- •Загальні основи педагогіки
- •Список літератури.
- •1. Вступ (мета і завдання курсу). Побудова змісту навчального курсу.
- •2. Поняття про професію вчителя, історія її походження та особливості.
- •Позитивні складові професії вчителя
- •Особливості професії вчителя:
- •3. Сутність та структурні компоненти педагогічної діяльності.
- •Висновок.
- •4. Професіограма. Педагогічна техніка.
- •Вимоги до особистості педагога
- •1. Любов до дітей.
- •Висновки
- •Лекція № 2. Тема. Виникнення і становлення, розвиток педагогіки як науки. Стадії розвитку педагогіки, джерела педагогічної науки. Предмет педагогіки, його сучасне звучання План.
- •Список літератури.
- •Лекція № 3. Тема. Загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки. Складові частини педагогіки. Система педагогічних наук. План.
- •4. Система педагогічних наук.
- •Основні ознаки галузей педагогіки.
- •Висновок:
- •Опорна схема за темою
- •Лекція № 4. Тема. Методи педагогічних досліджень. Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика. Етапи педагогічного дослідження План.
- •Список літератури.
- •2. Характеристика науково-педагогічного дослідження.
- •3.Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика.
- •Види анкет:
- •Етапи науково-педагогічного дослідження:
- •Висновки.
- •Список літератури. Підручники й посібники
- •Наукова література
- •2. Основні фактори формування і розвитку особистості.
- •Cутність вікової періодизації.
- •Спадковість і розвиток
- •Висновок
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості
- •Розвиток і виховання
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •Основні компоненти діяльності:
- •Види діяльності
- •Види здібностей:
- •3. Стисла характеристика зарубіжних теорій розвитку особистості
- •Народна педагогіка про розвиток особистості:
- •Теорія виховання
- •Лекція № 6.
- •Тема. Сутність процесу виховання. Складові частини процесу виховання. Мета виховання. Походження мети. Значення мети у виховному процесі. Сучасне звучання мети виховання.
- •Структура виховного процесу є взаємозв'язком основних елементів: цілей і змісту, методів і засобів, а також досягнутих результатів.
- •Основні проблеми аналізу в теорії виховання
- •Стисла характеристика напрямів виховання
- •Стисла характеристика виховних систем.
- •Етапи виховного процесу
- •Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
- •Специфіка процесу виховання:
- •Результати процесу виховання
- •Характеристика рівнів вихованості школярів
- •Зафіксуємо структуру процесу виховання. Висновки
- •Лекція № 7. Тема. Самовиховання. Перевиховання. Шляхи підвищення ефективності виховання План.
- •Список літератури.
- •Ознаки самовиховання:
- •Умови здійснення самовиховання
- •Народна педагогіка про самовиховання:
- •Етапи самовиховання.
- •Прийоми самовиховання
- •Вікові особливості самовиховання та їх характеристика.
- •Молодший шкільний вік.
- •Підлітковий вік.
- •Юнацький вік.
- •Особливості роботи педагога з учнями з організації св.
- •Етапи процесу самовиховання учня (робота педагога).
- •Робота педагога з родиною в ході організації самовиховання учня
- •Характеристика етапів процесу перевиховання
- •Типовими проявами формалізму у виховному процесі є:
- •Шляхи удосконалення виховного процесу в школі
- •Лекція № 8.
- •1. Закони виховання та їх характеристика
- •2.Закономірності виховання.
- •Лекція № 8.
- •Провідні закономірності виховання:
- •Висновки.
- •Народна педагогіка про принципи виховання:
- •Висновки.
- •Лекція № 9. Тема. Методи і форми виховання. Характеристика основних груп методів виховання. Характеристика форм організації виховної роботи. План.
- •Список літератури.
- •Методи формування свідомості
- •Умови підвищення ефективності використання даної групи методів:
- •Методи формування суспільної поведінки
- •Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •Умови підвищення ефективності методів заохочення і покарання:
- •Методи контролю та аналізу ефективності виховання
- •Орієнтовна програма вивчення особистості учня
- •Висновок
- •Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- •Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- •Лекція № 9.
