- •ВИЩА МАТЕМАТИКА ДЛЯ ЕКОНОМІСТІВ
- •Видання містить короткі теоретичні відомості та формули, типові приклади задач і методику їх розв’язання, завдання для самостійної роботи, а також контрольні питання до кожної теми.
- •Призначене для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
- •ВСТУП
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Таблиця 1.1
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.4. ФОРМУЛА ПОВНОЇ ЙМОВІРНОСТІ. ФОРМУЛА БАЙЄСА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.5. ПОСЛІДОВНІ НЕЗАЛЕЖНІ ВИПРОБУВАННЯ
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.2. ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН
- •Таблиця 2.1
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5. ДВОВИМІРНА ВИПАДКОВА ВЕЛИЧИНА
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 2.5
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Продовж. табл. 2.5
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.1. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. СТАТИСТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ ВИБІРКИ
- •Таблиця 3.1
- •Таблиця 3.2
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 3.4
- •Таблиця 3.5
- •Таблиця 3.6
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.4. ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ РОЗПОДІЛІВ
- •Рис. 3.1. Гістограма частот за даними прикладу 3.1
- •Рис. 3.2. Полігон частот за даними таблиці 3.6
- •3.5. ЕМПІРИЧНА ФУНКЦІЯ РОЗПОДІЛУ. КУМУЛЯТА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 3.8
- •Таблиця 3.9
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.8. ІНТЕРВАЛЬНІ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ КОРЕЛЯЦІЇ
- •Таблиця 3.10
- •Таблиця 3.10
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Рис. 3.3. Діаграма розсіювання точок
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.10. СТАТИСТИЧНА ПЕРЕВІРКА СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •Таблиця 3.12
- •Таблиця 3.13
- •Таблиця 3.14
- •Таблиця 3.15
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Додаток А
- •Таблиця значень функції
- •Додаток Б
- •Таблиця значень функції Лапласа
- •Додаток В
- •Додаток Г
- •Додаток Д
- •Критичні точки розподілу F Фішера-Снедекора
- •Додаток Е
- •Таблиця значень
- •Додаток Ж
- •Значення
2.5. ДВОВИМІРНА ВИПАДКОВА ВЕЛИЧИНА
Нехай у результаті випробування спостерігаються значення двох одновимірних випадкових величин. Сукупність випадкових величин, які розглядаються разом, називається системою двох випадкових величин, або двовимірною випадковою величиною.
2.5.1. ЗАКОН РОЗПОДІЛУ ЙМОВІРНОСТЕЙ. ЗАКОНИ РОЗПОДІЛУ КОМПОНЕНТ
Всяке співвідношення, яке встановлює зв’язок між можливими значеннями випадкової величини ( X , Y ) і відповідними їм ймовірностями, називається законом розподілу ймовірностей системи випадкових величин.
Закон розподілу дискретної двовимірної випадкової величини
|
|
|
|
|
m |
n |
|
|
|
|
( X , Y ) |
записують у вигляді таблиці 2.2, де åå pij |
= 1. |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
i =1 j =1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
X |
y1 |
y2 |
… |
y j |
… |
|
yn |
|
å pij |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j =1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 |
|
p11 |
p12 |
… |
p1 j |
… |
|
p1n |
|
P(x1) |
x2 |
|
p21 |
p22 |
… |
p2 j |
… |
|
p2n |
|
P(x2 ) |
… |
|
… |
… |
… |
… |
… |
|
… |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xi |
|
pi1 |
pi 2 |
… |
pij |
… |
|
pin |
|
P(xi ) |
… |
|
… |
… |
… |
… |
… |
|
… |
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xm |
|
pm1 |
pm2 |
… |
pmj |
… |
|
pmn |
|
P(xm ) |
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
å pij |
|
P( y1) |
P( y2 ) |
… |
P( y j ) |
… |
|
P( yn ) |
|
1 |
i=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Знаючи закон розподілу двовимірної випадкової величини( X , Y ), можна побудувати закони розподілу одновимірних складовихX і Y , обчислюючи відповідні ймовірності за формулами
n |
m |
P( X = xi ) = pi = å pij , P( Y = y j ) = p j = å pij , |
|
j=1 |
i =1 |
де p1x = P{X = x1 , Y = y1} + P( X = x1 , Y = y2 ) + ... + P( X = x1 , Y = yn ).
