Методи, що використовуються при техніко-криміналістичному дослідженні документів.
Методика ТЕД – система методів, прийомів та технічних засобів, що застосовуються в певній послідовності, при дослідженні документів з метою вирішення питань в постанові (ухвалі) про призначення експертиз [11, ст.3].
Методи експертного дослідження для теорії судової експертизи - це розкриття закономірностей формування та функціонування різноманітних класів, родів та видів судових експертиз. Слід розрізняти методи науки та методи практичної діяльності. Залежно від умов практичної діяльності застосування у ній наукових або практичних методів може супроводжуватись їх модифікацією, адаптацією або обмеженням, що пов’язано зі специфічними особливостями різних видів практичної діяльності. Методи експертної практичної діяльності являють собою системи дій та операцій щодо вирішення практичних експертих завдань. Вони формуються та базуються на: відповідних наукових методах; характері та властивостях об’єкта; досвіді вирішення конкретних експертних завдань
Поняття метод стосовно до техніко-криміналістичного дослідження документів (ТКДД) - це сукупність прийомів і способів, необхідних для теоретичного та практичного пізнання об’єктів дослідження документів, форм, пристосувань і матеріалів з метою вирішення завдань, поставлених перед експертом слідчим або судом. Взагалі, арсенал методів, застосованих у ТКДД, дуже різноманітний, що потребує чіткої класифікації та систематизації. Існує велика кількість класифікацій методів практичної експертної діяльності.
У своєму підручнику Бірюков В.В та співавтори, методи, що використовуються при провадженні досліджень, поділять на 3 групи: фізичні, хімічні та фізико-хімічні. Наведена класифікація усталена й теоретично обґрунтована [8, ст.131].
За основу візьмемо варіант ієрархічної системи вказаних методів, запропонований Т.В.Авер’яновою: 1)всезагальний метод - матеріалістична діалектика, що містить у собі і методи традиційної формальної логіки; 2) загальні (пізнавальні) методи: спостерігання, порівняння, описування, вимірювання, планування, експеримент, моделювання; 3) приватні (приватно-наукові) методи; 4) спеціальні методи
Всезагальний метод є основою будь-якого наукового пізнання дійсності, а загальні методи застосовуються для досліджень у найрізноманітніших галузях науки. Приватні методи, які реалізуються у ТКДД, являють собою систему правил та прийомів, що дозволяють вивчати конкретні властивості та ознаки, пов’язані з виготовленням або зміною об’єктів дослідження (наприклад, мікроскопічні, фотографічні, хімічні та ін.).
Спеціальні методи розробляються, звичайно, для вузької галузі знань та застосовуються для особливих досліджень конкретного об’єкта.
Слід зазначити, що методи ТКДД можна класифікувати за умовами їх застосування, за стадіями процесу експертного дослідження або за впливом на об’єкти дослідження (наприклад, поділ методів на руйнуючі і неруйнуючі та ін.).
Інструментальними методами називають такі, для реалізації яких застосовуються спеціальні прилади та інструменти.
Приватні методи, що застосовуюються у ТКДД, умовно поділяють на три групи за галузями знань: фізичні, фізико-хімічні та хімічні (існує класифікація, де четвертим класом методів виступають математичні). Умовність такого розподілу полягає в тому, що явища, які лежать в основі методів, не завжди можна однозначно віднести до однієї з названих груп.
До першої групи належать: мікроскопія, люмінесцентний аналіз, дослідження за допомогою електронно-оптичних перетворювачів і телевізійної техніки, спектральний аналіз, вологе копіювання, адсорбційно-люмінесцентний метод і т.ін.
Другу групу складають: методи судово-дослідницької фотографії, тонкошарова хроматографія, дифузно-копіювальний метод, зйомка в струмах високої частоти та ін.
До третьої групи належать методи, засновані на використанні якісних та кількісних хімічних реакцій тощо [9, ст.28-29].
Спостереження - це метод, з якого починається будь-яке криміналістичне дослідження, він є найбільш доступним. У теорії та практиці пізнання вказаний метод розглядається як навмисне, планомірне, цілеспрямоване сприйняття, що проводиться з метою вивчення предмета або явища. Спостереження найчастіше виступає одним з елементів у числі інших емпіричних методів та являє собою активний пізнавальний процес, що спирається на роботу органів почуття, свідомість та мислення людини.
