право

пізніше 2-х місяців з моменту завершення підписки на акції. Установчі збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, що підписалися більш ніж на 60% акцій, на які проведена підписка.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція -

один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх під-

приємств, філіалів і представництв, про обрання ради АТ (спостережної ради),

виконавчих і контролюючих органів АТ і про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю в 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, що підписалися на акції, а інші питання -

простою більшістю голосів.

Акціонерне товариство має право збільшувати або зменшувати статутний фонд.

Вищим органом АТ є загальні збори товариства. Про проведення загальних зборів держателі іменних акцій повідомляються персонально не менш ніж за 45

днів до скликання загальних зборів. Акціонери мають право вносити свої пропозиції до порядку денного не пізніше, ніж за 40 днів до їхнього скликання.

У цей же строк акціонери, що володіють в сукупності більш ніж 20% голосів,

можуть вимагати включення питань до порядку денного.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, вказаних в статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси АТ загалом. Акціонери, що володіють в сукупності більш ніж 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів в будь-який час і з будь-якого приводу.

У акціонерному товаристві може створюватися рада АТ (спостережна рада),

що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу.

Виконавчим органом АТ, що здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту.

81

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління АТ здій-

снюється ревізійною комісією, що обирається з числа акціонерів.

3. Згідно із Законом України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю (ТОЦІ визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх внесків.

Статутний фонд ТОВ повинен складати не менше 625 мінімальних заробітних плат. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може зі згоди інших учасників поступитися своєю часткою (її частиною) одному або декільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачене установчими документами, то і третім особам.

Вищим органом ТОВ є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх частки в статутному фонді. Збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більш ніж 60% голосів, а з питань, що вимагають одноголосності, - усі учасники. Будь-хто з учасників має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше, ніж за 25 днів до початку зборів. Збори учасників скликаються не рідше 2-х разів на рік, якщо інше не передбачене установчими документами. Позачергові збори скликаються головою товариства за наявності обставин, указаних в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у випадку, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду.

У ТОВ створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноосібний (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, що не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих,

82

що відносяться до виняткової компетенції зборів учасників.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) здійснюється ревізійною комісією, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості,

передбаченій установчими документами, але не менше 3-х чоловік. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Учасник товариства, що систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства,

може бути виключений з товариства на підставі одноголосне прийнятого рішення зборів учасників товариства. При цьому учасник (його представник) в

голосуванні не бере участь.

Тема 7. Цінні папери та їх обіг

Питання

1.Загальна характеристика цінних паперів.

2.Характеристика акцій.

3.Випуск та обіг цінних паперів, діяльність фондової біржі.

1. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", який набуває чинності з 1 січня 1992 р., визначає умови і порядок випуску цінних паперів,

також регулює посередницьку діяльність а організації обігу цінних папері на території України. Згідно з цим законом, цінні папери - це грошові доку менти, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, що випустила їх, і їх володільцем та передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, й

також можливість передачі грошових та інших прав, які випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери,

якщо в них спеціально не указано, що вони не підлягають передачі, передаються

83

шляхом повного індосаменту (передавальним записом, ні" засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Відновлення загублених іменних цінних паперів здійснюється державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що випустили ці папери. Успадкування цінних паперів здійс-

нюється відповідно до цивільного законодавства України.

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Юридична особа, яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску, називається емітентом

цінних паперів. Права і обов'язки за цінними паперами виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою - одержувачу (покупцеві)

або його уповноваженій особі.

Згідно із Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:

- акції;

облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

-облігації підприємств;

-казначейські зобов'язання республіки;

-ощадні сертифікати;

-векселі.

2. Акція - це цінний папір без встановлення строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її володільцю на отримання частки прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції бувають таких видів:

1) іменні;

84

2)на пред'явника;

3)привілейовані;

4)прості.

Громадяни мають право бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується в книзі реєстрації акцій, яка ведеться товариством. У ній повинні бути внесені відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.

За акціями на пред'явника в книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом. Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, який щорічно виплачується.

Виплата дивідендів здійснюється в розмірі, указаному в акції, незалежно від розміру отриманого товариством прибутку у відповідному році. У тому випадку,

коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях проводиться за рахунок резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може проводитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Акція повинна містити такі реквізити: фірмову назву акціонерного то-

вариства та його місцезнаходження, назву цінного паперу - "акція", її по-

рядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника

(для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства до дня

85

випуску акції, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів і підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів.

Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди, назву акціонерного товариства та рік виплати дивідендів.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється в розмірі його статутного фонду, або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій можливий за умови, що всі раніше випущені акції повністю оплачені по вартості не нижче номінальної.

Акціонерне товариство може викупити у акціонера акції, що належать йому для їх подальшого перепродажу, поширення серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Дивіденди по акціях виплачуються за підсумками року в порядку, пе-

редбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету і відсотків за банківський кредит.

3. Емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з моменту реєстрації цього випуску у відповідному фінансовому органі. Якщо представлені для реєстрації акції, облігації підприємств пропонуються для відкритого продажу, тобто, призначені для розміщення між юридичними особами і громадянами, коло яких заздалегідь визначити неможливо, то емітент

86

зобов'язаний надати фінансовому органу для реєстрації також інформацію про випуск цих цінних паперів.

