- •1. Державне регулювання економіки, його цілі, функції, об’єкти.
- •2. Роль держави у розвитку підприємництва.
- •3. Вплив держави на розвиток сфери товарного обігу
- •4. Управління зовнішньоекономічним сектором.
- •5. Особливості управління соціальною сферою. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •6. Моделі соціальної політики. Методи впливу держави на розвиток соціальних відносин.
- •7. Державне управління в адміністративно-політичній сфері. Види політики держави, їх цілі, принципи формування, інструменти реалізації.
- •8. Національна безпека та державне управління.
- •9. Специфіка управління у сфері культури та ідеології.
- •10. Державне управління у сфері освіти, молодіжної політики, культури, науки, туризму, спорту, охорони здоров’я.
- •11. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •12. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів державної влади в Україні. Орган влади як об’єкт організації. Організація як процес і функція управління.
- •13. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади, регламент його діяльності.
- •14. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •15. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.
- •16. Підготовка та прийняття рішень в органах державної влади.
- •17. Зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади.
- •18. Роль та місце керівника в управлінні органами державної влади. Сутність лідерства в державному управлінні.
- •19. Забезпечення законності в державному управлінні. Специфіка юридичної відповідальності в державному управлінні.
- •20. Державна служба: поняття, риси, функції, принципи, види, організація
- •21. Система правових актів про державну службу та правовий статус державних службовців.
- •22. Класифікація посад державних службовців.
- •23. Проходження державної служби та управління державною службою. Атестація державних службовців.
- •24. Етика поведінки державних службовців.
- •25. Управління державною службою. Державна кадрова політика. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців.
- •26. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка.
- •27. Поняття ефективності в управлінні. Чинники та критерії ефективності державного управління.
- •28. Загальна соціальна ефективність державного управління. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •29. Державний контроль у сфері виконавчої влади в Україні, його зміст та правові засади. Види контролю.
- •30. Здійснення державного контролю щодо виконавчої влади з боку суб’єктів інших гілок влади: парламентський контроль, прокурорський нагляд, судовий контроль, адміністративний нагляд міліції.
- •31. Громадський контроль за діяльністю органів державного управління.
- •32. Основні напрями взаємодії центральних та регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування з трудовими колективами, підприємствами, установами і організаціями.
- •33. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування із судовими та правоохоронними органами: органами Служби безпеки України, органами прокуратури, органами внутрішніх справ.
- •34. Взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян. Організація роботи із запитами громадян.
- •35. Державні та адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулювання.
- •36. Залучення громадськості до участі в управлінні державними і суспільними справами та контролі за функціонуванням органів влади.
- •37. Проблеми взаємовідносин гілок державної влади в Україні у сфері управління. Необхідність реформування системи державного та регіонального управління.
- •38. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та глобалізаційних процесів.
- •39. Соціально-ринкова трансформація України та завдання держави щодо формування ефективної системи
7. Державне управління в адміністративно-політичній сфері. Види політики держави, їх цілі, принципи формування, інструменти реалізації.
В адміністративно-правовій теорії і практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності відносяться такі галузі, як оборона, безпека, внутрішні справи, іноземні справи, юстиція. Органи управління (виконавчої влади) цими галузями є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади й активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі займають оборона й органи, що здійснюють управління нею.
Взаємовідносини в системі органів адміністративно-політичної сфери України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань підпорядкованих йому органів.
Для органів адміністративно-політичної сфери є характерним:
– єдність мети діяльності – здійснення єдиної політики;
– єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів управління та контролю для забезпечення належної діяльності та обміну, захисту стабільності і безпеки держави;
– єдність функцій – участь у розробці та реалізації політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту інтересів України.
1) Управління обороною
Оборона України, як об’єкт управління, являє собою систему політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Метою оборони є створення необхідних умов для запобігання військового нападу й організації збройної відсічі можливої агресії проти України в будь-який час і при будь-яких обставинах.
2) Управління національною безпекою
Під національною безпекою розуміють стан захищеності державного суверенітету, конституційного порядку, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб.
3) Управління закордонними справами
Стаття 18 Конституції України зазначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Державне управління закордонними справами - це діяльність органів держави, спрямована на проведення зовнішньої політики України.
4) Управління юстицією
Управління юстицією - це діяльність, спрямована на виконання задач зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян і їхніх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.
Однієї з особливостей [mailto:terex@kahovka.net] юстиції є багатооб’єктність у цій області управління. До об'єктів юстиції відносяться судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадського стану, судово-експертні установи й адвокатура. Усі вони мають різне правове положення, розрізняються своїм призначенням і характером компетенції.
5) Управління внутрішніми справами
Органи внутрішніх справ (ОВС) є одним із елементів системи правоохоронних органів України. Діяльність органів внутрішніх справ є досить різнобічною і здійснюється водночас на трьох рівнях – центральному, регіональному та місцевому. Їхня діяльність спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави. Система ОВС водночас управляє та управляється, тобто фактично виступає як об’єкт так і суб’єкт управління.