3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межахводоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

0. Прибережна захисна смуга запобігає руйнуванню водних екологічних систем, зсувам, ерозії, появі необґрунтованої забудови. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм і на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (окрім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів.

1. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

2. для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 м;

3. для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів – 50 м;

4. для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смугивстановлюються на земельнихділянкахвсіхкатегорій земель,крім земель морського транспотру.

Проектиземлеустроющодовстановлення меж прибережнихзахиснихсмуг (зустановленою в них пляжною зоною) розробляюсьсяв порядку, передбаченомузаконом.

Уздовжморів та навколоморських заток і лиманіввстановлюєтьсяприбережназахиснасмуга шириною не меншедвохкілометріввідурізу води.

0. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води.

Водний кодекс України визначає прибережну захисну смугу, як частину водоохоронної зонина якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони .

2. 4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.

3. До природно-заповідного фонду України належать:

4. природнітериторії та об'єкти - природнізаповідники, біосфернізаповідники, національніприродні парки, регіональніландшафтні парки, заказники, пам'яткиприроди, заповідні урочища;

5. штучно створеніоб'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'яткисадово-парковогомистецтва.

6. Залежновідпоходження, іншихособливостейприроднихкомплексів та об'єктів, щооголошуються заказниками чипам'яткамиприроди, мети і необхідного режиму охорони:

7. заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

8. пам'яткиприродиподіляються на комплексні, ботанічні, зоологічні,гідрологічні та геологічні. Збереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

9. 1.встановленнязаповідного режиму;

10. 2.організаціїсистематичнихспостережень за станом заповіднихприроднихкомплексів та об'єктів;

11. 3.проведеннякомплекснихдосліджень з метою розробкинауковихоснов їхзбереження та ефективноговикористання;

12. 4.додержаннявимогщодоохоронитериторій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійсненнягосподарської, управлінської та іншоїдіяльності, розробкипроектної і проектно-планувальноїдокументації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведенняекологічнихекспертиз;

13. 5.запровадженняекономічнихважелівстимулюванняїхохорони;

14. 6.здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їхохорони та використання;

15. 7.встановленняпідвищеноївідповідальності за порушення режиму їхохорони та використання, а також за знищення та пошкодженнязаповіднихприроднихкомплексів та об'єктів;

16. 8.проведення широкого міжнародногоспівробітництва у ційсфері;

17. 9.проведенняіншихзаходів з метою збереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.