- •Конспект лекцій
- •Заліковий модуль 1.
- •Становлення та розвиток корпоративної соціальної відповідальності.
- •Змістовий модуль 1.
- •Концептуальні основи розвитку корпоративної соціальної відповідальнос
- •Лекція 1. Основні засади становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності
- •2. Внутрішнє і зовнішнє середовище ксв.
- •3. Концепція менеджменту заінтересованих осіб.
- •Лекція 2. Моделі ксв та міжнародні ініціативи формування та розвитку ксв
- •2. Моделі ксв (американська, європейська, японська)
- •3. Міжнародні ініціативи як чинник формування і розвитку ксв (Глобальний договір оон).
- •4. Вітчизняний досвід становлення ксв.
- •Висновки
- •Лекція 1. Ксв як складова стратегії управління та чинник підвищення конкурентоспроможності компанії
- •2. Впровадження ксв у практики і процедури компанії.
- •Лекція 2. Сутність корпоративної поведінки та роль ксв-менеджера
- •2. Управління ксв. Роль ксв-менеджерів в компаніях: статус, основні функції, кваліфікація, типові обов’язки, професійні стандарти.
- •Висновки
- •1. Обов'язки держави - захищати права людини від зазіхань третіх сторін, включаючи бізнес;
- •2. Обов'язок компаній - поважати права людини;
- •3. Забезпечення всіма суспільними інститутами більшої доступності ефективних механізмів захисту прав постраждалих.
- •1. Обов'язки держави захищати права людини;
- •2. Корпоративна відповідальність компаній із питань поваги до прав людини;
- •3. Доступ до гарантії справедливості.
- •2. Права людини на робочому місці: Декларація моп
- •1. Свобода асоціацій і право на ведення колективних переговорів.
- •2. Примусова праця.
- •3. Дискримінація.
- •4. Невикористання дитячої праці
- •3. Соціальний діалог в Україні
- •Висновки
- •1. Міжнародні і українські ініціативи в сфері захисту прав споживачів
- •2. Основні принципи і напрямки впровадження ксв у сфері захисту прав споживачів
- •3. Міжнародний і український досвід впровадження принципів соціальної відповідальності відносно споживачів
- •Висновки
- •Лекція 1. Етапи розвитку ксв в регіонах України
- •2. Формування базових напрямків при розробці корпоративних програм підтримки громад
- •3. Особливості розвитку соціальної відповідальності в регіонах України. Співпраця у ланцюжку «компанія - місцева адміністрація - громада»
- •Лекція 2. Особливості ксв серед підприємств малого та середнього бізнесу
- •2. Програма unido для відповідальних підприємців rеар
- •3. Корпоративна соціальна відповідальність серед українських підприємств мсб
- •Висновки.
- •Критерії засвоєння
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •1. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища (Цілі розвитку тисячоліття, Декларація Ріо-де-Жанейро тощо) та стандарти екологічного менеджменту (серія iso 14000).
- •2. Законодавство України про охорону навколишнього середовища.
- •3. Міжнародний і український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Стандарти підготовки нефінансового звіту
- •3. Основні етапи підготовки звіту
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Відповідальні закупівлі
- •3. Доброчесна конкуренція
- •1. Установлення цін, змова.
- •2. Заведення в оману в рекламі.
- •3.Продаж із примусовим асортиментом (т.З. «одруження»).
- •4. Зловживання домінуючим становищем (монополізація або «ціна хижака»).
- •5. Дотримання перепродажних цін.
- •6.Нечесна пропозиція ціни,
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •2. Методи та процедури оцінювання ефективності програм ксв. Модель «Лондонської групи порівняльного аналізу» і особливості її використання.
- •3. Збалансована система показників із ксв
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
2. Управління ксв. Роль ксв-менеджерів в компаніях: статус, основні функції, кваліфікація, типові обов’язки, професійні стандарти.
Загальною рисою у всіх міжнародних компаніях є наявність спеціального менеджера з КСВ. До того ж, програмами КСВ там займаються всі департаменти.
У «Кока-колі» координатором всього напряму є гендиректор. У кожного керівника відділу обов'язково існує бізнес-індикатор, показує, соціальний внесок зробив його відділ. Програми із захисту навколишнього середовища реалізують відділи виробництва або логістики. Ті, що спрямовані на відношення до співробітників, - відділ персоналу, а ті, що пов'язані з клієнтами, - комерційний відділ. .Як правило, в обов'язок відділу РК входить і складання соціальної звітності. У «Кока-колі» є для цього фахівець соціальних проектів. А також співробітники РR-відділу інформують працівників компанії про те, які програми КСВ запущені.