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
62
X |
x1 |
x2 |
… |
xm |
px |
p1x |
p2x |
… |
pmx |
|
|
|
|
|
Y |
y1 |
y2 |
… |
yn |
py |
p1y |
p2 y |
… |
pny |
Приклад 2.12. Здійснюється два постріли по мішені в незмінних умовах. Ймовірність влучення у мішень при одному пострілі дорівнює 0,8. Випадкова величина X – число пострілів до першого влучення (включно), Y – число промахів. Знайти:
а) |
закон розподілу двовимірної випадкової величини ( X , Y ); |
|||||
б) закони розподілу складових. |
|
|
|
|||
|
Розв’язання |
|
|
|
|
|
а) |
випадкова величина X може набути значення або1, або 2, а вели- |
|||||
|
чина Y – значення 0, 1, 2. Отже, пари чисел (1, 0), (1, 1), |
(1, 2), (2,0), |
||||
|
(2,1), (2,2) є можливими значеннями випадкової величини ( X , Y ). |
|||||
|
Знайдемо q =1 - p =1 - 0,8 = 0,2 – ймовірність промаху при одному |
|||||
пострілі. Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
P(x = 1, y = 0) = 0,82 |
= 0,64; |
|
|
|
|
|
P(x = 1, y = 1) = 0,8 × 0,2 = 0,16; |
|
|||
|
|
P(x = 1, y = 2) = 0; |
|
|||
|
|
P(x = 2, y = 0) = 0; |
|
|||
|
|
P(x = 2, y = 1) = 0,2 × 0,8 = 0,16; |
|
|||
|
|
P(x = 2, y = 2) = 0,2 × 0,2 = 0,04. |
|
|||
|
Отже, закон розподілу двовимірної випадкової величини( X , Y ) |
|||||
можна подати у вигляді таблиці: |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
0 |
|
1 |
|
2 |
|
X |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,64 |
|
0,16 |
|
0 |
|
2 |
0 |
|
0,16 |
|
0,04 |
2 3
Контроль åå pij = 1;
i=1 j =1
б) щоб записати закони розподілу складовихХ і Y, обчислимо ймовірності подій {Х = хi } (i =1, 2) і {Y = y j } ( j = 1, 2, 3):
P{X = 1}= 0,64 + 0,16 + 0 = 0,8;
P{X = 2}= 0 + 0,16 + 0,04 = 0,2.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
63
2
(Підсумуємо ймовірності “по рядках”, тобто знайдемо å pij ).
j=1
Далі
P{у = 0}= 0,64 + 0 = 0,64;
P{у = 1}= 0,16 + 0,16 = 0,32;
P{у = 2}= 0 + 0,04 = 0,04.
3
(Підсумуємо ймовірності “по стовпцях”, тобто знайдемо å pij ).
j=1
Отже, закони розподілу складових Х і Y:
X |
1 |
2 |
p |
0,8 |
0,2 |
Y |
0 |
1 |
2 |
p |
0,64 |
0,32 |
0,04 |
2.5.2. ФУНКЦІЯ РОЗПОДІЛУ ДВОВИМІРНОЇ ВИПАДКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ
Функцією розподілу ймовірностей двовимірної випадкової величини
називається функція F (x, y), яка для будь-яких чисел |
ХYі визначає |
ймовірність сумісної появи двох подій {X < x} і {Y < y}, тобто: |
|
F (x, y) = P( X < x, Y < y). |
(2.23) |
Геометрично функцію F (x, y) можна тлумачити як ймовірність попадання випадкової точки ( X , Y ) в безмежний квадрант з вершиною (х, у), який розміщений лівіше і нижче цієї вершини. Для двовимірної випадкової величини ( X , Y ) дискретного і неперервного типу функції розподілу відповідно дорівнюють
F (x, y) = å å pij |
(2.24) |
xi <x y j < y |
|
x y |
|
і F (x, y) = ò ò f (u,v)dudv, |
(2.25) |
-¥ ¥ |
|
де f (x, y) – щільність ймовірності величини ( X , Y ). Функція розподілу F (x, y) має такі властивості:
1. Значення функції розподілу задовольняють подвійну нерівність
0£ F (x, y) £1.
2.F (x, y) є неспадною функцією за кожним аргументом, тобто:
F (x2 , y) ³ F (x1, y) при x2 > x1;
F (x, y2 ) ³ F (x, y1 ) при y2 > y1.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
64
3. Мають місце граничні співвідношення:
F (-¥; - ¥) = F (-¥; y) = F (x; - ¥) = 0.
