Завдання 3
Визначити частоти та форми власних подовжніх коливань автомобіля (Рис. 6) та дати узагальнену оцінку показника «завантаженість – стан підвіски». Числові дані для розрахунків в табл. 3. Значення коефіцієнтів для можливих значеньів табл. 4.
Таблиця 3
Позначення |
Варіанти | |||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 | |
Маса кузова, т, |
1,6 |
2,0 |
2,2 |
2,4 |
2,6 |
2,4 |
2,2 |
2,0 |
1,8 |
1,6 |
Жорсткість передніх ресор , |
24 |
26 |
28 |
30 |
28 |
26 |
28 |
26 |
30 |
28 |
Жорсткість задніх ресор , |
18 |
20 |
22 |
24 |
26 |
24 |
22 |
20 |
22 |
24 |
Радіус інерції кузова відносно поперечної осі через його центр ваги , м |
1,15 |
1,25 |
1,3 |
1,25 |
1,3 |
1,35 |
1,3 |
1,25 |
1,10 |
1,3 |
, м з рис. |
1,3 |
1,5 |
1,8 |
1,6 |
1,5 |
1,6 |
1,3 |
1,2 |
1,3 |
1,5 |
, м з рис. |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
1,2 |
1,4 |
1,2 |
1,3 |
1,2 |
1,5 |
1,6 |
Таблиця 4
Коефіцієнт зменшення частоти, відносно нормативної Кп
Кд |
Кн | |||
1,0 |
1,1 |
1,2 |
1,3 | |
1,0 |
1,0 |
0,95 |
0,91 |
0,88 |
0,9 |
0,95 |
0,91 |
0,87 |
0,83 |
0,8 |
0,89 |
0,85 |
0,82 |
0,78 |
0,7 |
0,84 |
0,80 |
0,76 |
0,73 |
Рис. 6 Схема поздовжніх коливань
Завдання 4
Перевірити вісь колісної пари на статичну та втомну міцність (Рис. 7). Числові дані в табл. 5.
Таблиця 5
Позначення |
Варіанти | |||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 | |
Маса вагона , т |
88 |
65 |
70 |
90 |
85 |
70 |
60 |
88 |
70 |
90 |
Маса колісної пари , т |
1,4 |
1,0 |
1,2 |
1,6 |
1,4 |
1,2 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
1,8 |
Число осей вагона |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
4 |
Діаметр середньої частини осі , мм |
165 |
150 |
160 |
180 |
170 |
150 |
150 |
180 |
180 |
200 |
Відстань , мм |
2036 |
2000 |
2100 |
2200 |
2100 |
2200 |
2036 |
2100 |
2200 |
2300 |
Розмір , мм |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
1580 |
Радіус колеса , мм |
525 |
500 |
500 |
525 |
525 |
500 |
500 |
500 |
525 |
525 |
Методичні вказівки до виконання завдань курсового проекту
Завдання № 1
Колінчастий вал сприймає значні навантаження від шатунів (Рис 1 а ).Він зазнає складного опору і для розрахунку на міцність буде багато разів статично невизначеною системою.
Для наближеного розрахунку розглянемо одне коліно вала в двох розрахункових положеннях.
Перше розрахункове положення відповідає випадку, коли поршень розміщується у верхній мертвій точці. Розрахунок проводять як для статичної площини. Розрахункову схему наведено на рис. 1 б
На рис. 1 в, г, д зображено епюри згинальних моментів M ,поздовжніх сил N та поперечних сил Q. Для визначення нормальних напружень у поперечному перерізі вала застосуємо принцип незалежності дії сил. Тоді
,
де N і M – відповідно поздовжня сила і згинальний момент в одному і тому самому перерізі вала;
A і W – відповідно, площа поперечного перерізу і момент опору.
Дотичні напруження від дії Q мало впливають на міцність.
У другому розрахунковому положенні коліно вала займає горизонтальне положення (Рис. 2 а)),а сила F діє під кутом до площини рами. Силу F розкладаємо на горизонтальну Fгор і вертикальну Fвер складові:
,
.
Для вивчення напруженого стану потрібно побудувати епюри внутрішніх силових факторів від дії горизонтальної і вертикальної складових.
На рис. 2 в, г зображено епюри M і N при дії горизонтальної складової Fгор.
Вертикальна складова Fвер спричинює згинання та закручування шийки колінчастого вала. Скручувальний момент
.
Епюри згинальних і крутних моментів зображено на рис. 2 г, д.
Із аналізу епюр можна дійти висновку, що корінна шийка ВД зазнає згинання в двох площинах і кручення.
