- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
Працівники підприємства згідно п. 43 розділу 2 СНіП 2.09.04-87* [24] мають бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями залежно від віднесення їх до відповідної групи виробничих процесів, вказаних в додатку Д.3.
Загальну площу санітарно-побутових будівель необхідно визначати відповідно до СНіП 2.09.04-87* [24].
Висота приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м, в кліматичних підрайонах Iа, Iб, Iг, Iд і IVа - не менше 2,7 м. Висота залів зборів, столових і адміністративних приміщень місткістю більше 75 чол. повинна бути не менше 3 м.
Висоту приміщень в мобільних будівлях допускається приймати 2,4 м.
Площа приміщень при висоті 2,4; 2,5 і 2,7 м з постійним перебуванням працюючих необхідно збільшувати на 7 %.
Висоту від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриттів, устаткування і комунікацій, а також висоту від підлоги до стелі в коридорах слід приймати не менше 2,2 м.
Висоту технічних поверхів слід приймати з урахуванням розміщуваного устаткування, інженерних мереж і умов їх експлуатації; при цьому в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота в чистоті повинна бути не менше 1,8 м.
При кількості працюючих в організації менше 20 чоловік кількість санітарно-побутових приміщень може бути скорочене або вони можуть бути об'єднані.
Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями і ширину проходів між рядами устаткування побутових приміщень необхідно приймати по табл. 1 [24] (див. табл.. 1.38).
Таблиця 1.38 - Геометричні параметри тимчасових будівель
Найменування |
Показник, м |
Розміри в плані | |
Кабіни: |
|
душових закритих |
1,8´0,9 (1,8´1,8) |
душових відкритих і з крізним проходом, напівдушових |
0,9´0,9 (1,2´0,9) |
особистої гігієни жінок |
1,8´1,2 (1,8´2,6) |
убиралень |
1,2´0,8 (1,8´1,65) |
Лави у вбиралень |
0,3´0,8 (0,6´0,8) |
Пристрій питного водопостачання |
0,5´0,7 |
Шафи у вбиралень для вуличного і домашнього одягу залежно від кліматичних районів і спеціального одягу і взуття*: |
|
IIб, IIв, IIг, IIIб, IIIв, IV |
0,25´0,5 |
Iв, Iд,IIа,IIIа |
0,33´0,5 |
Iа, Iб, Iг |
0,4´0,5 |
Розміри по висоті | |
Розділові перегородки: |
|
до верху перегородки |
1,8 |
від підлоги до низу перегородки |
0,2 |
Шафи для зберігання одягу |
1,65 |
Відстань між осями санітарних приладів | |
Умивальники одиночні |
0,65 |
Ручні і ножні ванни, пісуари |
0,7 |
Ширина проходів між рядами | |
Кабіни душових закриті, умивальники групові |
1,2 (1,8) |
Кабіни душових відкриті і туалети, пісуари |
1,5 (1,8) |
Умивальники одиночні |
1,8 |
Ручні і ножні ванни, кабіни особистої гігієни жінок і фотаріїв |
2 |
Шафи вбиралень для зберігання одягу при числі відділень в ряду: |
|
до 18 |
1,4/1** (2,4/1,8) |
від 18 до 36 |
2/1,4**(2,4/1,8) |
* Надалі спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (халати, фартухи, легкі комбінезони) необхідно передбачати шафи розмірами в плані 0,25г0,5 м, для розширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) - 0,33г0,5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожушки, валянки, спеціальні комбінезони) - 0,4г0,5 м.
** У знаменнику приведена ширина проходів між рядами шаф між рядами шаф без лав.
Примітки: 1. Ширину проходів між стіною і рядами устаткування допускається зменшувати на 40 %, при числі одиниць устаткування більше шести в ряду - збільшувати на 25 %
2. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень в ряду необхідно зменшувати на 35 %.
3*. У дужках вказані показники для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату.
Гардеробні (за винятком гардеробів для вуличного одягу), душові, вмивальні і туалети мають бути окремими для чоловіків і жінок.
Гардеробніслужать для зберігання вуличного, домашнього, робочого одягу і взуття. Вуличний одяг і взуття слід зберігати окремо від робочого. Способи зберігання одягу: відкритий (на вішалках або у відкритих шафах), закритий (у закритих шафах) і змішаний.
Гардеробні обладнуються вішалками відкритого типу (гачки) або шафами для зберігання вуличного, домашнього і робочого (спеціальною) одягу.
