- •1 Інформатика як наука і як вид людської діяльності
- •2 Інформація та повідомлення та їх взаємозв’язок
- •3. Інформаційні процеси
- •4. Арифметичні основи інформаційних систем.
- •5. Перехід з десяткової системи числення в будь-яку систему числення.
- •6. Перехід з будь-якої системи числення в десяткову систему числення.
- •7.Логічні основи функціонування еом.
- •8.Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна складова.
- •9. Архітектура сучасного комп’ютера
- •11 Поняття файлу. Характеристимка файла.
- •12 Структура файлової системи .Поняття каталогу. Шлях до файлу
- •13 Поняття операційної системи. Та її функції
- •14 Обєкти якими оперує ос windows.Елементи діалогових вікон.
- •15 Операції над об’єктами ос Windows
- •16.Компютерні віруси.Їх класифікація. Антивірусні програми.
- •17. Системи опрацювання текстів. Поняття текстового документу. Правила набору тексту.
- •18.Параметри шрифту
- •19. Параметри сторінки. Поняття колонтитула.
- •20.Параметри абзацу
- •22.Набір формульних фрагментів. Розмітка формул. Редактор формул.
- •23. Використання технології вмонтованих об'єктів.
- •25.Поняття електронної таблиці. Структура електронної таблиці.
- •26.Типи даних електронної таблиці.
- •27.Адресація комірок.
- •28. Параметри комірок.
- •29.Мастер формул в електроній таблиці. Копіювання, тиражування та переміщення формул. Використання різних типів адресації.
- •30. Використання діапазонів. Логічні вирази.
- •31. Поняття Діаграми .Типи діаграм. Елементи діаграм. Використання майстра діаграм
- •32. Поняття бази даних. Структура бази даних.
- •33. Заповнення Баз Даних. Редагування вмістимого таблиць
- •34. Запити в базах данни
- •1)Запити на вибірку даних
- •7)Запити на додавання даних до таблиць
- •35 .Архіви даних. Архіватор
- •36 .Компютерні віруси. Класифікація вірусів
- •37.Антивірусні програми
- •38. Мережні технології. Поняття мережі. Класифікація мереж.
- •39. Найпоширеніші послуги Інтернет
- •Internet-пейджери;
- •40.Робота з пошуковими системами.
- •41. Використання електронної пошти
- •42. Система створення комп’ютерних презентацій
- •43. Поняття про системи штучного інтелекту. Структура інтелектуальної системи.
- •44. База знань…….
7)Запити на додавання даних до таблиць
Запити на додавання дають змогу поповнювати таблицю даними з іншої таблиці або введеними безпосередньо у бланк запиту.
35 .Архіви даних. Архіватор
Архівація файлів застосовується для створення копій з одночасним ущільненням файлів. Ступінь ущільнення файла залежить від його типу.
Програми для архівації файлів дозволяють розміщувати копії файлів на диску в ущільненому вигляді в архівний файл, виймати файли з архіву, переглядати зміст архіву тощо. Різні програми відрізняються форматом архівних файлів, швидкістю роботи, ступенем ущільнення файлів під час розміщення в архіві, зручністю використання. Найбільш поширені програми-архіватори, які працюють у середовищі Windows: WinZp, WinRar, WinArj, NetZip, мають приблизно однакові можливості.
Архіватори бувають двох типів.
1) архіватори, що працюють в режимі командного рядка. Рядка з ними полягає введенні команд, що відповідає назві виконавчого файлу програми та завданні відповідних параметрів. Такі архіватори працюють в текстовому режимі ОС наприклад в режимі асежу MS-POS.
2) Архіватори оболонки. Програми - із зручними інтерфейсом, що полегшує виконання користувачам рації над архівами. Робота з цим архіватором полягає у виборі потрібних команд в меню, використані гарячих клавіш або маніпулятори миші. Існують архіватори - оболонки, які із зручними інтерфейсом, до ОС подібних о Windows, та і у вигляді текстового вікна.
Архіватор — програмне забезпечення, що використовується для об'єднання, в окремих випадках також стиснення інформації.
При збереженні, резервному копіюванні інформації тощо часто буває бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Це робиться за допомогою програм, які звуться архіваторами. Ці програми не тільки стискають інформацію в окремому файлі, але можуть і об'єднати в один архів групу файлів.
Існує багато архіваторів. Серед них найвідоміші: ARJ, DIET, ICE, LHA, LHARC, LZH, LZEXE, NARC, PAK, PKARC, PKLITE, PKXARC, PKPAK, PKZIP, PKUNZIP, RAR, ZOO. Останнім часом з'явилися програми, які, знаходячись у пам'яті комп'ютера резидентно, архівують та розархівовують «на льоту» всі файли, з якими ви працюєте, що дозволяє суттєвим чином заощаджувати простір на жорсткому диску. Такі можливості надають, наприклад, утиліта dblspace для операційної системи MS-DOS та програма DIET (T.Matsumoto, Японія).
Існує декілька методів стиснення інформації, що міститься у файлах. Мабуть, найпростішим із них є алгоритм Хаффмана, який полягає в заміні стандартних 8-бітових ASCII-кодів бітовими рядками змінної довжини в залежності від частоти використання символу так, щоб символи, що використовуються частіше, мали меншу довжину. До речі, легко зрозуміти, що у текстах найчастіше зустрічається символ «пробіл», ASCII-код якого має номер 32. Можна поширити цю ідею на пари, трійки і т. д. символів. При цьому можна одержати суттєвий виграш. Дійсно, візьміть, наприклад, дві пари символів «по» та «хщ». Ви можете назвати багато слів із першим сполученням, тоді як інше зустрічається дуже рідко. А при стандартному ASCII-кодуванні на кожне зі сполучень витрачається порівну бітів — по 16. Серед інших методів, які широко застосовуються в архіваторах для стиснення інформації у файлах можна відзначити алгоритм Лемпеля-Зіва.
Зауважимо нарешті, що комп'ютер не «розуміє» ніяких інших кодувань символів крім ASCII-кодування (чи споріднених кодувань). Тому перед використанням архівований файл повинен бути розархівованим.