У ВАТ «Оболонь» за координацію напряму КСВ відповідає глава правління (і одночасно директор з кадрових питань і побуту). Технічна дирекція реалізує природоохоронні заходи, дирекція маркетингу і продажів - роботу із споживачем, РR-відділ займається розповсюдженням інформації в якому працює і фахівець-менеджер з КСВ,
У компанії «Інтерпайп» напрям КСВ координує служба корпоративних відносин; оскільки КСВ охоплює всю діяльність компанії (виробництво, екологія, кадри і багато що інше), то співробітництво відбувається зі всіма підрозділами. Щодо обміну інформацією, визначення найбільш актуальних питань і їх вирішення. Багато взаємодіють із службою управління персоналом і адміністративного забезпечення. Якщо говорити про зовнішні відносини, то відбувається співробітництво з органами місцевого самоврядування, вузами, бібліотеками, екологами. Компанія готує звіт згідно з виконанням принципів Глобального договору ООН і консультується з представниками цієї організації. Одним з останніх прикладів вдалої взаємодії з учбовими закладами можна назвати розсилку першої книги серії «Бібліотека управлінських рішень від «Інтерпайп».
У деяких вітчизняних компаніях напрям КСВ повністю покладений на керівника прес-служби або департаменту корпоративних комунікацій. Наприклад, в девелоперській компанії «XXI Століття» функції менеджера з КСВ виконує директор корпоративних комунікацій, чий департамент самостійно розробляє план заходів на майбутній рік, включаючи бюджет, який потім віддають на затвердження топ-менеджерові.
Схожа управлінська схема і в «Метро Кеш снд Керрі Україна», але там є координатор проектів КСВ, що є помічником генерального директора. В кожному торговому центрі є люди, а то і цілі команди, які відповідають за допомогу в тому або іншому проекті. Наприклад, директор торгового центру, його асистент і керівник торговим залом займаються збором і передачею продовольчої допомоги фонду «Хелпіка».
У мобільному операторові Лайф стратегію і бюджет під КСВ визначає гендиректор спільно з департаментом корпоративних комунікацій. Крім того, окремі програми замовляють РR-агентству. Це випадок, коли діяльність з планування КСВ виноситься за межі компанії.
Деякі компанії мають не лише окрему посаду менеджера з КСВ, а й цілий департамент. Правда, в Україні така модель управління КСВ тільки почала з'являтися. Зокрема, є менеджер з КСВ в компанії «Київстар». Він працює у відділі корпоративних комунікацій, а в його основні обов'язки входить розробка і впровадження стратегії КСВ. При реалізації програм взаємодія відбувається зі всіма дирекціями «Київстар».
У «СКМ» створювати спеціальну структуру з КСВ, почали в 2006 році. Посаду керівника департаменту з КСВ займає директор з міжнародних зв'язків та зв'язків з інвесторами. У 2007 році з'явився менеджер КСВ в ДТЕК, а зовсім недавно, в листопаді 2008 року, в «Метінвесті» (обидві компанії належать «СКМ»). І той, і інший менеджери знаходяться в підпорядкуванні керівництву своїх холдингів. Окрім менеджера з КСВ в «СКМ» є ще фахівець з КСВ. Відповідальність між менеджерами різних рівнів корпоративної структури розподіляється так: «СКМ» виконує функцію «банку знань» і надає консультації своїм холдингам і підприємствам, а також координує розробку політик і стандартів і затверджує їх, а в холдингах розробляють і впроваджують власні стратегії і програми.
«Якщо КСВ існує в основному для іміджевих цілей, то часто такою функцією «навантажують» РR-менеджерів. Якщо мова йде про щось набагато глибше, то в ідеалі потрібна окрема посада», - Кирил Єрмішин, компанія ДТЕК.
Проте, найлогічніше, якщо фахівець КСВ матиме досвід в РR, адже для менеджера з КСВ важливо бути стратегом з гарними презентаційними навичками. Менеджер з соціальної відповідальності повинен мати такі завдання та обов'язки (табл. 2.4.).
Таблиця 2.4.
Завдання та обов'язки менеджера з КСВ.
