |
||||||||
invited, 1944) — один із останніх |
Британія, 1961) був стильною |
|||||||||||
класичних фільмів жаху «золо |
переробкою повісті Г. Джеймса |
|||||||||||
того віку» |
Голлівуду. |
|
|
«Поворот гвинта». На початку |
||||||||
У 50-ті роки жанр поступив |
60-х років у США Р. Кормен |
|||||||||||
ся |
місцем |
науковій фантасти |
зняв серію стрічок за розпо |
|||||||||
ці, |
яка використовувала |
його |
відями Е. По, які відрізнялися |
|||||||||
елементи, зокрема в таких вда |
яскравістю |
образів, |
вивіре |
|||||||||
лих картинах, як «Щось» (The |
ною |
стилістикою, але |
недба |
|||||||||
Thing, 1951) і «Вторгнення ви |
лим ставленням до оригіналів. |
|||||||||||
крадачів тіл» (Invasion of the |
У цей же час з'явилися кращі |
|||||||||||
Body Snatchers, 1955). Зіркою |
зразки жанру в Японії, засно |
|||||||||||
малобюджетних |
фільмів |
жа |
вані на легендах про привидів: |
|||||||||
хів став В. Прайс, часто в ро |
«Кайдани» М. Кобаясі, «Бісова |
|||||||||||
лях |
божевільних |
вчених. |
На |
баба» К. Сіндо (обидва 1964 ро |
||||||||
прикінці десятиліття в |
Англії |
ку), «Чорні кішки в бамбукових |
||||||||||
студія |
«Хаммер» |
|
налагодила |
заростях» Сіндо (1968). |
|
|||||||
поточний випуск картин цього |
У 70-ті роки жанр зазнав фі- |
|||||||||||
жанру, серед яких з'явилося де |
лософськогоу і метафізичного |
|||||||||||
кілька |
гідних |
картин: «Няня» |
переосмислення: «Валерія та її |
|||||||||
(The Nanny, 1965), |
«Рептилія» |
тиждень див» (Valerie |
a tyden |
divu, |
Чехословаччина, |
1970) |
мар на вулиці В'язів» (1984), |
||||||||||
Я. |
Іреша; |
«А тепер не дивись» |
«Повсталі з пекла» (1987). |
||||||||||
(Don't Look Now, Велика Бри |
|
|
|
|
|
||||||||
танія, |
1973) Н. Роєга. В Італії |
ФІЛЬМИ |
КАТАСТРОФ |
||||||||||
Д. Ардженто, йдучи по слідах |
[англ. Catastrophe Film] — жанр |
||||||||||||
свого |
попередника |
М. Бава, |
фільму, в центрі сюжету якого |
||||||||||
об'єднав у своїх кращих філь |
значні (іноді глобальні) |
ката |
|||||||||||
мах крайню жорстокість з каз |
строфи, стихійні лиха, |
епіде |
|||||||||||
ковою |
нереальністю |
дії: «Зі |
мії тощо. Термін з'явився в 70- |
||||||||||
тхання» (Suspiria, 1977) і «Фе |
ті роки після виходу фільмів |
||||||||||||
номени» |
(Phenomena, |
1985). |
«Пригоди |
«Посейдона» |
(1972) |
||||||||
Канадець Д. Кроненберг додав |
P. Німа і «Пекло в піднебессі» |
||||||||||||
до |
жанру |
притчові |
елементи |
(1974) Е. Аллена і Дж. Гіллермі- |
|||||||||
і моральний вимір: «Дрож» (Sh |
на. Серед інших фільмів цього |
||||||||||||
ivers, 1975), «Відеодром» (Vi- |
жанру треба відзначити: «Зем |
||||||||||||
deodrome, 1982) тощо. У США |
летрус» (1974) М. Робсона, «Ла |
||||||||||||
Дж. Карпентер |
зняв |
декілька |
вина» (1978) К. Аллена, «Лан |
||||||||||
стрічок, що виділялися з-поміж |
цюгова реакція» (1980) І. Бер- |
||||||||||||
комерційного потоку, |
зокрема |
рі, «Смерч» (1996) Я. де Бонта, |
|||||||||||
«Переддень |
Дня |
всіх святих» |
«Вулкан» |
(1997) Н. Джексона. |
|||||||||
(Halloween, |
1978). |
Популярні |
У жанрі фільму катастроф зро |
||||||||||
в 80-ті роки серіали — «Кошмар |
блена і радянська стрічка «Екі |
||||||||||||
на вулиці В'язів» (Nightmare on |
паж» (1980). |
|
|
|
|||||||||
Elm Street), «П'ятниця, ІЗ-те» |
Жанр катастроф передбачає |
||||||||||||
(Friday the 13th) та ін. — не дода |
наявність |
у |
картині |
зіркового |
|||||||||
ли до жанру нічого нового, крім |
складу виконавців, |
чиї |
персо |
||||||||||
кривавих |
спецефектів. |
Серед |
нажі опиняються в критичній |
