конспект%20лекций%20ФМ

121

числі і привілейованих акцій);

S – ринкова ціна звичайних акцій підприємства.

Наприклад, β-коефіцієнт підприємства, що не має позикового капіталу, дорівнює 2,7. Якщо керівництво підприємства захоче залучити позикові засоби, довівши їх частку в загальній ринковій вартості свого ринкового капіталу до 30% (тобто відношення D / S складе 0,42857 (0,3/0,7)), то ринок дасть оцінку β- коефіцієнту підприємства 3,86

Ми бачимо, наскільки помітне збільшення β-коефіцієнта може привести до подорожчання капіталу, доступного підприємству. Тому його керівництво повинне забезпечити у короткостроковий період інвестування “свіжих” фінансових ресурсів у проекти з більш високою внутрішньою нормою прибутковості.

Тема 8. Управління інвестиціями.

8.1.Сутність і значення інвестиційної діяльності підприємства.

8.2.Фінансова оцінка відносних переваг інвестиційних проектів.

8.3.Ризик у інвестиційній діяльності.

Ключові слова: Інвестиції, суб’єкт інвестиційної діяльності, об’єкт інвестиційної діяльності, фінансові інвестиції, реальні інвестиції, приватні інвестиції, державні інвестиції, іноземні інвестиції, фінансова допомога, кредит, позика, цінні папери, прямі інвестиції, ризикові (венчурні) інвестиції, портфельні інвестиції, ануїтет, ефективність інвестицій, строк окупності, диверсифікація ризику.

Перелік рекомендованої літератури: 4, 5, 6, 7, 9, 14, 17, 19, 23, 25, 28, 32, 39, 40, 43, 44, 46, 52, 54, 60.

8.1. Сутність і значення інвестиційної діяльності підприємства.

Підприємство може використовувати свої фінансові ресурси як для поточних витрат, так і для інвестицій. Інвестиції - це сукупність засобів, реалізованих у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки. До них відносяться кошти, цільові грошові вкладення, паї, акції й інші цінні папери, нерухоме майно (технології, машини і т.д.), ліцензії, у тому числі і на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно чи майнові права, права користування землею й іншими природними ресурсами, інтелектуальні цінності, авторські права і т.п.

Інвестиційна діяльність являє собою вкладення інвестицій і сукупність

123

Рис. 8.1. Основні види інвестицій.

Фінансові інвестиції – вкладення капіталу в акції, облігації і інші цінні папери.

Реальні інвестиції являють собою вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих запасів .

Валові інвестиції - сумарні вкладення, необхідні на відшкодування і приріст основного капіталу.

Чисті інвестиції – валові інвестиції за винятком сум амортизації основного капіталу.

Взалежності від суб'єкту інвестування розрізняють інвестиції :

-приватні ,

-державні ,

-іноземні .

Приватні інвестиції фінансуються за рахунок власних джерел підприємств (фізичних осіб) і за рахунок залучених джерел (довгострокових кредитів, емісії цінних паперів).

Державні інвестиції фінансуються за рахунок коштів держбюджету. Іноземні інвестиції - довгострокові вкладення капіталу іноземними

власниками в різні види діяльності економіки. Залучення і використання іноземних інвестицій, як правило, супроводжується впровадженням нових технологій, підвищенням ефективності використання виробничого і трудового потенціалів.

Так, за даними Головного управління статистики у Донецькій області на 2002 рік, інвестиції за джерелами фінансування (в залежності від суб'єкту інвестування) мають таку структуру (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування

(у фактичних цінах, млн. грн.)

