5. Державно-правова історія XX ст.

5.1. Риси державного устрою сша і країн Західної Європи. Буржуазні демократії у міжвоєнний період.

США. "Новий курс" президента Ф. Рузвельта. ХVІІІ, ХІХ, ХХ, ХХІ поправки до Конституції США.

Великобританія. Виборчі реформи 1918 та 1928 рр. Делеговане законодавство.

Франція. Народний фронт.

Фашистські держави й військові диктатури. Суть фашистської політичної доктрини. Націонал – соціалізм як німецька різновидність фашизму. Фашизм в Італії. Японський мілітаризм – східна різновідність фашизму.

Буржуазні демократії після Другої світової війни.

США. Посилення влади Президента. Роль Конгресу. Поправки до Конституції.

Великобританія. Еволюція двопартійної системи. Лейбористська націоналізація. Політика консервативних кабінетів. М. Тетчер та Дж. Мейджор. Т. Блер.

Франція. Конституція 1946 р. Четверта республіка. Конституція 1958 року. П’ята республіка.

Німеччина. Післявоєнний розвиток. Боннська конституція 1949 р. Возз'єднання Німеччини.

Плани семінарських занять.

Тема №1. Виникнення держави та права. Держава та право стародавніх Єгипту та Вавілону.

План.

1. Загальна характеристика періоду розкладу первісного суспільства. Виникнення держави та її сутність. Виникнення права.

2. Суспільний та державний устій Стародавнього Єгипту.

3. Основні риси права .

3. Суспільний та державний лад Вавілону.

4. Закони царя Хаммурапі. Загальна характеристика та основний зміст.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. З’ясуйте основні ознаки первісного суспільства.

2. В чому полягали економічні фактори, що зумовили появу рабства?

3. З’ясуйте, в чому полягали основні відмінності правових норм первісного суспільства й держави.

4. Охарактеризуйте, використовуючи текст законів Хаммурапі, господарський і суспільний устрій Вавілону.

5. Складіть схему « Державний апарат Стародавнього Єгипту », виокремивши його елементи й функції.

Практичні завдання.

Ознайомившись з текстом з’ясуйте, які суспільні відносини регулювала держава:

Стародавній Єгипет. Посадова інструкція візиру.

Ему будут докладывать о своевременном закрытии запоров и об их своевременном открытии. Ему будут докладывать о состоянии крепостей юга и севера.

Затем он войдет приветствовать владыку и будет докладывать ему, в его доме, ежедневно о состоянии Обеих Земель. Он войдет во дворец одновременно с начальником сокровищницы, и тот станет у северного столба (для флага). Далее везир двинется, появляясь в дверях "великих врат", и начальник сокровищницы подойдет к нему навстречу и доложит ему: "Все твои дела в полном порядке, все соответствующие чиновники доложили мне: "Всетвои дела в полном порядке, царский дворец в полном порядке". Тогда [везир] доложит начальнику сокровищницы: "Все твои дела в полном порядке, все вообще во дворце [в полном порядке]. Мне было доложено о своевременном закрытии запоров и о своевременном их открытии всеми соответствующими чиновниками". •

Ему будут доставлять каждое завещание, и это он будет опечатывать его.

Это он будет выделять наделы во всех земельных участках.

Что же касается какого-либо просителя, который скажет: "Наша граница передвинута" — после рассмотрения, относящегося к ней, за печатью надлежащего сера — он взыщет то, что (ранее) было взыскано для палаты, передвинувшей ее (неправильно).

Это он будет назначать серое Верхнего и Нижнего Египта, южной части Верхнего Египта и Тинитского нома. Они будут докладывать ему все свои дела в начале каждых четырех месяцев. Они будут доставлять ему подлежащие документы от себя и своих палат.

Это он будет устанавливать количество войск, следующих, сопутствуя владыке при путешествиях на север и юг.

Это он будет устанавливать недоимки, имеющиеся в Городе Юга и резиденции, согласно сказанному в царском доме.

К нему (в) его залу будут приводить квартальных государственных имений и палаты войск для дачи им войскового наказа.

Это он будет посылать для порубки смоковниц, согласно сказанному в доме царя.

Это он будет посылать членов кенбета округа для повсеместного устройства огражденных плотинами каналов.

Это он будет посылать князей и правителей поселений для летних сельскохозяйственных работ.

Это он будет назначать начальника сотен в зале царского дома.

Это он будет выслушивать князей и правителей поселений, выходящих от его имени для Верхнего и Нижнего Египта.

Ему будут докладывать о состоянии всех арестованных как грабителей..

Это он будет устанавливать подати для каждого округа...

Документы округов будут находиться в его зале, чтобы слушать о всех полях. Это он будет устанавливать границы всех округов, всех пастбищ, всех храмовых владений, всех владений.

Это он будет выслушивать жалобы (когда) [человек] отправится [чтобы тягаться со] своим противником. Это он будет назначать всех назначаемых в судебный зал.

Ему будут доставляться все запросы из царского дома.

Это он будет выслушивать о нуждах всех храмовых владений.

Это он будет исчислять все подати... Это он будет производить взимание податей для местных храмов. Ему будет докладывать великая палата свои подати...

[Это он будет осматривать все вещи], приносимые судебному залу и все дары судебному залу. Это он будет выслушивать об этом.

Это он вместе с начальником сокровищницы будет открывать сокровищницу. Это он будет осматривать подати земли... Это он будет открывать все опечатанные документы.

Это он будет составлять описи всех быков, подлежащих внесению в списки. [

[Это он будет выслушивать] о всех Делах судебного зала.

Все князья, правители поселений и простолюдины будут докладывать ему все свои подати.

Ознайомившись з текстом з’ясуйте наступне:

а) як регулювались питання власності;

б) за які злочини призначалась смертна кара;

в) яку роль, на ваш погляд, у суспільстві Вавілона відігравав інститут приватної власності?

Закони царя Хаммурапі.