||||||||||
кращих зразків жанру 90-х |
ситуації: |
в |
картині |
«Пригоди |
|||||||||
років — фільми |
|
«Дзеркальна |
«Посейдона» Джин Хекмен ря |
||||||||||
шкіра» |
(Reflecting |
Skin, |
1990) |
тує тих, хто вижив під час кора |
|||||||||
Ф. Рідлі та «Сім» (Seven, 1995) |
бельної аварії; у фільмі «Пекло |
||||||||||||
Д. |
Фінчера. |
Приклади |
філь |
в піднебессі» Пол Ньюмен і Стів |
|||||||||
мів «Ніч живих мерців» (1968), |
Мак-Куін |
евакуюють |
людей |
||||||||||
«Той, |
що |
виганяє |
диявола» |
з палаючого |
хмарочосу; |
зловіс |
|||||||
(1973), |
«Керрі» |
(1976), |
«Озна |
ною, від якої холоне кров, варі |
|||||||||
ка» |
(1976), |
«Хеллоуїн» |
(1978), |
ацією на ту ж тему став фільм |
|||||||||
«П'ятниця, 13-те» (1980), «Кош |
Стівена |
Спілберга |
«Щелепи» |
202 |
203 |
(1975), де курортне містечко те |
Але справжнім розквітом фе |
|||||||||||
роризує велика біла акула. |
єричного |
(або легкого фантас |
||||||||||
|
|
|
|
тичного) |
кінематографа |
треба |
||||||
ФУТУРИЗМ [від лат. Fut- |
вважати |
епоху |
|
супервидовищ- |
||||||||
urum — майбутнє] — авангар |
ного кіно, що почалася з того мо |
|||||||||||
дистський напрям |
в європей |
менту, коли в 1977 році на екра |
||||||||||
ському мистецтві 1910—1920-х |
ни |
вийшла |
картина |
«Зоряні |
||||||||
років, зазвичай Італії та Росії. |
війни» |
Дж. Лукаса, як і її про |
||||||||||
Футуристичний фільм — під- |
довження |
«Імперія завдає уда |
||||||||||
жанр |
науково-фантастичного |
ру у відповідь» (1980) Е. Керш- |
||||||||||
кіно, що змальовує песимістич |
нера та «І повернення Джидая» |
|||||||||||
не майбутнє, як правило, піс |
(1983) |
Р |
Маркуенда. Усі |
вони |
||||||||
ля глобальної |
катастрофи або |
є справжніми |
фантастичними |
|||||||||
ядерної війни. Найбільш відо |
стрічками |
казково-коміксового |
||||||||||
мі фільми: «Шалений Макс» |
плану, що являли собою захо |
|||||||||||
(1977), «Водний світ» (1995). |
пливе видовище для родинного |
|||||||||||
Див. «Кіберпанк». |
|
перегляду, |
для глядачів |
будь- |
||||||||
|
|
|
|
якого |
інтелектуального |
рівня. |
||||||
ФЕНТЕЗІ |
В КІНО [англ. |
Кожен |
знайде |
в цих картинах |
||||||||
Fantasy Film] — жанр кінофе- |
своє, |
найбільш |
йому |
цікаве. |
||||||||
єрії, |
пов'язаний перш за все |
Діти |
радіють |
казці, |
підлітків |
|||||||
з ім'ям одного |
із |
засновників |
і молодь приваблює фантасти |
|||||||||
кінематографа |
— |
французом |
ка, |
техніка |
найвищого |
рівня, |
||||||
Ж. Мельєсом, який винайшов |
чудові спеціальні ефекти. Якщо |
|||||||||||
чи випадково |
відкрив багато |
ж шукати головну причину над |
||||||||||
основних трюків у кіно. Еле |
звичайного успіху Лукаса, який |
|||||||||||
менти феєрії або чарівного пе |
вигадав увесь |
серіал |
(фільми |
|||||||||
ретворення на екрані, звичайно |
перебувають у першій «десятці» |
|||||||||||
ж, найчастіше |
використовува |
найкасовіших фільмів |
в історії |
|||||||||
лись у кіноказках. Однак і такі |
американського |
кіно), |
то вона |
|||||||||
режисери, як Р. Клер («Уявна |
у правильно |
найденій |
манері |
|||||||||
подорож», 1925; «Краса дияво |
розповіді. |
Дж. Лукас |
створив |
|||||||||
ла», 1949) або Ф. Капра («Загу |
іронічну, дотепну, іноді пародій |
|||||||||||
блений горизонт», |
1937; «Жит |
ну, |
типово |
постмодерністську, |
||||||||
тя прекрасне», |
1946)застосову |
побудовану на всіляких цитатах |
||||||||||
вали фантазійні методи в своїх |
і посиланнях, надзвичайно ви |
|||||||||||
фільмах. |
|
|
нахідливу «зоряну фантазію». |
