31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.

(див доктрину)

32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.

Київська Русь. Найвищим досягненням раннього феодалізму було створення буквено - звукової графіки письма - глаголиці. За часів язичництва існування письменності на Русі підтримувалось як індивідуальним гак і груповим навчанням грамоті. До прийняття християнства існувати школи двох тинів: язичницька і християнська. З прийняттям християнства освіта і шкільництво набули подальшого розвитку. У 11 ст. існувати школи "книжного вчення", монастирські школи грамоти, жіночі школи.

Українське Відродження (16- пер.пол. 17ст.). В умовах поневолення (литовські, польські та угорські феодали), насадження католицької віри, національного гноблення освіта занепадає. Діти української знаті та заможного міщанства навчаються в католицьких закладах. З кінця 16ст. відкриваються братські школи. Засновникам братства давали підвищену освіту, але були середніми навчальними закладами. Першими національними закладами вищого типу стати Острозька школа-академія і Києво-Могилянська академія.(І Федоров. Стефан та Лаврентій Зизанії, І. Вишенський. І. Борецький, М.Смотрицький).

Друга половина 17- кінець 18ст. Освіта правобережжя розвивається тим же шляхом що і у Польщі і була представлена різними навчальними закладами - католицькими, єзуїтськими школами (діти польської і української шляхти), латинські школи. У Західній Україні було здійснено декілька шкільних реформ, але наприкінці 17ст. на початку 18ст. під тиском впливових польських кіл українське шкільництво скорочується. Українці позбавлені можливості навчати своїх дітей рідною мовою. Почала запроваджуватись німецька мова навчання. Єдиний на той час вищий навчальний заклад на західно-українських землях - Львівський університет (недоступний для простих людей). Народні школи грамоти - при православних церквах. Колегії - нові навчальні заклади середнього тину, що виникли на початку 18ст. - підготовка державних службовців, вчителів початкових шкіл, музикантів. Із відкриттям університетів та середніх спеціальних закладів - перетворилися на духовні семінарії. У лівобережжі єдиним вищим закладом була Києво-Могилянська академія.(С. Яворський, Ф. Прокопович, Г.С. Сковорода).

Перша половина 19ст. Типи навчальних закладів: парафіяльні училища (однорічні), повітові училища (дворічні), гімназії (4-річні). університет. Перші гімназії на Україні з'явилися в Харкові. Чернігові. Катеринославі, Новгород - Сіверському. Полтаві, Одесі. (І.Котляревський, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Корф, О.Духнович, К.Ушинський.

Друга половина 19- поч.. 20ст. Кількість початк. шкіл у підросійській Укр. зріс у 12 разів, однак вони ще не задовольняли всі потреб. Рівень грамотності населення становив 15-20%.Відповідно до прийнятого у 1864р. "статуту гімназії і прогімназії. встановлюватися класичні та релігійні гімназії" - неповні середні навч. заклади. Але їх була не достатня кількість та зависока платня. На поч. 20 ст. усі вищі навч. заклади зосереджувалися лише в Києві. Харкові, Одесі й Катеринославі (Х.Д. Алчевська, Б.Д. Грінченко, С.В. Васильченко, І.Я. Франко, Л. Українка).

Україна у 20ст. 1927-І919рр., влада належала Тимчасовому Рос. уряду, тоді було введено в школи укр. мову як другу, але обов'язкову. У 1918р. (ЦР) ведеться активна українізація шкіл, було створено акад. наук. Кінець 1918р. до влади приходить директорія і укр. освіта набуває розквіту. З грудня 1919р. встановлюється радянська влада, починається формування нової системи освіти. У роки війни (1941-1945рр) всі зусилля було спрямовано на збереження школи і перебудову її роботи відповідно до умов воєнного часу. У 1949р. здійснено перехід до загальнообов'язкової семирічної освіти. 1956 - поява шкіл-інтернатів. 1964 - середня школа стала 10-ти річною.(С.Ф. Русова Г.Г. Ващенко. A.C. Макаренко. В.О. Сухомлинський)

Сучасний розвиток системи освіти в Укр. визначено "законом Укр. про освіту"(1991) та державною національною програмою "освіта"("Україна 21 ст").

Основна мета нацшнапьноі доктрини розвиту освіти України: головна мета української освіти - створити умови для особистого розвитку і творчої самореатізашї громадянина України, формувати покоління, здатність надаватися впродовж життя, сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський та світовий простір. Держ, нац. прогр. "Освіта" передбачас такі напрями освіти:

1. Розбудова нац. сист. освіти з урахув. умов суспільного жаття Укр.;

2. Забезпечення моральної, інтелектуал., психолог. готовності всіх громадян до здобуття освіти;

3. Досягнення якісно нового рівня у вивченні базових предметів;

4. Створення умов для задоволення освіти, та проф. потреб;

5. Забезпечення умов у вищих навч. закладах.