- •1.Загальна характеристика права
- •2.Поняття та структура норми права
- •3.Поняття та елементи системи права
- •4.Правовідносини:поняття,ознаки ,структура
- •6.Поняття та структура системи законодавства
- •7.Поняття законності і правопорядку
- •8.Поняття та види юридичної відповідальності
- •9.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •10.Загальна характеристика конституції України
- •11.Поняття та стадії законодавчого процесу в україні
- •12.Поняття,система і функції правоохоронних органів в україні
- •13.Судова влада в україні
- •14.Правовий статус вищої ради юстиції
- •15.Загальна характеристика цивільного права та законодавства
- •16.Поняття та елементи цивільно-правових відносин
- •17.Поняття і форми права власності
- •18.Поняття та класифікація цивільно-правових угод
- •19.Реституція в цивільному праві
- •20. Здійснення суб’єктивних прав і виконання цивільних обов’язків
- •21.Поняття і с-ма зобов’язального права. Зобов’язання та його структура
- •22.Підстави виникнення та припинення зобов’язання
- •23.Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •24.Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •25.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •26.Порука як засіб забезпечення виконання зобов’язань
- •27.Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •28. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •29. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення зобов’язань
- •30.Зобовязання щодо передачі майна у власність(аг х-ка договору купівлі-продажу,дарування, довічного утрим, найму(оренди), ренти, позички.)
- •31. Зобов’язання щодо виконання робіт (аг х-ка договору підряду)
- •32. Зобов'язання щодо надання послуг ( аг х-ка договору перевезення, зберігання, страхування, позики, доручення)
- •33. Поняття відповідальності за порушення зобов’язань
- •34. Спадкове право як інститут цивільного права України
- •35.Поняття спадщини . Час і місце відкриття спадщини
- •36. Спадкування за законом.
- •37. Спадкування за заповітом.
- •38. Загальна характеристика сімейного права як галузі права.
- •39. Джерела, система та завдання сімейного права України.
- •40. Порядок і умови укладання шлюбу.
- •41. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •42. Права та обов’язки батьків і дітей. Шлюбний договір.
- •43. Аліментні обов’язки батьків і дітей.
- •44. Усиновлення. Удочеріння. Опіка. Піклування. Патронат.
- •45. Поняття і система трудового права. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України.
- •46. Характеристика колективного договору. Поняття та види колективної угоди.
- •47. Поняття, сторони, зміст, види та форми трудових договорів.
- •48. Підстави припинення трудового договору.
- •49. Поняття та види робочого часу.
- •50. Поняття та види часу відпочинку.
- •51. Характеристика трудової дисципліни. Види дисциплінарних стягнень.
- •52. Матеріальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
- •53.Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів
- •54Обмеження надурочних робіт
- •55//Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •57//Особливості праці жінок
- •58//Особливості праці молоді
- •59//Адміністративне право і адміністративна відповідальність
- •60//Поняття і ознаки адміністративного правопорушення
- •61//Адміністративне стягнення та його види
- •62//Кримінальне право і кримінальна відповідальність. Джерела кримінального права
- •63//Злочин, характеристика злочину як його юридичного вираження
- •64//Обєктивна сторона, об’єкт, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину
- •65//Обставини,що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння
- •66// Стадії розвитку умисного злочину. Співучасть у вчинені злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Неосудність
- •67// Покарання та його мета .Види покарань
- •68//Обставини що обтяжують і пом’якшують покарання
- •69//Класифікація злочинів
- •70//Співвідношення кримінальної і адміністративної відповідальності. Спільні та відмінні риси
8.Поняття та види юридичної відповідальності
Юридична (ретроспективна) відповідальність — це особливий вид соціальної відповідальності.
Юридична (ретроспективна) відповідальність — це юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), які належали йому до факту правопорушення.
Залежно від видів правопорушень розрізняють і види юридичної відповідальності:
• кримінальна відповідальність — полягає в застосуванні виду й міри кримінального покарання до винної у вчиненні злочину фізичної особи;
• адміністративна відповідальність — полягає в накладенні на винних фізичних осіб (в окремих випадках — юридичних осіб), які порушили правила поведінки, що діють у сфері державного управління та інших урегульованих адміністративним законодавством сферах, адміністративних стягнень (штраф, втрати спеціальних прав, попередження та ін);
• цивільно-правова відповідальність — полягає в накладенні цивільно-правових стягнень (неустойки, штрафу, пені, відшкодування збитків) на фізичну чи юридичну особу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, або за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення деяких особистих немайнових прав (честь, гідність, ділова репутація);
• дисциплінарна відповідальність — здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств, установ, організацій дисциплінарних стягнень внаслідок порушення дисципліни. Розрізняють види дисциплінарної відповідальності: трудову, військову, службову, навчальну та ін.;
• матеріальна відповідальність — різновид юридичної відповідальності працівника за майнову (матеріальну) шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків;
• конституційна відповідальність — особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає за вчинення конституційного правопорушення та знаходить свій вияв у передбачених конституційно-правовими нормами особливих несприятливих наслідках для суб'єкта конституційного делікту.
9.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
Юридична відповідальність — різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.
Правопорушення — це особливий прояв поведінки, що відступає від виконання вимог норм права в умовах, коли вона мала б будуватися на їх основі, і в зв'язку із цим викликає відповідне реагування з боку держави у вигляді відповідальності, яка застосовується до правопорушника
Правопорушення в умовах законності та правопорядку є єдиною підставою притягнення до юридичної відповідальності.
склад правопорушення — це сукупність ознак, що характеризують у відповідності з законом певне діяння як правопорушення. Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та ситуацію скоєння правопорушення. Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт — фізична особа, яка є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства та іноземних громадян. Осудність фізичної особи означає, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними. Колективним суб'єктом правопорушення може бути юридична особа, державний орган, громадська та інші організації, дії яких пов'язані з колективним ухваленням рішень. Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, пов'язана зі скоєнням правопорушення.
Важливим і обов'язковим елементом, що характеризує правопорушення з суб'єктивної сторони, є вина. Без вини немає правопорушення, а отже, й тієї підстави, за наявності якої можлива юридична відповідальність. Вина - певне психічне ставлення особи до суспільно шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності. Але має бути врахований ступінь вини заподіювача. Негативні правові наслідки за вчинення правопорушення в кінцевому підсумку має нести винна особа.
Мотив і мета можуть мати велике значення як для юридичної кваліфікації вчиненого правопорушення, так і для індивідуалізації покарання, стягнення. Мотив — це внутрішнє спонукання до протиправного діяння.