Питання для самоконтролю

1. Суть і мета забезпечення бойових дій.

2. Суть оперативного забезпечення.

3. Мета і шляхи здійснення технічного забезпечення.

4. Мета та види тилового забезпечення.

5. Суть та зміст інженерно-авіаційного забезпечення бойових дій.

6. У чому полягають особливості інженерно-авіаційного забезпечення польотів?

7. Основні напрямки щодо організації захисту особового складу при веденні бойових дій з зараженого аеродрому.

8. У чому полягає робота особового складу стосовно забезпечення бойових дій з зараженого аеродрому?

9. Основні способи маскування аеродромів і авіаційних частин.

10. Основні прийоми маскування.

11. Мета та види медичного забезпечення.

12. Суть та шляхи морально-психологічного забезпечення.

Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин

§ 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин

Організація базування авіаційних підрозділів, частин і з’єднань є основою високої бойової готовності і визначається рішенням старшого начальника в залежності від характеру виконання завдань, задумки майбутніх дій, наявності аеродромів та їх ємності, льотно-технічних даних літаків та умов обстановки. Базування авіації має забезпечити при любих обставинах організовано, в установлені терміни приведення авіаційних частин в готовність до ведення бойових дій та успішне виконання покладених на них бойових завдань вдень та вночі в будь-яких погодних умовах.

Крім того, базування авіаційних частин організується з врахуванням реалізації бойових можливостей авіаційних комплексів, мінімального часу польоту до цілі, здійснення швидкого аеродромного маневру, а також забезпечити високу живучість авіаційних частин й техніки при нанесенні противником ударів по аеродрому.

7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів

Базування авіації - це розміщення авіаційних частин і з’єднань на аеродромах і аеродромних вузлах, що забезпечує необхідні умови для підтримання постійної бойової готовності і ведення бойових дій.

Аеродром - це комплекс спеціально підготовлених земельних ділянок, споруджень та обладнання, що забезпечують зліт, посадку, руління, розміщення та обслуговування літаків, вертольотів та інших ЛА і базування авіаційних частин та підрозділів.

Авіаційному з’єднанню призначається аеродромний вузол, який включає основні аеродроми авіаційних частин та удавані аеродроми.

В залежності від роду авіації, злітно-посадкових характеристик ЛА, які знаходяться на озброєнні цих родів, умов ведення бойових дій аеродроми класифікуються за наступними ознаками:

1. За їх бойовим призначенням:

• основні – аеродроми, призначені для постійної дислокації ав. частин в мирних умовах і ведення з них бойових дій у воєнний час;

• оперативні – аеродроми, які виділяються для створення авіаційних угруповань за задумом проведення перших операцій;

• розосередження – аеродроми, які закріплені за авіаційними частинами для їх розосередження в особливий період з метою зниження уразливості від ударів противника з повітря;

• запасні – аеродроми, які виділяються авіаційній частині (підрозділу, екіпажу) на випадок неможливості використання основних;

• маневру – аеродроми, призначені для короткочасного базування АЧ для забезпечення виконання поставлених завдань;

• взаємодії – аеродроми, призначені для використання різними авіаційними частинами (підрозділами) при виконанні єдиного завдання;

• підскоку – аеродроми, розташовані поблизу лінії бойового зіткнення з противником, які використовуються для проміжної посадки при польоті до цілі або поверненні з бойового завдання, якщо радіус дії ЛА не дозволяє виконати завдання з основного аеродрому;

• засідки – аеродроми, що розташовані в безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення з противником та використовуються для досягнення найбільшої раптовості бойових дій;

• передові – аеродроми, що розташовані ближче до противника, ніж основні аеродроми та ті, що використовуються апч для тимчасового базування з метою збільшення глибини дії на об’єкти противника;

• тилові – аеродроми, що розташовані в глибині території країни і призначені для формування, переформування авіаційних частин, додаткової підготовки льотних екіпажів, ремонту АТ у воєнний час;

• дозаправляння – для заправки ЛА ПММ, а також для відпочинку льотного складу при виконанні дальніх перельотів;

• завантаження (розвантаження) військ, бойової техніки або матеріальних засобів для використання ВТА.

• удавані – для введення противника в оману щодо істинного базування авіації. Вони бувають денні, нічні та цілодобові.

2. За відомчою належністю:

• військові – аеродроми авіації ПС, СВ, ВМС;

• цивільні – аеродроми цивільної авіації, приватних фірм, МАП, ТСОУ;

• спільного базування – аеродроми військового і цивільного відомств.

3. За ступенем обладнання:

• постійні – ті, що мають ЗПС, РД і МС з штучним покриттям, капітальне спорудження і стаціонарне устаткування;

• польові – ті, що мають ЗПС, РД і МС ґрунтові або з штучним покриттям збірно-розбірного й перехідного типу, мінімум споруджень і пересувного устаткування.

4. За технічними характеристиками: Технічними характеристиками є довжина ЗПС та нормативне одноколісне навантаження, під якими розуміється допустиме навантаження на покриття ЗПС від однієї одноколісної опори ЛА з тиском в пневмошині не більше 10 кгс/кв.м для аеродромів І і ІІ кл. і 8 кгс/кв.м для аеродромів ІІІ класу. В залежності від цих характеристик аеродроми розділяються на:

• позакласові;

• І, ІІ, ІІІ класів;

• посадкові площадки.

Класифікаційні показники аеродромів.

	Клас аеродрому
Посадкові показники	Позаклас.	І	ІІ	ІІІ	Посад. майданчики
Нормативна довжина робочої площини льотної смуги (дов­жина ЗПС), м	Більше 2500	2500	1800	1200	300-800
Нормативне одноколісне нава­н­та­ження	25 і більше	17	12	12	-

Крім характеристик ЗПС, аеродроми характеризуються радіосвітлотехнічними системами та обладнанням для забезпечення зльоту, посадки літальних апаратів та керування ними в районі аеродрому, злітним і посадковим мінімумом за типами літальних апаратів вдень і вночі в складних метеорологічних умовах.

5. За типом покриття ЗПС:

• ґрунтові;

• зі штучним покриттям (бетонними, металевими, асфальтно-бетонними та ін.).

6. За особливостями географічних умов розташування:

• гірські – ті, що розташовані на пересіченій місцевості з відносними перевищеннями більше 500 м в радіусі 25 км або на висоті 1000 м і більше над рівнем моря;

• гідроаеродроми ­– спеціально обладнані ділянки на водній поверхні для забезпечення зльоту та посадки гідролітаків (вертольотів).

Знання класифікації аеродромів необхідно, як для бойової підготовки авіації ПС в мирний час, так і в ході підготовки до бойових дій і виконання бойових завдань.

Для кожної авіаційної частини один і той же аеродром може класифікуватися по різному. Так військовий аеродром першого класу з бетонним покриттям для авіаційної частини на якій вона базується є основним. В той же час, для інших авіаційних частин різних родів авіації він може бути оперативним, розосередження, маневру, запасним, взаємодії, передовим або тиловим, дозаправляння, завантаження або розвантаження військ.

Класифікація і всі необхідні дані про аеродроми занесені в збірники та переліки аеродромів. Ці книги є одним з основних довідників штурманської служби та знаходяться в кожній частині авіації Повітряних Сил.