2.3. Кліматичні умови та водні ресурси

Залежно від різниці між сонячною енергією, що поглинається земною поверхнею, та енергією, що випромінюється цією поверхнею, змінюється величина радіаційного балансу, яка зумовлюється географічною широтою місцевості, часом до( порою року, хмарністю, формами і видами земної поверхні. Оскільки територія Чернівецької області по широті не займає навіть цілого градуса, радіаційний баланс тут змінюється переважно залежно від часу доби і пори року, режиму хмарності, а в горах — від висоти місцевості, освітлення схилів. На території області, починаючи з середини листопада і до початку лютого, спостерігається негативне значення радіаційного балансу, причому ці величини зростають із сходу на захід, сягаючи найбільших розмірів у горах. Влітку ж по всій території радіаційний баланс позитивний, сягаючи максимуму в червні-липні. У східних районах величини радіаційного балансу значно перевищують їх значення на заході області і особливо в горах. Позитивні вони в денні години доби і негативні вночі. Загалом за рік радіаційний баланс на території Чернівецької області є позитивним.

Згідно з характером розподілу радіаційного балансу в часі і по території Чернівецької області, відбувається розподіл тем­ператури. Зокрема, пересічна температура за рік коливається від 8°С на північному сході до 3°С на південному заході об­ласті. Взимку пересічні температури за місяць негативні (2°— 5°С у грудні, - - 5°—9°С у січні, 4°—5°С у лютому). Отже найхолоднішим місяцем в області є січень. Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над нашою територією проходять маси арктичного повітря, що прориваються сюди з Карського моря. Зокрема відомо, що найнижча температура на рівнині опускалась до —32°С, а в горах — нижче —40°С. Коли ж над областю проходять повітряні маси тропічного походжен­ня із Середземного моря, температура може підніматись у грудні до 16°—18°С, у січні — до 15°—16°С, у лютому — до 16°—17°С. Відомо, що відлиги, цебто підвищення температури до позитивних значень в холодний період року, в Чернівецькій області бувають досить часто. В рівнинних районах відлиги можуть тривати майже 20 днів у грудні і 15 днів у січні і лю­тому. В гірських місцевостях відлиги спостерігаються значно рідше.

Стійкий перехід температури повітря через 0°С восени оз­начає початок зими, а весною — характеризує масове танення снігу, цебто початок весни. Восени перехід температури через 0°С починається з гір пересічно 13 листопада, а в передгір'ях —23—27 листопада, на рівнині — 1 грудня. Весною перехід температури повітря через 0°С у бік підвищення починається на сході в рівнинних районах 7 березня, в передгір'ях — 12— 14 березня, а в горах — 19—27 березня. Отже, в гірських ра­йонах зима триває майже на 40 днів довше, ніж на рівнині. Але зими в Чернівецькій області не є дуже суворими. Днів з морозами — 10°С і нижче в рівнинній місцевості буває менше ніж 25, а в. горах — ЗО—35 днів.

Взимку на території області випадає опадів майже втричі менше, ніж влітку. При цьому, опади взимку не інтенсивні і мають переважно обложний характер. За весь холодний, період (грудень—березень) на сході Чернівецької області випадає менше ніж 125 мм опадів, у центральній частині — 125— 150 мм, в передгір'ях — 175—200 мм, а в горах — 250—300 мм і більше. У грудні, січні, лютому і навіть у березні опади випа­дають переважно у вигляді снігу. Сніг може йти у квітні і в листопаді, хоча в ці місяці переважають дощі. Сніговий покрив встановлюється в рівнинних районах області пересічно в кінці грудня, а в горах — уже в першій декаді грудня. Метеороло­гічними станціями спостерігалась поява снігового покриву в м. Чернівцях 20 жовтня, а в с. Селятині — 1 жовтня.

Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень - липень) близько 46 % опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кін. листопада, сходить у кін. березня (тривалість до 110 днів), у горах - відповідно на поч. листопада й у травні. Висота його, 10 - 20 см на рівнині, 20 - 40 см у передгір'ї, 60-80 см. у горах.

Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи. Рівнинна частина Ч. о. належить до Передкарпатського вологого, теплого агрокліматичного району, гірська - до Карпатського району вертикальної кліматична зональності.

Територія Чернівецької області дренується густою мережею річок. Всього тут нараховується майже 4,5 тис. річок і тимчасових водотоків, серед яких є понад 3,7 постійних водотоків загальною довжиною майже 6,9 тис.км. В області нараховується 75 річок завдовжки понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю (Прут та його притоки Черемош з Білим Черемошем і Пущилою, Дереглуй, Черлена, Рингач; Сірет з Малим Сіретом і Сучавою) та Дністра (тече по пн. межі області на протязі 272 км, праві притоки його невеликі). Загалом головні річки протікають з північного заходу на південний схід, перетинаючи територію у широтному напрямку, а їх протоки – у меридіанному.

Підземні води Чернівецької області є прісними і мінералізованими. Прісні підземні води залягають на четвертинних відкладах і в корінних породах. Найбільшою водоносністю відзначаються алювіальні відклади, які заповнюють заплави і тераси річок Дністра, Пруту, Черемошу і Сірету. Глибина залягання дзеркала підземних вод сягає 1,5-2,3 м. Чернівецька область багата на мінеральні води. Тут є виходи гідрокарбонатних, хлорид-них, сульфатних, залізистих, сірководневих і різного іонного складу вод і розсолів.

Пересічна густота річкової мережі 0,9 км/км² (від 0,61 на рівнині до 1,43 км/км² у горах). Живлення річок дощове і снігове. Споруджено близько 600 ставків і невеликих водосховищ (загальна площа водного дзеркала понад 2,8 км²). Пл. Дністровського водосховища у межах Ч. о. становить 142 км². Річки і водойми використовують для рибництва, комунального водопостачання, Дністровське водосховище. - і для судноплавства.