Державний вищий навчальний заклад
«Українська академія банківської справи
Національного банку України»
Кафедра міжнародної економіки
Аналітично-розрахункова робота
з дисципліни «Міжнародна торгівля»
на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі Австрії»
Виконала:
студентка групи МЕ-02
Сисова Євгенія
Перевірила:
доцент
Костюк О.В.
Суми 2012
Зміст
Державний вищий навчальний заклад 1
«Українська академія банківської справи 1
Національного банку України» 1
Кафедра міжнародної економіки 1
Аналітично-розрахункова робота 1
Суми 2012 1
Вступ 3
1.Загальна характеристика країни. 4
Обсягові показники 11
Результуючі показники 12
Структурні показники 15
Показники інтенсивності міжнародної торгівлі 20
3. Стан та перспективи зовнішньоторговельного співробітництва Австрії з Україною. 24
4. Аналіз кон’юнктури товарних ринків відповідно до експортної (імпортної) спеціалізації Австрії 29
Висновок 37
Вступ
В роботі досліджується зовнішня торгівля Австрії. Визначаються особливості експортної та імпортної діяльності країни, її взаємодія з зовнішньоторгівельними партнерами. Визначаються показники розвитку зовнішньої торгівлі Австрії. Актуальність дослідження полягає у високому положенні країни у міжнародній торгівлі загалом та у торгівлі з країнами ЄС.
Актуальним є і дослідження зовнішньоторгівельної взаємодії України з досліджуваною країною, так я Австрія є досить розвиненою країною та перспективтим торгівельним партнером
Метою є дослідження зовнішньоторговельного потенціалу Австрії, на основі розрахунку показників зовнішньої торгівлі, а також здійснення на їх основі детального аналізу і формування відповідних висновків щодо реалій та перспектив розвитку зовнішньої торгівлі Австрії.
1.Загальна характеристика країни.
Австрійська республіка являє собою континентальну державу, розташовану в південній частині Центральної Європи. Ця держава була утворена після розпаду Австро-Угорської монархії, що сталося наприкінці Першої світової війни.
Австрія на півночі межує з Німеччиною і Чехією, на заході - з Швейцарією і Ліхтенштейном, на півдні проходять межі з Італією і Словенією, на сході країна межує зі Словаччиною та Угорщиною. Протяжність державних кордонів Австрії з цими країнами становить 2706 км, з них 816 км з Німеччиною, 466 км з Чехією, 107 км зі Словаччиною, 354 км з Угорщиною, 330 км зі Словенією, 430 км з Італією, 166 км зі Швейцарією і 35 км з Ліхтенштейном. Загальна площа території країни складає 83 858 кв.км.
В адміністративному плані держава складається з 9 федеральних земель: Бургенланд, Карінтія, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль, Форарльберг і місто Відень (на правах землі).
Столицею Австрії є місто Відень. Держава розташована в гірських районах. Велика частина території країни зайнята Східними Альпами. На рівнини припадає лише 7% території країни.[1]
За оцінками, чисельність населення Австрії у квітні 2011 року склала 8414638. Населення столиці, Відень, перевищує 1,7 мільйона (2.2 млн., включаючи передмістя), що становить близько чверті населення країни. За даними Євростату, у 2010 році було 1,27млн. резидентів іноземного походження, які проживають в Австрії, відповідної 15,2% від загальної чисельності населення. З них 764 000 (9,1%) народилися за межами ЄС і 512 000 (6,1%) народилися в іншій державі-члені ЄС. Німецький є офіційною мовою Австрії нею говорить 88,6% населення, далі турецька (2,3%), сербська (2,2%), хорватська (1,6%), угорська (0,5%), боснійська (0,4%) та словенська (0,3%). Офіційна валюта - євро.