Зберігання домашнього і робочого одягу на вішалках має бути роздільним.
За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається в окремих випадках, наприклад в побутових приміщеннях, розрахованих на бригаду з 10…15 чоловік, зберігання всіх видів спецодягу в одному приміщенні, але в різних шафах.
При обліковій чисельності працюючих на підприємстві до 50 чол. допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.
У гардеробних мобільних будівель при обліковій чисельності працюючих, що не перевищує 150 чол., допускається виділяти місце для розміщення шаф спецодягу 3 групи виробничих процесів, якщо їх число не перевищує 25 % загального числа шаф.
Гардеробні домашнього і спеціального одягу для груп виробничих процесів 1в, 2в, 2г і 3б повинні бути окремими для кожної з цих груп.
Для груп виробничих процесів 1 і 2а при чисельності працюючих не більше 20 чол. у зміну комори спецодягу допускається не передбачати.
При гардеробах необхідно передбачати комори спецодягу, туалети, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентарю, місця для чищення взуття, гоління, сушки волос1.
У випадках, коли чищення або знешкодження спецодягу повинно проводитися після кожної зміни, замість гардеробних необхідно передбачати роздаточні спецодягу.
Комору для забрудненого одягу, як правило, необхідно розташовувати так, щоб транспортування забрудненого одягу з комори проводилося минаючи інші побутові приміщення.
При гардеробних мають бути приміщення для сушки спецодягу, спецвзуття, оснащені відповідним устаткуванням.
У організаціях, де працівникам видається теплий спецодяг, при гардеробних повинні передбачатися комори для її зберігання в літній і перехідні періоди року. Допускається ці комори об'єднувати з коморами для чистого спецодягу.
У шафах бажано обладнати полиці для головних уборів, рукавиць, ящики для взуття і вішалки для одягу. Закриті шафи повинні мати отвори або жалюзі в дверцях і грати в підлозі. Вішалки при відкритому способі зберігання обладнують гачками з розрахунку 5 гачків на 1 м вішалки. При цьому відстань від низу гачка до підлоги має бути не менше 155 см.
Шафи для зберігання різних видів одягу можуть бути такими, що замикаються або відкритими (тобто не захищені з лицьового боку) з відділеннями, кожне з яких має бути обладнане штангою для плічок, місцями для головних уборів, взуття, туалетного приладдя, а в необхідних випадках і для засобів індивідуального захисту.
Відділення шаф повинні мати наступні розміри: глибина - 500 мм, висота - 1650 мм, ширина - 250, 330, 400 мм (залежно від групи виробничих процесів і кліматичного району, в якому розташована будівля).
У гардеробних (за винятком групи "1а") повинні передбачатися лави шириною 300 мм, що розташовуються у шаф по всій довжині їх рядів.
Відстань між лицьовими поверхнями шаф і стіною або перегородкою приймається залежно від кількості шаф в ряду по одній стороні проходу:
до 18 - 1400/1000 мм;
від 18 до 36 - 2000/1400 мм
(у знаменнику дається ширина проходу між рядами шаф без лав).
Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20 % душових кабін допускається передбачати закритими.
Для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату і для сліпих необхідно передбачати закриті кабіни.
Душові кабіни з крізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1в, 3б, а також у випадках, встановлених відомчими нормативними документами.
Душові обладнуються відкритими кабінами, що захищаються з трьох сторін, індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води, а також поличками для туалетного приладдя. Кабіни мають бути відокремлені одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів заввишки від підлоги 1,8 м, що не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих душових кабін в плані мають бути не менше 0,9 х 0,9 м.
При душових можуть влаштовуватися парильні приміщення і мікробасейни.
Переддушові, призначені для витирання тіла і переодягання, мають бути обладнані лавами шириною 0,3 м і завдовжки 0,8 м на одну душову сітку. Над лавами мають бути гачки для одягу і полички для туалетного приладдя. Відстань між рядами лав має бути не менше 1 м.
При кількості жінок, що працюють в найбільш численній зміні від 15 до 100, в організації має бути передбачене приміщення для гігієнічного душу (кабіна розмірами в плані 1,8 х 0,9 м, яка розміщується в жіночому туалеті з входом з тамбуру туалету). При більшій кількості працюючих жінок має бути виділена кімната для особистої гігієни жінок з розрахунку 75 чоловік на кімнату.
