59. Антоніми й антонімічне вживання слів.

Антоніми (від rp. ant і "проти' й ônyma "ім'я") - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день - ніч, жар - холод, радість - горе, важкий - легкий, падати - підніматися, мало - багато; англ. beautiful "красивий, чудовий" - ugly "потворний", wealthy "багатий" - poor "бідний", right "правильно" - wrong "неправильно"; нім. groß "великий" - klein "маленький", kalt "холодний" - warm "теплий"; фр. blanc "білий" - noir "чорний". Наведені пари слів мають протилежні значення, що об'єднуються спільним родовим значенням: для день і ніч - "час", для жар і холод - "температура", для радість і горе - "почуття", для важкий і легкий - "вага", для мало і багато - "кількість", для падати й підніматися - "вертикальне положення". В антонімічні відношення вступають лише ті слова, які можуть означати ступінь ознаки (наприклад, від тихий і голосний можна утворити форми тихіший, голосніший, найтихіший, найголосніший), протилежно спрямовані дії (входити - виходити) і точки простору та часу (верх - низ, рано - пізно, літо - зима). Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, комплементарні, контрадикторні та векторні. Контрарні антоніми (від лат. contrarius "протилежний") виражають якісну протиставленість і утворюють граду-альні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один). Наприклад: молодий (чоловік) - нестарий - середніх літ - літній - старий; важкий (урок) - нелегкий - середньої трудності - неважкий - легкий; нижній (поверх) - середній - верхній. Комплементарні антоніми (від лат. complementum "доповнення") доповнюють один одного до родового і є граничними за своїм характером. У них нема середнього (проміжного) члена. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний - хибний (не+істинний=хибний), живий - мертвий (не+живий-мертвий). Контрадикторні антоніми (від лат. contradictorius "суперечливий"): один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: молодий - немолодий (середніх літ, літній, старий), дорогий - недорогий (дешевий, не дуже дешевий тощо).Векторні антоніми (від лат. vector "той, що несе") виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: в'їжджати - виїжджати, збирати - розбирати, піднімати - опускати, засвітити - загасити. Антонімія - важливий стилістичний засіб. Вона є основою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis "протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні протилежних явищ, образів для посилення враження (любов і ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом понять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гарячий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих, живий труп тощо).

60. Омоніми, їх типи. Пароніми.

Омоніми (від гр. homos "однаковий" і onyma "ім'я") - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 "знаряддя для замикання і відмикання замка" і ключ2 "джерело", точити1 "обробляти на токарному верстаті" і точити2 "наливати, цідити", топити1 "палити", топити2 "нагріваючи, робити рідким" і топити3 "силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно"; рос. выдержка' "стійкість" і выдержка2 "цитата"; польськ. zawôd' "розчарування" і zawôd2 "професія"; болг. копие1 "спис" і копие2 "копія"; англ. match1 "матч, змагання" і match2 "сірник", spring1 "весна" і spring2 "пружина"; нім. Strauß1 "букет", Strauß2 "поєдинок" і Strauß3 "страус", Bauer1 "селянин", Bauer2 "будівник" і Bauer3 "клітка"; фр. ferme' "твердий" і ferme2 "форма", louer1 "наймати" і louer2 "хвалити". Розрізняють повні й неповні омоніми. Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3). Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ' "ікона" й образ2 "обличчя, художній засіб, тип" мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу); За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні. Гомогенні омоніми (від гр. homogenes "однорідний") - омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Гетерогенні омоніми (від гр. heterogenes "неоднорідний") - омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів. Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, До яких відносять омоформи, омофони й омографи. Омоформи (від гр. homos "однаковий" і лат. forma "форма"-слова, в яких збігаються тільки окремі форми. Омофони (від гр. homos "однаковий" і phone "звук") - слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням. Наприклад: клинок [клиснок] і кленок [кли'нок], Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки вимова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не відображає, бо там панує традиційний принцип орфографії: to sew [souj "шити" і to sow (sou) "сіяти", dear [dis] "дорогий" і deer [did] "олень", night [naît] "йіч" і knight [naît] "рицар", sea [si:J"море" і see [si:] "бачити", right [rait] "правий" і write [rait] "писати", week [wi:k] "тиждень" і weak [wi:k] "слабкий", two [tU:] "два" і too [tu:J "також", hair [hea] "волосся" і hare [пеэ] "заєць", hear [hiaj "чути" і hen (Joe] "тут" і багата ін. Омографи (від гр. homos "однаковий" і grapho "пишу") - слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному. Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і пропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. row [rou] "ряд" і row [rau] "скандал", lead[led] "свинець" і lead [li:d] "вести", tear [tea] "рвати" і tear [tie] "сльоза", wind [wind] "вітер" і wind [waind] "виток, поворот" та ін. Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.