Інші фентезі також близькі |
ріалу (першим у циклі був «Зо |
|||||||||||||||||
до стилістики коміксу (в пер |
ряний шлях» — фільм Р Вайза, |
|||||||||||||||||
шу чергу, всі екранізації по |
1979; останнім, сьомим, поки є |
|||||||||||||||||
пулярних |
|
коміксів |
— «Супер |
«Зоряний шлях — Наступне по |
||||||||||||||
мен» |
Р Доннера |
(1978); |
«Су |
коління» Д. Карсона, 1994). Ба |
||||||||||||||
пермен II», (1980) і «Супермен |
гато стрічок зроблено як наслі |
|||||||||||||||||
III» (1981), обидва - Р. Лесте |
дування «Зоряних війн» («Бит |
|||||||||||||||||
ра, «Супемен IV: Битва за світ» |
ва за межами зірок» Дж.Т. Му- |
|||||||||||||||||
С. Дж. Ф'юрі |
(1986); |
«Флеш |
ракамі, 1980; |
«Льодові |
пірати» |
|||||||||||||
Гордон» |
М. |
Ходжеса |
(1980); |
С |
Реффілла, |
1984; |
невдалий |
|||||||||||
«Людина-кажан» Л. Мартінсо- |
у прокаті «колос» за 47 млн до |
|||||||||||||||||
на (1966); |
однойменна |
версія |
ларів |
«Дюна» |
Д. Лінча, |
1984 |
||||||||||||
Т. Бертона (1988), після неї було |
та ін.).Найкасовішоюамерикан- |
|||||||||||||||||
створено |
|
ще |
три |
|
продовжен |
ською картиною (до повторного |
||||||||||||
ня — |
«Людина-кажан поверта |
випуску в 1997 році «Зоряних |
||||||||||||||||
ється» |
самого |
Бертона |
(1992), |
війн» залишалася фантастична |
||||||||||||||
а також «Людина-кажан наза |
казка |
«Інопланетянин» |
|
(1982) |
||||||||||||||
вжди» (1995) і «Бетмен і Робін» |
С Спілберга — добра, мила роз |
|||||||||||||||||
(1997) |
— |
|
обидва |
Дж. Шумахе |
повідь про те, як діти долають |
|||||||||||||
ра). Якщо перший варіант «Бет- |
первісну |
неприязнь |
до інопла |
|||||||||||||||
мена» в 60-ті роки був більш |
нетної |
істоти |
і |
переймаються |
||||||||||||||
казковим, |
призначений |
для |
співчуттям до прибульця, нама |
|||||||||||||||
дітей, то у версіях Т. Бертона |
гаються йому допомогти. |
|
||||||||||||||||
більш очевидно проглядає кон |
|
У |
цілій |
|
низці |
сучасних |
||||||||||||
струкція |
|
авантюрних |
романів |
«фентезі» |
з |
|
трюками |
|
відчу |
|||||||||
«Плаща і шпаги» з благородним |
вається |
вплив |
кінематогра |
|||||||||||||||
месником-захисником справед |
фа |
Лукаса |
і Спілберга. |
На |
||||||||||||||
ливості та привабливих дівчат, |
приклад, |
у фільмі |
«Великий |
|||||||||||||||
які дістаються йому в нагоро |
переполох |
у Малому |
Китаї» |
|||||||||||||||
ду. Звичайно, не обійшлося без |
(1986) Дж. Карпентера, |
«Горя |
||||||||||||||||
супервидовищних спецефектів, |
нин» |
(1986) |
Р Малкеї і навіть |
|||||||||||||||
фантастичних трюків, новинок |
у картинах про ніндзя («Нін- |
|||||||||||||||||
технічної думки. |
|
|
|
|
дзя III — Панування» С. Фер- |
|||||||||||||
До «фентезі» можна віднести |
стенберга, 1985). Однак, мож |
|||||||||||||||||
відомий |
кіносеріал |
«Зоряний |
на |
згадати, |
що |
американські |
||||||||||||
шлях», створений на основі по |
критики не без підстав вважа |
|||||||||||||||||
пулярного в 60-ті роки телесе |
ють: на |
стрічки |
двох |
лідерів |
204 |
205 |
супервидовищного кіно значно |
в кіно», «Надприродна (мото |
|||||||||
вплинули |
«самурайські філь |
рошна) фантастика», |
«Науко |
|||||||
ми» А. Куросави. Зокрема, се |
во-фантастичний фільм». |
|||||||||
ріал |
«Зоряні війни» |
перегуку |
|
|
|
|
||||
ється з його картиною «Три не |
ХЕНТАЙ [Hentai] - з япон |
|||||||||
гідники в прихованій фортеці» |
ської |
мови |
перекладається |
|||||||
(1958). А тепер усі східні міфи |
як «збочений». |
За |
межами |
|||||||
і |
легенди |
заново засвоюють |
Японії затвердилося його єди |
