- •Тема 1 економіка природокористування як наука та сучасні масштаби впливу людини на навколишнє середовищє
- •Сутність, предмет і метод економіки природокористування
- •1.2. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •1.3. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •1.4. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 2 природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •2.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •2.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
- •3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
- •3.2. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, технологічні зміни
- •3.3. Реальні природоохоронні заходи
- •3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки
- •Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства
- •4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання
- •4.2. Оцінка, структура і класифікація основних фондів
- •4.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 5 техніко – технологічна біза виробництва та інше ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •5.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •5.2. Методичні принципи розрахунку виробничоїпотужності
- •5.3. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •5.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •5.5. Форми і системи заробітної плати
- •Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
- •6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
- •6.2. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
- •6.3. Поводження з відходами та використання їх, як вторинної сировини
- •6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
- •Тема 7 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •7.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •7.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •7.4. Фактори формування збитку
- •7.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 8 витрати виробництва та собівартість промислової продукції
- •8.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •8.2. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •8.3. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Тема 9 економічні проблеми збереження біорізномаіття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаіття. Роль екологічного оподаткування у вирішенні проблем довкілля
- •9.2. Види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
- •2. Плата за використання земель населених пунктів
- •3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів
- •4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне використання
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •10.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
- •5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
- •Тема 11 принципи екологiчного законодавства украiни та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура екологічного законодавства України
- •11.2. Види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління
- •Список літератури
Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
Альтернативні варіанти рішення екологічних проблем являють собою сукупність таких економічних варіантів, що базуються на розвитку галузей і видів діяльності, безпосередньо не зв'язаних з експлуатацією природних ресурсів і з охороною навколишнього середовища, а також на еклогозбалансованих макроекономічних заходах.
1. Структурна перебудова економіки. Суть екологічно збалансованої зміни структури економіки складається в стабілізації росту й обсягів виробництва природоексплуатуючих, ресурсодобувничих галузей при швидкому розвитку на сучасній технологічній основі усіх виробництв у природно-продуктовій вертикалі, зв'язаних з перетворенням природної речовини й одержанням на його основі кінцевого продукту, тобто мова йде про глобальний перерозподіл трудових, матеріальних, фінансових ресурсів у народному господарстві на користь ресурсозберегаючих, технологічно передових галузей і видів діяльності. Така структурна перебудова економіки дозволить значно зменшити природоємкість виробленої продукції і послуг і знизити навантаження на навколишнє середовище, скоротити загальну потребу в природних ресурсах.
Самі скромні оцінки показують, що структурно-технологічна раціоналізація економіки може дозволити визволити 20—50% використовуваних зараз неефективно природних ресурсів при збільшенні кінцевих результатів. Про необхідність глибоких структурних змін в економіці говорить досвід закордонних країн, де складаються постіндустріальні структури і за останні десятиліття відбулися колосальні структурні зрушення на користь наукомістких і ресурсозберігаючих видів діяльності. Тут характерний приклад Японії.
Розглянемо більш докладно екологічні аспекти структурної перебудови народного господарства. Всю економіку можна представити у виді своєрідної піраміди (чи торта), розділеної на шари відповідно до технологічних стадій просування первинної сировини і переробки його в кінцеві продукти, тобто шари можна представити і як етапи, стадії в природно-продуктовій вертикалі. В міру видалення від підстави піраміда звужується — частка галузей більш високого рівня у валовому внутрішньому продукті зменшується.
У підставі піраміди знаходяться природоексплуатуючі галузі. Це нижній структурний шар чи так називана первинна економіка. Тут знаходяться чотири сектори народного господарства: гірничодобувне виробництво (у тому числі видобуток всіх енергоресурсів), сільське господарство, лісова промисловість і рибне господарство.
В другий шар входять галузі, що забезпечують первісну переробку природної сировини. Тут знаходяться виробництво металу, електроенергії, найпростіша деревообробка і т.д. В агрегированном виді сюди можна віднести галузі чорної металургії, що роблять чавун і сталь. В агропромисловому комплексі це галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину, — консервна, м'ясна, борошномельна промисловість, виноробство й ін.
У третьому шарі нашої піраміди йде подальше поглиблення обробки продукції, вторинна переробка природної сировини. У металургії на цих етапах природно-продуктового ланцюжка роблять прокат, лиття. В агропромисловому комплексі поглиблення переробки продукції, і одержання нових товарів зв'язано з кондитерською, швейною, взуттєвою промисловістю.
У четвертому і більш високих шарах, на подальших етапах природно-продуктової вертикалі з'являється машинобудування, виробництво складних товарів і послуг.
На нижніх шарах піраміди важливу роль грають природні ресурси, первинна сировина і праця відносно низкою кваліфікації. В міру підйому по шарах, подовження природно-продуктових вертикалей ці фактори виробництва грають усі меншу роль, і на перший план починають виступати висококваліфікована праця, наукові і технічні досягнення, високі технології, інформація. Інформація стає вирішальним фактором для верхніх структурних шарів. У сучасній економіці на самому верху піраміди знаходиться виробництво інформації — патентів, ліцензій, проектів, усіляких наукових послуг, програмного продукту, узагалі будь-яких інтелектуальних продуктів, включаючи управління підприємствами.
