Оформлення рефератів

Прийнято вважати, що оформлення - завершальний етап створення рукопису. Насправді це не так. Загальновідомо, що форма нерозривно пов'язана із змістом і починати грамотно оформляти свою роботу необхідно із самого початку.

Загальні вимоги

Робота виконується рукописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 288 до 210 х 297) через полтора-два міжрядкових інтервализ числом рядків на сторінці не більше 30. У кожному рядку має бути не більше 60-65 знаків з урахуванням пропусків між словами. Мінімальна висота шрифту - 1,8 мм.Реферат може бути написаний івід руки, чорнилом чорного або синього кольору.Єдина вимога - цеписати його розбірливо на одній стороні паперу з інтервалом 1 см. Текст роботи слід писати або друкувати, дотримуючись, наприклад,наступнихрозмірівполів:

- ліве - 30 мм;

- праве - 10 мм;

- верхнє - 20 мм;

- нижнє - 20 мм.

Вписувати в текст роботи окремі слова, формули, умовні знаки допускається чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту має бути наближена до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, допускається виправляти стиранням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіків) машинописним або рукописним способами.

Ілюстративний матеріал можна прямо включати в текст, але краще виконати його на окремих листах. Це дає можливість продемонструвати його за допомогою технічних засобів навчання, або просто показати його слухачам під час виступу.

Зразкова структура :

- - титульний аркуш;

- - зміст (зміст);

- - вступ;

- - основна частина;

- - висновки;

- - список літератури (бібліографія).

Титульний аркуш

На титульному аркуші зазвичай вказують: назву установи, де виконана робота, кафедру, до якої прикріплений студент, тему реферату, прізвище і ініціали автора, назву факультету, курс і групу, посаду, звання, прізвище і ініціали наукового керівника, місто і рік написання роботи.

Зміст (план роботи)

Після титульного аркуша розташовується зміст роботи. Вінповинен включати: вступ, повнуназвукожного питання, параграфа, пункту,висновки, список використаних джерел і літератури, додатки.

Вступ.

У введенні формулюється суть досліджуваної проблеми, обгрунтовується її значущість і актуальність, вказуються мета і завдання реферату, дається характеристика використанної літератури.

Основна частина

Текст основної частини роботи може бути розділенийна глави, розділи, підрозділи, пункти.

У главах і розділах аргументовано розкривається окрема проблема або одна із сторін проблеми. Кожен розділ є логічним продовженням попереднього, в основній частині можуть бути представлені таблиці, графіки, схеми.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ГЛАВА", "ВИВОДИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкуються прописними буквами симетрично тексту.

Заголовки розділів друкуються рядковими буквами (окрім першої прописної) з абзаца. Точку у кінці заголовка не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох або більш за пропозиції, їх розділяють точкою.

Заголовок глави, параграфа не має бути останнім рядком на сторінці.

Заголовки пунктів пишуться рядковими буквами (окрім першої прописної) в розрядку, з абзаца в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом має дорівнювати 3 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи слід починати з нового листа.

Висновок

Наприкінці роботи підводяться загальні підсумки дослідження, намічаються можливі подальші перспективи роботи.

Список літератури і посилання

Посилання оформляються двома варіантами:

- - виноскою, коли в тексті вказується порядковий номер цитати (якщо на цьомуаркушіє цитата). Джерело цитати у такомувипадкувказується у кінці сторінки, після тексту;

- - джерело вказується в тексті, в квадратних дужках, відразу ж після цитати. Наприклад: [1, с.112]

Окрім дотримання основних правил цитування (не можна виривати випадкові фрази з тексту, спотворювати його довільним змістом, цитату необхідно брати в лапкиі тому подібне), слід також звернути увагу на точну вказівку джерел цитат. Вибір джерел цитат не повинен носити випадкового характеру. Роботи інших авторів рекомендується цитувати по останньому виданню.

Існують різні способи вказівки джерел залежно від характеру роботи: в підрядкових примітках, внутрішньотекстові, тобто вказівка джерел безпосередньо в тексті услід за цитатою і відсилання до списку літератури, що поміщається у кінці роботи або глави, а також позатекстові.

Посилання в підрядкових примітках застосовуються головним чином в статтях, науково-популярних роботах, повідомленнях,доповідях і тому подібне.

Існують різні способи групування літератури в пропонованому бібліографічному списку, що залежить від характеру самої роботи, її призначення, теми. Найбільшприйнятим насьогодні є складання списку джерел в порядку згадки літератури в тексті.

У списку літератури, використаної автором при написанні реферату, кожна книга має бути описана у наступній послідовності: прізвище і ініціали автора (якщо такий є), повна назва книги : після косої риси (/) - дані про автора(ініціали і прізвище), редактора (якщо книга написана групою авторів), дані про число томів, назва міста, в якому видана книга, і, нарешті, рік видання і кількість сторінок.

Наприклад:

1. Кривцун. О.А. Эстетика : [Учебник для вузов] / О.А. Кривцун. — 2-е изд., доп. — М. : Аспект Пресс, 2001. — 448 с.

Якщо описується стаття з журналу, збірки наукових праць або іншого періодичного видання , то вказується спочатку автор, потім назва статті, потім - дві косі риси (//) і назва журналу, рік, номер і сторінки. Після кожної частини ставиться крапка.

Наприклад: