64
доброе утро |
добрий ранок, доброго ранку |
доброй ночи |
добраніч, на добраніч |
добрый день |
добридень, доброго дня, добрий |
день |
|
добрый вечер |
добривечір, доброго вечора, |
добрий вечір |
|
до свидания |
до побачення |
заказное письмо |
рекомендований лист |
(заказная бандероль) |
(рекомендована бандероль) |
личное мнение |
особиста думка |
на Ваше усмотрение |
на Ваш розсуд |
несмотря на трудности |
незважаючи на перешкоди |
|
(труднощі) |
общественное мнение |
громадська думка |
платежное поручение |
платіжне доручення |
повестка дня |
порядок денний |
подавляющее |
переважна |
большинство |
більшість |
с Вашего разрешения |
з Вашого дозволу |
стечение обстоятельств |
збіг обставин |
3.2. Прикметник
Відмінювання прикметників.
Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві. Особливості використання прикметників у діловому мовленні.
Уживання деяких прикметників у діловодстві.
Ключові слова: прикметник, ступені порівняння якісних прикметників.
Прикметник
Прикметник – це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке?
які? чий? чия? чиє? чиї?
65
Відмінювання прикметників
Прикметники мають форми роду (чоловічий – ч.р., жіночий – ж.р., середній – с.р.) й числа (однина -одн., множина – мн.) та змінюються за відмінками.
Від- |
Ч.р. |
С.р. |
Ж.р. |
Мн. |
Ч.р. |
|
С.р. |
Ж.р. |
Мн. |
мін- |
|
||||||||
ки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н. |
який? |
яке? |
яка? |
які? |
чий? |
|
чиє? |
чия? |
чиї? |
Р. |
якого? |
|
якої? |
яких? |
чийого? |
|
|
чиєї? |
чиїх? |
Д. |
якому? |
|
якій? |
яким? |
Чийому |
|
чиїй? |
чиїм? |
|
|
|
|
|
|
(чиєму)? |
|
|
|
|
З. |
як у Н |
|
яку? |
як у Н |
як у Н |
|
чию? |
як у Н |
|
|
або Р. |
|
|
або Р. |
або Р. |
|
|
або Р. |
|
О. |
яким? |
|
якою? |
якими? |
чиїм? |
|
чиєю? |
чиїми? |
|
М. |
(на,у) |
якому |
(на,у) |
(на,у) |
(на,у) чийому |
(на,у) |
(на,у) |
||
|
(якім)? |
|
якій? |
яких? |
(чиїм, чиєму)? |
чиїй? |
чиїх? |
||
За характером закінчень прикметники поділяються на тверду та м’яку групи.
Відмінкові закінчення прикметників
|
|
Однина |
|
|
|
Множина |
|
||
|
|
|
|
|
Прикметники |
Тверда |
М’яка |
||
|
Тверда група |
М’яка група |
на |
|
група і |
||||
|
|
на |
група |
||||||
|
|
|
|
|
-лиций |
||||
|
|
|
|
|
-лиций |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ч. і |
ж. р. |
ч. і с. р. |
ж. |
ч. і |
|
ж. р. |
|
|
|
с. р. |
|
|
р. |
с. р. |
|
|
|
|
Н. |
-ий, -е |
-а |
-ій (-їй), |
-я |
-ий, -е |
|
-я |
-і |
-і(-ї) |
|
|
|
-є |
|
|
|
|
|
|
Р. |
-ого |
-ої |
-ь-ого |
-ь-ої |
-ь-ого |
|
-ь-ої |
-их |
-іх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(-їх) |
Д. |
-ому |
-ій |
-ь-ому |
-ій |
-ь-ому |
|
-ій |
-им |
-ім |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(-їм) |
З. |
як у |
-у |
як у Н. |
-ю |
як у Н. |
|
-ю |
як у Н. |
як у |
|
Н. |
|
або Р. |
|
або Р. |
|
|
або Р. |
Н. |
|
або |
|
|
|
|
|
|
|
або Р. |
|
Р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
О. |
-им |
-ою |
-ім,їм |
-ь-ою |
-им |
|
-ь-ою |
-ими |
-іми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(-їми) |
М. |
(на) |
(на) |
(на) |
(на) |
(на) |
|
(на) |
(на) |
(на) |
|
-ому |
-ій |
-ь-ому |
-ій |
-ь-ому |
|
-ій |
-их |
-іх |
|
(-ім) |
|
(-ім) |
|
|
|
|
|
(-їх) |
66
Для ділового стилю нормативним є закінчення -ому в М. в. однини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на білому..., у державному..., в ефективному...