Для оцінювання міцності слід визначити еквівалентні напруження, наприклад, за третьою теорією міцності
,
де – зведений момент за третьою теорією міцності;
– сумарний згинальний момент;
– крутний момент корінної шийки вала.
Так само визначають напруження і в поперечному перерізі шатунної шийки ЕG.
Для перевірки міцності щоки DG потрібно визначити нормальні й дотичні напруження посередині короткої та довгої сторін поперечного перерізу.
Нормальні напруження посередині довгої сторони
,
де – згинальний момент, що діє в горизонтальній площині (рис. 2);
–момент опору відносно вертикальної осі.
Дотичні напруження посередині довгої сторони
,
де – крутний момент;
–момент опору прямокутника при крученні, β – коефіцієнт (табл. 6), що залежить від співвідношення сторін прямокутника (t—довжина короткої сторони).
Визначаємо напруження посередині короткої сторони.
Нормальні напруження
;
Таблиця 6
h/b |
1 |
1,5 |
1,75 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10,0 |
α |
0,14 |
0,294 |
0,375 |
0,457 |
0,622 |
0,79 |
1,123 |
1,79 |
2,456 |
3,123 |
β |
0,208 |
0,346 |
0,418 |
0,493 |
0,645 |
0,8 |
1,128 |
1,79 |
2,456 |
3,123 |
γ |
1 |
0,859 |
0,82 |
0,795 |
0,766 |
0,75 |
0,745 |
0,743 |
0,742 |
0,743 |
де – згинальний момент, що діє у вертикальної площині (Рис. 2 г);
–момент опору відносно горизонтальної осі.
Дотичні напруження
,
де γ – коефіцієнт, що залежить від співвідношення сторін прямокутника (див. табл. 6).
У цих двох точках визначають еквівалентні напруження за формулою
.
Оцінювання міцності проводять за більшим еквівалентним напруженням.
Зазначимо,що всі наведені вище розрахунки проводилися під час дії статичного навантаження. Насправді деталі двигуна зазнають динамічного навантаження, а тому для оцінювання міцності статичні напруження потрібно збільшити в 1,5–2,0 рази, тоді умова міцності матиме вигляд
,
де – динамічне напруження;
–динамічний коефіцієнт;
––статичне напруження.
Завдання № 2
ХОДОВА СИСТЕМА
До ходової системи належать передній та задній мости, підвіска, рама автомобіля (несений кузов).
Передній міст вантажного автомобіля суцільний. За розрахунком – це балка на двох опорах під дією різноманітних навантажень. Так ,якщо автомобіль стоїть нерухомо на горизонтальній площині (ріс. 3), опорні реакції передніх RА і задніх RВ коліс автомобіля визначають як для балки на двох опорах:
, звідки
, звідки ,
де – власна вага навантаженого автомобіля.
Розрахункову схему переднього моста зображено на рис.3. Таке навантаження не буде небезпечним. Передній міст зазнаватиме додаткового навантаження під час гальмування або під час спуску автомобіля з гори. Під час гальмування автомобіля виникає гальмівна сила
,
де jг – уповільнення при гальмуванні.
При дії гальмівної сили опорні реакції визначають з рівнянь рівноваги
, звідки ;
, звідки .
Тоді передній міст зазнає згинання у вертикальній і горизонтальній площинах (рис.3). Нормальні напруження визначають за формулою
, (а)
де Мy, Mz – згинальні моменти, що діють відповідно у вертикальній і горизонтальній площинах;
Wy, Wz – моменти опору відносно осей у і z.
Задній міст також є балкою на двох опорах і зазнає більшого навантаження під час розганяння автомобіля, коли виникає сила інерції (рис. 4).
У цьому випадку передній міст розвантажуватиметься, а задній довантажуватиметься. Опорні реакції обчислюють з рівнянь
; .
Сила інерції при розганянні
де jр – прискорення розганяння автомобіля.
Задній міст зазнає згинання у двох площинах (рис.4). .Напруження визначають за формулою (а ).
Підвіска зменшує ударні навантаження. Пружним елементом підвіски є листова ресора, яка є балкою змінного поперечного перерізу або балкою рівного опору (рис. 5). Для задньої ресори навантаження дорівнює половині опорної реакції задніх коліс.
Напруження в ресорі
,
де – згинальний момент у середньому перерізі ресори;
–момент опору поперечного перерізу ресори;
n – кількість листів ресори.
Прогин ресори як балки рівного опору визначають за формулою
,
де Е – модуль пружності матеріалу ресори;
–момент інерції поперечного перерізу ресори.