- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Загальні методичні рекомендації:
- •1. Призначення курсової роботи
- •Мета курсової роботи
- •Визначення теми курсової роботи
- •Підготовка курсової роботи
- •Обсяг курсової роботи та її оформлення.
- •Критерії оцінки курсової роботи.
- •Строки здачі та захисту курсової роботи.
- •Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
- •До захисту не допускаються, а повертаються для повторного виконання курсової роботи в наступних випадках:
- •Заключні положення.
- •Приблизний перелік тем курсових робіт та методичні вказівки по їх виконанню
- •Тема 1. Поняття, структура та тлумачення закону про кримінальну відповідальність План
- •Тема 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Суспільна небезпечність злочину
- •Тема 6. Класифікація злочинів
- •Тема 7. Кримінальна відповідальність
- •Література
- •Тема 9. Кваліфікація злочинів
- •Тема 10. Об’єкт злочину
- •Тема 11. Без посередній об’єкт і предмет злочину
- •Тема 12. Суспільно небезпечна дія
- •Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність
- •Тема 14. Суспільно небезпечні наслідки
- •Тема 15. Причинний зв’язок у кримінальному праві
- •Тема 16. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину План
- •Тема 17. Осудність та неосудність за кримінальним правом України
- •Тема 18. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Тема 19. Вина в кримінальному праві
- •Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом
- •Література
- •Тема 21. Вчинення злочину з непрямим умислом.
- •Тема 22. Спеціальні види умислу, їх характеристика та значення
- •Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності
- •Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності
- •Тема 25. Випадок (казус) як невинне заподіяння шкоди
- •Тема 26 Мотив та мета як ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Тема 27 Помилка та її значення в кримінальному праві
- •Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Тема 29. Необхідна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 30. Уявна оборона, її визначення та ознаки
- •Тема 31. Затримання особи, що вчинила злочин, його визначення та ознаки
- •Тема 32. Крайня необхідність, її визначення та ознаки
- •Тема 33. Виконання наказу або розпорядження, його визначення та ознаки
- •Тема 34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його визначення та ознаки
- •Тема 35. Готування до вчинення злочину План
- •Література
- •Тема 36. Замах на вчинення злочину
- •Література
- •Тема 37. Закінчений злочин
- •Література
- •Тема 38. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Література
- •Тема 39. Об’єктивні ознаки співучасті у злочині
- •Тема 41. Виконавець злочину
- •Тема 42. Організатор злочину
- •Тема 43. Пособник злочину
- •Тема 44. Підбурювач до злочину
- •Тема 45. Група осіб без попередньої змови як форма співучасті у злочині
- •Тема 46. Співучасть за попередньою змовою групою осіб
- •Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
- •Тема 48. Вчинення злочину злочинною організацією осіб як форма співучасті
- •Тема 49. Підстави та межі відповідальності співучасників
- •Тема 50. Опосередковане виконавство, співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом та провокація злочину як спеціальні питання відповідальності співучасників
- •Тема 51. Ексцес виконавця та невдале підбурювання та пособництво як спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •Тема 52. Добровільна відмова співучасників
- •Тема 53. Причетність до злочину
- •Література
- •Література
- •Тема 55. Повторність злочинів План
- •Література
- •Тема 56. Сукупність злочинів План
- •Література
- •Тема 57. Звільнення від кримінальної відповідальності План
- •Література
- •Тема 58. Поняття покарання за кримінальним правом України
- •Тема 59. Цілі покарання
- •Тема 60. Система покарань у кримінальному праві України
- •Тема 61. Позбавлення волі План
- •Література
- •Тема 62. Покарання, що не пов’язані с позбавленням волі
- •Тема 63. Виправні роботи як вид покарання
- •Тема 64. Загальні засади призначення покарання
- •Література
- •Тема 65. Призначення більш мякого покарання, ніж це передбачено законом
- •Тема 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Література
- •Тема 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Література
- •Тема 68. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •Тема 69. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх План
- •Література
Тема 47. Вчинення злочину організованою групою осіб як форма співучасті
План
Вступ.
Форми співучасті за кримінальним правом України.
Поняття вчинення злочину організованою групою осіб, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Підстави та межі кримінальної відповідальності учасників організованої злочинної групи.