4.F (x; + ¥) F=1(x); F (+¥; y) = F2 ( y), де F1(x) і F2 ( y) функції розпо-
ділу складових X і Y відповідно.
5.F (+¥; + ¥) =1.
6.Ймовірність попадання випадкової точки у прямокутник
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P(x1 £ X £ x2 , y1 £ Y £ y2 ) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
= F (x2 , y2 ) - F (x1 , y2 ) - F (x2 , y1 ) + F (x1 , y1 ). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.26) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Приклад 2.13. |
|
|
|
Знайти |
|
ймовірність |
попадання |
випадкової |
|
|
точки |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
( X , Y ) в прямокутник, обмежений прямими x = |
p |
, |
|
|
x = |
p |
, |
|
y = |
p |
, |
y = |
p |
, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
3 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
æ |
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
ö |
||||||
якщо відома інтегральна функція F(x, y) = sinxsin y |
ç0 £ x £ |
|
|
|
, |
|
0 £ y £ |
|
|
÷. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
|
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|||||||
Розв’язання. За властивістю 6 функції F(x, y) маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
æp |
|
|
|
|
|
p |
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
ö |
|
|
|
|
æp |
|
|
|
p |
ö |
|
|
æp |
|
|
p |
ö |
|
|
æp |
|
|
p |
ö |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Pç |
|
|
£ x £ |
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
£ |
y £ |
|
|
|
÷ = F |
ç |
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
÷ |
- F |
ç |
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
÷ - F ç |
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
÷ |
+ |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
è 6 |
|
|
|
|
|
|
2 4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
ø |
|
|
|
|
è 2 3 |
ø |
|
|
è |
6 3 |
|
ø |
|
|
è |
2 4 |
ø |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
æp |
|
p |
ö |
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
+ F ç |
|
|
; |
|
|
÷ |
|
= sin |
|
|
|
|
sin |
|
|
|
|
- sin |
|
|
|
sin |
|
|
|
|
|
- sin |
|
|
|
sin |
|
|
|
|
+ sin |
|
|
|
sin |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
3 |
|
6 |
|
|
|
3 |
|
2 |
4 |
6 |
|
4 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
è |
|
6 4 |
ø |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
- |
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
= 0,08. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
3 |
3 |
2 |
2 |
|
3 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5.3. ЩІЛЬНІСТЬ СУМІСНОГО РОЗПОДІЛУ ЙМОВІРНОСТЕЙ НЕПЕРЕРВНОЇ ДВОВИМІРНОЇ ВИПАДКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ, ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ. ЙМОВІРНІСТЬ ПОПАДАННЯ ВИПАДКОВОЇ ТОЧКИ В ЗАДАНУ ОБЛАСТЬ
Щільністю розподілу ймовірностей двовимірної неперервної випадкової величини ( X , Y ) називають другу мішану похідну від її функції розподілу, тобто:
f (x, y) = |
¶2 F |
. |
(2.27) |
¶x¶y
Щільність розподілу ймовірностей f (x, y) має такі властивості:
1.f (x, y) – невід’ємна функція: f (x, y) ³ 0.
2.Подвійний невласний інтеграл з безмежними межами інтегрування від двовимірної щільності розподілу дорівнює одиниці:
¥ ¥
ò ò f (x, y)dxdy =1.
-¥ -¥
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
65
3.Ймовірність того, що значення випадкової величини належатимуть області D, дорівнює подвійному інтегралу від двовимірної щільності розподілу по цій області
P{( X ,Y ) Î D} = òò f (x, y)dxdy.
