Засоби виробництва Сфери суспільного виробництва Галузева структура суспільного виробництва

Продуктивні сили суспільства

• Засоби виробництва

• Робоча сила

• Використовувані людьми сили природи

• Наука

• Інформація

• Форми і методи організації виробництва

Виробничі відносини – це відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних та духовних благ

Організаційно-економічні Соціально-економічні

(«виробництво»-«виробництво») ( «людина»-«людина»)

Взаємозв’язок матеріального і нематеріального виробництва

Фактори виробництва

Тема 2. Економічні потреби та інтереси суспільства

Потреба – це нужда в чому небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому, внутрішній збудник активності.

Потреби

Фізіологічні (їжа, одяг, житло)

Соціальні (спілкування, суспільне визнання, самореалізація)

Духовні (творчість, самовдосконалення, самовираження)

Модель ієрархії людських потреб А. Маслоу

Засоби задоволення людських потреб - блага

Благо –будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Блага

неуречевлені уречевлені неекономічні економічні

(сонячне світло, (їжа, одяг, житло) (дарові, необмежені, (обмежені)

здоров’я, спілкування надані природою)

знання)

Економічні потреби –це потреби в економічних благах.

Класифікація економічних потреб за критеріями:

І.За характером виникнення:

• первинні (базові), пов’язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо.

• вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

ІІ. За способом задоволення:

• матеріальні (потреби в матеріальних благах)

• нематеріальні(духовні потреби)

ІІІ. За нагальністю задоволення:

• першочергові (предмети першої необхідності)

• другорядні (предмети розкоші)

ІV.За можливостями задоволення:

• насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення)

• ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю).

V.За участю у відповідальному процесі:

• виробничі (потреби у засобах виробництва)

• невиробничі (потреби у споживчих благах)

VІ. За суб’єктами вияву:

• особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда)

• колективні, групові(потреби групи людей, колективу)

• суспільні(потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому)

VІІ. За кількістю визначеністю та мірою реалізації:

• абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку)

• дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду)

• платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом)

• фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Всезагальний економічний закон зростання потребвідображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.