|||||||
ся |
в |
перекрученому |
вигляді, |
не значення «мальована ероти |
||||||
в американізованому варіанті, |
ка і порнографія», як статична, |
|||||||||
у формі високотехнічних «ігор |
так і анімована. Першим хен- |
|||||||||
для будь-якого віку». Цікаво, |
тай-аніме вважається OAV-се |
|||||||||
що й екранізації комп'ютер |
ріал |
«Лоліта» |
(Lolita, |
1984), |
||||||
них ігор («Супербрати Маріо» |
а першим аніме, що визначив |
|||||||||
Р. Мортона і А. Дженкел, 1993; |
канон хентая, — OAV — серіал |
|||||||||
«Вуличний боєць» С. де Соузі, |
«Вершки першої ночі» |
(Cream |
||||||||
1994; |
«Смертельний |
бій» |
П. |
Lemon, 1984-1986). Див. «Ані |
||||||
Андерсона, |
1995) |
також |
ста |
ме». |
|
|
|
|||
ють |
близькими |
до |
естетики |
|
|
|
|
|||
«фентезі» та кінокоміксів. Див. |
ХОРРОР [англ. Horror] - |
|||||||||
«Комікси в кіно», «Фантастика |
Див. «Фільм жахів». |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1979), |
«Поліестер» |
(Polyester, |
|||
ЧОЛОВІЧА |
СЛЬОЗОТО |
1981), |
«Бітлджус» |
(Beetlejuice, |
|||||||||
ЧИВА |
МЕЛОДРАМА [англ. |
1988), |
«Сімейка |
Адамс» |
(The |
||||||||
Male Weepie] — жанрове фор |
Addams |
Family, 1991), «Бартон |
|||||||||||
мулювання, |
що |
|
з'явилося |
Фінк» (Barton Fink, 1991), «Де |
|||||||||
в американському |
критично |
лікатеси» |
(Delicatesstn, |
1991), |
|||||||||
му лексиконі на початку 70-х |
«Смерть їй личить» (1992). |
||||||||||||
років після виходу на екрани |
Див. «Комедія». |
|
|
|
|||||||||
фільмів |
«Крамер |
проти |
Кра |
|
|
|
|
|
|
||||
мера» і «Звичайні люди». |
|
ЧІКАНО ФІЛЬМ [англ. Chic- |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ano Film] — фільми цього жанру |
|||||
«ЧОРНА» КОМЕДІЯ [англ. |
почали створюватися з 1949 ро |
||||||||||||
Black Comedy] — комедія, по |
ку та випускаються до сьогодні. |
||||||||||||
будована |
на |
використанні |
Основна тема жанру обертаєть |
||||||||||
«чорного» |
гумору. «Чорні» ко |
ся навколо мексикансько-аме |
|||||||||||
медії за предмет своєї забави |
риканського питання, або конф |
||||||||||||
мають відкидання |
моральних |
ронтації мексикано-американ- |
|||||||||||
цінностей, що викликають по |
ців і англо-американців. Зви |
||||||||||||
хмуру посмішку. |
|
В |
«чорних» |
чайно, це протистояння не озна |
|||||||||
комедіях |
присутній |
сарказм |
чає, що в реальному житті воно |
||||||||||
щодо війни, смерті та хвороби. |
таке значне, як і в кінематографі. |
||||||||||||
Кіножанр |
|
сформувався |
на |
Приклади фільмів: «І-am Joaqu |
|||||||||
прикінці 40-их— на початку |
in» (1967), «З високо піднятою |
||||||||||||
50-х років |
в Англії. |
Класичні |
головою» |
(Walk |
Proud, |
1979), |
|||||||
фільми: |
«Леді |
вбивці» |
(Тру |
«Стояти |
й доставляти» |
(Stand |
|||||||
Ladykillers, |
|
1955), |
|
«Рожевий |
and Deliver, 1987). |
|
|
|
|||||
фламінго» |
|
(Pink |
|
Flamingos, |
|
|
|
|
|
|
|||
1972), «Гарольд і Мод» (Ha |
ЧІЛЛЕР [англ. |
Chiller] - |
|||||||||||
rold and Maude, 1972), «Життя |
той, що призводить до ознобу. |
||||||||||||
Браіна» |
(In |
the |
Life |
of |
Brian, |
Див. «Фільм жахів». |
|
206 |
207 |
|
ШПИГУНСЬКИЙ ФІЛЬМ [англ. Spy Film] — цей піджанр розповідає про діяльність шпи гунів. Зазвичай, це шаблонна розповідь про розкриття аген тів та їх загрозу національній або світовій безпеці. Фільми найчастіше базуються на ре альних або вигаданих подіях,
які мали місце за часів «холод ної війни» між США та СРСР. Психологічно такі фільми до помагали розрядити напругу між сторонами, втягнутими у конфлікт.
