Визначення основних понять і категорій теми:

Відтворення - постійне відновлення та повторення процесу виробництва.

Екстенсивний тип відтворення - нарощування обсягів виробництва за рахунок додаткового залучення засобів виробництва і збільшення кількості робітників.

Інтенсивний тип відтворення - нарощування обсягів виробництва за рахунок ефективного використання ресурсів на основі НТП.

Просте суспільне відтворення - повторення процесу суспільного виробництва в незмінних масштабах.

Розширене суспільне відтворення - це відтворення суспільного виробництва в зростаючих розмірах.

ВНП - сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених в національній економіці за певний період.

Сукупний суспільний продукт (ССП) - вся маса матеріальних благ, створених в національній економіці за певний період.

Національний дохід - це новостворена вартість або чистий дохід держави за рік.

Національне багатство - сукупність матеріальних благ, створених людьми за всю історію існування, а також природних ресурсів, культурних і духовних цінностей.

Чистий економічний добробут (ЧЕД) - це показник, що вимірює економічний добробут суспільства з урахуванням наявних доходів і якості життя.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке суспільне відтворення?

2. Які елементи складають його структуру?

3. Які типи суспільного відтворення Ви знаєте?

4. Який тип суспільного відтворення характерний для сучасної економіки України?

5. Що пояснює теорія реалізації К.Маркса?

6. На які підрозділи К.Маркс розділив ССП?

7. Які умови реалізації повинні вигримуватись за простого відтворення?

8. Сформулюйте умови реалізації ССПу при розширеному відтворенні.

9. Які існують форми суспільного продукту?

10. Розкрийте відмінності між ВНП і ВВП.

11. Визначте показники чистого внутрішнього продукту і національного

доходу.

12. Розкрийте концепції національного доходу.

13. Яке відтворення характерне для сучасної економіки?

14. Дайте визначення національного багатства.

Рекомендована література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. - 4-те вид. стер. - К.: - Знання - Прес,2005, с. 370-375.

2. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М.: Економічна теорія - політекономічний контекст. - Навчальний посібник. : К.: Кондор, 2008, с.450-457.

3. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навч. посібник.-2-ге вид., випр.: доп. - К.: Знання, 2007 с. 46

4. Політична економія./ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К: Академвидав, 2007, с.466-489.

5. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. Іткін О.Ф. Політична економія : Підручник / За науковою ред.. доктора економ, наук, проф.. В.Г. Федоренка. - К.: Алерта, 2008, с.282-298.

6. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2011. – с.300 – 328.

Тема 13. Економічний розвиток.

Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою

Навчальні цілі:

• розкрити сутність економічного розвитку, економічного зростання, його циклічну природу;

• ознайомитись з основними чинниками економічного зростання, його показниками;

• з'ясувати причини та соціально-економічні наслідки безробіття;

• проаналізувати інфляцію як макроекономічне явище.

Ключові поняття теми:

Економічне зростання, економічний цикл, інвестиції, зайнятість, повна зайнятість, рівень безробіття, структурне безробіття, фрикційне безробіття, циклічне безробіття, інфляція, інфляція попиту інфляція витрат (пропозиції).

План:

1. Економічне зростання як узагальнюючий результат розвитку національної економіки.

2. Циклічний розвиток економіки. Економічний цикл та його фази.

Види циклів та їх причини.

3. Зайнятість: сутність, форми, ефективність. Безробіття і його соціально-економічні наслідки.

4. Інфляція як вияв макроекономічної нестабільності.

Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми

1. Вивчаючи перше питання маємо насамперед з'ясувати, що означає поняття „економічне зростання” та чим воно відрізняється від поняття „розширене відтворення”. Майте на увазі, що в теоретичному і практичному аспектах поняття «економічне зростання» тісно пов'язане з назвами «розширене відтворення» та «економічний розвиток.» За своїм змістом - це не тотожні економічні категорії. Наприклад, розширене відтворення охоплює процеси як на макрорівні (загальна, світова економіка), так і на мікрорівні (галузь, підприємство). Економічне зростання ж характеризує стратегічні цілі економіки на макрорівні (національному, світовому). Тут на змістовий план висувається проблема кількісного та якісного розвитку національної економіки.

Сутність економічного зростання правомірно визначати як кількісне збільшення і якісне удосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних чинників. Вирізняють два його основних типи: екстенсивний та інтенсивний. При цьому на практиці вони не існують в абсолютних формах, виявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання.