Аналізуючи наявні статистичні дані, ми бачимо, що загальний обсяг інвестицій в 2002 році (який дорівнював 3 825,2 млн. грн.) збільшився на 1 542,8 млн. грн. стосовно 1999 року (загальний обсяг - 2 282,4 млн. грн.) і це збільшення склало 67%. За структурою в 2002 році кошти державного бюджету в загальному обсязі інвестицій зменшились на 0,3% порівняно з 1999 роком. В той же час збільшились кошти місцевих бюджетів на 1,4% в загальному обсязі інвестиційних надходжень. Також в загальному обсязі інвестицій зросла частка власних коштів підприємств і організацій (які складають основу частину обсягу інвестицій) на 1%. В 2002 році зросли кредити банків та інші джерела фінансування відповідно на 4 та 0,4% й спостерігається активізація діяльності вітчизняних інвесторів. В 2002 році доля вітчизняних інвесторів в загальному обсязі інвестицій склала 0,7%. Але в той же час спостерігається негативна тенденція надходження коштів іноземних інвесторів в 2002 році, яка порівняно з 1999 роком зменшилась на 6,8%.

Таблиця 8.2 Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування

(у відсотках)

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що вітчизняні інвестори більш охоче вкладають свої кошти в розвиток вітчизняного виробництва, ніж іноземні і основною причиною цього факту є економічне, політичне та нормативно – правове становище України.

125

Чотири основних типи іноземного інвестування:

-офіційна фінансова допомога з боку урядів інших країн, надана на безоплатній основі;

-кредити і позики комерційних банків по міждержавних договорах з гарантією урядів;

-прямі інвестиції комерційних банків, інвестиційних компаній, інших юридичних і фізичних осіб ;

-облігації й інші цінні папери.

Основну частину з перелічених вище чотирьох типів іноземного інвестування складають прямі інвестиції, які ми і розглянемо більш детально.

Таблиця 8.3. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Донецькій області

(у фактичних цінах, млн. дол. США)

Статистичні дані таблиці 8.3 свідчать про позитивну тенденцію динаміки прямих іноземних інвестицій в Донецькій області. В цифровому виразі позитивна тенденція склала в 2002 році 54,7 млн. дол. США, що перевищує рівень даного показника в 1995 році (що складає 9,1млн.дол.) на 45,6 млн. дол. США.

добувна промисловість

інші

Рис.8.2. Прямі іноземні інвестиції за видами економічної діяльності на 1 січня 2003 р.

Діаграма свідчить, що найбільш привабливими видами діяльності для іноземних інвесторів є металургія та оброблення металу - 37%, харчова промисловість – 20%, оптова та роздрібна торгівля – 16%. Так, відомо що підприємства даного виду діяльності мають внутрішній економічний потенціал

126

розвитку а за наявності позитивної динаміки надходження іноземних інвестицій економіка країни отримає значний позитивний економічний ефект.

Принципи інвестиційної діяльності:

-невтручання органів державної влади і управління, юридичних осіб і громадян в інвестиційну діяльність, що не суперечить законодавству;

-добровільність інвестування;

-рівноправність будь-яких інвесторів, за винятком випадків, передбачених законодавством;

-рівні права учасників інвестиційної діяльності ;

-захищеність інвестицій;

-воля вибору критеріїв при здійсненні інвестиційної діяльності;

-дотримання прав, інтересів громадян, юридичних осіб і держави,

охоронюваних законів при здійсненні інвестиційної діяльності.

Зазначені принципи гарантовані нормативною базою інвестиційною діяльності в Україні.

Всі інвестиції підрозділяють на:

-ризикові ;

-прямі ;

-портфельні;

-ануїтет.

Ризикові інвестиції ще називають венчурним капіталом, що означає ризиковані капіталовкладення.

Венчурний капітал являє собою інвестиції у формі випуску акцій, що включаються в нові сфери діяльності, пов'язані з великим ризиком. Венчурний капітал інвестується в незв'язані між собою проекти в розрахунку на швидку окупність вкладених коштів. Капіталовкладення здійснюється шляхом придбання частини акцій підприємства чи клієнта, надання йому позичок. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування невеликих інноваційних фірм в галузі нових технологій.

Ризиковий капітал поєднує у собі різні форми поповнення капіталу: позикового, акціонерного, підприємницького. Він виступає посередником у засновництві стартових наукомістких фірм, так званих венчурів.