Если человек клятвенно обвинил человека, бросив на него [обвинение в] убийстве, но не доказал его, [то] обвинитель его должен быть убит.

Если человек бросил на человека [обвинение в] колдовстве и не доказал это, [то] тот, на которого было брошено [обвинение в] колдовстве,, должен пойти к Реке и в Реку погрузиться; если Река схватит его, его обвинитель сможет забрать его дом. Если [же] Река очистит этого человека и он останется невредим, [тогда] тот, который бросил на него [обвинение в] колдовстве, должен быть убит, [а] тот, который погружался в Реку, может забрать дом его обвинителя.

Если человек выступил в суде для свидетельства о преступлении и слово, которое он сказал, не доказал, [то], если это дело — дело о жизни, человек этот должен быть убит.

Если [же] он выступил для свидетельства [по поводу] зерна или серебра, [то] он должен нести наказание этого дела.

Если судья разобрал дело, вынес решение и изготовил документ с печатью, а затем решение свое изменил, [то] этого судью следует изобличить в изменении решения, которое он постановил, и исковую [сумму], имевшуюся в этом деле, он должен уплатить в двенадцатикратном размере; кроме того, в собрании его должны поднять с его судейского кресла, и он не должен вернуться, он не должен [больше] садиться вместе с судьями в суде.

Если человек украл имущество бога или дворца, [то] этот человек должен быть убит; а также тот, который принял из его Рук краденое, должен быть убит.

Если человек купил из рук сына человека или раба человека либо серебро, либо золото, либо раба, либо рабыню, либо вола, либо овцу, либо осла, либо [же] что бы то ни было без свидетелей или договора или же принял на хранение, [то] этот человек — вор, он должен быть убит. |

Если человек украл либо вола, либо овцу, либо осла, либо; свинью, либо же лодку, [то], если [это] принадлежит богу или дворцу, он должен заплатить в тридцатикратном размере, а если это принадлежит мушкенуму, он должен возместить в десятикратном размере. Если вор не имеет чем платить, он должен бать убит.

Если человек, у которого нечто пропало, обнаружил свою пропавшую вещь в руках [другого] человека и тот, в чьих руках была обнаружена пропавшая [вещь], сказал: "Продавец мне [ее] продал, при свидетелях я [ее] купил", а хозяин пропавшей [вещи] сказал: "Я приведу свидетелей, знающих мою пропавшую [вещь]", [затем] покупатель привел продавца, который продал ему [эту вещь], и свидетелей, при которых он [ее] купил, и хозяин пропавшей [вещи] привел свидетелей, знающих его пропавшую [вещь], [то] судьи должны рассмотреть их дело, а свидетели, перед которыми покупка была совершена, и свидетели, знающие пропавшую [вещь], должны рассказать перед богом то, что они знают, и тогда продавец вор, он должен быть убит. Хозяин пропавшей [вещи] может забрать свою пропавшую [вещь], [а] покупатель Может взять из дома продавца серебро, которое он отвесил.

Если покупатель не привел продавца, продавшего ему [эту вещь], и свидетелей, перед которыми он [ее] купил, а хозяин пропавшей [вещи] привел свидетелей, знающих его пропавшую [вещь], [тогда] покупатель — вор, он должен быть убит, [а] хозяин пропавшей [вещи] может свою пропавшую [вещь] забрать.

Если хозяин пропавшей [вещи] не привел свидетелей, знающих его пропавшую [вещь], [то] он — лжец, он возвел напраслину [и] должен быть убит.

Если продавец умер, [то] покупатель может взять в доме продавца [сумму] иска этого дела в пятикратном размере.

Если свидетелей этого человека нет поблизости, [то] судьи должны назначить ему срок до шести месяцев, а если в течение шести месяцев он не привел своих свидетелей, то этот человек — лжец; он должен нести наказание [по] этому делу.

Если человек украл малолетнего сына [другого] человека, [то] он должен быть убит. Если человек вывел за городские ворота либо дворцового раба, либо дворцовую рабыню, либо раба мушкенума, либо рабыню мушкенума, [то] он должен быть убит.

Если человек сделал пролом в доме [другого человека], [то] перед этим проломом его следует убить.

Если человек совершил ограбление и был пойман, то этот человек должен быть убит.

Если грабитель не был схвачен, [то] ограбленный человек может показать перед богом все свое пропавшее, а поселение и градоправитель, на земле и территории которых было совершено ограбление, должны ему возместить все его пропавшее.

Если [при этом была загублена] жизнь, [то] поселение и старейшина должны отвесить 1 мину' серебра его родичам.

Если в доме человека разгорелся огонь, а. [другой] человек, который пришел для тушения [пожара], поднял свой взор на добро домохозяина и взял добро домохозяина, [то] этот человек должен быть брошен в этот огонь.

Семінарське заняття №2. Становлення та розвиток держави та права у Стародавній Греції.

План.

1. Загальна характеристика форми держави в Стародавній Греції..

2. Державний устрій Афінської рабовласницької республіки

3. Стародавня Спарта: становлення та розвиток рабовласницької держави.

4. Особливості правової системи Стародавньої Греції.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Охарактеризуйте чинники, що вплинули на становлення античного суспільства.

2. Назвіть основні джерела вивчення історії грецького суспільства.?

3. Охарактеризуйте соціальну структуру Стародавніх Афін.

4. На формування яких відносин були направлені реформи Солона?

5. Охарактеризуйте діяльність органів управління Афін.

6. Сформулюйте основний зміст реформ Клісфена?

7. В чому полягали основні особливості афінської демократії.

8. Охарактеризуйте правовий статус рабів в Афінах.

9. Сформулюйте основний зміст реформ Лікурга.

10. Окресліть основний зміст державно – правової традиції Стародавньої Спарти.

Ознайомившись із текстом з'ясуйте, про які реформи Солона йдеться:

а) Первым актом его государственной деятельности был закон, в силу которого существовавшие долги были прощены и на будущее время запрещалось давать деньги в долг «под залог тела»...