ШОКЕР [англ. Shocker]- той, що призводить до стану шоку. Див. «Фільм жахів».
208
|
|
|
|
|
в якому бос — безжальний не |
||||||
ЯКУДЗА-ЕЙГА [Yakuza Eiga] |
гідник і холоднокровний убив |
||||||||||
— жанр гангстерського |
кіно, |
ця. Двигуном сюжету є спро |
|||||||||
який виник у Японії в 60-ті |
би «поганого» боса |
витіснити |
|||||||||
роки. «Якудза-ейга» спирається |
з району «доброго». |
Зазвичай |
|||||||||
на схеми та мотиви класичних |
у першій сутичці гине поряд |
||||||||||
фехтувальних |
фільмів |
(Див. |
ний і добрий. І тут у дію всту |
||||||||
«Кенгекі»). Роніна, який карає |
пає герой фільму, якого грає |
||||||||||
зло, змінює якудза, своєрідний |
хтось із касових акторів. Він |
||||||||||
кентавр, породжений «кенгекі» |
один із «синків», якого не було |
||||||||||
та гангстерським фільмом. В |
поруч з «добрим» босом, коли |
||||||||||
«якудза-ейга» відсутня відда |
той |
потребував |
захисту. Він |
||||||||
ність самурая своєму сюзерену, |
міг у цей час просто самотньо |
||||||||||
але є відданість рядового ганг |
блукати або відбувати тюремне |
||||||||||
стера |
босу. Недарма рядових |
ув'язнення за минулі злочини. |
|||||||||
членів клану називають «ко- |
Тепер набирає сили «обов'язок |
||||||||||
бун» — синок. Принцип відда |
відданості». |
«Синок» |
врива |
||||||||
ності знову покладено в основу. |
ється |
|
в лігво |
ворога, |
вбиває |
||||||
Повторюючи |
канон |
«кенгекі», |
силу-силенну прибічників «по |
||||||||
в «якудза-ейга» дія теж обмеж |
ганого» |
боса |
і, |
помстившись |
|||||||
ується |
темпераментною |
сутич |
за вбивство хазяїна, йде з пови |
||||||||
кою, але тільки не на мечах, а з |
нною до поліції. |
|
|
|
|||||||
вогнепальною |
зброєю. |
Серій |
Герой, проливши певну кіль |
||||||||
ність і сталість ситуацій і харак |
кість |
крові, відбувши належне |
|||||||||
терів також поєднує ці стрічки. |
законом покарання, з'являєть |
||||||||||
Зміст фільму про якудза легко |
ся згодом у наступному фільмі, |
||||||||||
зводиться до однієї схеми. |
щоб знову поринути в кривавий |
||||||||||
Певний район великого міс |
бій з новими супротивниками. |
||||||||||
та з |
розкішними |
сучасними |
«Якудза-ейга» |
|
перебувала |
||||||
будовами із скла та бетону. Тут |
на вершині успіху в 70—80-х |
||||||||||
здавна хазяйнує «сім'я» якудза, |
роках і мала успіх у США. Під |
||||||||||
її бос — особистість виняткова, |
твердженням |
|
можуть |
бути |
|||||||
мета його життя — захищати |
фільми |
«Якудза» С. |
Полла |
||||||||
рядових мешканців |
від |
безза |
ка і «Чорний дощ» Р. Скотта. |
||||||||
коння за своїм власним зво |
У жанрі «якудза-ейга» і «кен |
||||||||||
дом законів. У цьому ж районі |
гекі» працює і популярний ре |
||||||||||
з'являється інший клан якудза, |
жисер Джон By. |
|
|
|
209
ЯПОНСЬКИЙ |
ХОРРОР |
жанрів, |
які |
автентично |
роз |
|||||
[англ. J-Horror] — жанр в япон |
вивалися протягом |
усієї |
істо |
|||||||
ському |
кінематографі, |
який |
рії японського |
кінематографа. |
||||||
з'явився наприкінці 50-х років. |
Японські |
жахи: |
«Королівська |
|||||||
Японський хоррор |
став |
про |
битва» Кінджі Фукасакі, в якій |
|||||||
відною |
частиною |
азіатського |
школярі змушені брати участь |
|||||||
екстремального і |
радикально |
у витонченій грі та вбивати |
||||||||
го кіно, частково через неспо |
один одного; «Спіраль» Хігу- |
|||||||||
діваний |
погляд |
на дійсність |
чинські, |
де |
відбувається |
маса |
||||
і витончені сцени |
|
насильства, |
раптових |
смертей від невідо |
||||||
а в більшій мірі через незнання |
мих стихійних змін; |
«Живий» |
||||||||
західним глядачем витоків і ме |
Ріюхея |
Кітамурі; |
«Casshern» |
|||||||
тафорики цих фільмів. Япон |
Казуакі Кірія; «Тецуо» і «Те- |
|||||||||
ські фільми жахів складаються |
цуо-2: Тіло-кувалда»; серіал |
|||||||||
з елементів інших традиційних |
«Guinea pigs». |
|
|
|
КІНОВИРОБНИЦТВО
АМЕРИКАНСЬКА НІЧ [фр. La Nuit Americaine; англ. Day for Night, D/N] — зйомка при ден ному світлі, але з отриманням нічного ефекту завдяки недо триманню, фільтрам або друку, або їх комбінації. Таку зйомку проводять через те, що вночі неможливо ефективно знімати велику ділянку, коли освітлен ня навіть обмежених ділянок дуже дороге і складне.