За кордоном звичайно створюються незалежні компанії ризикового капіталу, що залучають кошти інших інвесторів і створюють фонд венчурного капіталу. Цей фонд має форму партнерства, у якій фірма-організатор виступає

інвестування. Розмістивши один фонд, фірма звичайно пропонує підписку на другий. В основному фірми управляють декількома фондами, що знаходяться в різних стадіях розвитку. Це служить засобом акумуляції фінансових ресурсів і реалізації основного принципу ризикового інвестування - розподілу ризику.

Спеціалізуючись на фінансуванні проектів з високим ступенем невизначеності результату, фірми венчурного капіталу надають непрямі інвестиції, вони являють собою вкладення в статутний капітал суб'єкта

127

господарювання, з метою одержання доходу і прав на участь у керуванні даним суб'єктом господарювання.

Портфельні інвестиції пов'язані з формуванням портфелю і являють собою придбання цінних паперів і інших активів .

Інвестиційний портфель – сукупність зібраних воєдино різних інвестиційних цінностей, які є інструментом для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника.

У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) чи різні інвестиційні інструменти (акції, облігації, сертифікати і т.д.).

Формуючи портфель, інвестор виходить зі своїх " портфельних розумінь

".

" Портфельні розуміння " - бажання власника коштів мати їх у такій формі й у такому місці, щоб вони були небезпечними, ліквідними і високоприбутковими.

Принципами формування інвестиційного портфелю є: безпека, ліквідність вкладень, прибутковість, ріст .

Під безпекою розуміється невразливість інвестиції від подій на ринку інвестиційного капіталу і стабільність одержання доходу. Безпека звичайно досягається на шкоду прибутковості і росту вкладень. Нарощувати вкладення можуть тільки власники акцій.

Під ліквідністю будь-якого фінансового ресурсу розуміється здатність його брати участь у негайному придбанні товару (робіт, послуг). Так, готівка має більшу ліквідність, ніж безготівкові кошти, а набір дрібних купюр має більшу ліквідність, ніж набір великих купюр.

Ліквідність інвестицій - їх здатність швидко і без втрат у ціні перетворюватися на готівку. Необхідно сказати, що найбільш низькою ліквідністю володіє нерухомість. Крім того, жодна з інвестиційних цінностей не має всіх перерахованих вище властивостей. Тому неминучий компроміс. Якщо цінний папір надійний, то прибутковість буде низькою, тому що ті, хто віддає перевагу надійності, будуть пропонувати високу ціну.

Головна мета формування портфеля полягає в досягненні найбільш оптимального співвідношення між ризиком і доходом для інвестора. Таким чином, відповідний набір інвестиційних документів повинний мінімізувати ризик втрат вкладника й одночасно максимізувати його дохід.

Методом зниження ризику за рахунок втрат служить диверсифікованість портфеля, тобто придбання визначеного числа різних паперів. Ризик знижується, коли капітал розподіляється між безліччю різних цінних паперів.

Диверсифікація зменшує ризик за рахунок того, що можливі невисокі доходи за одними цінними паперами будуть компенсуватися високими доходами за іншими паперами.

Мінімізація ризику досягається за рахунок включення в портфель цінних паперів широкого кола видів діяльності, не пов'язаних тісно між собою, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їх ділової активності. Оптимальна величина - від 8 до 20 різних видів цінних паперів.

128

Наступним видом інвестиції може виступати ануїтет ( щорічний платіж).

Під ануїтетом розуміються інвестиції, що приносять вкладнику доход через регулярні проміжки часу. Ними можуть виступати вкладення коштів у страхові і пенсійні фонди. Страхові компанії і пенсійні фонди випускають боргові зобов'язання, які власниками можуть використовуватись в майбутньому. Страхування життя спрямоване на забезпечення фінансової безпеки особи. Пенсійні фонди призначені для створення коштів після виходу клієнтів на пенсію. Страхові компанії при страхуванні життя можуть одноразово виплачувати кошти по страховому полісі, а також забезпечувати постійні виплати - ануїтет.

8.2. Фінансова оцінка відносних переваг інвестиційних проектів.

