Система відносин власності :
відносини з приводу привласнення об’єктів власності;
відносини з приводу економічних форм реалізації об’єктів власності (тобто одержання від них доходу);
відносини з приводу господарського використання об’єктів власності.
Об’єкти власності –це все те, що можна привласнити чи відчужити.
Суб’єкти власності –це персоніфіковані носії відносин власності.
Право власності (юридичний аспект)- це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб , які складаються між ними з приводу привласнення й використання об’єктів власності.
Сукупність правочинностей власника
Еволюція форм власності
Існує два основних типи власності: приватна, суспільна.
Сучасні форми приватної власності
Сучасні форми суспільної власності
Сучасні форми змішаної власності
Місце і роль людини в економічній системі
Біосоціальні риси людини
ТЕМА 4:Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція
Форма суспільного виробництва –це певний спосіб організації господарської діяльності.
Натуральне господарство –такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.
Товарне виробництво–це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.
Спільність і відмінність простого і розвинутого товарного виробництва тема5:Товар і його властивості
Благо –все те , що здатне задовольнити людські потреби , наприклад, продукти праці, послуги, будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають інтересам людини, цілям та прагненням.
Неекономічні благанадаються людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (наприклад, повітря, морська вода, сонячне тепло та ін.)
Економічні блага–це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.
Класифікація економічних благ
Товар –це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі-продажу на ринку).
Корисність –ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.
Цінність –оцінка покупцем ступеня корисності товару для себе (категорія суб’єктивна).
Рідкість –характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.
Закон вартості –це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснитися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Основні теорії вартості
Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.
Всяка праця є , з однієї сторони, затратою людської робочої сили в фізіологічному розумінні, - і в цій своїй якості однаковою, або абстрактно людською, праця створює вартість товарів. Всяка праця є, з іншої сторони, затратою людської робочої сили в особливій ціле направленій формі, і в цій своїй якості конкретної корисної праці вона створює споживну вартість.
Величина вартості товару
Продуктивність та інтенсивність праці
Продуктивність
праці
визначається:
Інтенсивність
(напруженість)праці – затрати праці
за одиницю часу.
Закон вартості –це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснитися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Величина вартості товару
(приклади)
|
Групи товаровиробників
|
Затрати робочого часу на виробництво одиниці товару А (годин) |
Кількість товару А, що поставляється на ринок кожною групою товаровиробників (одиниць) |
Суспільно необхідний робочий час, який визначає величину вартості одиниці товару А (год.) |
|
І |
6 |
100 |
|
|
ІІ |
8 |
1000 | |
|
ІІІ |
10 |
200 | |
|
І |
6 |
1000 |
|
|
ІІ |
8 |
200 | |
|
ІІІ |
10 |
100 |
