Правозахисна діяльність юриста

У будь-якому розвинутому суспільстві завданням юриста є надашія юридичних послуг громадянам, проводити профілактику та роз’яснювальну роботу серед усіх верств населення та навчати громадян організовувати самозахист від злочинних дій духовно збіднілих осіб.

Вираженню самозахисту прав і свобод людини має слугувати такий соціальний механізм, який давав би певну гарантію їх реалізації зі сторонами держави. Такою гарантією є внутрішні закони держави та діяльність юридичних органів. Ці функції покладені, передусім на юриста як державного службовця.

Юридична діяльність у державі має бути спрямована на те, щоб довести громадянам, що найбільшим злом для потерпілих від

24

порушення їхніх прав і свобод с їхня ж легковажність щодо власної безпеки, честі, гідності.

Організація самозахисту прав і свобод людиною пов’язана з умінням юристів виховувати психологічну готовність до надзвичайної ситуації, враховувати психологічні фактори поведінки людини.

Отже, самозахист прав і свобод — це вміння громадянина вико­ристовувати норми природного і позитивного права, морально-юри­дичної практики щодо недопущення правопорушень іншими особами і повернення (відновлення) законних благ, необхідних для їх життє­діяльності.

У розпорядженні юриста є необхідна інформація про порушення прав і свобод громадян. Він знає шляхи розв’язань багатьох проблем, володіє певними формами та методами профілактики. Порушені права і свободи громадян завдяки професійним діям юриста можуть бути відновлені, оскільки одна з форм самозахисту полягає у звертанні до юридичних установ.

Проблеми особистості потерпілого, його характеру мотивів, аналіз вчинення дій (або бездіяльності) вивчає наука віктимологія. У перекладі з латинського означає “вчення про жертву”.

Важливим чинником для потерпілого є його характер, особисті моральні якості. Найчастіше потерпілими стають особи скандальні, нестримані, з різними вадами, вразливі, грубі, егоїстичні, які своєю поведінкою провокують конфліктні ситуації. Особливо це стосується поведінки в побуті, особистому житті, зв’язків та стосунків з іншими людьми.

Зазвичай, при виборі жертви, злочинці вдаються до шантажу, погроз, використовують різні нікому не відомі компрометуючі матеріали тощо. Тому існує нагальна потреба у ознайомленні громадян з основами самозахисту: необхідною обороною, крайньою необхід­ністю і затриманням злочинця.

Щодо крадіжок власного майна, то найбільш поширеними є квартирні крадіжки, крадіжки автомобілів та кишенькові крадіжки. Не всі громадяни вбачають небезпеку квартирних крадіжок у накопиченні кореспонденції у поштовій скриньці; відсутності ключів у кожного члена сім’ї; сумнівному змісті оголошень, які розміщені у під’їздах; запрошенні у квартиру незнайомих людей тощо.

Із юридичної практики відомо, що особисті фінансові справи громадян не повинні обговорюватись зі сторонніми людьми, оскільки інформація про це швидко поширюється. Сьогодні найбільш пошире­ним видом шахрайства є обмін валюти та інші.

25

Успіх діяльності юриста у питаннях самозахисту населення залежить зокрема від одержання відповідної інформації, якої не завжди достатньо, тому закон передбачає ще й операгивно-розшукову діяльність.

Працівники правоохоронних органів повинні цілеспрямовувати громадян на те, що важливим і обов’язковим моментом є повідомлення у відповідні інстанції про будь-який злочин чи спробу скоїти його.

⁹~^т Запам’ятайте

Духовна культура - це опанування юристом норм природного права, оволодіння сукупністю духовних надбань людства в галузі науки, освіти, мистецтва та практичну реалізацію цих цінностей у професійній діяльності.

Першовитоком національної культури є духовно-ментальні атрибути.

Чинниками національної культури юриста є державна українська мова, мовлення (слово), мовленнєвий режим та етикет.

Політична культура юриста - це знання політичної культури України, сучасної політичної ситуації, їх оцінка та використання у професійній діяльності.

Основні принципи політичної культури: державотворча

ідеологія, ідейність, духовність і моральність, культура діалогу, політичний імунітет, логічність, справедливість.

Самозахист прав та свобод — це вміння громадянина використовувати норми природного і позитивного права, морально- юридичної практики щодо недопущення правопорушень іншими особами і поверненням (відновленням) законних благ, необхідних для їх життєдіяльност і.

? Питання для самоконтролю

1. Яі< ви розумієте поняття “духовна культура юриста”?

