33

ЗМІСТ
ТЕМА 1 Предмет соціальної екології і її місце в системі наукових знань	3
Необхідність і закономірність виникнення соціоекології. Предмет соціоекології. Етапи становлення і розвитку соціоекології як науки	3
Сутність сучасної глобально-екологічної ситуації	5
Інтеграційний характер наукових знань соціоекології	5
Структура соціальної екології	6
ТЕМА 2 Система "Біосфера - Людина" (соціоекосфера)	7
2.1 Еволюція взаємин людини і природи. Глобальні екологічні кризи	7
2.2 Біосоціальна сутність людини	8
2.3 Кібернетична сутність взаємин біотичного і соціального	8
2.4 Проблеми гармонізації взаємодії суспільства, природи і матеріального виробництва в умовах сучасної глобально-екологічної ситуації	10
ТЕМА 3 Соціоекосистеми і методи їх дослідження	12
Поняття соціоекосистеми	12
Загальна схема системного підходу до вивчення соціоекосистем	12
Ієрархія і структура компонентів соціоекосистем	15
Динаміка і розвиток соціоекосистем	15
Шляхі досягнення динамічної рівноваги в соціоекосистемах	16
Середовище життя людини. Поняття урбанізації. Недоліки і переваги великих міст і агломерацій	16
Особливості динамічних процесів у містах і стратегія оптимізації функціонування урбоекосистем	18
Соціоекологічне моделювання - ведучий метод дослідження прикладний соціоекології	19
ТЕМА 4 Практичні аспекти соціоекології	23
Системно-екологічне прогнозування розвитку регіональних і глобальної соціоекосистем. Постановка і схема рішення типової задачі екологічного прогнозування	23
Проблеми екологічної безпеки	25
Система законодавства про екологічну безпеку	26
Екологічні стандарти і нормативи	27
ТЕМА 5 Соціально-політичні і морально-естетичні проблеми соціоекології	28
Об'єктивна необхідність здійснення екологічної освіти і виховання	28
Морально-естетичні аспекти формування екологічної свідомості	28
Ноосфера - екосфера майбутнього. Закономірність її виникнення та розвитку	31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	32

Тема 1 Предмет соціальної екології і її місце в системі наукових знань

Лише зрозумівши природу, людина розуміє самого себе

Замисливши що-небудь зробити, ми повинні врахувати вплив цієї дії на сімох наступних поколінь

Головний закон племені ірокезів

План лекції:

1. Необхідність і закономірність виникнення соціоекології. Предмет соціоекології. Етапи становлення і розвитку соціоекології як науки.

2. Сутність сучасної глобально-екологічної ситуації.

3. Інтеграційний характер наукових знань соціоекології.

4. Структура соціальної екології.

1.1 Необхідність і закономірність виникнення соціоекології. Предмет соціоекології. Етапи становлення і розвитку соціоекології як науки.

Процес руйнування екологічної гармонії почався з появою людини на Землі.

Історії відомо чимало прикладів, коли екологічна криза приводила до загибелі цивілізації. Багато суспільств: майя в Мексиці, полінезійці на острові Пасха, загинули через ті ж небезпеки, що зараз грозять нам. Індіанці майя виснажили один з головних ресурсів на території мешкання - дерева. Це спровокувало ерозію ґрунту, скорочення орних земель, посуху. Зростаюче населення, що було причиною надмірного використання ресурсів, зштовхнулося зі зменшенням кількості продовольства, що, у свою чергу, привело до міграції і кровопролитній громадянській війні. Загибель цивілізації острова Пасха розвивався по тій же моделі:

вирубка лісів > екологічні проблеми > соціальні проблеми > війна.

Головною причиною сучасного конфлікту між суспільством і природою є також нераціональна діяльність людини, хижацька експлуатація природних ресурсів. Останні дані свідчать про практичну вичерпаність сучасного способу освоєння природи. Конфлікт між людиною і природою досяг критичної оцінки, за якого - смерть для людства.

Але на відміну від древніх цивілізацій, наша цивілізація глобальна. Глобалізація має позитивну сторону: коли в одному з регіонів планети починаються труднощі, він може звернутися по допомогу до іншого світу. Ні майя, ні жителі острова Пасха не мали такої можливості - вони були ізольованими цивілізаціями. Негативна сторона глобалізації в тім, що, коли в одному з регіонів планети починаються труднощі, вони передаються іншим регіонам. Якщо сучасна цивілізація загине, це случиться повсюдно. Глобальний крах, імовірно, буде розвиватися по тій же моделі, що і локальний, але в більш широких масштабах. У випадку з майя проблема почалася в одному регіоні, а охопила всю цивілізацію. Загибель сучасної цивілізації спричинить за собою смерть мільярдів людей, але не всього людства. Хтось переживе кінець індустріальної епохи, повернувши до доіндустріального способу життя. Описаний сценарій - не сюжет з "Війни світів", а один з варіантів розвитку подій, прогнозований ученими.