- •Список літератури.
- •1. Загальна характеристика форм організації виховної роботи.
- •2. Класифікація форм виховання.
- •3. Вибір форм виховання. Загальна характеристика організації виховної справи.
- •Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- •Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- •Висновок
- •Лекція № 10. Тема. Робота з учнівським колективом. Поняття про колектив, його види, структуру, стадії розвитку, шляхи формування колективу План.
- •Список літератури.
- •Характерніознаки колективу
- •Види шкільних колективів:
- •Стадії розвитку колективу (а. Макаренко)
- •Ознаки розвитку учнівського колективу
- •Принципи діяльності учнівського колективу:
- •Особливості роботи з негативно спрямованими мікрогрупами учнів
- •Критерії оцінювання організаційної структури і складових шкільного колективу:
- •Критерії визначення характеру внутріколективних відносин:
- •Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:
- •Список літератури.
- •Способи формування пізнавального інтересу:
- •Особливості наукового світогляду:
- •2.Зміст та завдання розумового виховання.
- •3. Шляхи вирішення завдань розумового виховання.
- •Характеристика загальнонавчальних умінь
- •Вплив успіху в навчанні на здійснення розумового виховання
- •Сутність та особливості формування вміння навчатися (о.Я. Савченко)
- •Вміння учня, який самостійно вчиться:
- •Умови формування вміння навчатися:
- •Характеристика системи розвивальних вправ і завдань багатофункціонального характеру, що впливають на формування вміння вчитися.
- •Практичні поради Безліч способів сказати учневі: «Дуже добре!»
- •Список літератури.
- •Cкладові моралі:
- •2. Шляхи вирішення завдань морального виховання.
- •Список літератури.
- •Норми поведінки знаходять вияв у:
- •Показники високого рівня дисципліни:
- •3.Основні аспекти виховання свідомої дисципліни, відповідальності,
- •Причини порушення дисципліни
- •1. Причини, пов'язані з недостатньою психолого-педагогічною компетентністю педагога:
- •Пам'ятка у разі виникнення конфліктних ситуацій
- •Поради молодому вчителю
- •Лекція № 14. Тема. Естетичне виховання учнів. Естетика, сутність, складові, зміст естетичного виховання. Шляхи реалізації естетичного виховання. План.
- •Список літератури.
- •Структура естетичної свідомості:
- •Джерела естетичного виховання
- •Список літератури.
- •Лекція № 16. Тема. Правове виховання. Сутність правового виховання, завдання, шляхи реалізації. План.
- •Список літератури.
- •Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин
- •Лекція № 17. Тема. Екологічне виховання учнів. Сутність, складові, зміст екологічного виховання. Шляхи реалізації екологічного виховання. План.
- •Список літератури.
- •1. Сутність, складові, зміст екологічного виховання.
- •Характеристика вмінь, пов’язаних з організацією екологічного виховання
- •2. Шляхи реалізації ескологічного виховання.
- •Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм. Гра «Що де росте?»
- •Хід гри
- •Лекція № 18. Тема. Трудове виховання. Економічне виховання. План.
- •Список літератури.
- •1.Значення праці в житті людини.
- •2. Сутність і завдання трудового виховання, принципи його організації.
- •Завдання трудового виховання
- •Принципи організації трудового виховання
- •3.Шляхи, засоби й методи організації трудового виховання.
- •Види трудової діяльності школярів
- •Вимоги до праці школярів
- •4. Загальна характеристика економічного виховання школярів.
- •Висновки
- •Завдання роботи.
- •1.Сутність профорієнтаційної роботи в школі.
- •Завдання профорієнтації
- •Принципи профорієнтації:
- •2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».
- •Помилки в ході профорієнтації:
- •3.Етапи здійснення профорієнтаційної роботи в школі.
- •4.Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.