Кримінально-правове значення вчинення злочину організованою групою осіб:
а) як обставини, що обтяжує відповідальність згідно до п.2 ч.1 ст.67 КК України;
б) як необхідної ознаки основного або кваліфікованого складу злочину згідно норм Особливої частини КК України.
Висновки.
Література
Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву. − М., 1959.
Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. − М., 1974.
Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. − К., 1986.
Алексеев В. Понятие организованной группы. // Соц. Законность. − 1989. − №11. − С. 25-26.
Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. − М., 1990.
Иванов Н. Организованная преступность и институт соучастия // Сов. Юстиція. − 1990. − №10. − С. 4-5.
Зелинський А.Ф. Про організовану злочинність // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1996. – № 1. – С. 29-36.
Быков В.М. Признаки организованной группы // Законность. – 1998. – №9. – С. 4-8.
Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Научно-практическое пособие. – М., 2000.
Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №1. – С. 29-40.
Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України.: Наук.-практ. посіб. – К., 2001.
Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – СПб., 2001.
Орлов П.І., Альошин Д.П. Поняття організованої злочинної групи в новому Кримінальному кодексі України: теоретичний аналіз // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Спецвипуск. - С. 99-105.
Алешин Д.П. Организованные формы соучастия в преступлении по УК РФ и УК Украины // Законность. – 2002. - №11. – С.51-53.
Розгляд цієї теми потрібно розпочинати з ознайомлення з виробленою наукою кримінального права класифікацією форм співучасті за об’єктивними та суб'єктивними ознаками та закріпленої на законодавчому рівні згідно зі ст. 28 КК, співвідношення наукових та законодавчого визначення організованої групи. Особливу увагу слід приділити стійкості суб'єктивних зв'язків, що є критерієм класифікації форм співучасті за суб'єктивними ознаками. Слід відобразити значення класифікації форм співучасті для правильної кваліфікації вчиненого співучасниками злочину та для призначення покарання.
Слід передусім вивчити точки зору вчених щодо визначення поняття організованої групи, її співвідношення з іншими формами співучасті, різне трактування поняття організованої групи в аспекті кримінального права та в кримінологічному аспекті. Слід приділити особливу увагу розкриттю такої ознаки організованої групи як стійкість, розкрити це поняття з урахуванням думок, висловлених вченими, розглянути поняття організованої групи, що дається у судовій практиці. Необхідно окремо зупинитись на ознаках, що характеризують стійкість організованої групи та випливають із змісту ч. 3 ст. 28 КК України: наявність трьох і більше суб’єктів злочину, об’єднання для вчинення декількох злочинів, єдиний план злочинної діяльності, відомий усім учасникам групи, розподіл функцій учасників групи, спрямований на досягнення плану. Слід також оцінити висловлювані вченими пропозиції щодо вдосконалення законодавчого визначення поняття організованої групи, з урахуванням пропозицій вчених - кримінологів.
Необхідно приділити увагу факторам, що розкривають суспільну небезпеку організованої групи, розглянути такий критерій визнання групи організованою, як спільне неодноразове вчинення злочинів. Слід також проаналізувати такі ознаки організованої групи, як наявність розробленого плану злочинної діяльності, вираженої ієрархічної структури злочинного об’єднання, розподіл ролей, обов’язковість наявності організатора, прикриття своєї діяльності як власними силами, так і за допомогою сторонніх осіб, в тому числі і за допомогою підкупу посадових осіб, вербування нових членів, наявність загальних правил поведінки, наявність загального грошового фонду злочинного об’єднання та інші ознаки, що виділяються в кримінологічній та кримінально-правовій науці.
Розглядаючи третє питання цієї теми слід співставити підстави кримінальної відповідальності учасників організованої групи з підставами кримінальної відповідальності співучасників взагалі та загальною підставою настання кримінальної відповідальності, закріпленою в ч.1 ст.2 КК України, чітко визначити співвідношення цих підстав. Окремо необхідно зупинитися на правилах кваліфікації дії організатора організованої групи (ч. 1 ст. 30 КК).
Висвітлюючи питання про кримінально-правове значення вчинення злочину організованою групою осіб слід спочатку дати характеристику цій обставині в якості такої, що обтяжує відповідальність, а також проаналізувати ті кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади злочинів, що містять ознаки вчинення організованою групою.