Очевидно, що чим уже підстава піраміди-економіки і ширше її вершина — тим краще. Це означає, що при менших витратах усіх видів ресурсів у нижніх шарах, на початкових етапах природно-продуктової вертикалі відбувається збільшення виробництва товарів і послуг у верхніх шарах економіки. Процес звуження підстави піраміди при розширенні її вершини і є процес экологизации економіки, коли відбувається зменшення навантаження на навколишнє середовище при збільшенні забезпеченості високоякісними товарами і послугами. Структура народного господарства з великою питомою вагою первинної економіки, у виді класичної піраміди з могутньою підставою називається індустріальною структурою. Економіка з високим рівнем розвитку більш високих шарів і з відносно невеликою підставою (перевернена піраміда) має постіндустріальну структуру.
Таким чином, екологічно орієнтована структурна перебудова повинна передбачати широкомасштабний перерозподіл, перелив ресурсів з первинних (насамперед сільське господарство і видобувна промисловість) у вторинні сектори економіки (обробна промисловість, будівництво, транспорт, зв'язок), а потім і в третинні (сфери переважно інтелектуальної діяльності і послуг). Істотну роль у такому перерозподілі можуть зіграти ринкові механізми, що формуються.
2. До альтернативних варіантів рішення екологічних проблем потрібно віднести і зміну експортної політики. В даний час несприятливий стан навколишнього середовища істотно збільшується природоємкою, природоруйнуючою експортною політикою. У цілому очевидна необхідність різкого збільшення частки в експорті кінцевої, наукомісткої і високотехнологічної продукції. Для цього в країні мається достатній науковий і виробничий потенціал. Майбутнє світової торгівлі, по оцінках деяких фахівців, за макротехнологіями — сукупністю знань і технологій для випуску наукомісткої продукції. У світі нараховується близько 50 макротехнологій (авіа-, космічні і ядерні технології, технології видобутку, переробки і транспортування деяких природних ресурсів і т.д.).
Ресурсозберігаюча зміна структури народного господарства дозволить зменшити обсяги експорту природних ресурсів, їхнього видобутку і поліпшить екологічну обстановку.
3. Закінчення «холодної війни» уможливлює проведення в Україні широкомасштабної конверсії, скорочення виробництва в оборонному комплексі. Конверсія може зіграти важливе значення для стабілізації екологічної ситуації в країні.
Істотну роль в удосконалюванні природокористування може зіграти перепрофілювання підприємств оборонного комплексу на екологічні нестатки. Вони можуть випускати екологічну, природоохоронну техніку й устаткування, створювати нові і збільшувати виробництво ресурсозберігаючих технологій. В оборонних галузях зосереджений могутній науково-технічний потенціал, висококваліфіковані кадри і передові технології. У зв'язку з відсутністю в країні галузі екологічного машинобудування, слабким розвитком виробництв, що випускають комплексні технології по поліпшенню використання природних ресурсів і охороні навколишнього середовища, маловідходні технології, екологічно орієнтована конверсія дозволить одержати значний природоохоронний ефект.
4. Еклогозбалансовані макроекономічні заходи. Тут екологозбалансовані (екологоорієнтовані) макроекономічні заходи виступають як один з напрямків екологізації економіки й у той же час як механізм такої екологізації для реалізації структурної перебудови, зміни експортної політики і т.д. «Позеленіння» усієї системи податків, реформа субсидування основних секторів економіки (енергетика, сільське і лісове господарства, промисловість і ін.), фінансово-кредитна політика й інші макроекономічні заходи здатні поліпшити екологічну ситуацію. Як приклад екологізації економіки за допомогою макроекономічних заходів можна привести реформування податкової системи. Доцільно створити єдину систему податків, що охоплює всю природно-продуктову вертикаль (ланцюжок) — від первинної природної речовини до кінцевої продукції, одержуваної на його основі (див. рис. 3.1).
Рис. 3.1 - Єдина система податків для природно-продуктового ланцюжка
[0, t1] — «природні стадії» руху продукції
[t1, t2] — стадії обробки, переробки, інфраструктури й ін. до одержання кінцевої продукції
На рис. 3.1 на осі часу розташовані етапи природно-продуктової вертикалі (ланцюжка), що з'єднує первинні етапи експлуатації природного ресурсу з кінцевим етапом виробництва (споживання) продукції, товарів чи послуг, одержуваних на основі даного природного ресурсу.
Величина податків установлюється максимальної для перших етапів природно-продуктової вертикалі, зв'язаних з експлуатацією (видобутком) природних ресурсів. Це можуть бути різного роду податки на користування природними ресурсами, ройялти, акцизи і т.д.
5. Позитивні межсекторальні екстерналії і регіональні аспекти екологізації економіки. Структурна перебудова у всій економіці й в окремих секторах повинна враховувати особливості межсекторальных ефектів. Тобто має місце межсекторальний (міжгалузевий) екологічний ефект. Виникають своєрідні макроекономічні екстерналії. У даному випадку в економіці мають місце позитивні екстерналії, з'являються можливості зниження суспільних витрат екологічного характеру, а також зниження витрат для одного сектора/галузі завдяки розвитку іншого сектора/галузі. Прикладом таких позитивних межсекторальних екстерналій є вплив розвитку аграрного сектора на енергетичний сектор.
Перераховані альтернативні варіанти рішення екологічних проблем володіють високою еколого-економічною ефективністю. Звичайно, цими варіантами все коло можливих альтернативних рішень не вичерпується. Зараз пошук і реалізація альтернативних варіантів надзвичайно актуальні і саме на цьому напрямку знаходяться самі великі можливості по зм'якшенню екологічної ситуації в Україні.