АМЕРИКАНСЬКИЙ МОН ТАЖ [англ. American Montage] — термін, що увійшов у вжиток
в20-ті роки. «Паралельний монтаж», що набув поширення
вСША, застосовувався для по
казу декількох дій у короткий відрізок часу. Завдяки цьому фільм ставав динамічнішим.
АНІМАСКОП [Animascoре] — технологія, розроблена в США, щоб полегшити роботу аніматорів. Актори знімали ся в русі на чорному тлі. Потім на силуетне зображення на кладали тло і промальовуван ня. Див. «Анімація».
АНІМАТРОНІКА [Animatronic] — маріонетка, рухами якої на відстані керує аніматор. Механізми, розташовані всере дині ляльки, звичайно склада ються з тросів і радіокерованих електродвигунів, за допомогою яких здійснюються рухи очей, повороти голови тощо.
Аніматроніку широко ви користовують у процесах ство рення віртуального руху.
210 |
211 |
|
|
|
|
|
|
|
в кадр зображення дощу, снігу, |
||
БАГАТОКРАТНЕ |
ЕКСПО |
різних написів, схем і т. д. Див. |
||||||
НУВАННЯ [англ. Multiple Ex |
«Подвійна експозиція». |
|
||||||
posure] — прийом комбінованої |
|
|
|
|||||
кінозйомки, заснований на по |
БЛУКАЮЧА МАСКА [англ. |
|||||||
єднанні в кадрі декількох зо |
Traveling Matte] — метод комбі |
|||||||
бражень шляхом |
послідовної |
нованої зйомки з використан |
||||||
зйомки різних об'єктів на одну |
ням білого силуету на чорному |
|||||||
кіноплівку. При багатократно |
тлі для визначення зони за |
|||||||
му експонуванні всього кадру |
міщення, ЩО дозволяє поміс |
|||||||
одне |
зображення |
мовби на |
тити героя в найнеймовірнішу |
|||||
кладається |
на інше, |
виходить |
обстановку. |
Блукаюча |
маска |
|||
кадр, що складається з декіль |
також дозволяє сумістити в од |
|||||||
кох |
зображень, |
які |
взаємно |
ному кадрі |
людей звичайних |
|||
просвічуються. |
Багатократне |
з велетнями і т. д. |
|
|||||
експонування |
використову |
|
|
|
||||
ють: |
для посилення |
вираз |
БУТАФОРІЯ [англ. |
Sce- |
||||
ності |
епізоду, що |
знімається |
hary] — предмети декоративного |
|||||
(наприклад, |
сцени |
спогадів, |
та ігрового оформлення зйомки, |
|||||
сновидінь); для отримання зо |
що імітують |
зовнішній |
вигляд |
|||||
браження у |
вигляді |
напливу; |
оригіналів, але з використанням |
|||||
при |
необхідності |
включити |
дешевших і легших матеріалів. |
ють по екранах: «Викриття» ВЕСТЕРНМЕН [англ. West- (Disclosure,1994) реж. Б. Леernman] — так у США в 30—50-х вінсон; «Матриця» останній роках називали режисерів, що віртуальний писк 90-х; «Дивні спеціалізуються на постанов дні» (1995) «Нірвана», «Екзис
ках вестернів. Див. «Вестерн». тенція», «13 поверх».
