З метою нормалізації повітря робочої зони передбачені наступні заходи:
- герметизація технологічного обладнання;
- кондиціювання повітря в місцях постійного перебування робочого персоналу;
- контролюється газовий склад повітря на дільниці;
- використання засобів індивідуального захисту.
У цеху передбачена система контролю мікроклімату за допомогою таких приладів: психрометри, спиртові термометри та анемометри для визначення швидкості руху повітря 1 раз у 3 місяці. Використовується загально обмінна механічна припливна вентиляція, яка забезпечує подачу чистого повітря у виробничі приміщення
10.1.3. Виробниче освітлення
Проектом передбачено природне та штучне. У світильниках місцевого освітлення необхідно використовувати люмінесцентні лампи. За функціональним призначенням прийняті системи штучного освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне та ремонтне (переносні ліхтарі).
Згідно БНіП II.-4.-79 розряд зорових робіт на об’єкті, що проектується, ΙVв. Для освітлення виробничих приміщень та ділянок прийняті люмінесцентні світильники у противибуховиму виконанні типу НОГЛ-80 з лампою типу ЛБ потужністю 80 Вт. Для загального освітлення вибухонебезпечних зон використовують також світильники ВЗГ-300, ВЗГ-200. Згідно з галузевими нормами передбачають аварійне, ремонтне, охоронне освітлення з використанням ламп розжарювання СПО-200. працездатність СПО-200 контролюється один раз на рік. На об’єкті, що проектується, передбачена система контролю виробничого освітлення за допомогою люксметру Ю-116.
10.1.4. Виробничий шум та вібрації
Експлуатація об’єкта, що проектується пов’язана з наявністю шумового забруднення, яке створює технологічне обладнання. До такого обладнання відносяться: димососи, насоси, компресори, апарати повітряного охолодження, газодувки та ін.
Розміщення технологічного обладнання планується на відкритих ділянках або під дахом, на етажерці. Для максимального зменшення шумового фону передбачається використання шумобезбечної техніки. Персонал, який обслуговує насосне відділення забезпечується індивідуальними засобами захисту. Стіни приміщення насосного відділення виконуються з звукопоглинаючого матеріалу (пориста шпаклівка, азбест). В якості індивідуальних засобів захисту від шуму згідно з ГОСТ 12.1.029-80 використовують м’які протишумові тампони з ебоніту або гуми.
Для зниження вібрації на кожухи обладнання, огородження та інші деталі, що зроблені з металу, наноситься шар гуми, вібропоглинаючих мастил. Для захисту рук від впливу локальної вібрації згідно з ГОСТ 12.4.002-74 прийняті рукавиці, що виготовлені з віброзахисного матеріалу. Для захисту від вібрації, що передається людині через ноги, передбачене взуття на товстій гумовій підошві. Для контролю рівня шуму та вібрацій використовується шумомір ВШВ-003.
Проектом передбачається автоматичний контроль за станом вібрації електродвигунів апаратів повітряного охолодження та високовольтних двигунів поршневих компресорів. При відхиленні від заданих нормованих параметрів забезпечується спрацювання сигналізації та блокування.
10.1.5. Електробезпека
Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії: без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні.
Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать: температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С; відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%); струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо; струмопровідний пил; можливість одночасного доторкання людини до неструмовід-них частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.
До
чинників особливої небезпеки електротравм
належать:
відносна
вологість близька до насичення (до
100%); агресивне середовище, що пошкоджує
ізоляцію. Якщо в приміщенні відсутні
чинники підвищеної і особливої небезпеки,
то воно належить до приміщень без
підвищеної небезпеки електротравм. За
наявності одного з чинників підвищеної
небезпеки, приміщення належить до
приміщень підвищеної небезпеки
електротравм.
За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
Основними причинами ураження електричним струмом на установці гідроочищуння є:
дотик відкритих струмонесучих частин електроустановок під час роботи;
поява напруги на металевих частинах електрообладнання у разі пошкодження ізоляції струмонесучих частин;
несправність у приладі захисного заземлення;
виникнення крокової напруги.
Внаслідок транспортування нафтопродуктів, що мають властивість накопичувати електростатичні заряди, всередині трубопроводів може виникати підвищений рівень статичного струму. З метою захисту від електростатичних розрядів, що може призвести до вибуху, передбачається використання захисного заземлення обладнання.
Захист людей від електричного обладнання здійснюється за допомогою електричної ізоляції. Безпечність експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних та технічних заходів і засобів. До них відносяться: гумові килими, діелектричні рукавиці, ізольовані ручки інструментів.
Проектом передбачено заземлення всього технологічного обладнання, трубопроводів, металевих ділянок шляхом приєднання до цехового контуру заземлення для відводу електричних зарядів.