2.3.Імовірнісний метод

Імовірнісно-статистичний підхід.

Він переважно використовується для оцінки достовірності кількісних показників, значення яких можуть приймати неперервний ряд значень, і найчастіше полягає в розрахунку довірчого інтервалу (похибки) при заданій довірчій імовірності. Нехай за даними вимірювань розрахована середня ве-личина Очевидно, що x не обов’язково збігається з істинним значенням

оцінюваного параметра в загальному випадку існує відмінна від нуля різниця величин. Додатнє значення задає похибку і характеризує достовірність

параметра, що вимірюється. Як правило, справедливість нерівності

стверджується тільки з деякою імовірність, яка називається «довірчою імовірністю». Звичайно довірчу імовірність задають рівною 0,95, 0,99 або 0,999 і при відомому її значенні обчислюють похибку .

Для нормального закону розподілу похибка параметра обчислюється з формули. Інтервал який покриває невідоме значення параметра х з імовірністю, називається «довірчим інтервалом». Скоротити довірчий інтервал можна або збільшуючи число вимірювань n, або зменшуючи довірчу імовірність. Різним модифікаціям імовірнісно-статистичного підходу, який використовується при експертизі ДТП, властиві наступні обмеження:

1. Статистична інформація, необхідна для застосування імовірнісно-статистичних методів, як правило, відсутня. Її збір, обробка і зберігання пов’язані зі значними організаційними та обчислювальними труднощами.

2. Статистичні методи не дозволяють категорично стверджувати,

що нерівність буде виконуватися у всіх випадках, яким би великим не було значення похибки.

3. Значну трудність становить внесення до моделі нової інформації, що зумовлено необхідністю перерахунку всіх статистичних оцінок параметрів.

Регресійний аналіз

Нехай q – деякий вихідний параметр (наприклад, швидкість автомобіля), значення якого необхідно визначити, і q залежать від вектора вхідних параметрів X=(X1, X2,,, Xn) .Тоді, використовуючи методи теорії планування експерименту, можна побудувати рівняння лінійної регресії

q= a0 + a1 * x1 + a2 * x2 … an * xn , (1.2)

де a0 ,a1,…an – невідомі коефіцієнти, які визначаються методом менших квадратів.

При необхідності врахування парних взаємодій параметрів, рівняння регресії ускладнюється і набуває нелінійного характеру.

Основні обмеження такого підходу:

1. За допомогою регресійного аналізу можуть вирішуватися лише

ті задачі, в яких параметри впливу і вихідний розв’язок (величина) но-

сять кількісний характер.

2. Значення вихідного параметра q , яке вираховується за допомо-

гою регресійної моделі, сильно чутливе до умов експерименту, в яких

оцінювались коефіцієнти. Тому регресійні моделі, отрима-

ні в одних умовах (стан дороги, стан автомобіля і т. п.) не завжди мо-

жна переносити на інші умови.

3. Отримання статистично значимих коефіцієнтів в рівняннях ре-

гресії потребує обробки великого експериментального матеріалу

2.4. Обґрунтування вибору метода дослідження

Взявши до уваги методи, які були розглянуті у цьому розділі, та спираючись на поставлену задачу щодо визначення причин ДТП, було виконано порівняння методів, з метою визначення найкращого для дослідження (таблиця 1).

Назва методу	Не вимагає команди експертів (фахівців)	Дозволяє враховувати сезонні коливання	Не вимагає великих затрат часу	Може опиратись на статистичні дані
Метод Детермінований	+	+	+	+
Метод Імовірнісний	–	+	–	+
Метод Судової експертизи	+	–	–	+

Таблиця.1 – Порівняння методів дослідження

Для нашого дослідження, вважаємо найкращим використовувати метод детермінований. Метод дозволяє провести широке дослідження нашої автомобільної аварії. За допомогою різних експертиз ми можемо встановити точну причину що привела до ДТП та наслідки. Так як при виборі імовірнісного методу ми не зможемо визначити наслідки ДТП.