Австрія — одна з найрозвиненіших держав Європи. Це індустріально-аграрна країна . Займає 12-е місце в світі за обсягом ВВП на душу населення, має добре розвинену соціально орієнтовану ринкову економіку та високий рівень життя. Перевагою австрійської економіки є широка виробнича база, кваліфікована робоча сила, туризм як важливе джерело валюти та сильна промисловість. Зокрема, основними галузями промисловості є:
Основні галузі промисловості:
машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне) — найважливіші центри: Відень, Штейр, Лінц, Грац;
металургія та виробництво алюмінію — найважливіші центри: Лінц, Донавіц, Капфенберг ;
харчова промисловість;
текстильна промисловість — зосереджена у Відні, Форарльбергу і Нижній Австрії, базується на імпортній сировині;
хімічна промисловість (азотні добрива, сірчана кислота, штучне волокно та інші хімічні продукти) — Відень, Нижня та Верхня Австрія;
електротехнічна промисловість — компанії AKG Acoustics, Zumtobel Lighting Group;
лісова промисловість — лісові райони Штірії і Верхньої Австрії;
гірнича промисловість — найбільше значення має видобуток залізної руди і магнезиту;
виробництво стрілецької зброї — компанії Glock, Steyr Mannlicher;
виробництво штучних кришталевих кристалів — Swarovski. [2]
Провідними галузями австрійської промисловості є машино- і автомобілебудування, металургійна, харчова, хімічна, деревообробна та целюлозно-паперова. Поряд з цим вельми сильно в Австрії розвинені електротехнічна і електронна галузі, а також приладобудування. Обсяг промислового виробництва становить близько 122 млрд. євро.
У металургії обсяг промислового виробництва в 2011 році збільшився на 17% і склав близько 12,6 млрд. євро. Слід зазначити досить високий технічний рівень оснащення австрійських підприємств чорної металургії. Вони спеціалізуються головним чином на випуску високоякісних і спеціальних марок сталі.
В австрійській хімічній промисловості в 2011 році відзначалося збільшення виробництва на 9,2%. Обсяг промислового виробництва цієї галузі склав близько 14,9 млрд. євро. Число зайнятих у хімічній промисловості Австрії склало 43,4 тис. чоловік. Основними виробами хімічної промисловості були фармацевтичні препарати, продукти органічної і неорганічної хімії, добрива, лаки і фарби, пластмаси та вироби з каучуку.
До розвинених секторів національної економіки в Австрії належить текстильна промисловість. Кількість зайнятих у цій галузі становить близько 10,5 тис. чоловік. Обсяг виробленої підприємствами галузі в 2011 році продукції склав 1,7 млрд. євро а, експорт австрійської текстильної промисловості - 1,4 млрд. євро. Основними видами продукції галузі є бавовняна і синтетична пряжа, бавовняні, вовняні та синтетичні тканини, килимові вироби.
Переважна більшість промислових підприємств - малі та середні, лише близько 1% підприємств мають число зайнятих від 500 осіб і більше. Найбільше число зайнятих зареєстровано на підприємствах машинобудівної галузі (119 тис.чол.), у сфері виробництва електроніки (53 тис.чол.) і в хімічній промисловості (45 тис. чол.). Найменше зайнятих у виробництві офісного обладнання та на підприємствах з переробки вторинної сировини (1,1 і 1,2 тис. чол. відповідно).
З 1 жовтня 2005 року в Австрії діє Федеральний закон про зовнішню торгівлю, який є основним нормативно-правовим актом, який регламентує зовнішньоторговельні операції з третіми країнами (тобто з країнами, які не є членами ЄС). Закон передбачає положення, пов'язані з обмеженнями у зовнішній торгівлі, а також санкції, що враховують національне законодавство Австрії і право ЄС.
Закон про зовнішню торгівлю встановлює національні зовнішньоторговельні обмеження, а також регламентує додаткові правила, які застосовуються в Австрії на підставі права ЄС, яке виходить з основного положення про вільне пересування товарів.
У законі систематизовані наступні положення:
- Ввезення, вивезення, а також транзит та обмеження на перевезення зброї і військових технологій відповідно до міжнародно-правових або політичними зобов'язаннями;
- Внутрішньонаціональні обмеження на товар, який відноситься до категорії хімічного або біологічного зброї;
- Додаткові правила, в основному кримінально-правові положення щодо товарів подвійного призначення;
- Додаткові правила до економічних обмежень відповідно до статті 133 Договору про ЄС.
