42 Мікроекономіка. Практикум

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

Вправа 1.

На графіку зображені криві попиту. Припустимо, що початковий вибір покупця відповідає точці А. Поясніть, в яку точку переміститься покупець з точки А:

1)якщо ціна на даний товар підвищиться? Як можна охарактеризувати цей рух?

2)якщо підвищиться ціна на товар–замінник;

3)якщо зросте ціна на товар–доповнювач? Як охарактеризувати цей рух?

4)чим викликаний рух покупця з точки А в точку В? Якими є його наслідки?

5)чим викликаний рух з точки В у точку С? Якими є його наслідки?

Вправа 2.

На графіку зображені криві пропонування. Поясніть:

1)які події могли спричинити зрушення з точки А в точку В? У яких категоріях описуються ці зміни?

2)чим викликаний рух з точки А в точку С? Як називається таке зрушення?

3)чим викликаний рух з точки С в точку D?

4)чим викликаний рух з точки В у точку Е? Як називається таке зрушення?

Вправа 3.

На наступному графіку представлені зміни у стані ринкової рівноваги.

1.Поясніть, які події могли змістити криву попиту з положення D0 у D1.

2.Проілюструйте графічно, як вплинуть на положення кривих D0 і S0 наступні події:

a)зниження ціни товару-субституту;

b)зниження цін на сировину для виробництва даного товару;

c)підвищення податку на додану вартість;

d)потужна реклама даного товару; е) скорочення доходів споживачів за

умови, що товар нормальний.

Вправа 4.

Внаслідок зміни смаків споживачів попит на шкіряні портфелі скорочується. Використовуючи криві попиту і пропонування (графік ринкової рівноваги), визначте і покажіть графічно, як вплине ця подія на рівноважні ціни і рівноважні обсяги виробництва на взаємопов’язаних ринках портфелів, шкіри, шкіряного взуття.

Поясніть характер взаємозв’язку між цими товарами та їх ринками.

Вправа 5.

Припустимо, що уряд скасував дотації виробникам вершкового масла. Визначте і покажіть графічно, як вплине ця подія на рівноважну ціну та рівноважний обсяг виробництва на ринках вершкового масла, маргарину, обладнання для упаковки маргарину.

Поясніть характер взаємозв’язку між цими товарами та їх ринками.

Вправа 6.

Застосування нових технологій дозволило знизити витрати виробництва комп’ютерних мікросхем. Використовуючи графіки попиту і пропонування, покажіть вплив цього фактора на рівноважну ціну і рівноважний обсяг виробництва на ринках комп’ютерів, програмного забезпечення, сервісних послуг.

Поясніть характер взаємозв’язку між цими товарами та їх ринками.

Вправа 7*.

Скористайтеся наступним графіком для дослідження нестандартних ситуацій ринкової рівноваги:

1) встановлення державою “стелі” ціни;

2) встановлення державою “підлоги” ціни;

3) квотування виробництва та пропонування;

4) раціонування споживання;

5) встановлення податку на виробників;

6) надання субсидій виробникам. Проілюструйте зміни у стані рівноваги

для кожної з ситуацій і визначте, в яких випадках має місце стійка рівновага, а в яких – нестійка, за якої інтереси покупців і продавців можуть не співпадати, а ціна, за якою купують товар продавці, може не відповідати ціні, яку отримають за свій товар продавці.

Спробуйте пояснити, якими є наслідки державного втручання в ринкове ціноутворення.

Оскільки для функції попиту QD = a −b P, константа b є кутовим ко-

Ця формула звичайно застосовується для визначення еластичності у точці ринкової рівноваги.

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, у межах якого попит є еластичним, і нижній, у межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись. Існують також нелінійні функції, які мають постійну еластичність.

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту.

Попит еластичний, якщо EP D >1, тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту.

Попит нееластичний, коли EP D <1, тобто однопроцентна зміна ці-

ни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту.

Попит з одиничною еластичністю має місце, коли EP D =1, тоб-

то однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.

Існують також граничні випадки еластичності.

Абсолютно еластичний попит має місце, коли EP D →∞, і

означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше підвищення ціни зменшує попит до нуля, а будьяке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною прямою.

