- •Тема 1 економіка природокористування як наука та сучасні масштаби впливу людини на навколишнє середовищє
- •Сутність, предмет і метод економіки природокористування
- •1.2. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •1.3. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •1.4. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 2 природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •2.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •2.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
- •3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
- •3.2. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, технологічні зміни
- •3.3. Реальні природоохоронні заходи
- •3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки
- •Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства
- •4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання
- •4.2. Оцінка, структура і класифікація основних фондів
- •4.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 5 техніко – технологічна біза виробництва та інше ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •5.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •5.2. Методичні принципи розрахунку виробничоїпотужності
- •5.3. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •5.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •5.5. Форми і системи заробітної плати
- •Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
- •6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
- •6.2. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
- •6.3. Поводження з відходами та використання їх, як вторинної сировини
- •6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
- •Тема 7 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •7.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •7.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •7.4. Фактори формування збитку
- •7.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 8 витрати виробництва та собівартість промислової продукції
- •8.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •8.2. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •8.3. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Тема 9 економічні проблеми збереження біорізномаіття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаіття. Роль екологічного оподаткування у вирішенні проблем довкілля
- •9.2. Види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
- •2. Плата за використання земель населених пунктів
- •3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів
- •4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне використання
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •10.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
- •5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
- •Тема 11 принципи екологiчного законодавства украiни та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура екологічного законодавства України
- •11.2. Види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління
- •Список літератури
7.5. Методи визначення економічних збитків
Існує декілька підходів щодо визначення збитків (в основному пов'язаних із забрудненням) від порушень стану навколишнього природного середовища, які із різним ступенем повноти враховують витрати, що виникають унаслідок забруднення середовища та негативних змін його стану. Пропонуються способи і методи розрахунку в натуральному вираженні, наводяться деякі залежності між ступенем забруднення середовища і розміром шкоди, заподіяної цим явищем. Однак грошове вираження збитків визначається досить суперечливо: одні пропонують визначати за витратами валової продукції; інші - за приведеними витратами на заходи по ліквідації наслідків забруднення і на відтворення продукції, що втрачається; треті - за зміною економічної оцінки ресурсу.
Можна розраховувати за балансовою вартістю пошкоджених фондів та об'єктів, можна здійснити розрахунки за таксами та встановленими тарифами.
Проте майже в усіх випадках недостатньо уваги надається визначенню ефективності здійснення природоохоронних заходів. При визначенні економічних збитків слід пам'ятати, що не можна соціально-економічні збитки зводити лише до матеріальних, що це не реальні матеріальні блага, не створена вартість, а матеріальні блага і вартість, які не можуть бути створені в ре зультаті погіршення стану навколишнього природного середовища. Виходячи з цього, під еколого-економічними збитками слід розуміти різницю між сукупним суспільним продуктом, який міг би бути одержаний на основі раціонального використання природного середовища, і сукупним суспільним продуктом, одержаним при допущених порушеннях навколишнього природного середовища. Саме недоодержаний сукупний продукт суспільство змушене компенсувати.
Визначення еколого-економічних збитків може здійснюватися за такими напрямками:
прямі розрахунки втрат (метод контрольних районів);
непряма емпірична оцінка (за методиками, які затверджують ся у встановленому порядку);
аналітичний (статистичний) метод.
Можна використовувати і комбіновані методи, однак слід мати на увазі, що отримані за різними методиками розрахункові дані не завжди порівнювані. Прямі розрахунки еколого-економічних збитків, наприклад у галузі рослинництва, можна у загальному вигляді здійснити за такою формулою:
(7.12)
де Сі - показник, що служить для переведення натуральних величин втрат врожаю і-ї культури у вартісне вираження, грн./ц; Уиі та Ум - урожайності і-ї культури відповідно в досліджуваному (забрудненому) районі та в контрольному (чистому), ц/га; 5( - посівна площа і-ї культури в досліджуваному районі.
Статистичні методи розрахунку збитків ґрунтуються на кореляційно-регресивному аналізі впливу різних чинників, у тому числі й забруднення навколишнього природного середовища, на досліджувані показники. Важливим аспектом здійснення цих розрахунків є інформаційне забезпечення.
Емпірична оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря здійснюється за такою формулою:
(7.13)
де у - константа, що показує розмір шкоди, яка завдається при надходженні в навколишнє природне середовище 1 т умовної забруднюючої речовини, грн./умовну т; о - коефіцієнт відносної небезпеки забруднення атмосфери в межах окремих територій (житловоїзабудови, промисловості, с/г угіддя, рекреаційні, лісові тощо), визначається як середньозважена по всій площі забруднення і залежить від різновидів територій, зони забруднення; / — коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від фракційного складу і швидкості осідання частинок (пил, краплини рідини, газоподібні речовини); М - порівнювана маса усіх забруднюючих речовин, що надходять у навколишнє середовище від джерела забруднення (ум. т) визначається за формулою:
(7.14)
де ті - річна маса викиду і-ї речовини; А, - показник відносної агресивності, який обернено пропорційний до ГДК (умовних т/т) і орієнтовно може бути розрахований за формулою:
(7.15)
гдк
де ГДК1 - граничне допустима концентрація речовини. Тоді формула (7.15) матиме такий вигляд:
(7.16)
Коефіцієнт не має розмірності і може бути розрахований за формулою:
(7.17)
де S - загальна площа зони активного забруднення; Si - площа частили зони активного забруднення, що належить до території і-го типу;
уІ - показник відносної небезпеки забруднення території і-го типу;
п - кількість типів території, що потрапили до зони активного забруднення.
Зона активного забруднення для стаціонарних джерел забруднення висотою вище 10м являє собою кільце, обмежене двома радіусами: r - внутрішній та R - зовнішній, які також можуть бути розраховані:
r= 2 h(7.18)
(7.19)
де h - висота джерела викиду забруднюючих речовин; - температурна поправка для визначення висоти викиду, що може бути розрахована за такою формулою:
(7.20)
де Т - середньорічне значення різниці температури викиду на виході з джерела забруднення та температури атмосферного повітря.
Коефіцієнт розсіювання (f) можна знайти за такими формулами:
а) для газоподібних домішок з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с):
де и - середньорічний модуль швидкості вітру.
(7.22)
в) для великих частинок, що осідають зі швидкістю понад 20 см/с:
Оцінка збитків від забруднення водних ресурсів здійснюється за такою формулою:
(7.23)
де у - залежить від народногосподарського значення водного джерела, що зазнає забруднення.
Витрати, спрямовані на компенсацію збитків, непродуктивні, а спрямовані на попередження економіко-екологічних збитків -продуктивні. Перші витрати пасивні, другі - активні. Добре, якщо активні випереджають пасивні.
Відношення збитків (3) від порушень навколишнього природного середовища у вартісному вираженні до всього створюваного суспільного продукту (ССП) показує рівень розвитку охорони навколишнього природного середовища, а також ступенів негативного впливу виробничої діяльності на природу (К):
(7.23)
В ідеалі, К = 0. Це стане можливим, коли будуть створені принципово нові екологічні технології.
В основу методики визначення економічних збитків може бути покладена й економічна оцінка природних ресурсів. Отже, загальний розмір економічних збитків, його точний прогноз у майбутньому абсолютно необхідні для визначення коштів на здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища як в цілому по країні, так і для оцінки раціонального природокористування на окремо взятому підприємстві.