- •1.Загальна характеристика права
- •2.Поняття та структура норми права
- •3.Поняття та елементи системи права
- •4.Правовідносини:поняття,ознаки ,структура
- •6.Поняття та структура системи законодавства
- •7.Поняття законності і правопорядку
- •8.Поняття та види юридичної відповідальності
- •9.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •10.Загальна характеристика конституції України
- •11.Поняття та стадії законодавчого процесу в україні
- •12.Поняття,система і функції правоохоронних органів в україні
- •13.Судова влада в україні
- •14.Правовий статус вищої ради юстиції
- •15.Загальна характеристика цивільного права та законодавства
- •16.Поняття та елементи цивільно-правових відносин
- •17.Поняття і форми права власності
- •18.Поняття та класифікація цивільно-правових угод
- •19.Реституція в цивільному праві
- •20. Здійснення суб’єктивних прав і виконання цивільних обов’язків
- •21.Поняття і с-ма зобов’язального права. Зобов’язання та його структура
- •22.Підстави виникнення та припинення зобов’язання
- •23.Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •24.Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •25.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •26.Порука як засіб забезпечення виконання зобов’язань
- •27.Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •28. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •29. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення зобов’язань
- •30.Зобовязання щодо передачі майна у власність(аг х-ка договору купівлі-продажу,дарування, довічного утрим, найму(оренди), ренти, позички.)
- •31. Зобов’язання щодо виконання робіт (аг х-ка договору підряду)
- •32. Зобов'язання щодо надання послуг ( аг х-ка договору перевезення, зберігання, страхування, позики, доручення)
- •33. Поняття відповідальності за порушення зобов’язань
- •34. Спадкове право як інститут цивільного права України
- •35.Поняття спадщини . Час і місце відкриття спадщини
- •36. Спадкування за законом.
- •37. Спадкування за заповітом.
- •38. Загальна характеристика сімейного права як галузі права.
- •39. Джерела, система та завдання сімейного права України.
- •40. Порядок і умови укладання шлюбу.
- •41. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •42. Права та обов’язки батьків і дітей. Шлюбний договір.
- •43. Аліментні обов’язки батьків і дітей.
- •44. Усиновлення. Удочеріння. Опіка. Піклування. Патронат.
- •45. Поняття і система трудового права. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України.
- •46. Характеристика колективного договору. Поняття та види колективної угоди.
- •47. Поняття, сторони, зміст, види та форми трудових договорів.
- •48. Підстави припинення трудового договору.
- •49. Поняття та види робочого часу.
- •50. Поняття та види часу відпочинку.
- •51. Характеристика трудової дисципліни. Види дисциплінарних стягнень.
- •52. Матеріальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
- •53.Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів
- •54Обмеження надурочних робіт
- •55//Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •57//Особливості праці жінок
- •58//Особливості праці молоді
- •59//Адміністративне право і адміністративна відповідальність
- •60//Поняття і ознаки адміністративного правопорушення
- •61//Адміністративне стягнення та його види
- •62//Кримінальне право і кримінальна відповідальність. Джерела кримінального права
- •63//Злочин, характеристика злочину як його юридичного вираження
- •64//Обєктивна сторона, об’єкт, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину
- •65//Обставини,що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння
- •66// Стадії розвитку умисного злочину. Співучасть у вчинені злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Неосудність
- •67// Покарання та його мета .Види покарань
- •68//Обставини що обтяжують і пом’якшують покарання
- •69//Класифікація злочинів
- •70//Співвідношення кримінальної і адміністративної відповідальності. Спільні та відмінні риси
25.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до українського законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернуто стягнення.
У випадках передбачених договором предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя.
Не можуть бути предметом застави:
· національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.
· вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
· об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації;
· за чинним законодавством, предметом застави не може бути майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. Перелік його поданий у додатку № 1 до ст. 379 Цивільно-процесуального кодексу України;
· згідно із ст.5 ЗУ "Про приватизаційні папери" заборонено використовувати приватизаційні папери як заставу для забезпечення платежів або кредитів.
Види застави:
1) іпотеку застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи;
2) заставу товарів в обороті або у переробці (предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
3) заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя;
4) заставу майнових прав;
5) заставу цінних паперів.
26.Порука як засіб забезпечення виконання зобов’язань
Порука за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в певній частині. Як і будь-яким іншим способом забезпечення, порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога. Таким чином, порука має акцесорний (додатковий) характер: визнання недійсним основного зобов'язання, яке забезпечується укладенням поруки, незалежно від тих підстав, за якими основне зобов'язання визнається недійсним, тягне за собою беззаперечну недійсність і поруки.
На відміну від завдатка, порука і в чинному ЦК України завжди вимагає під страхом недійсності простої письмової форми.
Як видно із визначення, закріпленого у ст. 191 ЦК України, забезпечувальний механізм поруки полягає в залученні додаткового боржника, який поряд з основним відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання.
Стаття 192 ЦК України передбачає, що в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не передбачено договором поруки.
Таким чином, при укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника, і законодавець визначає солідарні обов'язки для цих боржників. Хоч договір може передбачати й інший характер відповідальності — часткову або субсидіарну.
Поручитель відповідає в тому самому обсязі, як і боржник. Тобто він відповідає за основний борг, сплату відсотків, а також за заподіяні збитки та неустойку, якщо інші умови не передбачені договором поруки.
Якщо у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання боржником кредитор звертається до поручителя, який виконає зобов'язання, поручитель за таких умов набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню. Це означає передусім, що поручитель як новий кредитор у зобов'язанні зберігає право вимоги до боржника. Таким чином, у цілому зобов'язання не припиняється, в ньому лише змінюється кредитор, який має право безпосередньо звертатися до боржника.
У ст. 581 проекту ЦК України прямо передбачається, що поручитель має право на винагороду за послуги, які він надав боржникові, якщо це передбачено договором.