Абсолютно нееластичний попит має місце, коли EP D = 0 , і

означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної прямої.

Чинниками цінової еластичності попиту виступають:

¾наявність товарів–замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

¾питома вага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар у видатках, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

¾фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і

46 Мікроекономіка. Практикум

структури споживання потрібен час; ¾ важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності

є нееластичним, на предмети розкоші – еластичним за ціною.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють процентне зміщення кривої попиту під впливом відповідного нецінового чинника.

Перехресна еластичність попиту – це процентна зміна обсягу попиту на один товар, спричинена однопроцентною зміною ціни іншого товару:

(ED XY > 0) , тому що з підвищенням ціни одного товару обсяг його продажу

зменшується, а попит на товар-замінник зростає.

Для товарів–комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна (ED XY < 0) , оскільки підвищення ціни одного товару призводить до змен-

шення обсягу попиту на цей товар скорочення попиту на товар–доповнювач. У випадку, коли два товари не пов’язані між собою, є незалежними у

споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю(ED XY = 0) .

Еластичність попиту за доходом – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:

(EI D > 0) , для нижчих – від’ємною (EI D <0) , для нейтральних – нульо-

вою (EI D =0) . Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом

EI D >1, предмети першої необхідності – 0 < EI D <1.

Еластичність пропонування характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни продукції.

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обся-

гу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним, EP S > 0 : зміни цін і

обсягів пропонування відбуваються в одному напрямку.

Для пропонування, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності: еластичне пропонування (EPS >1) , нееластичне пропонування

(EP S <1) , пропонування з одиничною еластичністю (EPS =1) .

Кожна точка лінійної кривої пропонування, яка виходить з початку координат, має одиничну еластичність. Криві пропонування, що починаються

від перетину з вертикальною віссю, мають EP S >1 , отже, відповідають еластичному пропонуванню. Криві пропонування, які починаються від горизонтальної осі, мають значення EP S <1 і відповідають нееластичному пропо-

нуванню.

Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою,

EP S = 0. Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропону-

вання зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. У цьому випадку крива

пропонування є горизонтальною прямою, а ES P →∞.

Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від’ємним. Перехресна еластичність показує, на скільки процентів зміститься крива пропонування одного товару при зміні ціни іншого.

Основним чинником еластичності пропонування є час.

Часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва. Розрізняють три часових періоди:

• Найкоротший (миттєвий) період – це період часу, протя-

гом якого у попиті чи пропонуванні не відбувається жодних змін: ні продавці, ані покупці не встигають відреагувати на зміну ціни. У цьому випадку і

важних величини дефіцитів та надлишків, котрі виникають в результаті,

прямо залежать від еластичності попиту та пропонування.

Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послу-

ги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.

Платниками податку можуть бути визначені як продавці товарів і послуг, так і їх покупці. Проте юридичне визначення платника податків абсолютно

не впливає на економічний розподіл податкового тягаря. Податкове наван-

таження несуть обидва суб’єкти ринку.

Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями визначається

відносною еластичністю попиту і пропонування.

Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуван-

ням, більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці, меншу частину – продавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування, більшу частину податкового тягаря будуть нести продавці, а ме-

ншу частину – покупці. Частки податкового навантаження, що припада-

ють на покупців і продавців, можуть бути визначені аналітично.

У випадку надання субсидії більшу частину вигоди отримують спожива-

чі, якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуван-

ням, меншу частину вигоди отримують виробники. І навпаки, якщо попит

на товар еластичніший за його пропонування, то більшу частину вигоди одержать виробники, а меншу частину – споживачі.

Графічно площі, які відповідають часткам вигоди від субсидії споживачів і виробників, міняються місцями порівняно з відповідними частками подат-

кового тягаря, оскільки у випадку оподаткування PD > PS , а у випадку на-

дання субсидії, навпаки, PS > PD .

Частки вигоди від надання субсидії, що припадають на споживачів і виробників, можуть бути визначені аналітично.

Розподіл вигод від субсидій між споживачами та виробниками, так само як і розподіл податкового тягаря, визначаються відносною еластичністю попиту і пропонування.