Всі імпортовані й експортовані товари, залежно від наявності обмежень, поділяються на три групи:
товари, ввезення / вивезення яких є вільним;
товари, ввезення / вивезення яких заборонено;
товари, на ввезення / вивезення яких діють обмеження (ліцензування, квотування, обмеження використання та ін.)
Законом передбачено контроль за торгівлею товарами, обмеженими в цивільному обороті спільноти, обмеження в галузі технічної підтримки, яка виявляється за межами ЄС продукції військового призначення, а також закріплені правові положення в сфері експорту військової продукції.
В умовах розширення та лібералізації світових ринків товарів і послуг зовнішньоторговельний режим Австрії спрямований на забезпечення захисту інтересів національних товаровиробників, закріплення на старих і активне освоєння нових ринків збуту, створення сприятливих умов для діяльності господарюючих суб'єктів на внутрішньому ринку країни, включаючи іноземних інвесторів.
Важливу роль у функціонуванні внутрішнього ринку країни відіграє створений державами-членами ЄС єдиний митний союз, який характеризується загальною митною територією, спільним митним тарифом, уніфікованими правилами митного оформлення і єдиним підходом до регулювання митних питань.
З вступом до ЄС (1995 рік) Австрія застосовує Єдиний митний тариф і проводить єдину зовнішньоторговельну політику. На внутрішньому ринку ЄС мит не існує. Як Європейський митний Союз ЄС має єдиний митний тариф, застосовуваний при імпорті з третіх країн. Австрійський митний тариф базується на системі TARIC, централізованому тарифі ЄС.
Регулююча і захисна функція митного тарифу спрямована на стримування або заохочення імпорту тих чи інших товарів в залежності від потреб економіки та положення на внутрішньому ринку країн ЄС.
Митний тариф носить складний диференційований характер. Він включає митні та спеціальні антидемпінгові мита.
До митних зборів належать:
- Конвенціональні мита (договірні);
- Автономні мита (прийняті автономно органами ЄС);
- Преференційні (пільгові);
- Адвалорні мита (від вартості товару);
- Специфічні мита (з кількості, розмірів, ваги і т.п. товару);
- Зрівняльні мита (у розмірі різниці між низькою експортною ціною постачальника, передусім сільськогосподарських товарів, і більш високою ціною);
- Спеціальні антидемпінгові і компенсаційні мита (вводяться в якості захисних заходів проти постачальників товарів, яких звинувачують у демпінгу і субсидуванні свого експорту).
У сфері нетарифного регулювання діють кількісні обмеження і спеціальні норми регулювання ЄС для ряду товарів, а також застосовуються антидемпінгові заходи Євросоюзу. Крім того товари, що ввозяться до Австрії обкладаються імпортним податком з обороту (відповідає внутрішньому податку на додану вартість) та споживчими податками (податок на нафтопродукти, податок на тютюнові вироби, податок на спиртні напої, пиво, ігристі і деякі інші вина).
У питанні антидемпінгових заходів ЄС Австрія дотримується думки, що органи ЄС мають право проводити антидемпінгові розслідування за відповідними заявками, і в випадках, коли факти демпінгу, як вони вважають, підтверджуються і слід приймати захисні заходи.
Технічні бар'єри:
Азбестовмісні матеріали - в даний час в ЄС заборонена торгівля і використання азбесту (крокидолит, амозит, anthophylliteasbestos, actinoliteasbestos, trimoliteasbestosandchrysotile) і азбестовмісних матеріалів. Внаслідок чого поставки азбесту і азбестовмісних матеріалів у держави - країни ЄС також заборонені.
Відповідно до регламенту ЄС № 1907/2006 хімічні речовини, що знаходяться в складі продукції, що знаходиться в обігу на території ЄС, повинні бути зареєстровані в Європейському хімічному агентстві (система REACH).