б) ...Желая оставить все высшие должности за богатыми, как было и прежде, а к прочим должностям, в исполнении которых простой народ раньше не участвовал, допустить и его, Солон ввел оценку имущества граждан. …кто производил в совокупности пятьсот мер продуктов, он поставил первыми и назвал их «пентакосиомедимнами», вторыми поставил тех, кто мог содержать лошадь или производить триста, мер; этих называли «принадлежащими к всадникам»; «зевгитами» были названы люди третьего ценза, у которых было двести мер продуктов. Все остальные назывались «фетами»; им он не позволил исполнять никакой должности; они участвовали в управлении лишь тем, что могли присутствовать в народном собрании и быть судьями.

Последнее казалось вначале ничего не значащим правом, но впоследствии стало в высшей степени важным, потому что большая часть важных дел попадала к судьям. Далее, на приговоры по тем делам, решение которых Солон предоставил должностным лицам, он позволил также апеллировать в суд.

На ваш погляд, чи сприяли збереженню державності Афін наступні заходи Солона?

Солон богатых озлобил уничтожением долговых обязательств, а бедных - тем, что не произвел передела земли, на который они надеялись...

Яку мету переслідував Клісфен здійснюючи наступні заходи?

Он распределил всех граждан между десятью филами вместо четырех. Затем он установил Совет пятисот вместо четырехсот, по пятидесяти из каждой филы, а до тех пор было по сто.

На ваш погляд, на що була направлена наступна система судочинства в Афінах?

Большинство судебных отделений состоит из пятисот одного члена, им предоставляется судить по общественным делам. Когда требуется поставить особенно серьезное дело на обсуждение тысячного состава, в гелиэю собирается двойной состав суда. Дела исключительной важности передаются на рассмотрение тысячи пятисот судей, т.е. тройного суда.

Чи знаходите ви протиріччя в соціальному устрої Спарти, описані Плутархом та Арістотелем?

...Ликург разделил Лаконию между жителями окрестных мест, на тридцать тысяч участков, а земли, относящиеся к самому городу Спарте, - на девять тысяч, по числу семей спартиатов... Каждый надел был такой величины, чтобы приносить по семидесяти медимнов ячменя на одного мужчину и по двенадцати на женщину...

Лица, исправляющие должность геронтов, бывают и доступны подкупу и часто государственные дела приносят в жертву своим личным выгодам.

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 80 - 99, 102 – 112, 126 – 132.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 161 – 200.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 59 – 74.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 95 – 125.

Семінарське заняття №3. Загальна характеристика держави та права Стародавнього Риму (4 год.).

Заняття 1.

План.

1. « Царський » період у становленні держави в Стародавньому Римі. Реформи Сервія Тулія.

2. Державний лад Стародавнього Риму в період республіки.

3. Стародавній Рим періоду імперії (ІІ ст. до н.е. - V ст. н.е.).

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Здійсніть періодизацію історії держави в Стародавньому Римі.

2. Охарактеризуйте правовий статус плебеїв.

3. Дайте характеристику класичному рабству.

4. Дайте порівняльну характеристику реформам Сервія Тулія та Солона й Клісфена.

5. Які риси характеризували республіканський устрій Риму як аристократичної держави?

6. З'ясуйте суть тріумвірату як форми правління.

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 113 - 120.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: « Одиссей ». – 2001. – с. 203 - 236.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 75 - 76.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 125 – 132, 135 - 178.

Щіцина К.В. Взаємозв’язок особистісного, політичного та суспільного факторів походу Сули на Рим у 88 р. до Р.Х. // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2010. - №2. – С. 131-136.

Семінарське заняття №3.Загальна характеристика держави та права Стародавнього Риму.

Заняття 2.

План.

1. Закони XII таблиць – перша кодифікація римського права.

2. Зміст Законів XII таблиць:

а) правовий статус населення;

б) право приватної власності;

в) договір позики;

г) шлюбно-сімейні відносини;

д) злочини та покарання.

3. Значення Законів XII таблиць в історії римського права.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Визначте джерела стародавнього римського права.

2. Які історичні події спричинили доповнення до Закону ХІІ таблиць..

3. Дайте визначення поняттю "антична власність".

4. Які категорії речей ви знаєте за Законами XII таблиць?

5. Дайте характеристику договору « nexum ».

6. Розкрийте зміст принципу таліону.

Практичні завдання

У відповідності із Законом ХІІ таблиць ( за переказами Цицерона ): « Давность владения в отношении земельного участка устанавливалась в два года, в отношении всех других вещей - в один год ». Як буде вирішено справу в суді у наступній ситуації: Гай Тіцій передав своєму зятеві Луцію Лівію, який був одружений шлюбом sine manu, в користування ділянку землі з будівлею, двох волів, раба та кількох овець. Через півтора роки, коли шлюб був розірваний за згодою подружжя, Тіцій висунув вимогу повернення всіх переданих Лівію в користування речей. Лівій відмовився, посилаючись на те, що стосовно деяких речей скінчився термін давності придбання і він став їх власником.

За законом ХІІ таблиць:

а) Если предъявляется иск о краже, при которой вор не был пойман с поличным, пусть суд решает спор присуждением двойной стоимости вещи;

б) Законом XII таблиц запрещается приобретение краденой вещи по давности.

Який позов має подати Август Аніцій у даному випадку? Чи задовольнить суд позов за Законами XII таблиць?: У римлянина Августа Аніція було викрадено коштовний келих зі срібла. Через кілька років він випадково побачив свій келих у Марка Волузія. Марк Волузій відмовився повернути келих і пояснив, що придбав його в ювелірній лавці, не знав, що він крадений, і володіє ним вже три роки. Август Аніцій звернувся до суду.

По Закону ХІІ таблиць ( за описами Цицерона ): «…считалось достаточным представить доказательства того, что было произнесено при заключении сделки, и отказывавшийся от своих слов подлежал штрафу вдвое ».

