Модуль 3 Змістовний модуль №3

Тема № 23. Концепція збалансованого використання і відновлення природних ресурсів (сталий розвиток).

Концепція збалансованого (сталого) розвитку та принцип справедливості.

Цілі, принципи та завдання сталого розвитку.

Національні пріоритети сталого розвитку України.

Тема № 24. Контроль за використанням генетично-модифікованих організмів та біобезпека.

Загальна характеристика державної системи біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів.

Законодавство України в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

Тема № 25. Міжнародне співробітництво з питань зміни клімату.

Міжнародні аспекти зміни клімату. Особливості боротьби зі зміною клімату міждержавними інституціями.

Причини та наслідки зміни клімату.

Міжнародно-правові засади боротьби зі зміною клімату.

Міжнародно-правове регулювання викидів парникових газів.

Тема № 26. Екологічна політика Європейського Союзу, СНД, міжнародних організацій та органів.

Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього середовища.

Міжнародні чинники та проблеми екологізації державного управління в Україні.

Екологічна політика Європейського Союзу.

Екологічна політика в країнах СНД.

Екологічна політика ООН.

Тема № 27. Попередження транскордонного забруднення довкілля.

Міжнародно-правове співробітництво держав у сфері охорони довкілля від транскордонного забруднення.

Поняття транскордонного забруднення як предмет міжнародно-правового регулювання.

Роль міжнародних організацій в попередженні транскордонного забруднення довкілля.

Тема № 28. Попередження міжнародної торгівлі зникаючими та тими, що знаходяться під загрозою зникнення видами флори і фауни.

Правове регулювання попередження міжнародної торгівлі зникаючими та тими, що знаходяться під загрозою зникнення видами флори і фауни.

Правоохоронні органи та їх структури, що задіяні в попередженні міжнародної торгівлі зникаючими та тими, що знаходяться під загрозою зникнення видами флори і фауни.

Тема № 29. Проблеми забруднення довкілля внаслідок збройних конфліктів.

Характер екологічних наслідків військових дій.

Можливі наслідки так званих «екологічних війн».

Природні об’єкти, які зазнають в першу чергу пошкодження в разі збройного конфлікту.

6. Методи навчання

При вивченні цієї навчальної дисципліни використовуються наступні методи навчання:

— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод: викладач організує сприймання та усвідомлення студентами інформації, а учні здійснюють сприймання (рецепцію), осмислення і запам'ятовування її;

— репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого студенти здобувають уміння застосовувати знання за зразком;

— проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, студенти стежать за ходом творчого пошуку (подається своєрідний еталон творчого мислення);

— частково-пошуковий.(евристичний): викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють студенти під його керівництвом (при цьому відбувається поєднання репродуктивної та творчої діяльності студентів);

— дослідницький: викладач ставить перед студентами проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо.

Залежно від особливостей викладання тем застосовуються наступні методи:

— інформаційно-повідомляючий метод викладання і виконавчий метод;

— пояснювальний метод викладання і репродуктивний метод учіння.;

— інструктивно-практичний метод викладання і продуктивно-практичний метод учіння;

— пояснювально-спонукальний метод викладання і частково-пошуковий метод учіння;

— спонукальний метод навчання і пошуковий метод учіння.

Беручи за основу логіку побудови навчального матеріалу, застосовуються індуктивні, дедуктивні та традуктивні методи; логіку викладання — аналітичні, систематичні, аналітико-синтетичні, аналогічно-індуктивні, синтетично-дедуктивні; характеру пізнавальної діяльності — ілюстративні, продуктивні, творчі, акроматичні, катехізичні (запитальні) методи; методи взаємодії викладача та студентів (наприклад, бесіда, дискусія тощо).

В більшості застосовується бінарний підхід до методів навчання, що враховує одночасно навчальну діяльність викладача і пізнавальну діяльність студента, передбачає: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.