D
4.Функція розподілу f (x, y) двовимірної випадкової величини ( X , Y ) може бути виражена через двовимірну щільність розподілу за -до помогою рівності:
F (x, y) = P(X < x, Y < y) =
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
= P(- ¥ < X < x, - ¥ < Y < y) = ò |
ò f (x, y)dxdy. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-¥ -¥ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Приклад 2.14. Задана двовимірна щільність розподілу системи |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
випадкової величини ( X , Y ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x, y) = |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p 2 (1 + x2 )(1 + y 2 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
Знайти функцію розподілу F (x, y). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
Розв’язання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
x |
y |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
x |
1 |
|
|
y |
1 |
|
|
|
|
|||||
|
F (x, y) = ò ò |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dxdy = |
|
ò |
|
dx ò |
|
dy = |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
(1 |
+ x |
2 |
)(1 + y |
2 |
) |
p |
2 |
|
|
|
|
2 |
1 + y |
2 |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
-¥ -¥ p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-¥ 1 + x |
|
-¥ |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
1 |
é |
x |
1 |
|
|
|
|
|
|
y |
1 |
|
|
|
|
ù |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
y |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
= |
|
|
ê lim |
ò |
|
|
|
|
dx × lim |
ò |
|
|
|
|
|
|
dyú |
= |
|
|
|
lim arctg x |
a × lim arctg y |
b |
= |
||||||||||||||
|
2 |
|
+ x |
2 |
|
+ y |
2 |
|
|
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
p |
|
ëa®-¥ a 1 |
|
|
|
b®-¥ b 1 |
|
|
|
û |
|
|
p |
|
a®-¥ |
|
|
b®-¥ |
|
|
|
|
= |
1 |
lim (arctg x - arctg a)× lim (arctg y - arctg b) = |
|||||||
|
|||||||||
p 2 |
a®-¥ |
|
|
|
|
b®-¥ |
|
|
|
|
|
|
1 |
æ |
p öæ |
p ö |
|||
|
|
= |
|
|
çarctg x + |
|
֍arctg y + |
|
÷. |
|
|
p 2 |
|
|
|||||
|
|
|
è |
2 øè |
2 ø |
||||
Знаючи щільність розподілу f (x, y) двовимірної випадкової вели- |
чини ( X , Y ) , легко знайти щільності розподілу f1 (x) і f 2 ( y) для її компонент Х і У. Справді, функція розподілу випадкової величиниХ дорівнює
x ¥
F1 (x) = F (x, ¥) = ò ò f (x, y)dxdy.
-¥ -¥
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
66
Диференціюючи обидві частини цієї рівності за х, одержимо:
dF1 |
|
¥ |
¥ |
|
= |
ò f (x, y)dy Þ f1(x) = ò f (x, y)dy. |
|||
|
||||
dx |
-¥ |
-¥ |
Аналогічно
¥
f2 ( y) = ò f (x, y)dx.
-¥
Таким чином, щільність розподілу однієї із складових дорівнює невласному інтегралу з безмежними межами інтегрування від щільності сумісного розподілу системи, причому змінна інтегрування відповідає іншій складовій.
Приклад 2.15. Двовимірна неперервна випадкова величина( X ,Y ) задана щільність розподілу:
|
ì |
якщо |
x |
2 |
+ y |
2 |
|
< r |
2 |
, |
|
|
|||||||||
|
ïh, |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
f (x, y) = í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
ï |
якщо |
x |
+ y |
|
> r |
. |
|
|
||||||||||||
|
î0, |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Знайти щільність розподілу |
|
f1 ( x) і |
f2 ( y) складових Х і Y. |
||||||||||||||||||
Розв’язання. Із виразу |
для щільностіf (x, y) |
випливає, що всі |
|||||||||||||||||||
можливі значення ( X ,Y ) знаходяться |
всередині |
круга x 2 + y 2 < r 2 . |
|||||||||||||||||||
Тоді за означенням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
r 2 -x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
¥ |
ïh |
|
|
òdx = 2h r 2 - x 2 , |
при |
| x |< r; |
|||||||||||||||
f1 (x) = ò |
f (x, y)dy = í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- r |
2 |
-x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
-¥ |
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при |
| x |> r. |
|
|
î0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Аналогічно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
¥ |
|
|
|
ì |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
r |
2 |
- x |
2 |
, |
при |
| x |< r; |
||||||||
f 2 (x) = ò f (x, y)dy = |
ï2h |
|
|
|
|||||||||||||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
-¥ |
|
|
|
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при |
| x |> r. |
||||
|
|
|
|
î0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5.4. УМОВНІ ЗАКОНИ РОЗПОДІЛУ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ДИСКРЕТНИХ І НЕПЕРЕРВНИХ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН.
ЗАЛЕЖНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ ВИПАДКОВІ ВЕЛИЧИНИ
1. Випадок дискретної величини
Розглянемо дискретну двовимірну випадкову величину( X ,Y ) . Нехай можливі значення складових такі: x1, x2 ,..., xn ; y1, y2 ,..., ym .
Через p(xi / y j ) позначимо умовну ймовірність того, що випадко-
ва величина Х набуде значення xi за умови, що випадкова величина Y
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
67