Як слід вирішити суперечку, якщо римський громадянин Авел Тулій звернувся до Марка Марія з проханням про грошову позику 150 ассів. Марій погодився, заявивши, що поки може надати тільки половину грошей, іншу половину передасть через кілька днів. Скориставшись присутністю свідків, сторони одразу ж виконали стипуляцію, де Тулій, урочисто зобов'язався повернути через півроку 150 ассів. Проте Марій не тільки не дав Тулію решти грошей, але й після закінчення терміну угоди почав вимагати повернення всього боргу, посилаючись на стипуляцію. Боржник погодився повернути лише те, що отримав.

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 132 – 140, 152 - 155.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 236 - 256.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 77 - 87.

Підопригора О., Харитонов Є. Римське право як підґрунтя юридичної освіти // Право України. – 2000. - №1. – С. 117 – 120.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 178 - 183.

Семінарське заняття №4. Ранньофеодальні монархії в Європі.

План.

1. Становлення та розвиток соціально-економічних відносин.

2. Державний лад.

3. Ранньофеодальні монархії в період роздробленості.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Розкрийте процес формування земельної власності у франків.

2. Основний зміст реформ Карла Мартелла.

3. Держава франків періоду Капетінгів.

4. Як змінилися структура та функції центральний державних органів влади в Англії після нормандського завоювання?

3. Визначте зміст та значення реформ Генріха II.

4. Особливості станової структури суспільства Англії.

Практичне завдання

Скласти порівняльну таблицю ( див. зразок ), яка б містила перелік органів управління та їхні функції, які відповідають ранньофеодальній монархії у Франції, Англії та Німеччині. Зробіть висновки.

№ п/п	Країна	Органи управління	Функції
1	Франція
2	Англія
3	Німеччина

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 157 – 158, 165 – 170, 187 - 190.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 277 – 292, 311 - 320.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 114 – 122.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 224 – 228, 230 – 235, 247 - 258.

Семінарське заняття №5. Станово – представницька монархія в країнах Західної Європи.

План.

1. Зрушення в соціально-економічному ладі.

2. Утворення та правове становище станово-представницьких органів.

3. Зміни в державному механізмі.

4. Міста й міське самоврядування.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Утворення та діяльність Генеральних штатів.

2. Що таке “ авіньйонське ув’язнення пап ”.

3. Особливості станової структури суспільства Англії XIII ст.

4. Велика хартія вольностей та її значення.

5. Створення та діяльність представницьких органів в Англії.

6. Золота булла про державні органи влади в Німеччині.

7. Визначте структуру та функції парламенту.

Практичне завдання

Скласти порівняльну таблицю ( див. зразок ), яка б містила перелік органів управління та їхні функції, які відповідають станово-представницькій монархії у Франції, Англії та Німеччині. Зробіть висновки.

№ п/п	Країна	Органи управління	Функції
1	Франція
2	Англія
3	Німеччина

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 191 – 200, 213 - 216.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 320 - 330.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 123 – 125, 131 – 133, 147 - 149.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 236 – 239, 258 - 266.

Семінарське заняття №6. Абсолютні монархії в країнах Західної Європи.

План.

1. Причини та передумови виникнення абсолютизму.

2. Державний лад в умовах абсолютизму.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Рішельє і його реформи.

2. Французька держава за правління Людовіка ХІV.

3. Війна Білої і Червоної троянд і її вплив на формування абсолютної монархії в Англії.

4. Особливості англійського абсолютизму.

5. Значення парламенту в умовах англійського абсолютизму.

6. Розкрийте зміст поняття « обласний, князівський абсолютизм ».

7. Вестфальський мир і його вплив на формування абсолютистської монархії в Німеччині.

Практичне завдання

Скласти порівняльну таблицю ( див. зразок ), яка б містила перелік органів управління та їхні функції, які відповідають абсолютній монархії у Франції, Англії та Німеччині. Зробіть висновки.

№ п/п	Країна	Органи управління	Функції
1	Франція
2	Англія
3	Німеччина

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 201 - 211.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 368 - 378.

Гомсинов В.А. Юридические аспекты политической борьбы в Англии в первые десятилетия ХVII в. // Вестник Московского университета. Сер. 11 «Право». – 2001. - №3. – С. 3 - 46.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 126 – 128, 134 - 138.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 239 – 247, 266 - 272.

Семінарське заняття № 7. Особливості середньовічного права Західної Європи (4 год.).

План.

1. Походження Салічної Правди та її загальна характеристика.

2. Злочини та покарання за Салічною Правдою. Судовий процес.

3. Кароліна та Саксонське зерцало як джерела права феодальної Німеччини.

4. Злочин, покарання та кримінальний процес за Кароліною.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Назвіть джерела Салічної Правди.

2. Яку структуру має Салічна Правда?

3. Які види злочинів вказані в Салічній Правді?

4. Як феодальне розшарування франкського суспільства відбилося на покараннях?

5. Які види доказів застосовувалися у судовому процесі за Салічною Правдою?

6. Коли була прийнята Кароліна?

7. Які види злочинів та покарань згадуються в Кароліні?

8. Склад суду за Кароліною?

Практичні завдання.

1. Скласти таблицю, яка б ілюструвала залежність покарання за вбивство від соціального становища потерпілого (соціальне становище — розмір штрафу) за Салічною Правдою.

Соціальне становище злочинця	Соціальне становище потерпілого	Покарання
раб	Раб
раб	вільна людина
будь-хто	Франк
будь-хто	слуга короля
будь-хто	платник податків

2. За Салічною Правдою: « Если же он ( раб ) украдет на 40 ден., он или кастрируется, или же уплачивает 6 сол. А господин раба, совершившего кражу, возмещает истцу и стоимость украденного и убытки ».

Чи правомірні, з точки зору Салічної Правди, дії власника раба, коли раб Альберт, що належав саце-барону Гільденбранту, викрав барило вина з підвалу Піпіна. Останній поставив вимогу Гільденбранту видати злодія. Проте саце-барон відмовився це зробити.

