- •Програма державного екзамену з теорії та практики навчання і виховання
- •2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
- •3. Сутність та особливості національної системи виховання, її зародження, становлення та розвиток.
- •5. Зміст понять: людина, особистість. Розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особ-ті.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку осо-ті
- •8. Роль діяльності та спілкування в розвитку особистості
- •9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.
- •10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.
- •11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
- •12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.
- •13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.
- •14. Характеристика дидактичних принципів: науковості, систематичності, послідовності, доступності та зв’язку теорії з практикою.
- •15. Характеристика дидактичних принципів: наочності, свідомості та активності учнів у навчанні, забезпечення міцності знань, умінь та навичок.
- •16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Умови вибору методів навчання.
- •21. Суть понять, зміст освіти його класовий та історичний характер. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти
- •22. Навчальні плани, програми, підручники сучасної загальноосвітньої школи України, тенденції їх вдосконалення.
- •23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.
- •24. Сутність класно-урочної системи навчання. "Велика дидактика" я.А.Коменського як теоретична основа цієї системи.
- •25. Урок, як основна форма організації навчальною процесу в сучасній вітчизняній школі. Типологія та структура уроків.
- •26. Сучасні вимоги до уроку, підвищення його ефективності.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку. Етапи підготовки:
- •28. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання, його рушійні сили.
- •Рушійні сили пв
- •Етапи процесу виховання:
- •35. Закономірності та принципи виховання. Характеристика принципів: єдність свідомості і поведінки, природовідповідності, зв’язок виховання з життям, працею, виховання особистості в колективі.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім’ї, громадськості.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги до їх застосування.
- •41. Умови вибору методів виховання.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47.Форми взаємозв'язку школи та сім'ї. А.С.Макаренко та b.О.Сухомлинський про сімейне виховання..
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів Етнопедагогіка про моральне виховання молоді.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст та форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні школи у вирішенні завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник, як вихователь особистості школяра. Професійно-педагогічні вимоги до класного керівника.
- •Пед.Здібності:
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
Метод формування свідомості особистості - це група методів виховання яка охоалює:
методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування у них поглядів і переконань.
До них належать: і. словесні (лекції, доповіді, бесіди, розповіді, пояснення, диспути дискусії, екскурсії, читання науково-полпулярної, худ-ї літ-ри). 2. метод прикладу.
Словесні методи:
1. бесіда (фронтальна : групова, індивідуальна)
дуже важтиве значення мають бесіди які викликають довіру. Структура бесіди:
- вступ - в якому обгрунтуеться тема і вказутться пробяема(маг бути актуальною)
основна частина - найважливіше дати можливість учням висловлювати свої думки На результат бесіди впливає те, скільки вчитель говорить, чим вчитель менше говорить, а діти більше тим вплив на свідомість буде більше. Завдання вчителя, направляти і поправляти учнів в ході бесіди.
підсумок всього висловленого - в якому формуванні найбільш відомі шляхи розвитку проблеми які виділялись в ході обговорення і намічається конкретна програма дій Відстрочення бесіди, прийти до вчителя о такій то годині, за цей час можна визначити причини, мотиви того, що сталося, вихованець думає над тим, що він скоїв
2. Лекція - це розгорнуте й доступне для сприймання систематичне відкладення суті тієї, чи іншої проблеми
Структурні елементи ті ж самі, що й в бесіді, але це монолог. Лекції проводяться для учнів старшого віку. До неї треба старанно готуватися. Мова повинна бути чітка, багата барвиста, вільно оперувати змістом. Велике значення лекції має позиція лектора . Лекції рідко читаються в школі.
3. Диспут - для учнів середніх класів «В споре рождаетея истина» Знання здобуті в процесі зіткнення, найбільш усвідомленні і стійкі.
Під час диспуту учні «відстоюють власну позицію, переконуються в правильності чи помилковості своїх поглядів, розкриваються їх ерудиція, культура розвивається логічне мислення, вміння аналізувати. Можна обговорювати факти з життя класу, школи, літературних творів. Диспут повниен відбуватися в атмосфері невимушеності, ніхто не повинен навчати.
4. Приклад діє у всіх вікових групах, діє на свідомість і на почуття Сам приклад неє енним копіюванням тут відбувається і аналіз Молодші школярі для наслідуванням обирають готові зразки (батько, мати, вчитель)
Підлітки обирають для наслідування героїв книг, або однолітків Виховання на прикладі старших дітей повинно бути дуже обережне На негативні приклади в вихованні спиратися тоді, коли йдеться про правове, антиалкогольне виховання, щоб показати недоцільність наслідування цих явищ
A.C. Макаренко характеризував методи виховання як інструмент доторкання до особистості учня Таким доторканням є слово, яке формує свідомість учня, його переконання, погляди, його душевну сферу Слово набирає форму бесіди, роз'яснення, дискусії, лекції Методи формування свідомості мають дві функції і перенесення теорії моралі, етичних знань у свідомість учнів, і узагальнення особистого досвіту школярів через свідомість
Поширеним методом є роз'яснення моральних, етичних, політичних понять, правил поведінки та ін Бесіди різного змісту - є о шип із методів впливу на свідомість особистості Сильною стороною цього методу є те, що в бесіді приймають активну участь учні, висловлюють свої погляди, формують переконання. Позитивний емоційний фон бесіди впливає не лише на свідомість учня, а й його чуттєву-емоційну сферу Особливе місце займають бесіди на морально-етичні теми На перший погляд бесіда не становить складності, але це не так До бесіди учнів слід готувати заздалегідь, в бесіді не повинно бути монологів вчителя, її значення — це розмова, діалог, який формує переконання учня.
Лекція більш складний метод виховання і може використовуватися лише у старших класах.
Досить цікавим, змістовим, хоча і складним, є метод дискусії. Це також один із методів, який можна проводити в старших класах, де учні маніть свою думку, вчаться її висловлювати Дискусії готувати складно, азе це досить дійовий і цікавий метод виховання
Приклад - у виховному процесі виконує численні функції Сила дії прикладу співвідноситься з авторитетом вихователя, батьків товаришів та ін. Особливу виконує приклад вчителя. Приклад, як переконуючий зразок поведінки усіх методів виховання Використання прикладу у вихованні вимагає вираховування вікових та індивідуальних особливостей учнів. При використанні методів цієї групи необхідно:
При формуванні світоглядних понять слід враховувати існуючу базу знань.
У процесі переконання впливати не тільки на розум, а й на емоціональну сферу вихованців.
■ Наводити дітям приклади близькі і зрозумілі їм.
Домагатися не лише сприйняття переконання, а й свідомого та глибокого розуміння його
При використанні даної групи мето дів значну роль відіграє особа вихователя