Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті

План

Вступ.

1. Форми співучасті за кримінальним правом України.

2. Поняття вчинення злочину організованою групою осіб, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

3. Підстави та межі кримінальної відповідальності учасників організованої злочинної групи.

4. Кримінально-правове значення вчинення злочину організованою групою осіб:

а) як обставини, що обтяжує відповідальність згідно до п.2 ч.1 ст.67 КК України;

б) як необхідної ознаки основного або кваліфікованого складу злочину згідно норм Особливої частини КК України.

Висновки.

Література

1. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.

2. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.

3. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К., 1986.

4. Алексеев В. Понятие организованной группы. // Соц. Законность. − 1989. − №11. − С. 25-26.

5. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. − М., 1990.

6. Иванов Н. Организованная преступность и институт соучастия // Сов. Юстиція. − 1990. − №10. − С. 4-5.

7. Зелинський А.Ф. Про організовану злочинність // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1996. – № 1. – С. 29-36.

8. Быков В.М. Признаки организованной группы // Законность. – 1998. – №9. – С. 4-8.

9. Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Научно-практическое пособие. – М., 2000.

10. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №1. – С. 29-40.

11. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.

12. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.

13. Орлов П.І., Альошин Д.П. Поняття організованої злочинної групи в новому Кримінальному кодексі України: теоретичний аналіз // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Спецвипуск. - С. 99-105.

14. Алешин Д.П. Организованные формы соучастия в преступлении по УК РФ и УК Украины // Законность. – 2002. - №11. – С.51-53.

Розгляд цієї теми потрібно розпочинати з ознайомлення з виробленою наукою кримінального права класифікацією форм співучасті за об’єктивними та суб'єктивними ознаками та закріпленої на законодавчому рівні згідно зі ст. 28 КК, співвідношення наукових та законодавчого визначення організованої групи. Особливу увагу слід приділити стійкості суб'єктивних зв'язків, що є критерієм класифікації форм співучасті за суб'єктивними ознаками. Слід відобразити значення класифікації форм співучасті для правильної кваліфікації вчиненого співучасниками злочину та для призначення покарання.

Слід передусім вивчити точки зору вчених щодо визначення поняття організованої групи, її співвідношення з іншими формами співучасті, різне трактування поняття організованої групи в аспекті кримінального права та в кримінологічному аспекті. Слід приділити особливу увагу розкриттю такої ознаки організованої групи як стійкість, розкрити це поняття з урахуванням думок, висловлених вченими, розглянути поняття організованої групи, що дається у судовій практиці. Необхідно окремо зупинитись на ознаках, що характеризують стійкість організованої групи та випливають із змісту ч. 3 ст. 28 КК України: наявність трьох і більше суб’єктів злочину, об’єднання для вчинення декількох злочинів, єдиний план злочинної діяльності, відомий усім учасникам групи, розподіл функцій учасників групи, спрямований на досягнення плану. Слід також оцінити висловлювані вченими пропозиції щодо вдосконалення законодавчого визначення поняття організованої групи, з урахуванням пропозицій вчених - кримінологів.

Необхідно приділити увагу факторам, що розкривають суспільну небезпеку організованої групи, розглянути такий критерій визнання групи організованою, як спільне неодноразове вчинення злочинів. Слід також проаналізувати такі ознаки організованої групи, як наявність розробленого плану злочинної діяльності, вираженої ієрархічної структури злочинного об’єднання, розподіл ролей, обов’язковість наявності організатора, прикриття своєї діяльності як власними силами, так і за допомогою сторонніх осіб, в тому числі і за допомогою підкупу посадових осіб, вербування нових членів, наявність загальних правил поведінки, наявність загального грошового фонду злочинного об’єднання та інші ознаки, що виділяються в кримінологічній та кримінально-правовій науці.

Розглядаючи третє питання цієї теми слід співставити підстави кримінальної відповідальності учасників організованої групи з підставами кримінальної відповідальності співучасників взагалі та загальною підставою настання кримінальної відповідальності, закріпленою в ч.1 ст.2 КК України, чітко визначити співвідношення цих підстав. Окремо необхідно зупинитися на правилах кваліфікації дії організатора організованої групи (ч. 1 ст. 30 КК).

Висвітлюючи питання про кримінально-правове значення вчинення злочину організованою групою осіб слід спочатку дати характеристику цій обставині в якості такої, що обтяжує відповідальність, а також проаналізувати ті кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади злочинів, що містять ознаки вчинення організованою групою.