- •Висновки:
- •Список літератури.
- •1. Значення здоров’я в житті людини. Загальна характеристика поняття “здоров’я”.
- •2. Сутність і завдання фізичного виховання, принципи його організації.
- •3. Шляхи, засоби, форми й методи організації фізичного виховання.
- •Методи організації фізичного виховання
- •Форми організації фізичного виховання
- •Короткі висновки:
- •Лекція № 21. Тема. Спільна виховна робота школи, сім’ї, громадськості. Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. План.
- •Список літератури.
- •1.Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї.
- •Функції сім'ї
- •Особливості і перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Вимоги до батьків
- •Сутність батьківського авторитету. Авторитет справжній та фальшивий
- •2.Шляхи підвищення педагогічних знань батьків.
- •Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів
- •Педагогічні вимоги до батьківських зборів:
- •Вопрос 4. На вопрос: «Хотели бы вы, чтобы ваша только что образовавшаяся семья была чем-то похожа на семью, в которой вы выросли?» лишь 8 молодых пар ответили утвердительно.
- •Вопрос 5. Молодым людям было предложено ответить на вопрос: «Какие качества семьи, в которой вы выросли, вам были неприятны ?» На этот вопрос молодые люди ответили следующим образом:
- •Вопрос 6. Следующий вопрос: «Каким должен быть в семье ребенок, с которым нет проблем ?» — был адресован родителям учащихся разных классов.
- •Вопрос 7. Помимо родителей, и учащиеся отвечали на вопрос: «Каких родителей можно назвать идеальными?» в опросе участвовали 220 девятиклассников.
- •Советы для родителей
- •Советы для детей
- •Лекція № 22.
- •2.З історії інституту класних керівників.
- •3.Професіограма класного керівника.
- •4. Функції класного керівника.
- •5. Форми роботи класного керівника.
- •Лекція № 23
- •Список літератури.
- •1. Загальна характеристика дитячих та юнацьких громадських організацій.
- •Принципи утворення і діяльністі молодіжних та дитячих громадчських організацій.
- •Засновники молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок.
- •Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях.
- •2. Сутність та особливості діяльності найбільш відомих сучасних українських дитячих громадських організацій.
- •Лекція № 24
- •Список літератури.
- •1.Історичний розвиток процесу виховання.
- •2.Виховання в педагогічній спадщині в.О. Сухомлинського.
- •3. Виховання в педагогічній спадщині а.С. Макаренка.
- •Теорія освіти і навчання
- •Лекція № 1.
- •Тема. Дидактика як галузь педагогіки.
- •План лекції.
- •1. Сутність дидактики.
- •2. Виникнення та етапи розвитку дидактики.
- •3. Характеристика процесу навчання. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Засвоєння знань школярами.
- •4. Зв'язок загальної дидактики та методик викладання.
- •5. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Лекція № 2. Тема. Зміст освіти в національній школі. Сутність змісту освіти. Особливості навчальних планів, програм і підручників. План.
- •Мета шкільної освіти
- •Ієрархія компетенцій
- •2. Основні елементи змісту освіти. Нормативні документи, що відображають зміст освіти у школі.
- •3. Навчальні плани та програми, їх характеристика.
- •1) Державний базовий компонент (забезпечує єдність шкільної освіти в країні), складає 80 % навчального часу;
- •2) Шкільний компонент (ураховує специфіку певного навчального закладу), складає 20 % навчального часу.
- •Лекція № 3. Тема. Закономірності і принципи навчання. План.
- •2.Принципи навчання, їх характеристика.
- •Лекція № 4. Тема. Методи та засоби навчання. План.
- •1. Сутність методів навчання, їх функції.
- •2. Класифікація та стисла характеристика методів навчання.
- •За ступенем керівництва навчальною діяльністю.
- •3.Вибір методів навчання.
- •4.Засоби навчання та їх стисла характеристика.
- •Лекція № 5.
- •Список літератури.
- •2. Сутність педагогічної технології.