Мета будь-якого інвестування полягає в тому, щоб одержаний прибуток перевищував величину капітальних вкладень. Тому необхідна оцінка усіх витрат і надходжень коштів, пов'язаних з реалізацією розглянутого проекту. З цією метою інвестиції поділяють на категорії: незалежні і взаємовиключні.

Як приклад незалежних інвестицій може служити відкриття торговою компанією двох магазинів у різних регіонах міста. Відкриття магазина в одному регіоні ніяк не вплине на відкриття такого ж магазина в іншому. Все залежить від обсягу коштів, якими володіє компанія. Вона може відкрити ці магазини одночасно, а може відкрити тільки один магазин.

Прикладом взаємовиключних інвестицій може служити проект будівництва торгового об'єкта на одній ділянці землі, коли перед фінансовим менеджером стоїть проблема: чи побудувати на цій ділянці магазин чи торговий склад. Вкладення коштів в одне будівництво виключає можливість здійснення іншого.

Незалежно від того, до якої категорії відносяться інвестиції, необхідно оцінити всі можливі доходи і витрати, пов'язані зі здійсненням проекту.

Джерелами доходів при здійсненні інвестицій можуть служити:

-зниження витрат при заміні устаткування більш ефективним;

-прибуток від збільшення обсягів реалізації;

-засобів, які отримані за залишковою вартістю нового обладнання після закінчення терміну експлуатації.

Формування доходів за рахунок різних джерел можна розглянути на

такому прикладі. Підприємство ресторанного господарства планує механізувати процес обслуговування шляхом упровадження сучасного устаткування. При реалізації цього проекту воно може значно збільшити прибуток.

Нове обладнання дозволить збільшити ефективність роботи підприємства за рахунок росту його пропускної здатності, а отже, і доходів, що надходять. Крім того, устаткування забезпечує збільшення асортименту продукції, яка пропонується, що веде до зростання доходів і прибутку від її реалізації. Після закінчення терміну експлуатації устаткування джерелом надходжень додаткових коштів може стати залишкова вартість.

130

коефіцієнтів ефективності інвестиційних проектів, які представляють собою співвідношення прибутку і витрат.

Цей коефіцієнт розраховується:

Ке НП ,

І

(8.1)

де Ке – коефіцієнт ефективності; НП – чистий прибуток за період експлуатації; І – сума інвестицій.

При оцінці привабливості інвестиційних проектів сума амортизаційних відрахувань розглядається як джерело коштів і включається в чистий прибуток.

Якщо чистий прибуток від інвестицій перевершує витрати, тобто коефіцієнт ефективності більше 1, проект вважається прийнятним.

У разі потреби вибору одного з декількох проектів, перевага віддається проекту з найбільшим коефіцієнтом ефективності. Розглянемо вищенаведений приклад з підприємством.

Приклад.

Проект “А” по впровадженню сучасного устаткування коштує 3 тис. дол., термін експлуатації - 5 років, а щорічний прибуток підприємства складе 1.1.тис.дол. В той же час підприємство може закупити аналогічне устаткування іншої фірми за 3,5 тис. дол., з терміном служби 6 років і щорічного прибутку 0,9 тис. дол., назвемо цей проект проектом "Б".

-Розв’язання

-Визначимо коефіцієнт ефективності для цих проектів.

-Проект "А"

Ке 1,1 5 1,83. 3

Проект "Б"

Ке 9,9 6 1,54. 3,5

Таким чином, проект "А" має більш високий коефіцієнт ефективності, а отже, він має перевагу в порівнянні з проектом "Б".

Для фінансової оцінки інвестиційних проектів частіше використовують показник строку окупності. Він показує число років, необхідних для того, щоб вкладені в проект кошти окупилися за рахунок прибутку. Цей показник можна розраховувати за таким способом:

З І , Чпрр

(8.2)

де З – термін окупності; І – сума інвестицій;

Чпрр – чистий прибуток річний.

Строк окупності по пропонованих проектах складе: Проект "А"