Неправомірна класифікація нікелевих солей - у червні 2008 року і в січні 2009 року в рамках перегляду Директиви № 67/548 КЕС прийняла класифікацію понад 140 нікелевих сполук в якості потенційно небезпечних без відповідних наукових обгрунтувань. В результаті на даному етапі імплементації в ЄС системи REACHпроізводітелі Нікелевмісні продукції повинні змінити маркування та упаковку такої продукції.
Відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 27 лютого 2003 № 2003/15/ЕС з 11 березня 2009 введена заборона на торгівлю косметичною продукцією та інгредієнтами, протестованими на тварин, а також на тестування готової косметичної продукції на тваринах.
Також зараз в Австрії діє заборона на імпорт шкури рисі і вовка. [3]
Австрія торгує більш ніж з 150 країнами світу.
Експорт: машини та устаткування, транспортне та автомобільне устаткування, папір та пиломатеріали, текстиль, одяг, залізо і сталь, хімічні речовини, продукти. В 2010 році експорт становив 144.9 млрд.дол., в 2011 - 180,7 млрд.дол .Зокрема:
Німеччина — 45740,0 млн. дол.
Італія — 11359,7 млн. дол.
Швейцарія — 74498 млн. дол.
США — 6568,4 млн. дол.
Франція — 6037,1 млн. дол.
Імпорт: нафта та нафтопродукти, природний газ, устаткування для машинобудування, зерно, бавовна, кольорові метали. Імпорт склав 150,6 млрд. дол. в 2010 р., а в 2011 - 183,1 млрд.дол. Головним партнером є Німеччина, значна частка імпортної торгівлі припадає також на Італію та США.[4]
У 2010 році Австрія в основному експортувала обладнання і транспорт та промислові товари. Вони представляли відповідно 37,8 і 21,9 % від загального обсягу експорту. Крім Німеччини, Австрія експортувала й на інші великі ринки такі як Італія та Швейцарія. Протягом останніх трьох років, топ-експортними товарами були легкові та інші транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення, лікарські засоби та приладдя для транспортних засобів товарних позицій. В імпорті переважали мастила, нафта та нафтопродукти. Дана структура імпорту підтверджує досить сильну залежність країни від ввезення сировини, зокрема, нафтопродуктів.
Прямі іноземні інвестиції в країну в 2010 році становили 6613 млн. дол., Австрія інвестувала в інші країни 10854 млн. дол..[5] Причому, якщо раніше частка Німеччини в прямих інвестиціях в Австрію сягала 43,3 % у 2005 році, то у 2010 вона становить 24,2 %. Водночас значно збільшилась частка Італії з 2,6 до 21,3 %. Значні інвестиції також здійснюють такі країни як США, Нідерланди та Швейцарія. [6]
ВВП Австрії за офіційним обмінним курсом у 2011 році склав 425.1 млрд. дол. , за паритетом купівельної спроможності - 351,4 млрд. дол. і займає за цим показником 36 в світі місце. За розрахунками Світового банку ВВП становить 389 млрд. дол. На сільське господарство припадає 1,5% ВВП,промисловість - 29,4%, послуги - 69,1%. ВВП на душу населення - 47 700 дол. [7]
Австрія є членом наступних міжнародних організацій:
Азіатський банк розвитку
Африканський банк розвитку
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань
Договір про Антарктику
Дунайська Комісія
Європейський банк реконструкції і розвитку
Європейський союз
Інтерпол
Міжамериканський банк розвитку
Міжнародна морська організація
Міжнародна організація цивільної авіації
Міжнародна організація з міграції
Міжнародна організація супутникового зв'язку
Міжнародна організація праці
Міжнародне агентство з атомної енергії
Міжнародний валютний фонд
Міжнародний олімпійський комітет
Міжнародний союз електрозв'язку
Міжнародний суд ООН
Міжнародний кримінальний суд
Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку
Міжпарламентський Союз
Організація Об'єднаних Націй
Організація з безпеки та співробітництва в Європі
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН
Рада Європи[8]