- •Вимоги до пед.Технологій
- •3. Характеристика сучасних педагогічних технологій.
- •Лекція № 6. Тема. Форми організації навчання. Урок як основна форма організації навчання. Позаурочні форми навчання. План.
- •Список літератури.
- •Класифікація форм навчання
- •2. Характеристика уроку.
- •Типи та структура уроків
- •Недоліки сформованої практики уроку в школі
- •Використана література:
- •Нестандартні уроки
- •3. Характеристика позаурочних форм навчання.
- •Лекція № Про шестирічну дитину
- •Поради батькам першокласника
- •Лекція № 7.
- •Список літератури.
- •1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •Характеристика видів контролю.
- •Вимоги до контрольної роботи.
- •2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Порівняльний аналіз традиційного та нового бачення системи оцінювання школярів
- •4. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- •4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- •1 .З’ясувати відповіді на питання.
- •2. Вміти характеризувати сутність закономірностей та принципів навчання.
- •Тема 1. Дидактика як галузь педагогіки. Процес навчання.
- •Тема 2. Зміст освіти.
- •Тема 3. Закономірності і принципи навчання.
- •Тема 4. Методи та засоби навчання.
- •Методичне забезпечення курсу
- •Список літератури.
- •1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •Характеристика видів контролю.
- •Вимоги до контрольної роботи.
- •2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Використана література:
- •3. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- •4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- •Школознавство
- •Лекція № 8.
- •Тема. Наукові засади внутрішкільного контролю. Принципи управління освітою. Органи освіти, їх функції і структура.
- •Список літератури.
- •1.Cтисла характеристика системи середньої освіти.
- •І рівні освіти і
- •Види навчальних закладів, що забезпечують отримання загальної середньої освіти (зсо):
- •Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
- •Характеристика навчання у сзнз
- •Завдання середнього загальноосвітнього закладу освіти
- •3.Принципи управління освітою.
- •4. Наукові засади внутрішкільного контролю.
- •Характеристика обов’язків керівництва школи
- •Види внугрішкільного контролю (залежно від мети)
- •Форми внутрішкільного контролю
- •Методи контролю
- •Висновки.
- •Лекція № 9 Тема. Методична робота в школі План лекції.
- •Література
- •Сутність і завдання методичної роботи в школі
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі.
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •Висновки
- •2.Допомога учням в оволодінні основами ноп.
- •Лекція № 10 Тема. Вивчення передового педагогічного досвіду. Вивчення досвіду вчителів-новаторів. План лекції.
- •Література:
- •1.Сутність і види передового педагогічного досвіду
- •2.Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
- •3.Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику
Лекція № 3. Тема. Загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки. Складові частини педагогіки. Система педагогічних наук. План.
Загальні педагогічні поняття.
Педагогіка та інші науки.
Складові частини педагогіки.
Система педагогічних наук.
Завдання роботи.
З’ясувати сутність основних педагогічних понять.
Виявити зв’язки педагогіки з іншими науками.
Ознайомити з складовими частинами педагогіки.
Проаналізувати систему педагогічних наук, дослідити її відкритий характер.
Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.
Основні поняття. Основні категорії, навчання, виховання, освіта, складові частини педагогіки, система педагогічних наук.
Список літератури
Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.13–19.
Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С.13.
Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.11–14.
Пономарьова Г.Ф. Словник-довідник з курсу педагогіки / Г.Ф. Пономарьова. – Х., 2004. – С.9–12.
Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С.17–23.
Загальні педагогічні поняття.
Як будь-яка наука, педагогіка має свій термінологічний апарат. В період становлення педагогіки як науки були визначені три основні поняття педагогіки - "виховання", "навчання", "освіта".
"Виховання" як загальна категорія історично включала "навчання" і "освіта". Виховання - вічна категорія, існує з моменту виникнення людства. З іншого боку, цілі, зміст виховання змінювалися в ході історії (наприклад, цілі виховання в первісному суспільстві не підходять для вирішення завдань виховання епохи Відродження).