Завдання |
Обов’язки |
Стратегія |
Розробляє стратегію організації у сфері КСВ у відповідності до наданих повноважень і виділених ресурсів. Максимально враховує очікування стейкхолдерів. Аналізує не фінансові ризики, пов’язані з діяльністю організації, та розробляє заходи щодо їх попередження. Розробляє та впроваджує систему моніторингу ефективності діяльності організації у сфері КСВ. |
Програми |
Розробляє щорічні програми з КСВ, включно з комунікаційними планами та бюджетами. Впроваджує проекти в рамках затвердженої стратегії та програм. Координує розробку та впровадження ініціатив підрозділів організації у сфері КСВ. |
Внутрішнє консультування |
Надає фахівцям структурних підрозділів організації методичну допомогу і консультаційну підтримку, які допоможуть їм вести діяльність підрозділів у відповідності до принципів сталого розвитку |
Взаємовідносини із стейкхолдерами |
Відповідає за побудову конструктивних відносин та активне спілкування із внутрішніми та зовнішніми сторонами, сприяє формуванню та підтримці позитивного іміджу організації |
Поширення інформації |
Забезпечує поширення інформації, пов’язаної з програмами КСВ, з використанням усіх доступних каналів комунікацій. Забезпечує підвищення рівня поінформованості громади про прихильність організації до принципів корпоративної відповідальності. |
Соціальна звітність |
Відповідає за підготовку соціального звіту (звіт про сталий розвиток). Забезпечує відповідність звітності щодо не фінансових аспектів діяльності організації з фінансовою та іншою звітністю організації. |
Менеджер із КСВ міжнародні та вітчизняні стандарти і програмні документи щодо соціальної відповідальності, законодавство України та нормативні акти, що регламентують підприємницьку діяльність, соціальні та трудові відносини; умови та особливості конкурентоспроможного функціонування підприємств різних форм власності; стан і розвиток світової та вітчизняної економіки; напрямки інноваційної та інвестиційної політики; методологію аналізу ринкового середовища на мікроекономічному рівні; основні напрями маркетингової діяльності; взаємозв'язок елементів внутрішнього та факторів зовнішнього середовища підприємства; екологію, перспективи та світові тенденції розвитку технології галузі; порядок встановлення господарських зв'язків, методи комплексної діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства, функції та методи управління, теорію управлінських рішень та комунікацій, управління персоналом, психологію управління, конфліктологію, інформаційні технології менеджменту, загальне управління якістю, статистичну звітність, загальні закономірностями взаємодії бізнесу та суспільства; ґенезу концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), роль і місце етики бізнесу системі КСВ; етичні стандарти міжнародного бізнесу; склад соціальних інвестицій; механізм економічного регулювання корпоративної соціальної відповідальності; міжнародні стандарти щодо соціальної звітності; вимоги до змісту та структури корпоративних соціальних діловодство.
Кваліфікаційні вимоги до менеджера з КСВ: повна або базова вища освіта з різних напрямів «Менеджмент», «Економіка та підприємництво» (бакалавр або спеціаліст), або післядипломна управлінська освіта після вищої освіти з інших напрямів. Стаж роботи в галузі управління за професією: для спеціаліста без вимог до стажу, для бакалавра - 2 роки.
Організація діяльності з КСВ в компанії
Робоча група/комітет з КСВ має відповідати за введення постійних процесів для визначення і впровадження програми або політик КСВ. Це може бути:
діалог із заінтересованими сторонами і постійні консультації з приводу проектів, в тому числі розвитку бізнесу;
створення мапи ризиків для бізнесу, в тому числі ризиків з КСВ;
визначення показників з КСВ і введення оцінки їх виконання;
залучення співробітників;
підготовка щорічних звітів з діяльності в сфері КСВ і їх використання у фінансових звітах компаній.
У міжнародних компаніях існують декілька відділів і осіб, які відповідають за питання КСВ, з вузькою спеціалізацією, наприклад, в одній англійській компанії є окрема посада, у посадові обов'язки якої входять лише комунікації і діяльність за Глобальним Договором. В Україні сьогодні е посади менеджерів з КСВ, які займаються зазвичай соціальними і благодійними проектами. В іноземних компаніях, які брали участь у дослідженні Ernst&Young, менеджер з КСВ займається: співпрацею з громадськими організаціями, громадою; питаннями навколишнього середовища, зміни клімату; питаннями бізнес-етики; залученням співробітників компанії; охороною праці.
Ще один приклад: всі філантропічні програми кампанії Джонсон&Джонсон проходять через спеціальний Комітет, в який входить вище керівництво кампанії. Рішення ухвалюються колегіальне, за всю «філантропію» відповідає один з віце-президентів. J&J постійно «відстежує» якість і ефективність своїх добродійних програм і їх відповідність цілям кампанії. Для цього з незалежною маркетинговою фірмою щороку укладається контракт на суму 50 тисяч доларів.
Моніторинг і оцінка реалізації стратегії КСВ свідчить про стійке зобов'язання компанії щодо КСВ і надає можливість підготовки звіту із соціальної відповідальності для заінтересованих сторін. Під час цих дій визначаються розриви у планах та досягнутих результатах - це допомагає переглянути і планувати далі. Це замикає цикл ПРПД: Плануй-Роби-Перевіряй-Дій (рис.2.8.).
Рис. 2.8. «Колесо» моніторингу реалізації стратегії КСВ.
Сьогодні питання КСВ поступово входять у протоколи засідань Правління. Очікується, що незабаром корпоративне управління включатиме підготовку; реалізацію та оцінку політик з КСВ - цю інформацію будуть вимагати провідні фінансові аналітики.
Друга ключова тенденція свідчить про більшу підзвітність компанії, не тільки з фінансових питань, а й з питань впливу на суспільство. Наприклад, Данський інвестиційний фонд для країн Східної Європи, який працює і в Україні, не підписує жодного Договору про виділення коштів без наявності КСВ-політики і програм з її досягнення. Інституційні інвестори все більше і більше вимагають показників із нефінансових питань, оскільки сьогодні багатьма компаніями володіє суспільство через пенсійні фонди. Звідси значний інтерес і вимоги до довгострокових показників компанії щодо сталого розвитку, які досягаються через позитивні практики трудових відносин, боротьбу з порушеннями прав людини, і які не приносять швидких «легких» грошей всупереч довгостроковим показникам.