ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основні типи сукцесій, їх характеристика

1.1 Типи сукцесій

1.2 Сингенетичні й ендоекогенетичні сукцесії

1.3 Екзогенетичні та гологенетичні сукцесії

1.4 Деградаційні сукцесії

1.5 Сукцесії в лісових біоценозах

1.5 Автотрофні та гетеротрофні сукцесії

1.7 Концепція клімаксу

РОЗДІЛ 2. Сукцесій ні процеси, їх причини та наслідки

2.1 Причини виникнення екологічних сукцесій та їх наслідки

2.2 Зміни в первинних та вторинних сукцесіях

2.3 Загальні закономірності сукцессионного процесу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного середнього значення в результаті процесів саморегуляції за принципом негативного зворотного зв'язку. Такий біогеоценоз перебуває в стані динамічної рівноваги, або клімаксному стані.

Можливість переходу клімаксного біогеоценозу в сукцесійний стан визначається законом одного процента, згідно з яким зміна енергетики природної системи в межах 1 %, як правило, не виводить екосистему з рівноважного стану, і навпаки. Зміна потоку енергії в біогеоценозі більше ніж на 1 %, як у бік його зменшення, так і в бік збільшення, виводить екосистему з клімаксу й переводить її в сукцесійний стан. При цьому через велику кількість факторів, що взаємодіють, здебільшого не можна дати точний прогноз, якого характеру набере сукцесія — прогресуючого чи регресуючого, тобто шляхи розвитку біогеоценозу стають непередбачуваними.

За приклад може слугувати досвід використання ДДТ (отрутохімікату дихлордифенілтрихлорметану) для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. Із агроценозів, куди вносили ДДТ, отрутохімікат різними шляхами надходив також і в навколишні природні біогеоценози. Спершу це надходження супроводжувалося короткочасним збільшенням первинної продукції за рахунок тотального знищення комах. Але при цьому знизилась ефективність запилення рослин. Потім комахозапильні рослини почали витіснятися іншими видами, переважно бур'янами, здатними до інтенсивного вегетативного розмноження. Це спричинило зниження продукції природних біогеоценозів і «ввімкнуло» процеси довготривалих сукцесій.

Отже, використання ДЦТ призвело в природних біогеоценозах до швидкої прогресуючої сукцесії, в подальшому — до швидкої регресуючої, і нарешті — до повільної прогресуючої.

На жаль, сьогодні людина практично повсюдно виводить екосистеми за межі 1 % коливань енергетичних потоків, збільшуючи тим самим загальну нестабільність біосфери.

Мета роботи полягає в тому, щоб дати характеристику причин та наслідків змін екосистем при протіканні сукцесій них процесів.

Завдання роботи:

1)   дати характеристику основних видів сукцесій;

2)   охарактеризувати причини виникнення сукцесій;

3)   проаналізувати основні зміни при утворенні сукцесій.

РОЗДІЛ 1. Основні типи сукцесій, їх характеристика

1.1 Типи сукцесій

Біоценоз перебуває в постійному розвитку. Організми, які його населяють, народжуються, живуть і вмирають. Процесові розвитку можуть сприяти або ж, навпаки, шкодити певні зовнішні та внутрішні фактори. Характерні типи цих змін, які відбуваються у біоценозі, такі: 1) сезонні; 2) різнорічні; 3) випадкові зміни, або сукцесії; 4) загальні зміни; 5) еволюція ценозів [12].

Діалектика кожного угруповання в будь-який момент свого існування, — як підкреслював П.Д.Ярошенко, — перебуває в стані змін, які можна згрупувати у п'ять типів: 1) проходить одну із фаз свого сезонного розвитку, відбиває вплив умов даного року; 2) перебуває на шляху до заміни якимось іншим угрупованням; 3) перебуває під впливом зональної зміни рослинного покриву усієї місцевості; 4) проходить одну із стадій своєї еволюції.

Рис. 1. Сукцесія, яка відбувається від озера через луку до лісу.

Перелічені типи змін тісно пов'язані між собою, а точніше, взаємо-обумовлюють одна одну. Наприклад, третій тип змін — випадковий — включає і сезонні (весна-осінь, літо-зима), і різновікові (посушливі, дощові, морозні роки), і загальні зміни (заміна лучної рослинності лісовою), а в історичному аспекті — то й еволюційні.

Випадкові зміни, або сукцесії (від грецьк. сукцесія — наступність), — це послідовні зміни одних угруповань організмів (біоценозів) пішими на певній ділянці середовища. В природних умовах формування стійкої стадії угруповання завершується клімаксом.

Н.М.Чернова і А.М.Билова (1981), виходячи з ролі автотрофів і гетеротрофів у розвитку біоценозів, виділяють два основних типи сукцесій: 1) з участю як автотрофного, так і гетеротрофного населення; 2) з участю лише гетеротрофів. Для сукцесій другого типу характерні умови, коли вже створені або створюються запаси органіки (багаті на органіку водойми, бурти гною і компостів тощо) [10].

Співвідношення чисельності видів в угрупованні змінюється в часі та просторі. Популяція виду може зайняти своє місце в угрупованні, якщо: а) даний вид здатний досягти дане місце; б) умови певного місця йому підходять; в) він витримує конкуренцію і поїдання його іншими видами. Таким чином, числова послідовність появи і зникнення популяцій видів у біоценозі є результатом зміни умов, ресурсів і впливів інших видів один на одного (рис.1).

Можливі сукцесії двох типів : конструктивні, протягом яких в цьому біотопі поступово накопичується до певного рівня біомаса, і деструктивні, при яких поступово руйнується накопичена раніше біомаса, перетворюючись на неорганічні з'єднання. Конструктивні сукцесії спостерігаються на прикладі біоценозу в цілому, деструкція ж більше приурочена до ярусу підстилки, де йде руйнування рослинного опада, або ж охоплює окремі мікроділянки (гниття ствола дерева, розкладання трупа, экскрементов). Кожна сукцесія характеризується більш менш певною зміною наборів видів рослин і тварин. Сукцесія не протікає нескінченно. У разі конструктивної сукцесії швидкість накопичення біомаси поступово знижується і на завершальній стадії - клімаксі - загальна продуктивність біоценозу виявляється рівною його енергетичним витратам. Біоценоз на стадії клімаксу відрізняється особливою стійкістю, хоча в нім завжди мають місце деструктивні сукцесії і, відповідно, кругообіг речовин. Деструктивна ж сукцесія закінчується після повної мінералізації органічної речовини.

Конструктивні сукцесії виникають після загибелі з якихось причин істотної частини біоценозу, передусім його рослинного компонента, і тривають десятиліттями, а іноді століттями і більше. Деструктивні ж сукцесії вимагають для повного циклу від 10-20 років при руйнуванні деревини до декількох діб, коли йде розпад экскрементов. Зміна стадій сукцесії протікає найшвидше на перших її етапах.