ВІРТУАЛЬНА |
РЕАЛЬ |
ВИКОНАВЧИЙ |
ПРОДЮ |
||||||
НІСТЬ У КІНО [англ. Virtual |
СЕР |
[англ. |
Executive |
Produc |
|||||
Reality] — надзвичайно |
попу |
er] — продюсер, який |
не |
має |
|||||
лярна комп'ютерна технологія, |
відношення до жодного техніч |
||||||||
що дозволяє користувачу іміту |
ного аспекту виробництва філь |
||||||||
вати проникнення в комп'ютер |
му, |
але несе |
відповідальність |
||||||
ний світ, ототожнюючи себе за |
за кінцевий продукт. Звичайно |
||||||||
допомогою підключених до тіла |
виконавчий продюсер розв'язує |
||||||||
датчиків (шолом, рукавички) з |
ділові і правові питання. |
|
|||||||
вибраним комп'ютерним персо |
|
|
|
|
|
|
|
||
нажем, фізично переживати всі |
В Н У Т Р І К А Д Р О В И Й |
||||||||
лякі відчуття від ширяння в не |
МОНТАЖ |
— |
монтаж, |
який |
|||||
вагомості аж до занять сексом. |
здійснюється |
за |
допомогою |
||||||
Сьогодні особливо |
популярна |
стаціонарного панорамування |
|||||||
тема в кіно. Звідси часта агре |
— поворотом |
кінокамери на |
|||||||
сивність віртуальних створінь. |
вколо своєї осі або рухом кі |
||||||||
Віртуальні монстри, |
утіка |
ноапарата в простір сцени, що |
|||||||
чі комп'ютерних мереж, |
кочу |
знімається. |
|
|
|
|
|
212 |
213 |
|
|
|
|
|
|
|
вав геги, надавши їм особливої |
||
ГЕГ [англ. Gag] — термін, що |
значущості в німому комічно |
|||||||
виник в |
англійському |
театрі |
му. У звуковому кіно геги вико |
|||||
в середині |
XIX |
століття. Гега- |
ристовуються і в діалозі, нада |
|||||
ми називалися |
фрази, |
жарти, |
ючи дії несподіваних, комедій |
|||||
які актор імпровізував під час |
них акцентів. |
|
|
|||||
виконання ролі. У період німо |
|
|
|
|||||
го кіно гегами стали називати |
ГЕГМЕН [англ. |
Gagman] - |
||||||
ся комічні трюки, що широко |
автор комічних |
ефектів, трю |
||||||
використовувались |
у |
коміч |
ків, дотепів, що допомагає сце |
|||||
них стрічках і часом набували |
наристу і режисеру в роботі |
|||||||
характеру |
вставних |
епізодів. |
над сценарієм і фільмом. Про |
|||||
Б. Кітон, Р. Ллойд, |
М. Ліндер |
фесія гегмен набула широкого |
||||||
та ін., |
широко |
застосовували |
розповсюдження |
в |
Голлівуді, |
|||
геги, самі складали їх. Ч. Ча |
де процес створення сценарію |
|||||||
плій |
по-новому |
використову |
поділений на декілька стадій. |
214
ДЕВЕЛОПМЕНТ [англ. De |
міцне |
місце |
серед |
виразних, |
|||||||||||
засобів кінематографа. У |
до |
||||||||||||||
velopment — розвиток] — пер |
кументальному і науково-по |
||||||||||||||
ші етапи розвитку кінопро- |
пулярному |
кіно |
дикторський |
||||||||||||
екту, |
що включають розробку |
текст |
має |
важливу |
функцію |
||||||||||
ідеї, |
доопрацювання |
сцена |
осмислення |
|
образотворчого |
||||||||||
рію |
(якщо |
проект |
починався |
матеріалу. |
Крім |
«монологіч |
|||||||||
з розгляду |
готового |
сценарію) |
них» |
форм |
дикторського |
тек |
|||||||||
до розкадрування і пошуку ко |
сту |
(голос автора |
або оповіда |
||||||||||||
манди та первинного |
фінансу |
ча) |
в |
документальному |
кіно |
||||||||||
вання. Девелопмент |
завершу |
також |
використовується |
«діа |
|||||||||||
ється створенням пакета. |
|
логічний» коментар, побудова |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ний як живе спілкування з ге |
||||||||
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ КІНО- |
роями, або розмова декількох |
||||||||||||||
ІНДУСТРІЇ [лат. Diversus - різ |
співбесідників між собою. |
|
|||||||||||||
ний + Facere — робити] — злит |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
тя кінокомпаній з банківським |
ДИНАМІЧНА КОМПОЗИ |
||||||||||||||
і промисловим капіталом з ме |
ЦІЯ — одна з форм композиції |
||||||||||||||
тою |
стійкішого фінансування |
кадру |
в кінематографі; харак |
||||||||||||
кінематографа. |
|
|
|
теризується |
|
підкресленою |
ди |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
намікою зображення на екрані. |
||||||||
ДИКТОРСЬКИЙ |
ТЕКСТ |
Динамічна композиція заснова |
|||||||||||||
[англ. Commentary] |
— уводить |
на не тільки на зйомці рухомих |
|||||||||||||
глядача в обстановку дії, дає |
перед |
камерою |
предметів, |
але |
|||||||||||
оцінку подій і характерів, зв'я |
й можливості проводити кіно |
||||||||||||||
зує між собою окремі епізоди |
зйомку з руху: з рук,з оператор |
||||||||||||||
фільму. Вміло поєднаний з ді |
ського крана, з літаків, потягів, |
||||||||||||||
єю в кадрі, дикторський текст |
автомобілів |
|
тощо. |
Динамічна |
|||||||||||
розширює |
композиційні |
мож |
композиція |
|
кінозображення |
||||||||||
ливості |
викладу сюжету |
кар |
виражається |
у |
внутрікадровій |
||||||||||
тини. |
Застосування |
диктор |
зміні |
кінематографічного |
пла |
||||||||||
ського тексту в кіно почалося |
ну, |
характеру |
операторського |
||||||||||||
з появою звуку. У практику сві |
освітлення. Просторове розта |
||||||||||||||
тового кіно дикторський текст |
шування речей у кадрі при ди |
||||||||||||||
як компонент ігрового фільму |
намічній композиції безперерв |
||||||||||||||
активно увійшов |
наприкінці |
но |
змінюється, |
що |
розширює |
||||||||||
40-х pp. і |
поступово |
завоював |
можливості монтажних компо- |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
215 |
|
|
|
|
|
|
|
|
зицій. Динамічна композиція сприяє достовірності і правдо подібності подій, що зобража ються на екрані.
