83. Украї́нська мо́ва і її міце в розвитку української національної культури.

Украї́нська мо́ва— належить до слов'янської групиіндоєвропейськоїмовної сім'ї,національна моваукраїнців. Число мовців - близько 45 млн., більшість яких живе в Україні. Єдержавною мовоюв Україні, офіційною мовоюПридністров'я. Поширена також у Білорусі,Молдові,Польщі, Росії,Румунії,Словаччині,Казахстані,Аргентині,Бразилії,Великій Британії,Канаді,СШАта інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою в світі послуговуються від 41 до 45 млн. осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (післяросійськоїта, можливо,польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Наука про українську мову називається лінгвістична україністика, абоукраїнознавство. Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез —праслов'янська,давньоруська, південноруська10-11 століттята інші. У18 — 20 століттяхукраїнська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади.

Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю(«гражданка»), зрідка —латинкуу різних варіантах. Правила української мови регулюєНаціональна академія наук України, зокремаІнститут української мови НАНУ(історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика),Український мовно-інформаційний фонд НАНУ(комп'ютерна лінгвістика, словники),Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ(українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку9 листопадав Україні відзначаєтьсяДень української писемності та мови.

Українська мова вплинула на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську літературні мови, меншою мірою на білоруську. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ»

Також українська мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от гутор донських козаків(«злыдарить» —злидарювати, «кидаться» — скидатися, «вон зарас гутарить» — він зараз говорить).

На початку 18 ст. указом російського царя Петра І у Східній Україні було заборонено друкувати українською мо­вою релігійну літературу. Це позначилося на книгови­давничій справі в цілому. Староукраїнська літературна мова силоміць витіснялася російською. Українська мова функці­онувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

З кінця 18 ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченкосвоєю творчістю під­ніс українську літературну мову до рівня загальнонародної. Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчостіПантелеймон Куліш,І. Я. Франко,Леся Українка,Панас Мирний,М. М. Коцюбинськийта інші письменники. У 60—80-х рр. 19 ст. розвиток української літературної мови галь­мувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр1863,Емський акт1876).

З початку 20 століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й унауковійтапубліцистичнійлітературі. Особ­ливо бурхливо вона розвивається післявіднов­лення української державності(1917) і практично до кінця 1-ї третини 20 ст. Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури. З її допомогою виросла нова українська інтелігенція. І хоч у роки більшовицьких репресій робилося усе, щоб загальмувати процес роз­витку української мови, однак знищити мову, укорінену в системі освіти й культури, засобах масової ін­формації, було вже неможливо. Новий наступ на неї здійснено в часизастою: вона почала зникати з навчальних закладів, науки, інших сфер суспільного життя.

1989року завдяки зусиллям патріотичної української громадськостіBP республікиприйняла Закон УPCP «Про мови в Українській PCP», який на­дав У. м. статус державної. Цей статус закріпле­но вКонституції України1996.