Методичні рекомендації

Розгляд першого питання розпочніть з визначення понять «еліта» та «політична еліта». Розкрийте сутність основних підходів до пояснення феномена політичних еліт – ціннісного (В. Парето) та функціонального (Г. Моска, Р. Міхельс). Охарактеризуйте сучасні концепції політичних еліт та спробуйте визначити в них спільне та відмінне. Оскільки соціальне призначення політичної еліти проявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві, розкрийте зміст цих функцій. Ураховуючи те, що політична еліта не є соціально однорідним утворенням, проаналізуйте її типологію за такими ознаками, як місце в політичній системі; обсяг владних повноважень та зміст діяльності і функцій; спосіб формування. Охарактеризуйте дві основні системи відбору політичних еліт: антрепренерську (відриту) та систему гільдій (закриту). Проаналізуйте джерела формування і структуру сучасної політичної еліти в Україні.

Розглядаючи друге питання цієї теми, слід відзначити, що політичний лідер – це особа, інтеграційні, новаторські, критично зорієнтовані здібності якої спрямовані на створення і реалізацію програми розв’язання соціальних проблем і завдань суспільного розвитку. Далі рекомендується проаналізувати концепції витоків політичного лідерства, основними з яких є концепція особистих якостей, ситуативна, послідовників або конституентів, психологічна. Розглядаючи функції політичного лідера, які характеризують його соціальну роль, зверніть увагу на такі: об’єднання громадян навколо спільних цілей і цінностей; знайдення і прийняття оптимальних політичних рішень; захист мас від беззаконня, бюрократії; підтримка порядку і законності; комунікація влади і мас; мобілізація мас на реалізацію політичних цілей; легітимація суспільно-політичного устрою. Розкрийте типологію політичного лідерства М. Вебера (традиційне, харизматичне, раціонально-легальне). З’ясуйте, які критерії застосовуються для більш детального аналізу проблем типології лідерства. Доцільно використати засвоєний матеріал для характеристики політичного лідерства в сучасній Україні. Підкресліть, що світовий досвід, сучасна політична практика, зокрема практика державотворення в суверенній Україні, свідчать, що якісні перетворення життя суспільства можливі лише за наявності зрілої політичної еліти та відданих спільній справі високопрофесійних лідерів.

Література: 9[240-260], 10[32-74]; 13[296-307]; 14[174-201]; 17[182-183, 309-311]; 16[146-159, 341-354];18[231-263]; 19[366-416]; 20[168-190]; 24[450-476].

Варіант 13. Виборчі системи і політичний процес План

1. Сутність і типологія виборчих систем.

2. Вплив виборчих систем на інститути політичної системи.

Основні поняття: виборча система, виборче право, політичні вибори, електорат, пропорційна виборча система, мажоритарна виборча система, змішана виборча система, референдум, абсентеїзм.

Методичні рекомендації

Виклад першого питання розпочніть із розкриття сутності виборів як основного засобу делегування влади в демократичному суспільстві. Проаналізуйте поняття виборчого права та розкрийте дію його принципів в сучасній українській державі. Оскільки висвітлення питання передбачає аналіз виборчих систем, розкрийте сутність цього поняття, маючи на увазі, що під виборчою системою розуміють сукупність передбачених законом правил, які забезпечують участь громадян у формуванні представницьких органів влади. Розглядаючи типологію виборчих систем, майте на увазі, що, хоча існує багато модифікацій виборчих систем, основними вважаються три: мажоритарна, пропорційна та змішана. Охарактеризуйте сутність мажоритарної виборчої системи, вкажіть її переваги та недоліки. Розкрийте сутність та вкажіть переваги і недоліки пропорційної виборчої системи. Відзначте, що змішана виборча система поєднує елементи мажоритарної і пропорційної системи: одна частина кандидатів обирається за мажоритарним принципом, а друга – за пропорційним.

Розкриття другого питання вимагає розгляду взаємозв’язку і взаємодії між виборчими і партійними системами. Також обидві системи перебувають у тісному зв’язку з прийнятою в країні формою державного правління. Залежність між типами наявних у країні виборчої і партійної систем уперше дослідив відомий французький політолог Моріс Дюверже. Назвіть «три соціологічні закони» взаємодії виборчих і партійних систем М. Дюверже та проаналізуйте особливості зв’язку форми державного правління з певним типом виборчої системи. На підставі отриманих знань охарактеризуйте виборчу систему сучасної України, вкажіть її доцільність, переваги і недоліки.

Література: 1[212-232]; 8[162-172]; 14[272-290]; 17[70-71, 319, 545-546 ]; 18[253-366]; 19[477-510]; 21[322-345], 23[21-94], 24[343-358].