В основі поділу прикметників на розряди покладено принцип постійної (відносної) ознаки. Відносна (змінна) ознака може бути виражена більшою або меншою мірою, постійна не має такої властивості.
Є три розряди прикметників |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
присвійні |
|
|
||
якісні |
|
|
відносні |
|
|||||||||
ґрунтовний, |
|
|
державний, |
|
батьків, материн, |
|
|
||||||
головний, здібний, |
|
обласний, |
|
сестрин, Іванів, |
|
|
|||||||
ефективний, |
|
|
податковий, |
|
|
Нінин |
|
|
|||||
толерантний |
|
приватний, |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
регіональний |
|
|
|
|
|
|
|||
Ступені порівняння якісних прикметників |
|||||||||||||
|
|
|
|
у діловодстві |
|
|
|
|
|
||||
Якісні прикметники мають ступені порівняння |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
вищий |
|
|
|
найвищий |
|
||||||||
|
|
|
Форми ступенів порівняння |
||||||||||
проста |
|
складена |
|
|
проста |
|
складена |
|
|
||||
(аналітична) |
|
(синтетична) |
|
|
(аналітична) |
(синтетична) |
|
|
|||||
|
|
|
|
Вищий ступінь |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
Проста форма |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
-ш- |
|
|
дальший |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
(подальший) |
|
||||
основа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
прикметника + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-іш- |
|
|
ефективніший |
|
|||||
67
|
Складена форма |
|
більш |
|
більш (менш) |
|
|
далекий |
|
+ прикметник |
|
менш |
|
менш (більш) |
|
|
ефективний |
Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами ніж,
від, за, проти.
|
|
|
Найвищий ступінь |
|
|
|
|
Проста форма |
найдальший |
|
|
|
-ш- |
|
най |
+ |
основа |
|
|
прикметника + |
|
найефективніший |
||
|
|
|
-іш- |
|
|
|
|
Складена форма |
найбільш |
найбільш |
|
|
||
|
|
|
|
(найменш) далекий |
|
|
|
+ прикметник |
найменш |
найменш |
|
|
||
|
|
|
|
(найбільш) |
|
|
|
|
ефективний |
Найвищий ступінь означає, що один предмет чи поняття має найбільше певної якості.
У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: більш (вдалий), менш
(досвідчений), а також дуже( здібний), надто (розумний).
З таблиці видно, що складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників:
більш, найбільш, менш, найменш, але в діловому мовленні слід уникати вживання форми прикметника з суфіксом -іш-.
Своєрідним є поєднання прикметників з іменниками.