Визначальну роль в обумовленості (детермінації) як типів, так і темпів економічного зростання відіграє процес нагромадження капіталу. У ході нагромадження відбуваються суттєві зміни в структурі капіталу, які пов'язані з науково-технічним прогресом.

Для кращого розуміння сутності економічного зростання доцільно вивчити моделі і теорії зростання.

2. Наступним кроком вивчення теми є з'ясування чинників і сутності економічних циклів та економічних криз.

Функціонування ринкової економіки, як і будь-якої економічної системи, не є рівномірним і безперервним. Економічне зростання час від часу чергується з процесами застою та спаду обсягів виробництва, тобто зниження всієї економічної (ділової) активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.

Циклічність - це об'єктивна форма розвитку національної економіки (а також світового господарства) як єдиного цілого, тобто закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги до іншої. За тривалістю вирізняють такі типи економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років), довгі (40 - 60 років).

Економічний цикл - період розвитку економіки від початку однієї кризи до наступної. Середні цикли у класичному трактуванні включають такі фази: криза, депресія, пожвавлення та піднесення. Характерні риси кожної фази циклу варто вивчити за підручником. Зверніть увагу на складність та протирічивість кризи як фази циклу. З одного боку вона має страшенну руйнівну силу: спад виробництва, безробіття, інфляція, зубожіння мас,наступ на завоювання трудящих, на демократію. А з іншого – криза –це частина відновлювального процесу. Вона прискорює відмирання старих систем, старих типів господарства, стимулює ділову активність.

3. Починаючи вивчення зайнятості, насамперед потрібно зосередитись на змісті її сутності.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб; яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.

Слід мати на увазі, що ринкові відносини передбачають вільний вибір людиною професії та місця роботи відповідно до здібностей, добровільну незайнятість громадян, не допускають примусової праці в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством країни. При цьому економічна наука відрізняє два види зайнятості громадян: повну і неповну.

Запам'ятаймо, що повна зайнятість означає використання всіх придатних для цього ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатен працювати. Якщо економіка має недостатньо робочих місць, то формується неповна зайнятість: певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.

Використовуючи матеріали навчального посібника розгляньте неокласичну, кейнсіанську теорії зайнятості та прихильників теорії раціональних сподівань.

Сучасна економічна система породжує таке явище, як безробіття. Концепція повної зайнятості не означає відсутності безробіття. Західні економісти ввапжають, що повна зайнятість є тоді, коли безробіття не перевищує його природний рівень. А нині вважається, що природний рівень безробіття дорівнює приблизно 5-6 % робочої сили. Отже, якщо 94-95 % робочої сили країни зайняті, то існує повна зайнятість.

Безробіття є соціально-економічним лихом для суспільства. Воно призводить до суспільних та індивідуальних втрат.

Завершальним етапом вивчення теми є з'ясування чинників та показників розширеного відтворення робочої сили. Передусім слід пам'ятати, що відтворення робочої сили не збігається з відтворенням людського ресурсу. Це однопорядкові, але не тотожні процеси. Процес відтворення робочої сили є більш специфічним. До нього належить не тільки відтворення самого носія робочої сили, а й тих відносин, які виникають у процесі відтворення робочої сили (відносини наймання, ринку, праці, зайнятості).

Продовжуючи вивчення теми, слід звернути увагу на значущість ринку праці у відтворенні робочої сили.

Звертаємо увагу на те, що принциповою особливістю відтворення і розвитку людського ресурсу в розвинутих країнах є значне поширення підприємницької діяльності.

Завершуючи вивчення теми, слід розглянути проблеми зайнятості в Україні.

4. Нестабільність розвитку національної економіки виявляється і в такому явищі як інфляція. Вона знаходить свій вияв у підвищенні середнього рівня цін. За змістом виділяють два види інфляції:

-інфляцію попиту;

-інфляцію витрат (пропозиції).

Інфляція попиту виникає тоді, коли виробничі потужності завантажені повністю,зайнятість повна. Попит зростає,а виробництво не може відреагувати зростанням обсягів. Попит тисне на ціни і вони зростають.

Інфляція витрат або пропозиції виникає при зростанні витрат. Зазвичай це буває в двох основних випадках:

1) коли необґрунтовано зростає зарплата під тиском працівників та їх профспілок.

2) коли через якісь надзвичайні обставини підвищуються ціни на ресурси,наприклад на нафту на світових ринках. Тоді зростають витрати, а з ними й ціни.

Інфляцію вимірюють індексом цін.

Далі варто звернути увагу на соціально-економічні наслідки інфляції.