Розділ 2 матеріали та методи дослідження

2.1. Матеріали і методи дослідження

Видовий склад фітоценозів лучних екосистем оцінювали за даними власних польових досліджень.

Матеріалом дослідження слугували види трав’янистих рослин, що зростають в умовах природно-культурних ценозів лучної екосистеми Хотинського району, села Білівці.

Інвентаризація рослин здійснювалась маршрутним методом. Таксономічний склад флори визначався у польових умовах, на основі зібраного гербарного матеріалу і уточнювався за Визначником вищих рослин України (1999).

З метою оцінки різноманітності судинних рослин на досліджуваній території закладали 10 дослідних ділянок, площа кожної з яких 100 м² за методом Раункієра [ ].

На описуваних дослідних ділянках відзначали наявність або відсутність кожного виду. Результати записували у відомості відповідної форми, у якій проставляли кількість екземплярів (цифрою), або ставили плюс (+), або мінус (-), що означає відповідно наявність чи відсутність виду.

Коефіцієнт розсіювання (дисперсності), розраховували діленням загальної кількості видів на середню кількість їх на ділянці.

При вивченні складу рослинних угруповань використовувались загальноприйняті методики геоботанічних описів [7]. При визначенні видового складу рослинного покриву використовували „Определитель высших растений Украины” [30]

2.2. Техніка безпеки при роботі в польових умовах

Перед виїздом в експедиції всіх співробітників навчають надавати першу невідкладну медичну допомогу при переломах, травмах, отруєннях, опіках, пораненнях, розтягненнях і вивихах, втраті свідомості.

1. Співробітники зобов’язані дотримуватись правил особистої гігієни й санітарії, підтримувати чистоту й порядок на робочих місцях.

2. Забороняється вихід на маршрут без спорядження, необхідного для відповідних природних умов.

3. Робочий інвентар необхідно утримувати в справному стані, а при його транспортуванні дотримуватись необхідних заходів безпеки.

4. Забороняється користуватись несправним інвентарем.

5. Роботу в польових умовах проводити лише у світловий період доби.

6. При грозі забороняється знаходитись поблизу металевих предметів (ліній електропередач, матч, стовпів), поодиноких дерев, у водоймах, швидко рухатись.

7. Необхідно дотримуватись правил протипожежної безпеки, розпалювати вогнище лише у відведених для цього місцях.

Дотримання вимог техніки безпеки, дисципліна, вимогливість до себе та оточуючих – запорука успішної роботи в лабораторних та польових умовах.

Розділ 3 Результати досліджень та їх обговорення

3.1. Таксономічна структура лучної екосистеми

Динаміка біологічного різноманіття э визначальним конструктивним чинником у процесі природних змін. У сучасній науковій літературі біологічне різноманіття розглядається, з одного боку, як прояв структурованості біоти [1,2,23], з іншого – як детермінант функціонування екологічних систем [3,46]. Вітчизняні науковці [4,12] у розрізі диверсикологічних досліджень аналізують явище біорізноманіття як характеристику структурно-функціональної організації екосистем. Неоднозначність його трактування зумовлена міждисциплінарністю, різноаспектністю, багатокомпонентністю та ієрархічністю цього поняття.

Увесь діапазон параметрів дослідження різноманіття біотичного компоненту на екосистемному рівні можна звести до трьох основних напрямків: 1) видове різноманіття; 2) таксономічне різноманіття; 3) структурне різноманіття.

Нами вивчено видове різноманіття рослинного угруповання лучної екосистеми. Як показали результати наших досліджень, видовий склад трав’янистих судинних рослин дослідженої екосистеми нараховує 22 види із 16 родин (табл. 1). Із них найчисленніші Asteraceae (29 %), Lamiaceae (10 %) дві родини Fabaceae та Gramineae представлені двома видами (по 7 % видів). Решта родин представлена одним видом (рис. 1). Найвищими показниками рясності характеризуються Stenactis annua (L.) Nees. та Agrimonia eupatoria L.

Переважна більшість видів належать до відділу Magnoliophyta (97,2%); у т.ч. Liliopsida – 14 %, Magnoliopsida – 86 %, що складає співвідношення 6, 1 : 1.

Таблиця 1