Виховання визначається по-різному. Проте, для усіх визначень характерні такі ознаки:
- дії на вихованця цілеспрямовані;
- ці дії мають соціальний контекст (передача ЗУНов, ідей, соціального досвіду, способів поведінки);
- створюються умови для засвоєння норм стосунків;
- людина освоює комплекс соціальних ролей.
Є вузький зміст цього поняття і широкий.
Виховання - цілеспрямований і організований процес формування особистості. У педагогіці поняття "виховання" використовується в "широкому і вузькому" соціальному, а також в "широкому і вузькому" педагогічному значенні.
В широкому соціальному розумінні виховання — це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших. Під досвідом розуміють знання, уміння, способи мислення, моральні, естетичні, правові норми, трудовий досвід, систему специфічних національних цінностей, досвід примноження матеріальних благ тощо, як в організованих формах (системи освіти), так і шляхом природного засвоєння в результаті взаємодії поколінь і впливу середовища.
З огляду на це, виховання характеризується кількома властивостями:
— воно є вічною категорією, невід'ємною частиною людського буття; виникло одночасно з виникненням суспільства і зникає, якщо суспільство перестає існувати;
— виховання є соціальною категорією, властивою лише людям;
— виховання має історичний характер, оскільки його мета, завдання, зміст, методи, форми, як і вся педагогічна політика, не залишаються незмінними, а розвиваються, змінюються, вдосконалюються під впливом досвіду і науки;
— виховання має національний характер, оскільки здійснюється в межах конкретного народу (конкретної нації) і ґрунтується на його мові, історії, культурі, звичаях, побуті;
Розглянувши поняття виховання в широкому соціальному розумінні, ми недостатньо з'ясували його конкретно-соціальну, а тим більше педагогічну сутність. Справа в тому, що вихованням – передачею накопиченого досвіду – займаються не лише професійні педагоги в спеціально створених навчально-виховних закладах. Б сучасному суспільстві діє цілий комплекс інституцій, які спрямовують свої зусилля на виховання - сім'я, засоби масової інформації, література, мистецтво, органи правопорядку. Тому загальне поняття виховання потребує звуження та конкретизації.
У вузькому соціальному значенні під вихованням розуміють цілеспрямований вплив на людину з боку суспільно-громадських інституцій з метою формування в неї певної системи знань, поглядів, переконань, моральних цінностей, підготовки до життя.
З огляду на це виникає питання: чи правильно було б звинувачувати лише школу і педагогів у багатьох невдачах виховання, якщо можливості і сили виховного впливу інших соціальних інститутів переважають обмежені можливості навчально-виховних закладів? Не потребує особливих доведень висновок про те, що успіх виховання можливий лише за умови чіткої координації дій всіх причетних до виховання соціальних інститутів.
У широкому педагогічному розумінні виховання — це спеціально організований, цілеспрямований і керований вплив колективу вихователів на вихованців з метою формування у них певних якостей, що здійснюється в навчально-виховних закладах і охоплює весь педагогічний процес.
У вузькому педагогічному розумінні виховання – це процес і результат виховної роботи, спрямованої на розв'язання конкретних виховних завдань. У педагогіці поняття виховання часто використовують для позначення складових частин цілісного виховного процесу. Говорять, наприклад, "розумове", "моральне", "естетичне" виховання тощо.
При цьому вихователь:
1) передає досвід, накопичений людством;
2) вводить у світ культури;
3) стимулює до самовиховання;
4) допомагає розібратися у важких життєвих ситуаціях і знайти вихід із певного становища.
Чи може учасне В. бути успішним, якщо вихованець пасивний? Дитина - об'єкт і суб'єкт виховання.
Результат виховання - вихованець змінює своє розуміння світу і ставлення до людей і самого себе.
Завдання виховання завжди виражає історичну потребу суспільства в підготовці покоління, здатного реалізовувати певні громадські функції і соціальні ролі.