3. За Салічною Правдою: « Если кто нападет на чужую виллу, выломает там двери, перебьет собак и изранит людей или что-нибудь вывезет оттуда на повозке, присуждается к уплате 8000 ден., что составляет 200 сол. ».

За іншою статею: « Если кто вознамерится лишить жизни другого, но промахнется ударом и будет уличен, присуждается к уплате 2500 ден., что составляет 62,5 сол. », а також: « Если какой-нибудь свободный человек схватит свободную женщину за руку, за кисть или за палец и будет уличен, присуждается к уплате 15 сол. ».

Яку кару передбачає Салічна Правда за наступні дії: Хлодвіг, здійснивши напад на вілу в Суасоні, викрав одну з жінок, що там мешкала. Рятуючись від погоні, він поранив переслідувача?

4. Ознайомившись з цитатою, з'ясуйте, яка мета покарання за Кароліною: « Если кто-либо, согласно Нашему общему писаному праву, заслуживает смертной казни, то надлежит присудить способ и формы смертной казни, соответствующие обстоятельствам и злостности преступления ».

5. Чи поділяєте ви підходи, викладені в Кароліні, щодо визначення вини підозрюваного: « Окончательное осуждение кого-либо к уголовному наказанию должно происходить на основании его собственного признания или свидетельства, но не на основании предположений и доказательств ».

6. Скласти таблицю, що містила б злочини та види покарань (навести статті з Кароліни ).

7. У формі таблиці навести положення ( за Кароліною ), що передбачали, з метою отримання правдивих свідчень або зізнання, застосування тортур.

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 171 – 172, 173 – 176, 180 – 184, 218 – 226, 244 - 246.

Гуменюк Г. « Саксонське зерцало »- різновид імператорського права // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 46. – 2008. – С. 33-43.

Гуменюк Г. До питання про створення « Саксонського зерцала »- кодексу середньовічного права Німеччини // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 47. – 2008. – С. 30-34.

Гуменюк Г. До питання історико-політичних передумов створення правового збірника « Саксонське зерцало » // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 50. – 2010. – С. 050-058.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 287 - 288.

Семінарське заняття №8. Утворення буржуазної держави в Англії (6 год.).

Заняття 1.

План.

1. Буржуазна революція в Англії: передумови та періодизація.

2. Громадянська війна в Англії.

3. Зміст і сутність протекторату Кромвеля:

а) причини встановлення протекторату;

б) система органів влади за Знаряддям управління.

4. Роль і місце протекторату Кромвеля в історії англійської буржуазної революції.

5. Утворення парламентської монархії.

6. Виборчі закони ХІХ ст.

7. Становлення Британської колоніальної імперії.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Які соціальні сили підтримували короля та Кромвеля?

2. Назвіть етапи буржуазної революції в Англії?

3. Яка форма правління встановлювалась « Знаряддям управління »?

4. Назвіть вищі органи влади під час протекторату Кромвеля?

5. В чому полягає значення протекторату Кромвеля?

6. Охарактеризуйте зміст Акту про престолонаслідування.

7. Розкрийте процес становлення кабінету міністрів.

8. В чому полягала сутність т. зв. « золотої ери англійського парламентаризму »?

9. Охарактеризуйте основні положення виборчого закону 1832 р.

10. Зміни у виборчому законодавстві за реформою 1867 р.

11. Утворення політичних партій в Англії: соціальна база, виборча тактика.

12. Етапи становлення Британської колоніальної імперії.

Практичні завдання.

1. Використовуючи фрагмент із документу ( « Петиція про права », 1628 р. ), з'ясуйте, в чому полягали причини революції в Англії: « духовные и светские лорды и общины всеподданнейше просят ваше пресветлое величество, чтобы впредь никто не был принуждаем платить или давать что-либо в виде дара, ссуды, приношения налога или какого-либо иного подобного сбора, без общего согласия, данного актом парламента; и чтобы никто не был призываем к ответу, приводим к присяге, понуждаем к службе, задерживаем или иным образом стесняем и беспокоим по поводу этих сборов или отказа платить их; чтобы ни один свободный человек не был заключен в тюрьму или содержим под стражей так, как упомянуто выше...».

2. Ознайомившись з текстом, з'ясуйте, вставивши пропущене слово, кому належать зазначені повноваження:

«…осуществление полномочий верховного правителя и управление означенными выше странами и владениями и их населением принадлежит ……............».

«…всякого рода указы, вызовы в суд, полномочия, патенты, пожалования и другие распоряжения, которые до сих пор властью парламента, должны издаваться от имени и титула …………………».

« Что ……………………. во время заседаний парламента должен располагать и руководить милицией и войсками как на море, так и на суше ».

3. Скласти таблицю повноважень лорда-протектора і парламенту (з наведенням статей) за « Знаряддям управління » 1653 р.

4. Становлення якої форми правління передбачено в тексті ( Білль про права, 1689 р. )?

«…притязания на власть приостанавливать законы или исполнение законов королевским повелением, без согласия парламента, незаконны ».

«… взимание сборов в пользу и в распоряжение короны, без согласия парламента, незаконно ».

«… свобода слова, прений и всего того, что происходит в парламенте, не может подать повода к преследованию или быть предметом рассмотрения в каком-либо суде или месте кроме парламента ».

«… их величества соизволили, чтобы все эти положения были объявлены, узаконены и установлены властью настоящего парламента и действовали, сохраняли силу и пребывали законом этого королевства на вечные времена вследствие чего они объявляются, узаконяются и устанавливаются их величествами по совету и с согласия духовных и светских лордов и общин, заседающих в парламенте, и властью этого последнего ».

5. Використовуючи текст, проаналізуйте основні відмінності в організації і проведенні виборів до парламенту за законами 1832 і 1867 років.

