- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 53. Причетність до злочину
План
Вступ.
Поняття причетності до злочину, її відмінність від співучасті у злочині.
Заздалегідь не обіцяне приховування злочину.
Потурання злочину.
Заздалегідь не обіцяне придбання або збут майна, здобутого злочинним шляхом.
Проблеми кримінальної відповідальності за недонесення про злочин.
Висновки.
Література
Смирнов В.Г. Понятие прикосновенности по советскому уголовному праву. – Ленинград, 1957.
Бушуев И.А. Ответственность за укрывательство преступлений и недоносительство. – М., 1965.
Баймурзин Г.И. Ответственность за прикосновенность к преступлению. – Алма-Ата: Наука, 1968.
Виттенберг Г., Панченко П. Прикосновенность к преступлению по советскому уголовному праву. – Иркутск, ИрГУ, 1976.
Разгильдиев Б.Т. Уголовно-правовые проблемы прикосновенности к преступлению. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1981.
Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву. – М.,1958.
Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. – М.,1959.
Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. − Ч.1. – Свердловск, 1960.
Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – Киев, 1969.
Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – Киев, 1986.
Розгляд даної теми слід розпочинати з вивчення змісту кримінально-правового інституту причетності до злочину. Вивчивши рекомендовану літературу необхідно визначити, в яких випадках злочинність певних діянь (дій, бездіяльності) визначається як похідна (наступна) від вчинення так званого “головного” злочину. Слід дійти висновків щодо того, чи перебуває “головний” злочин у причинному зв’язку з поведінкою, яка є причетністю до нього. Важливо чітко сформулювати поняття причетності до злочину як кримінально-правової категорії. У відповіді на перше питання також обов’язково потрібно відобразити, за якими ознаками причетність схожа, а за якими – відрізняється співучасті у злочині. Логічним завершенням роботи над цим питанням повинне стати формулювання поняття причетності. Бажано також охарактеризувати “подвійність” кримінально-правового регулювання причетності в чинному кримінальному законодавстві (нормами як Загальної – ч. 6, 7 ст. 27 КК, так і Особливої – ст. 198, 396 тощо частин КК), звернути увагу на відсутність окремої законодавчої регламентації деяких видів причетності.
Розгляд другого питання слід починати з ознайомлення зі змістом ч. 6 ст. 27, ст. 396 КК України. Потрібно провести характеристику об’єктивних і суб’єктивних ознак приховування злочину, передбаченого цими статтями, відмежувати його від інших видів причетності до злочину. Слід обов’язково зупинитися на тому, за якими ознаками злочин, передбачений статтею 396 КК України, відрізняються від співучасті у злочині (це, відповідно, потребує звернення до змісту кримінально-правових норм про співучасть).
Відповідаючи на третє питання необхідно передусім дати визначення потуранню злочину, розглянути його різновиди (вчинення потурання службовою особою, вчинення потурання приватними особами, які є спеціально зобов’язаними, вчинення потурання приватними особами). При цьому слід звернути увагу на ознаки таких злочинів як зловживання владою або службовим становищем (ст. 364, 423 КК), порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 КК), низки військових злочинів (ст. 418-421, 426), ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК). Слід сформулювати умови настання кримінальної відповідальності за потурання.
Робота над четвертим питанням теми вимагає аналізу заздалегідь не обіцяного придбання або збут майна, здобутого злочинним шляхом як виду причетності до злочину (ст. 198 КК України). При цьому необхідно відмежувати це діяння від заздалегідь не обіцяного приховування злочину, а також обов’язково відобразити, за якими ознаками воно відрізняється від співучасті у злочині, в якому було здобуте дане майно.
Готуючи відповідь на п’яте питання плану необхідно взяти до уваги, що в літературі з кримінального права, виданої до набрання чинності КК України 2001 року недонесення про злочин розглядається як елемент інституту причетності до злочину. Однак, у КК України 2001 року недонесення про злочин (яке визнавалося самостійним злочином за КК 1960 року) було декриміналізоване. Тому рекомендується з’ясувати, з яких причин відбулася така відмова законодавця від визнання недонесення злочинним діянням, а також розглянути випадки, коли недонесення про злочин вважається самостійним кримінально-караним діянням (при цьому слід звернутися до статей КК, які передбачають відповідальність за бездіяльність спеціальних суб’єктів – ст. 367, 385, 425 КК).
Тема № 54. Поняття і види одиничних злочинів
План
Вступ.
Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів.
Прості одиничні злочини.
Ускладненні одиничні злочини.
3.1. Триваючі одиничні злочини.
3.2. Продовжувані одиничні злочини.
3.3. Складні (складені) одиничні злочини.
4. Відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів.
Висновки.