У ТКДД спостереження відбувається неозброєним оком та з використанням оптичних приладів (при цьому дуже важливим є освітлення об’єктів). Наприклад, розсіяне денне освітлення надає умови для найбільш правильного оцінювання кольорів та відтінків, а застосування різних режимів спрямованого штучного освітлення дозволяє виявляти пошкодження у структурі паперу тощо.
Описування - це відображення умов, засобів та результатів дослідження. Його дані можна використовувати для узагальнення отриманої інформації! та вирішення різноманітних питань. Особливістю описування у ТКДД є обов’язкова фіксація всіх умов вивчення об’єктів та їхньої фотозйомки у різноманітних зонах спектра
Вимірювання у ТКДД застосовується дуже часто, оскільки знання кількісних параметрів явищ та предметів сприяє отриманню найбільш достовірних результатів досліджень. Даний метод проводиться із використанням лінійок, штангенциркуля, вимірювальної лупи, мікроскопа з окуляр-мікрометром тощо.
Експеримент - це метод вивчення, який полягає в активному впливі на об’єкт за допомогою створення штучних умов, що сприяють виявленню його визначених властивостей. Це найбільш складний та ефективний метод емпіричного пізнання, що використовується разом із спостереженням, вимірюванням та порівнянням. У ТКДД експеримент можна проводити як з самим документом, так і з його моделлю. Цей метод застосовують при дослідженні документів, коли необхідно виявити в об’єкті невідомі раніше властивості; коли необхідно перевірити правильність тих чи інших положень. Експеримент дозволяє встановити таку інформацію стосовно об’єкта, отримання якої іншим шляхом ускладнене або практично неможливе
Порівняння як загальний метод пізнання є найбільш поширеним та універсальним, для реалізації якого використовують такі способи, як зіставлення, накладання та суміщення. Порівняння найчастіше використовують у процесі ідентифікації, але можливе його застосування для вирішення класифікаційних та діагностичних завдань.
Для проведення порівняльних досліджень об’єктів ТКДД з метою ідентифікації нерідко застосовують порівняльне дослідження методом накладання. Але традиційна методика ґрунтується на застосуванні фотографічних методів фіксації зображень, які є трудомісткими та такими, що потребують великої кількості фотоматеріалів. Апаратно-програмний комплекс (АПК) на базі персонального комп’ютера дозволяє реалізувати метод накладання новими технічними засобами. Якщо до персонального комп’ютера підключити принтер, то відразу можна буде отримати ілюстрації до експертного дослідження. Для проведення зазначеного методу експерт повинен мати навички роботи з комп’ютерною технікою та вказаними графічними редакторами.
Моделювання - це метод, сутність якого полягає у заміщенні об’єкта пізнання моделлю з наступним поширенням результатів дослідження на сам об’єкт пізнання. У якості моделі найчастіше використовують матеріально-речовий об’єкт або штучну систему як проміжний елемент між дослідником та об’єктом, що досліджується. Модель не є абсолютною копією оригінал, а являє собою його однобічне, абстрактне відображення. Сам дослідник вибирає модель, свідомо абстрагуючись від багатьох, на його думку, несуттєвих властивостей.
У ТКДД застосовується для вирішення таких завдань, як, наприклад, встановлення послідовності нанесення штрихів, що перетинаються, або для встановлення попередньої технічної підготовки при виконанні підпису. Моделі можна отримувати шляхом виготовлення: плоских зображень документа (або його фрагмента) з використанням адсорбційно-люмінесцентного чи дифузно- копіювального методів; об’ємних відображень штрихів з використанням пластиліну, полімерних речовин (пасти “К”) тощо.
Реконструкція як загальний метод пізнання являє собою відновлення чуттєво сприйнятих об’єктів. У ТКДД застосовується для вирішення таких завдань, як встановлення за відтисками печаток, штампів , друкарських форм тощо, виду та способу виготовлення кліше; виявлення змісту згаслих, замазаних (залитих, закреслених) або втрачених реквізитів документа; встановлення цілого за частинами [9, ст.31-32].
Аналіз криміналістичної літератури щодо методів, які застосовуються для дослідження об’єктів техніко-криміналістичного дослідження документі свідчить про постійний розвиток цієї галузі досліджень, що позитивно впливає на ефективність боротьби з підробкою документів.