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 345 - 350.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 461 - 476.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 320, 322 – 323, 325.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 311 – 322, 331 - 332.

Семінарське заняття №9. Утворення та становлення США.

План.

1. Соціально-економічний розвиток та правовий статус англійських колоній Північної Америки.

2. Причини та початок війни за незалежність.

3. Громадянська війна між Північними та Південними штатами: причини, хід, наслідки.

4. Конституційно-правові засади державності.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Проаналізуйте політику англійського уряду щодо американських колоній.

2. В чому полягав зміст « Декларації незалежності Сполучених Штатів »?

3. Розкрийте зміст першої конституції США, що отримала назву "Статті конфедерації".

4. Державний устрій США за Конституцією 1789 р.

5. Сутність перших поправок до Конституції США ( « Білль про права »).

6. Причини війни між Північчю і Півднем.

7. Хід і наслідки війни між Північчю і Півднем.

Практичні завдання.

1. Ознайомившись з текстом, з'ясуйте, які політико – правові ідеали покладено в основу права на державну незалежність Північноамериканських колоній: « Мы считаем очевидными следующие истины: все люди сотворены равными и все они одарены своим создателем некоторыми неотчуждаемыми правами, к числу которых принадлежат: жизнь, свобода и стремление к счастью. Для обеспечения этих прав учреждены среди людей правительства, заимствующие свою справедливую власть из согласия управляемых. Если же данная форма правительства становится гибельной для этой цели, то народ имеет право изменить или уничтожить ее и учредить новое правительство - основанное на таких принципах и с такой организацией власти, какие, по мнению этого народа, всего более могут способствовать его безопасности и счастью ». Чи є актуальними зазначені принципи для сучасного українського державотворення?

2. В Декларації незалежності зазначалось, що причиною боротьби проти короля Великобританії стала його політика щодо американських колоній, яка виражалась в наступному: « Он соединился с другими лицами, чтобы заодно с ними подчинить нас юрисдикции, чуждой нашей конституции и не признаваемой нашими законами; он утвердил акты этой мнимой законодательной власти, которыми предписывались следующие меры:

Размещение среди нас значительных вооруженных отрядов.

Предание солдат, совершивших убийство среди жителей этих штатов, особому суду, в котором их судили только для виду с целью избавить от наказания.

Прекращение нашей торговли со всеми частями света.

Обложение нас налогами без нашего согласия.

Лишение нас во многих случаях преимуществ суда присяжных.

Отправление нас за море для суда за мнимые преступления.

Уничтожение в соседней с нами провинции свободной системы английских законов и введение в ней неограниченной формы правления, одновременно с расширением ее границ, для того, чтобы эта провинция служила примером и орудием для распространения такой же неограниченной формы правления и на эти колонии.

Лишение нас наших хартий, отмена самых дорогах для нас законов и существенное изменение наших правительственных форм ».

Чи не здається вам, що схожа політика була причиною буржуазної революції в одній з європейських країн? Доведіть.

3. Ознайомившись з текстом, з'ясуйте, в чому полягали причини війни між Північчю і Півднем: « Раздел II. § 1. Граждане каждого штата имеют право проезжать и временно оставаться в любом штате этой Конфедерации со своими рабами и иной собственностью, и их право на владение указанными рабами не может быть нарушено.

§ 3. Раб или другое лицо, состоящее на службе или в рабстве в любом штате или территории Конфедерации, бежавший или незаконно перевезенный в другой штат, не может быть отпущен с такой службы или работы, но должен быть возвращен, по требованию стороны, которой такой раб принадлежит, или лица, на которого он должен работать.

Раздел III, § 3. Конфедерация может приобретать новые территории, и конгресс имеет право издавать законы и образовывать правительства для населения всей территории, принадлежащей Конфедерации. Во всех таких территориях институт рабства негров в том виде, в каком он сейчас существует в конфедеративных штатах, признается и защищается конгрессом и территориальным правительством; население конфедеративных штатов и территорий имеет право ввозить на такую территорию рабов, законно приобретенных в любом из штатов или территорий конфедеративных штатов ».

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 313 – 320, 338 - 339.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 498 - 535.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 328 - 357.

Ригідна О. До питання про створення та розвиток федеральної судової системи США // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 50. – 2010. – С. 098-104.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 348 - 367.

Семінарське заняття №10. Французька буржуазна революція. Утворення буржуазної держави ( кінець ХVІІІ – ХІХ ст. ) ( 6 год. ).

План.

1. Початок буржуазної революції ХVІІІ ст. у Франції. Декларація прав людини і громадянина.

2. Утворення та діяльність Національного Конвенту.

3. Якобінська диктатура 1793-1794 рр.

1. Революція 1830 та 1848 років.

2. Друга республіка та Друга імперія.

3. Паризька комуна.

4. Третя республіка. Державно – політичний лад Франції на початку ХХ ст.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Яка форма правління встановилась на першому етапі революції?

2. В чому полягає прогресивний характер Декларації прав людини і громадянина 1789 р.?

3. Охарактеризуйте основні положення проекту Конституції 1791 р.

4. Які причини призвели до встановлення якобінської диктатури?

5. Охарактеризуйте органи якобінської диктатури,

6. Проаналізуйте механізм державної влади за Конституцією 1793 р.

7. Особливості державного розвитку Франції періоду реставрації Бурбонів.

5. Характер революції 1830 р.

6. Суспільно – політичні відносини періоду революції 1848 р.

7. Державний устрій Франції періоду Другої республіки.

8. Передумови встановлення Паризької комуни.

9. Державний лад Франції періоду Паризької комуни.

10. Державний лад Франції періоду Третьої республіки.

Практичні завдання.

1. Ознайомившись з текстом Декларації прав людини й громадянина, з'ясуйте принципи буржуазної державності:

- Люди рождаются и остаются свободными и равными в правах. Общественные отличия могут основываться лишь на соображениях общей пользы.

