Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

- загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

- характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно” або “у піддон");

- висота обвалування (піддону);

- реальні метеорологічні умови: температура повітря (С⁰), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (додаток 7);

- середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;

- площа зони можливого хімічного забруднення;

- площа прогнозованої зони хімічного забруднення;

- прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

Зона можливого зараження хмарою НХР на картах (схемах) обмежена окружністю, півколом або трикутником (сектором), що має кутові розміри ⁰ і радіус (R) дорівнює глибині зараження Г. Центр окружності, півкола або сектори збігається із джерелом зараження.

Мал. 2

ПРИМІТКА*

Ш – ширина зони хімічного забруднення. О – місце (осередок) безпосереднього розливу НХР

V – середня швидкість приземного повітря. S_з – зона прогнозованого хімічного забруднення

W – середня швидкість переносу хмари з НХР. Г – глибина зони хімічного забруднення

ХНО – хімічно небезпечний об’єкт

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона зараження має вигляд окружності, крапка О (центр кола) відповідає джерелу зараження, = 360⁰; радіус окружності дорівнює Г.

б) при швидкості вітру за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона зараження має вигляд півкола, крапка О (центр кола) відповідає джерелу зараження, = 180⁰, радіус півкола (R) дорівнює Г, а бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована по напрямку вітру.

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона зараження має вигляд трикутника (сектора).

Крапка О відповідає джерелу зараження, = 90⁰ при швидкості вітру від 1,1 до 2 м/с, - 45⁰ при швидкості вітру за прогнозом більше 2 м/с; радіус сектора дорівнює Г, а бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована по напрямку вітру (мал 2).

На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд:

Мал. 3 Залежність глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря від топографічних й метеоумов

Параметри зони хімічного забруднення залежать від ступені вертикальної стійкості повітря та топографічних умов місцевісті (мал. 3)

Площа зони можливого хімічного зараження [sзмхз]

залежать від типу й маси НХР, яка вийшла з-під конторю, а також швидкості та напрямку вітру, і розраховується за емпіричною формулою →

S_змхз = 8,72 × 10^-3 × Г² ×  (км²) (1)

де: Г — глибина зони зараження

 — коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру

(умовно дорівнюється кутовому розміру зони)

Площа прогнозованої зони хімічного забруднення [S_ЗПХЗ] приймається як еліпс (сектор круга), форма і розмір розраховується за емпіричною формулою →

S_пзхз = К × Г² × N^о,2 (км²) (2),

де: К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря

(таблиця 4);

N — час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (не більше 4^х годин).

Таблиця 1*