8.4. Шляхи скорочення виробничого циклу

В інтересах економії оборотних коштів, прискорення їх оборотності необхідно скоротити тривалість виробничого циклу, що досягається шляхом зменшення часу робочого періоду і перерв у виробничому процесі. Це забезпечується двома шляхами: а) вдосконаленням техніки та технології і б) підвищенням рівня організації виробництва.

 Технологічне час і час перерв значно скорочується в результаті вдосконалення конструкцій продукції, що випускається, підвищення рівня її технологічності, впровадження найбільш раціональних високоефективних технологічних процесів, підвищення рівня механізації і автоматизації, застосування робототехніки. Скорочення трудомісткості технологічних операцій досягається шляхом використання б/олее скоєного обладнання , Заміни металу пластмасами, застосування ефективної спеціальної та універсальної оснастки, використання ПЕОМ, що дозволяють вибирати оптимальні режими обробки деталей.

 Для вдосконалення процесів контролю, транспортування і складування деталей доцільно їх поєднання за часом з технологічним циклом, як це відбувається, наприклад, на роторних автоматичних лініях. Використання статистичних методів контролю якості продукції і регулювання технологічних процесів дозволяє перейти від суцільного контролю до вибіркового, знижуючи тим самим час контрольних операцій.

 Скорочення часу транспортних і складських операцій досягається за допомогою їх механізації і автоматизації, завдяки чому не тільки прискорюється їх виконання, а й створюється високий ступінь надійності обслуговування виробничого процесу.

 Скоротити виробничий цикл можна шляхом зниження часу природних процесів, наприклад впровадження при природному охолодженні примусової циркуляції повітря, а також шляхом скорочення часу перерв, що викликаються аваріями обладнання, нестачею матеріалів, оснащення та іншими причинами незадовільної організації виробництва.

 Застосовувані методи організації виробництва впливають на всі елементи виробничого циклу.

 Підвищення паралельності виконуваних робіт скорочує технологічну трудомісткість і час на транспортування.

 Скорочення перерв досягається шляхом збільшення змінності роботи, застосування паралельно-послідовного способу обробки партії замість послідовного, раціоналізації відпочинку робітників, застосування ефективних систем оперативно-календарного планування.

 З метою виявлення резервів скорочення тривалості виробничого циклу проводяться маршрутні фотографії. Їх аналіз дозволяє виявити окремі стадії циклу, де є можливості їхнього скорочення, завдяки чому може бути отриманий значний ефект.

 В результаті аналізу формул розрахунку тривалості виробничого циклу можна виявити такі шляхи його скорочення, як зменшення партії деталей, визначення порядку запуску деталей в обробку, розширення змінності роботи устаткування, оптимізація виробничого циклу при обробці деталей декількох найменувань за рахунок визначення черговості їх запуску. Останнє завдання може вирішуватися методами лінійного та динамічного програмування, послідовного конструювання за допомогою гілок і графів у вигляді дерева, матричними методами моделювання виробничого процесу.

 При розробці мережевих графіків виготовлення складної і трудомісткої продукції аналізується критичний шлях з метою його скорочення.