ДИРЕКТОР ФІЛЬМУ [англ. Production Manag er] — адміністративно-госпо дарський працівник творчої групи, що очолює виробничу діяльність. Несе відповідаль ність за витрачання засобів і дотримання термінів поста новки фільму або телепереда чі. За дорученням продюсера може розпоряджатися грошо вими і матеріальними кошта ми знімальної групи, укла дати договори з акторами та іншими учасниками виробни цтва. Розміщує замовлення на виготовлення декорацій, веде підготовку необхідної матері альної бази.
ДУБЛЕР [фр. Doubleur; англ. Stand-in]
1. Актор, що замінює осно вного актора (звичайно, під час трюків);
2. Актор, що відтворює мову героя фільму іншою мовою під час дубляжу.
ДУБЛЬ [фр. Double — подвій ний] — знятий за один прийом епізод фільму. Наступна за ієра рхією після кадру (знімка) оди ниця майбутнього фільму, якою оперують і під час зйомок, і під час монтажу. Звичайно кожен епізод знімається багато разів (щоб вибрати найбільш вдалий, виключити брак плівки і т. п.), що і спричинило таку назву.
ДУБЛЯЖ [фр. Doublage; англ. Dubbing]
1. Процес додавання звуко вого супроводу або діалогів до фонограми фільму після закінчення зйомок. Він також використовується для виправ лення помилок у фонограмі;
2. Заміна звукової частини фільму на перекладену іншою мовою відповідно до артику ляції дійових осіб. Поширений в основному в Росії та Україні. Див. «Субтитри».
|
|
|
|
|
Швейцарія-Польща), удостоєні |
|||
Є В Р О П Е Й С Ь К Е |
К І Н Е М А |
багатьох |
призів, |
довели |
плід |
|||
Т О Г Р А Ф І Ч Н Е СПІВТОВАРИ |
ність подібної співпраці. |
|
||||||
СТВО - з 1970 року європей |
Та все ж турбота про про |
|||||||
ський |
кінематограф подару |
цвітання |
національної |
кіно- |
||||
вав світу багато гідних уваги |
промисловості |
залишається |
||||||
картин і режисерів. Усе більш |
в Європі головним питанням. |
|||||||
поширеним стає спільне |
ви |
Французькі та італійські |
кар |
|||||
робництво, коли кошти й ак |
тини як і раніше мають велику |
|||||||
торів для фільму надає не одна |
популярністьу всьому світі. Але |
|||||||
країна, адві або декілька. Де |
навітьуцихкраїнахза останній |
|||||||
які з ранніх спроб такого роду |
час дуже мало з'явилося робіт, |
|||||||
були |
недуже |
обнадійливими. |
які могли б змагатися з досяг |
|||||
На них озброїлися |
критики, |
неннями «нової хвилі» 1960-х |
||||||
а публіка не балувала своєю |
років. Кінематографісти |
Данії |
||||||
увагою. Проте такі картини, як |
і Швеції |
також |
перебувають |
|||||
«Кінотеатр |
«Парадізо» |
Джу- |
у тіні минулого. Інші європей |
|||||
зеппе Торнаторе (Італія-Фран- |
ські країни випускають значно |
|||||||
ція) і трилогія Кшиштофа Кис- |
менше фільмів, проте їх голоси |
|||||||
лєвського «Три кольори: синій, |
все голосніше звучать на світо |
|||||||
білий, |
червоний» |
(Франція- |
вій сцені. Див. «Копродукція». |
216 |
217 |
|