Навчання (учіння) — процес формування і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Навчання – двобічний процес, що здійснюється учителем (викладання) і учнем (навчання, учіння). У процесі навчання реалізуються завдання освіти. У відповідності з ними, а також з урахуванням стану науки, техніки, мистецтва, особливостей пізнавальної діяльності, психічних процесів, обумовлених віком і підготовкою учнів, здійснюється відбір змісту і методів навчання.
У Педагогічній енциклопедії відзначено, що освіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок.
Основний шлях одержання освіти - навчання в системі різноманітних навчальних закладів. Суттєву роль у засвоєнні знань, розумовому розвитку людини відіграє самоосвіта, культурно-просвітницька робота, участь у суспільно-трудовій діяльності.
Відзначаючи найважливішу рису освіти, академік Б.Т.Лихачов підкреслював, що освіта інтегрує в собі виховання як суспільне явище, педагогічну діяльність та самостановлення особистості і на цій основі творить реальний цілісний педагогічний процес, проектується різноманітними освітньо-виховними концепціями, теоріями й втілюється в освітніх системах і закладах.
Поняття освіта є категорія загальна, цілісна, поліфункціональна і полізмістова. Одні (як це робив Л.М.Толстой) вважають, що освіта, на відміну від виховання як примусу, є вільний від силового тиску на особистість процес, що лише сприяє накопиченню знань, умінь і навичок та інтелектуальному розвитку.
Інші, надаючи пізнавальному і розвиваючому характеру освіти найважливішого значення, вважають, що саме в цьому й полягає виховання і, що ніякої іншої додаткової, спеціальної виховної роботи й не потрібно.
Друга категорія - "навчання" має безліч трактувань. Як і виховання визначається з двох позицій.
Якщо говорити про результат, то це - ЗУНи, соціальний досвід, особистісні якості вихованця.
Якщо говорити про процес, то навчання - взаємодія учителя і учнів.
При цьому учитель:
1)викладає - цілеспрямовано передає знання, життєвий досвід, способи діяльності, основи культури і наукового знання;
2) керує процесом засвоєння знань, навичок і умінь;
3) створює умови для розвитку особистості учнів (пам'яті, уваги, мышле-ния).
?Які дії виконує учень? Учень:
1) вчиться - опановує передавану інформацію і виконує учбові зада-ния за допомогою учителя, спільно з однокласниками або самостійно;
2) намагається самостійно спостерігати, порівнювати, мислити;
3) проявляє ініціативу в пошуку нових знань, додаткових джерел інформації (довідник, підручник, Internet), займається самоосвітою.
Третя основна категорія педагогіки - "освіта" - розуміється як:
1) цінність людини, що розвивається, і суспільства;
2) процес навчання і виховання людини;
3) як результат останнього;
4) як система - сукупність освітніх (чи учбових і виховних) установ у межах конкретного міста, регіону, країни.
Як співвідносяться три головні категорії педагогіки?
З цього питання існують різні точки зору, що характерно для об'єктивного процесу розвитку будь-якої науки.
Навчання, виховання і освіту можна розглядати як особливим чином організовану діяльність, результатом якої є розвиток людини.
В останні роки говорять про взаємодію вчителя й учнів як розвивальне середовище для одних і інших.
Виховання, навчання і освіта об’єднані у педагогічному процесі.
Педагогіка, як всяка наука, що розвивається, постійно переглядає і розширює аспекти розуміння своїх основних категорій, а на практиці безперервно збагачується досвідом виховання і навчання через безмежність і багатогранність педагогічної творчості.
Зараз педагогіку розглядають як науку про закономірності, принципи, форми, методи виховання, навчання та освіти на різних етапах вікового розвитку людини.
Педагогіка та інші науки.
Однією з найважливіших характеристик будь-якої науки є її зв'язок з іншими науками. Взаємозв'язок служить найважливішим джерелом розвитку наук і представляється в трьох аспектах: по-перше, одні науки по відношенню до інших виконують світоглядну і методологічну функції; по-друге, зміст наукового знання одних наук допомагає іншим глибше проникнути в предмет дослідження; по-третє, в процесі взаємозв'язку наук відбувається їх взаємне збагачення методами наукових досліджень.