Тому рішення проблеми взаємин суспільства і природи перестають бути предметом зацікавленості вузького кола вчених.

Традиційні науки, що зафіксували явище деградації навколишнього середовища (біологія, екологія) не можуть знайти оптимального рішення цієї проблеми, тому що вони розглядають тільки окремі аспекти взаємини суспільства і природи. Для того, щоб вирішити конфлікт між суспільством і природою, необхідно розглядати їх як цілісну систему.

Системою знань, що повинна знайти вихід зі сформований ситуації, є соціальна екологія.

Від відповідей на питання, що устають перед соціальною екологією, залежить існування всієї людської цивілізації.

Уперше термін "соціальна екологія" використовували американські вчені Р. Паркс і Э. Берджесс у 1921 р. для визначення внутрішнього механізму розвитку "капіталістичного міста". Під терміном "соціальна екологія" вони розуміли процес планування і розвитку урбанізації великих міст як епіцентру взаємодії суспільства і природи.

Соціоекологія почала формуватися за назвою socіal чи human ecology - соціальна чи екологія людства на відміну від ecology of man - екології людини (як біологічної істоти).

Більшість дослідників схильна до того, що розвиток соціальної екології почалася після першої світової війни і прискорилося в 60-і роки.

Існування соціоекології як самостійної науки було визнано на початку 70-х рр., спочатку вона визначалася як соціологічна наука.

Фактори, що зробили вплив на виникнення і розвиток СЭ:

1. з'явилися нові поняття у вивченні людини як суспільної істоти;

2. с уведенням нових понять стала очевидної необхідність дослідження закономірностей у природі з обліком даних не тільки природних, але і суспільних наук;

3. дослідження вчених привели до висновку про можливість існування людини в умовах стану навколишнього середовища, що погіршується.

Після другої світової війни в 50-і роки спостерігається бурхливий економічний ріст в індустріально розвитих країнах ФРН, Австрії, Італії, що зажадав вирубки лісів, видобутки і розробки величезної кількості земельних ресурсів, будівництва нових доріг і міст. Це привело до виникнення екологічних проблем. Учені починають шукати шляху виходу із ситуації, що створилася, і в результаті дійдуть висновку про зв'язок екологічних проблем із суспільними відносинами, про зв'язок екологічного і соціального.

У країнах, що розвиваються, спостерігається демографічний бум (Індія, Індонезія). У 1945-1950 р. починається їхній вихід зі складу колоній. При цьому народами цих країн висувалися як політичні вимоги, так і була вироблена екологічна програма із соціальними наслідками. Країни, що звільнилися від колоніального ярма, висували до колонізаторів претензії по знищенню лісів, природних ресурсів, порушенню екологічної рівноваги. Такий підхід до екологічних проблем уже ближче не до біологічної і природної проблематики, а до соціального, акцентована увага на зв'язку між екологічною і соціальною проблематикою. Це також зіграло роль у становленні соціоекології.

Таким чином, соціальна екологія - це наука про закони взаємодії суспільства і природи, про принципи і методи оптимізації цієї взаємодії.

Об'єктом дослідження соціоекології є взаємини між суспільством і чи природою – соціоприродні відносини - сукупність зв'язків між суспільством і навколишнім середовищем (але не суспільство і природа самі по собі).

Предметом дослідження соціоекології є закони і закономірності взаємодії суспільства і природи.

Як і в більшості наук, предмет соціальної екології можна умовно розділити на дві частині:

• теоретичну;

• прикладну.

Предметом теоретичної соціоекології є вивчення закономірностей взаємодії суспільства й навколишнього середовища і розробка на цій основі загальної програми оптимізації і гармонізації цієї взаємодії.

Предметом прикладній соціоекології є вивчення, моделювання і прогнозування соціоекосистем з метою їхньої оптимізації і керування гармонічним розвитком.

Центральним поняттям у СЭ є система "суспільство-природа-людина" чи соціоекосистема.

Метою соціальної екології є пізнання закономірностей функціонування і розвитку різноманітних соціоекосистем, опис їх у виді теоретичних законів, розробка стратегії раціонального природокористування для оптимізації і гармонізації взаємодії суспільства і природи.

У задачі соціоекології входить:

1. розкриття закономірностей взаємодії природних і соціальних систем у біосфері;

2. пізнання законів руху технічних систем у ході забезпечення практичної життєдіяльності суспільства;

3. визначення тенденцій зміни людської природи в ході розвитку взаємодії суспільства і природи;

4. пошук принципів і методів оптимізації, гармонізації такої взаємодії для забезпечення прогресу цивілізації.