У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання і умивальник.
Туалети в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будівлях повинні бути на кожному поверсі.
При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чол. або менш туалети необхідно розміщувати на одному з поверхів з найбільшою чисельністю.
При чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чол. допускається передбачати один туалет на три поверхи.
За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату туалети необхідно розміщувати на кожному поверсі незалежно від чисельності працюючих на поверхах.
Унітази або керамічні чаші розміщують в кабінах, відокремлених перегородками заввишки не менше 1,7 м. Перемістечка не повинні доходити до підлоги на 20 см. Кабіни в осях мають бути розміром 1,2 х 0,9 м.
У туалетах більш ніж на чотири санітарні прилади необхідно передбачати одну кабіну для осіб літнього віку і інвалідів.
За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату кабіну для інвалідів необхідно передбачати незалежно від числа санітарних приладів в туалеті.
Загальний туалет для чоловіків і жінок допускається передбачати при чисельності працюючих в зміну не більше 15 чол.
На підприємствах, де передбачається можливість використання праці сліпих, туалети для чоловіків і жінок повинні бути роздільними.
Вхід в туалет повинен передбачатися через тамбур з дверима, що самозакриваються.
У чоловічих убиральнях встановлюють пісуари з розрахунку: один індивідуальний або 0,4 м лоткового, не розділеного екранами пісуара, або 0,6 м лоткового, розділеного екранами пісуара, на один унітаз або підлогову чашу.
У тамбурах каналізаційних убиралень необхідно передбачати умивальників з розрахунку: один умивальник на чотири унітази, але не менш одного на кожен туалет.
За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, один з пісуарів в убиральнях повинен розміщуватися на висоті не більше 0,4 м від підлоги,
Якщо на будівельному майданчику немає комунікацій каналізації і водопроводу, влаштовують пересувні убиральні з установкою баків з водою і герметичними ємкостями для скидання нечистот, які легко очищаються і дезінфікуються.
За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається улаштування убиралень (типа дворових) із збірних щитів, що утеплюють, з бетонованим вигрібом, який слід вичищати один раз в тиждень.
При розташуванні будівельних майданчиків поза населеними пунктами, при кількості працюючих менше 15 чоловік і терміну будівництва не більше 30 днів можна влаштовувати туалети, що мають вид ярів з навісами і вітрозахисними щитами. Яри необхідно засипати щодня.
Вказані бетоновані вигріби і яри влаштовують тільки в місцях, узгоджених з місцевими органами санітарного нагляду.
Вмивальнірозміщуються у гардеробах або суміжних приміщеннях. Кількість кранів у вмивальних залежить від кількості працюючих в найбільш чисельній змін.
Відстань між кранами має бути не менше 0,6 м, ширина проходу між рядом умивальників і стіною - не менше 1,1, а між двома рядами - не менше 1,6 м.
При виконанні робіт, пов'язаних із забрудненням рук важко змиваємими речовинами (маслами, смолами, фарбниками і ін.), вмивальні обладнуються пристроями для миття рук спеціальними рідинами. Установка їх узгоджується з органами Державного санітарного нагляду з розрахунку один пристрій на 40 чоловік, що працюють в найбільш чисельній зміні. Вмивальні обладнуються гачками для рушників і одягу, поличками для мила, судинами для рідкого мила і дзеркалами.
Приміщення для прання спецодягу: при виробничому підприємстві або групі підприємств повинні передбачатися пральні з відділеннями хімічного чищення. У обґрунтованих випадках допускається використання міських пралень за умови улаштування в них спеціальних відділень (технологічних ліній) для обробки спецодягу.
Склад і площа приміщень пралень, хімічного чищення, відновлення просочення і знешкодження спецодягу повинні встановлюватися в ПВР з урахуванням санітарних вимог її обробки.
Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелетучими речовинами, допускається використовувати окрему технологічну лінію пралень.
При пральнях необхідно передбачати приміщення для ремонту спецодягу.
Стіни і перегородки вбиралень спецодягу, душових, переддушових, вмивальних, убиралень, приміщень для сушки, знепилювання і знешкодження спецодягу повинні бути виконані на висоту 2 м з матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище відмітки 2 м, а також стелі повинні мати водостійке покриття.
При проектуванні підприємств необхідно передбачати оздоровчі пункти, медпункти, приміщення особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а по відомчих нормах - приміщення для інгаляторіїв, ручних і ножних ванн, а також приміщення для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження.
За окремим завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я і радами професійних союзів, можуть бути передбачені поліклініки (амбулаторії), лікарні, санаторії-профілакторії, станції швидкої і невідкладної допомоги і інші служби медико-санітарній частині, а також спортивно-оздоровчі будівлі і споруди. При цьому необхідно враховувати можливість використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, а для підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах, з урахуванням організації обслуговування населення.
На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 чол. повинні передбачатися оздоровчі пункти фельдшерів.
Число обслуговуваних одним оздоровчим пунктом фельдшера приймається:
при підземних роботах - не більше 500 чол.;
на підприємствах хімічної, гірничорудної, вугільної і нафтопереробної промисловості - не більше 1200 чол.;
на підприємствах інших галузей народного господарства - не більше 1700 чол.
При обліковій чисельності від 50 до що 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.
Медичний пункт повинен мати устаткування за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я.
За завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я, на підприємствах допускається передбачати лікарські оздоровчі пункти замість фельдшерів.
Категорію лікарського оздоровчого пункту необхідно приймати залежно від облікової чисельності працюючих: I - подвоєному числу обслуговуваних в порівнянні зі встановленим в п. 2.28; II - відповідно до пп. 2.27, 2.28 СНіП 2.09.04-87* [24].
Оздоровчі пункти фельдшерів або лікарів необхідно розміщувати на першому поверсі. Ширина дверей у вестибюлях -очікувальних, перев'язувальних, кабінетах для прийому і кімнатах для тимчасового перебування хворих повинна бути не менше 1 м.
Інгаляторії необхідно застосовувати за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я при виробничих процесах, пов'язаних з виділенням пилу або газу дратівливої дії.
Ручні ванни необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з вібрацією, що передається на руки.
При чисельності працюючих в зміні, які користуються ручними ваннами, 100 чол. і більш ручні ванни необхідно розміщувати у вмивальних або окремих приміщеннях, обладнаних електрорушниками; при меншому числі тих, що користуються ручні ванни допускається розміщувати у виробничих приміщеннях.
Ножні ванни (установки гидромассажа ніг) необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з роботою стоячи або з вібрацією, що передається на ноги.
Приміщення і місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження необхідно розміщувати, як правило, при вбиральнях домашнього одягу і оздоровчих пунктах.
При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях і відсутності контакту з речовинами 1- і 2-го класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді майданчиків, що розташовуються в цехах на площах, якими не користуються у виробничих цілях.
У приміщеннях для відпочинку і психологічного розвантаження при обґрунтуванні можуть бути передбачені пристрої для приготування і роздачі спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.
Рівень звукового тиску в приміщеннях і на місцях для відпочинку, а також в приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.
Підприємства громадського харчуваннянеобхідно проектувати з урахуванням можливості використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування населення.
При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передбачені їдальні, розраховані на забезпечення всіх працюючих підприємств загальним, дієтичним, а по спеціальних завданнях - лікувально-профілактичним харчуванням.
При чисельності працюючих в зміну більше 200 чол. необхідно передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах2, до 200 чол. -столову-раздавальну.
При чисельності працюючих в зміну менше 30 чол. замість столової-раздавальної допускається передбачати кімнату для їди. 2
При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, необхідно передбачати вестибюль з гардеробною вуличного одягу, число місць в якій повинне бути рівне 120 % числа відвідувачів у вуличному одязі.
Число місць в їдальні необхідно приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміні або найбільш численній частині зміни. Залежно від вимог технологічних процесів і організації праці на підприємстві число місць в їдальнях допускається змінювати.
При оснащенні робочих місць приміщень управління і конструкторських бюро великогабаритним устаткуванням і розміщенні в робочих приміщеннях устаткування колективного користування (терміналів ЕОМ, апаратів для проглядання мікрофільмів і ін.) площі приміщень допускається збільшувати відповідно до технічних умов на експлуатацію устаткування.
Площа кабінетів керівників повинна складати не більше 15 % загальній площі робочих приміщень.
При кабінетах керівників підприємств і їх заступників повинні бути передбачені приймальні. Допускається влаштовувати одну приймальню на два кабінети.
У загальнозаводських будівлях управління при числі інженерно-технічних працівників 300 чол. і більш необхідно передбачати зали нарад, що розраховуються на 30 % працюючих.
При залах нарад на відстані до 30 м необхідно передбачати туалети.