Порядок реєстрації випуску акцій, облігацій підприємств, а також ін-

формації про їх випуск визначається Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - Міністерством фінансів України.

Реєстрація випуску цінних паперів повинна бути проведена не пізніше 30

днів з моменту подачі заяви з доданням необхідних документів. Відмова в реєстрації може мати місце лише у разі порушення встановленого порядку або невідповідності поданих документів вимогам законодавства. У випадку, коли реєстрація випуску цінних паперів у встановлений строк не проведена або в ній відмовлено з мотивів, які емітент вважає необгрунтованими, він може звернутися до суду.

Інформація про випуск акцій, облігацій підприємств, що пропонуються для відкритого продажу, крім реєстрації, підлягає обов'язковому опублікуванню в органах друку Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України та офіційному виданні фондової біржі не менш ніж за 10 днів до початку підписки на ці цінні папери. Акції, облігації підприємств, що пропонуються для відкритого продажу, допускаються для розміщення не раніше ніж через ЗО днів після опублікування оголошення про їх випуск.

Діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, згідно її Законом України

"Про цінні папери і фондову біржу", визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформований за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами (надалі - торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами складають винятковий вид їх діяльності.

Торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види діяльності по випуску і обігу цінних паперів:

1)діяльність по випуску цінних паперів;

2)комісійну діяльність по цінних паперах;

3)комерційну діяльність по цінних паперах.

87

Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків щодо організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити у емітента нереалізовані цінні папери.

Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені і за свій рахунок

Здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, як виняткової діяльності, допускається на підставі дозволу, який видається Міністерством фінансів України. При здійсненні цієї діяльності допускається також здійснення окремих видів діяльності, пов'язаних з обігом цінних паперів, передусім,

діяльності з надання консультацій власникам цінних паперів.

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску і обігу цінних паперів не може отримати торговець цінними паперами, що безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10%

статутного фонду, в тому числі безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торговця.

Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

1)цінними паперами власного випуску;

2)акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном в розмірі більше 5% статутного фонду.

При прийнятті доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє,

інформацію про курс цінних паперів. Торговець цінними паперами зобов'язаний надавати фондовій біржі інформацію про всі укладені ним угоди з цінними

88

паперами в строки й порядку, що визначені правилами фондової біржі.

Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Фондова біржа може бути створена не менш ніж 20 засновниками -

торговцями цінними паперами, що мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах. Фондова біржа набуває права юридичної особи з моменту її реєстрації Кабінетом Міністрів України. Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.

Діяльність фондової біржі припиняється в тому випадку, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.

Контроль за випуском і обігом цінних паперів здійснюють Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи. Міністром фінансів України призначаються державні представники на фондовій біржі. Вони уповноважені здійснювати контроль за дотриманням положень Статуту і правил фондової біржі і мають право брати участь в роботі керівних органів фондової біржі.

Фінансові органи у разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, а також в статуті і правилах фондової біржі, можуть застосовувати такі санкції:

1)виносити попередження;

2)припиняти на строк до 1 року підписку і продаж цінних паперів;

3)припиняти на певний строк укладення угод щодо окремих видів діяльності по випуску і обігу цінних паперів;

4)анулювати дозвіл, виданий на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів у разі повторного застосування санкцій, передбачених підпунктами "1-3" ст. 39 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу".

Міністерство фінансів України може припиняти діяльність фондової біржі у

разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її у

89

відповідність до статуту і правил фондової біржі. Скарги на дії фінансових органів у зв'язку із здійсненням ними контролю за випуском і обігом цінних паперів розглядаються вищестоящим фінансовим органом. Рішення фінансових органів може бути оскаржене в органах суду або господарського суду.

Тема 8. Загальні положення про зобов'язання

Питання

1.Поняття та підстави виникнення зобов'язань.

2.Поняття та характеристика господарських договорів.

3.Виконання зобов'язань.

4.Способи забезпечення виконання зобов'язань.

5.Відповідальність за порушення зобов'язань.

1. Зобов'язальне право - це правовий інститут цивільного права, ре-

гулюючий відносини, головним чином, у сфері майнового обороту. На відміну від права власності, яке визначає стан закріпленості майна у певних осіб,

зобов'язальне право опосередкує процес руху майна.

Зобов'язальне право регулюється ЦК України і низкою законів. Зобо-

в'язальне право включає в себе загальні положення про зобов'язання і окремі види зобов'язань. У загальних положеннях містяться норми, регулюючі загальні питання правового регулювання відносин майнового обороту (виникнення зобов'язань, виконання зобов'язань, забезпечення виконання зобов'язань та ін.).

Деякі види зобов'язань містять норми, що відображають специфіку правового регулювання окремих видів зобов'язань. Велика частина цих зобов'язань виникає за бажанням самих учасників угод (купівля-продаж, поставка, підряд, оренда та ін.). Ці зобов'язання називаються договірними. Деякі види зобов'язань виникають поза волею їх учасників, внаслідок настання фактів, передбачених у законі. Ці зобов'язання називаються позадоговірними. Зобов'язання виникають з

90