68
Характерний |
+ |
для |
+ |
Р.в. |
Свідомий |
|
|
|
Р.в. |
Притаманний |
|
|
+ |
Д.в. |
Властивий |
|
|
+ |
Д.в. |
ситуації свого значення керівнику (-ові) начальнику (-ові)
Вплив російської мови відчувається, коли вживаються кальки прикметників замість правильних форм. Радимо звертати увагу на твірні основи слів, потрібних для певного контексту. Так, російські прикметники залежно від значення можуть по-різному перекладатися на українську мову:
Російський варіант |
Український варіант |
профессиональный |
професійний (від професія) |
|
професіональний (від професіонал) |
дифференциальный |
диференційний (від диференція) |
|
диференціальний (від диференціал) |
потенциальный |
потенційний (від потенція) |
|
потенціальний (від потенціал) |
принципиальный |
принциповий (а не принципіальний) |
всего доброго |
на все добре, усього доброго |
достоин(йна, йны) |
вартий уваги, заслуговувати на увагу |
внимания |
(уваги) |
приемлемые условия |
прийнятні умови |
Щоб уникати вживання суржикових слів, форм, потрібно |
|
запам’ятати українські відповідники: |
|
Російський варіант |
Суржиковий |
Український |
|
варіант |
варіант |
||
|
|||
учебный процесс |
учбовий процес |
навчальний процес |
|
вуз (высшее |
вуз (вищий |
ВНЗ (вищий |
|
учебное заведение) |
учбовий заклад) |
навчальний заклад) |
|
учебный центр |
учбовий центр |
навчальний центр |
|
на самом высоком |
на самому |
на найвищому рівні |
|
уровне |
високому рівні |
|
|
следующий вопрос |
слідуюче питання |
наступне питання |
69
Особливості використання прикметників у діловому мовленні
Уживаються |
Не вживаються |
прикметники книжного |
розмовна, знижена лексика |
походження: балансовий, |
|
валютний, ґрунтовний, |
|
еквівалентний, конфіденційний, |
|
легітимний, організаційний, |
|
парламентський, регіональний |
|
та ін. |
|
однозначні прикметники у |
прикметники із двозначним |
прямому значенні |
змістом |
|
|
нейтральні за емоційним |
прикметники з суфіксами |
забарвленням прикметники |
збільшеності (товстуватий), |
(товстий, малий) |
зменшеності (маленький), |
|
пестливого забарвлення (Валя, |
|
Костя) |
повні форми (добрий, здібний, |
неповні форми (добр, здібен, |
зелений) |
зелен) |
присвійні прикметники |
присвійні прикметники |
замінюються іменниками (так |
(батьків автомобіль) |
званим родовим приналежності) |
|
або відповідними |
|
прикметниковими |
|
формами(автомобіль батька) |
|
|
прикметники, що походять від |
|
географічних назв, з додатковим |
|
роз’яснюючим іменником: |
|
київський житель (правильно – |
|
житель міста Київ) |
70
Уживання деяких прикметників у діловому мовленні
|
Прикметник |
Приклад |
Двосторонній уживається тільки |
двосторонній договір; |
|
тоді, коли стосується двох сторін |
двосторонняугода(домовленість), |
|
у значенні – особа, група осіб, |
двостороннє співробітництво, |
|
організація, яка представляється |
двосторонні взаємини |
|
в певному відношенні іншій |
(відносини, зв’язки, зустрічі, |
|
особі, особам, організації |
обов’язки, переговори, |
|
|
|
стосунки) |
Усталеним є вживання |
|
|
присвійних прикметниів: |
|
|
• |
у термінологічних |
базедова хвороба, бертолетова |
словосполученнях |
сіль, карданова передача, |
|
|
|
кесарів розтин, рентгенівський |
|
|
апарат та ін. |
• |
у крилатих висловах |
авгієвістайні, езопівськамова, |
|
|
дамоклівмеч, сізіфова праця таін. |
|
|
|
Усталеним є вживання присвій- |
|
|
них прикметників, які означають |
|
|
географічні назви, що походять: |
|
|
• від топонімів та інших |
Чернігівська область, |
|
географічних назв |
Житомирський район, |
|
|
|
Красноярський край, Львівський |
|
|
проспект, Керченська протока, |
|
|
Дніпровський лиман, |
|
|
Чукотський півострів та под. |
• |
від імен, прізвищ чи |
Соломонові острови, |
псевдонімів |
Магелланова протока, |
|
|
|
Баренцово море, місто |
|
|
Переяслав-Хмельницький, |
|
|
селище Шевченкове та под. |
Для визначення часу за роком |
позаторішній |
|
вживати відповідні прикметники |
минулого року (торік) |
|
у Р. в. без прийменника у(в), або |
позаторік |
|
ж прислівник |
|
|