2. Які соціокультурні здобутки українського суспільства сприяють розвиткові національної культури.

З .Які аспекти політичної культури ви можете виділити?

4. Розкрийте основні принципи політичної культури.

5. Дайте характеристику' функцій політичної культури.

6. Від чого залежить успіх діяльності юриста у питаннях самозахисту населення?

26

4. ПРАВОВА КУЛЬТУРА ЮРИСТА

4.1. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• характеристику соціальної діяльності;

• основні риси юридичної діяльності;

' • професія юриста;

V • професійна культура юриста;

• правова соціалізація юриста;

• правосвідомість юриста.

Ш Прочитайте

Л-7; 10; 14; 15; 16; 17; 18.

ДЛ 1; 6; 10; 12; 16.

^ Інформація Соціальна діяльність та юридична діяльність

Соціальна діяльність визначається як спосіб організації та існування соціального організму, в процесі чого, перетворення та споживання оточуючого світу відбувається задоволення життєві« потреб та інтересів соціальних суб’єктів.

Враховуючи, що життєві потреби та інтереси суспільства досить різноманітні, виходячи із його багаторівневої структури організації та неоднорідності складу, що відповідно передбачає велику кількість різноманітних засобів та дій, які б задовольняли соціальний інтерес.

Таким чином, юридичну діяльність слід розглядати як різновид соціальної діяльності, яка є узагальнюючим поняттям по відношенню до юридичної.

Соціальне походження та соціальна обумовленість юридичної роботи дають можливість говорити про її об’єктивну необхідність та практичне значення, завдяки чому суспільством задовольняється цілий ряд специфічних потреб та інтересів, які безпосередньо ґрунтуються на праві. Право, як явище існує в системі соціальних зв’язків, передбачає існування цілої армії фахівців права, які стоять на захисті його нормативів і створюють всі можливі умови для їх ефективної реалізації.

Таким чином, юридична діяльність склалась як окрема, відносно, самостійна сфера діяльності суспільства, яка націлюється на об’єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний

27

вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації, узгодження, впорядкування.

Юридична діяльність це різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів у відповідно до вимог права.

Юридичну діяльність характеризую! ь такі основні риси:

1. Юридична діяльність здійснюється у сфері права.

Сфера права - це всі структурні рівні та види суспільних відносин, де право реально здійснює свій вплив. Це різноманітні сфери соціального життя, найрізноманітніші житгєві ситуації, в яких люди для отримання позитивного результату керуються приписами правових актів.

2. Юридична діяльність здійснюється юр истам и-ф ах і в цям и на професійній основі.

Це означає, що в сфері юридичної діяльності працюють спеціалісти професіонали, які володіють спеціалізованими правовими знанням, відповідними навичками роботи, виконують кпаліфіковано- значущі дії, що визначають зміст їхньої роботи.

3. Юридична діяльність спрямована на організацію діяльності інших суб’єктів права.

Право обумовлює формальну рівність суб’єктів права перед силою правових приписів. Однак виокремлюється спеціальна група суб’єктів, які крім виконання своїх статутних обов’язків визначають правове положення інших осіб, слідкувати за якістю здійснення ними правових норм, допомагати їм у реалізації суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

4. Метою юридичної діяльності та узгодження суспільних відносин.

Завдання, які вирішуються в ході юридичної діяльності, в основному полягають в тому, щоб встановлювати межі можливої поведінки суб’єкта, наповнювати його можливості змістом, захищати сферу можливого від протиправного втручання інших суб’єктів

5. У ході здійснення юридичної діяльності, використовуються як правові, так і не правові засоби.

В юридичній діяльності поєднуються правові та не правові здійснення своїх повноважень, зокрема інформування суб’єкта, пси- холого-педагогічпі методи. Наприклад, поряд із посиленням роботи патрульно-постової служби міліції використовуються такі засоби як

28

інформування населення про стан правопорядку в районі та надання рекомендацій на випадок протиправних посягань на майно громадян.

6. Правова регламентація юридичної діяльності.

Діяльність юристів досить чітко регламентується нормами права, хоча можна говорити і про регулятивну роль інших соціальних норм, норм моралі, корпоративні норми).

7. Юридична діяльність здійснюється у формі практичної, наукової та практичної діяльності.

Це три окремі сфери правової роботи, які існують та розвиваються за своїми специфічними закономірностями, які виконують свою соціальну роль, але між ними існує тісна взаємодія.