Дослідження багатьох педагогічних проблем вимагає міждисциплінарного підходу, даних інших наук про людину. Тому педагогіка не може розвиватися відособлено і має міцні зв'язки з різними галузями людських знань, займаючи значуще місце в системі гуманітарних знань і наук про людину.
У числі перших склалися зв'язки педагогіки з філософією і психологією, які є важливою умовою розвитку педагогічної теорії і практики.
Педагогічна наука пов'язана з філософією, яка виступає її методологічною основою. Довгий час філософія і педагогіка функціонували як цілісна наука про суспільство і людину. Педагогіка вийшла з філософії, саме філософські знання лежать в основі розуміння проблем педагогіки. Французький педагог А. Фуйе писав, що "На будівлі педагогіки потрібно написати: сюди заборонений вхід нефилософу". Зокрема, в теорії навчання використовують філософські категорії "суть і явище", "протиріччя", "зв'язок", "причина і наслідок", "форма", "зміст".
З іншого боку, на певному етапі (у 40-60-х роках ХХ століття) як самостійний науковий напрям виділили філософію освіти і виховання. Філософія освіти повинна допомогти з визначенням оптимальної філософської системи для вирішення завдань педагогіки, в конкретизації філософських концепцій в рішенні проблем педагогіки.
Педагогіка і соціологія шукають шляхи переведення узагальнених результатів соціологічних досліджень в конкретні завдання виховання. Ці завдання спільно виконують соціальні інститути - сім'я, освітні і культурні, громадські, політичні і державні організації.
Педагогіка пов'язана з економікою, вирішуючи проблеми економіки освіти і організації економічної освіти сучасної людини.
Особливо велике значення для вирішення питань навчання і виховання має психологія, і передусім вікова і педагогічна. На особливий зв'язок педагогіки і психології вказував выдатний російський педагог К.Д. Ушинський. Він неодноразово говорив, що за значенням для педагогіки психологія займає перше місце серед наук. У передмові до першого тому "Педагогічній антропології" К.Д. Ушинський писав: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна раніше упізнати її теж в усіх відношеннях".
Існує декілька найбільш важливих вузлів зв'язку педагогіки і психології. Головний з них - предмет дослідження цих наук. Психологія вивчає закони розвитку психіки людини, педагогіка розробляє методи, способи, засоби виховання, розвитку особистості. Виховання, освіта, навчання людини за своєю суттю є розвиток психіки. Другим важливим моментом є спільність методів дослідження. Про наявність тісного зв'язку психології і педагогіки свідчить і взаємопроникнення базових понять цих наук. Педагогіка користується психологічним знанням для виявлення, опису, пояснення, систематизації педагогічних фактів. Одним з важливих проявів взаємозв'язку педагогіки і психології стало формування такої галузі психології, як педагогічна психологія.
Здобутки цих наук сприяють розвитку педагогіки, дають змогу вдосконалювати методи виховання і навчання, розвивати споріднені з педагогікою галузі знань.
Складові частини педагогіки.
Зараз педагогіку розуміють як систему наук про виховання людини.
У загальній педагогіці є 4 рівні: загальні основи педагогіки, теорія виховання, дидактика, школознавство.
Загальні основи педагогіки вивчають і визначають зміст, форми, методи навчання і виховання людини.
Теорія виховання вивчає і визначає цілі, завдання, методи, засоби, суб'єктів виховного процесу, прогнозує його результат.
Дидактика - розглядає навчання як засіб освіти і виховання людини через єдність викладання і учіння.
Школознавство - розділ педагогіки, що вивчає проблеми керування системою освіти. Деякі автори замість загальних основ педагогіки говорять про філософію педагогіки.
Складіть схему “Складові частини педагогіки”.