- Цель каждого государственного союза составляет обеспечение естественных и неотъемлемых прав человека. Таковы свобода, собственность, безопасность и сопротивление угнетению.

- Закон есть выражение общей воли. Всё граждане имеют право участвовать лично или через своих представителей в его образовании. Он должен быть равным для всех как в тех случаях, когда он оказывает свое покровительство, так и в тех случаях, когда он карает.

- Так как каждый предполагается невиновным, пока не установлено обратное, то в случае задержания лица всякая излишняя строгость, не вызываемая необходимостью в целях обеспечения его задержания, должна сурово караться законом.

- На содержание вооруженной силы и на расходы по содержанию администрации необходимы общие взносы; они должны распределяться равномерно между всеми гражданами сообразно их состоянию.

2. Чи порушують, на ваш погляд, зазначені документи Декларацію прав людини й громадянина?

- все муниципалитеты королевства обязаны наблюдать за сохранением общественного спокойствия и по их требованию войска придут на помощь национальной милиции и полиции для преследования и ареста всех нарушителей общественного спокойствия, что арестованные лица будут отправлены в суды, немедленно допрошены и преданы суду; что по требованию муниципалитетов, национальная милиция, полиция и войска будут разгонять все мятежные сборища.

- При наступлении случаев, когда представляется, что общественному спокойствию угрожает опасность, должностные лица коммунального управления должны объявлять о том, что для восстановления спокойствия необходима военная сила.

- ...Войсковые части под командой своих офицеров и в сопровождении по крайней мере одного муниципального чиновника немедленно направляются к месту сборища. Муниципальный чиновник должен там опросить о причине сборища и предложить участникам его через депутацию из шести лиц изложить. свои требования. Вслед за тем толпа должна немедленно очистить место. Если этого не воспоследует, муниципальный чиновник должен три раза один за другим потребовать этого, добавляя: «Объявлено осадное положение; если приказанию не подчинятся, я прикажу открыть огонь». Если этого требования не исполнят, необходимо действовать оружием.

3. Ознайомившись з текстом ( Декрет про підозрілих від 4. 12. 1793 р. ), з'ясуйте, чи порушуються принципи, проголошені Декларацією прав людини й громадянина: ". Объявляются подозрительными: 1) те, кто своим поведением или связями, речами или сочинениями проявили себя как сторонники тирании, феодализма и, враги свободы; 2) те, кто не могут удостоверить источники своего существования и факт исполнения своих гражданских обязанностей; 3) те, которым отказано в выдаче свидетельства о благонадежности; 4) государственные служащие, отрешенные или смещенные со своих должностей Национальным Конвентом или его комиссарами и не восстановленные на них 5) те, из бывших дворян, которые являются мужьями, женами, отцами, матерями, сыновьями или дочерьми, братьями, сестрами или бывшими служащими эмигрантов, если они не проявили постоянно своей привязанности к Республике; 6) те, кто эмигрировал в промежуток времени от 1 июля 1789 до 8 апреля 1792 года, хотя бы они и вернулись во Францию...".

4. Якобінське законодавство передбачало наступне: "В том случае, если имеются налицо вещественные или моральные, улики, независимо от свидетельских показаний, свидетели призываться не будут, за исключением тех случаев, когда это покажется необходимым, будь то для обнаружения соучастников, будь то в силу других важных соображений общественного блага".

Чи відповідають зазначені підходи принципам буржуазного судочинства?

4. Використовуючи текст, проаналізуйте основні відмінності в організації і функціях органів виконавчої влади за Конституціями 1791 і 1793 рр.

5. Конституція Другої республіки проголошувала, що:

• Франция конституируется в республику.

• Свобода, равенство и братство — ее принципы.

• Семья, труд, собственность, общественный порядок — ее основы.

- Никто не может быть арестован или задержан иначе, как в силу предписаний закона.

• Всякая собственность неприкосновенна.

• Разделение власти — это первое условие свободного правительства.

- Избирательное право — прямое и всеобщее. Подача голосов происходит тайно.

На ваш погляд, це є ознакою буржуазної державності?

6. Ознайомившись з документом ( Декларація Комуни до французького народу ), з'ясуйте, що нове, по відношенню з попереднім розвитком, внесено в практику французького державотворення:

« Чего добивается Париж? Признания и упрочения республики — единственной формы правления, совместимой с правами народа, с правильным и свободным развитием общества.

Полной автономии коммун на всем протяжении Франции, обеспечивающей каждой из них всю совокупность ее прав, а каждому французу — полное развитие его сил и способностей как человека, гражданина и работника.

Право вотирования коммунального бюджета, доходов и расходов; установление и разверстка налогов; управление всеми местными службами; организация магистратуры, муниципальной полиции и народного просвещения; управление принадлежащими Коммуне имуществами.

Полная гарантия свободы личности, свободы совести и свободы труда.

Организация городской обороны и национальной гвардии, избирающей своих начальников, - единственной силы, призванной поддерживать в городе порядок.

В силу своей автономии Париж оставляет за собой право провести у себя ... административные и экономические реформы, которых требует его население; создать учреждения, способствующие развитию и распространению образования, производства, обмена и кредита, сделать власть и собственность всеобщим достоянием...».

Сформулюйте власне бачення запропонованого змісту державних перетворень.

7. Конституційний закон про організацію державної влади від 25 лютого 1875 р. Відповідно до закону, до якої гілки влади належав Президент:

« Президент республики избирается по абсолютному большинству голосов сенатом и палатой депутатов, соединенных в национальное собрание.

Президент республики имеет право инициативы законов наряду с членами обеих палат.

Он располагает вооруженной силой.

Он назначает на все гражданские и военные должности.

Представители и послы иностранных держав аккредитируются при нем.

Каждый акт президента республики должен быть скреплен министром ».

Література:

Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – с. 320 – 328, 339 - 342.

Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. Ч. 1. – Х.: «Одиссей». – 2001. – с. 554 - 582.

Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посібник для студентів юрид. спец. Вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. Кол. Упорядників: В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пирогова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – с. 358 – 359, 360 – 362, 368 – 374, 382 – 388, 397 – 398.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – с. 388 - 396.

Семінарське заняття №11. Виникнення та розвиток буржуазного права ( 6 год. ).

План.

1. Англосаксонська система буржуазного права.

2. Становлення і розвиток буржуазного права в США.

3. Континентальна система буржуазного права.

4. Французький Цивільний кодекс 1804 р.:

а) фізичні особи за Цивільним кодексом 1804 р.(правоздатність і дієздатність);

б) право приватної власності;

в) право зобов'язань;

г) шлюбно-сімейне право;

д) злочини і провини проти особи;

ж) злочини і провини проти власності.

5. Розвиток цивільного права в Німеччині.

6. Поняття злочину і покарання за Кримінальним кодексом 1810 р. у Франції.

7. Кримінальне право Німецької імперії.

8. Буржуазне законодавство про працю.

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Що є джерелом англосаксонської система права?

2. Які специфічні риси має англосаксонська система права?

3. Що є джерелом романо-германської правової системи.

4. Чим відрізняється романо-германська правова система від англосаксонської?

5. Визначте структуру Французького Цивільного кодексу 1804 р.

6. Як Кодекс сформулював поняття « фізична особа »?

7. Які категорії речей вказані в Кодексі?

8. Дайте визначення приватної власності за Кодексом.

9. Визначте структуру Кримінального кодексу 1810 р.

10. Як Кримінальний кодекс визначає поняття злочину?

11. Які види злочинів вказані в Кримінальному кодексі?

12. Які покарання встановлювалися за Кримінальним кодексом?

13. В чому полягає особливість Цивільного уложення Германської імперії?

14. Як Цивільне уложення визначає поняття приватної власностї?

Практичні завдання.

Казус 1. За Цивільним кодексом 1804 р.: « Недвижимости, входящие в состав приданого, не могут отчуждаться, и на них не может быть устанавливаема ипотека во время брака ни мужем, ни женой, ни ими обоими совместно, кроме случаев, указанных ниже.

Статья 1557. Недвижимость, входящая в состав приданого, может быть отчуждена, если отчуждение ее было разрешено брачным договором ».

Анрі Форе 17 жовтня 1817 р. продав ділянку землі розміром 80 арпанів, яка була частиною посагу його дружини — Марі Форе. Батьки М. Форе звернулися з позовом до суду, оспорюючи право А. Форе на продаж ділянки.

Яким має бути рішення суду?

Казус 2. За Цивільним кодексом 1804 р.: « Продажа есть соглашение, в силу которого один обязуется предоставить вещь, а другой — оплатить ее.

Для сторон она является совершившейся и собственность является по закону приобретенной покупателем от продавца с тех пор, как достигнуто соглашение о вещи и о цене, хотя бы вещь еще не была предоставлена, а цена не была уплачена.

Главным обязательством покупателя является уплата цены в тот день и в том месте, как это определено (договором продажи) ».

Леон Абервіль 17 травня 1821 р. продав Жану Леру ділянку землі за 20 тис. франків. Але через деякий час він звернувся до суду з позовом про розірвання договору, стверджуючи, що через свою недосвідченість він не знав дійсної ціни ділянки. Відповідач відмовився задовольнити претензію позивача, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу був укладений із дотриманням усіх необхідних формальностей.

Яке рішення має винести суд?

Казус 3. За Цивільним кодексом 1804 р.: « Дети или их нисходящие наследники своему отцу и матери, дедам, бабкам или другим восходщим, вне зависимости от пола и первородства, хотя бы произошли от различных браков… наследуют в равных частях; они наследуют по группам, когда все они или часть их приступают к наследованию в силу представления ».

Жан Лур'є залишив заповіт, за яким його сини Ежен і Анрі одержували по 50 тис. франків, а П’єр — 80 тис. франків. Обґрунтовувалося це тим, що, по-перше, П'єр — старший син, по-друге — найулюбленіший і, по-третє, — у нього вже є діти. П'єр, вражений смертю батька, помер в той же день. Коли Ежен і Анрі ознайомились з заповітом, вони відмовилися визнати будь-які спадкові права за онуками Жана Лур'є. Як розв'язати цей казус?

Казус 4. Альфред Кварц, уклавши 17 вересня 1908 р. договір купівлі-продажу партії пшеничного борошна, згодом вирішив відмовитися від виконання цього контракту. Обґрунтовуючи свої дії, він посилався на § 626: « При наличии уважительной к тому причины каждая сторона вправе во всякое время заявить о прекращении ею найма » та § 627: « Нанявшийся может заявить о прекращении им договора только под условием, чтобы наниматель имел возможность иным путем обеспечить себе необходимые условия, разве для несвоевременного отказа были уважительные причины. Если предупреждение о прекращении договора заявлено несвоевременно без таких причин, то нанявшийся отвечает перед нанимателем за причиненный этим ущерб » Цивільного уложення Германської імперії 1900 р. Чи правомірне це посилання?

Казус 5. За Цивільним уложення Германської імперії 1900 р.: « Общество, которое имеет целью ведение хозяйственного предприятия, приобретает правоспособность, если нет особых на то имперских постановлений, через концессию от правительства. Право даровать концессию принадлежит тому союзному государству, в пределах которого общество имеет свое местожительство ».

Група комерсантів повідомила, без попередньої згоди з державними органами, про створення нового товариства по виробництву електротехнічного обладнання. Проголосивши себе правлінням зразкової компанії, ця група ухвалила статут і почала продавати акції.

Чи правомірні дії комерсантів? Порівняти його з законодавством Франції XIX ст. про товариства.

Казус 6. За Цивільним уложенням Германської імперії 1900 р.:

"§ 433. По договору купли продавец вещи обязуется передать вещь покупщику и доставить ему право собственности на нее.

Покупатель обязан уплатить продавцу условленную цену и взять у него купленную вещь.