58

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Кафедра правознавства

Козир І.А.

Навчально-методичний комплекс

“ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА УКРАЇНИ”

для

студентів І курсу денної форми навчання

напряму підготовки 6.030401 „Правознавство”

Кіровоград - 2013

Вступ

Ми – громадяни молодої держави «Україна», яка визнана світовим співтовариством, є активною учасницею міжнародних відносин. А ще зовсім недавно вважалося, що український народ не мав і не може мати власної держави. Століття колоніальної залежності, могутній ідеологічний тиск Речі Посполитої, Московії, Російської та Австрійської імперій, СРСР, здавалося б, назавжди позбавив українців прагнення до волі, до незалежності, до можливості самим вирішувати свою долю. В кривавій боротьбі виборювала Україна свою свободу. Сучасна українська держава постала не на пустому місці. За її спиною – тисячолітній досвід державницької традиції. То ж життєво важливим і необхідним сьогодні є опанування цим досвідом, творче застосування його в сучасних умовах, пошук уроків та історичної правди.

В підготовці кваліфікованих спеціалістів – правників, вагоме місце займає предмет “Історія держави та права України”, який викладається для студентів напряму підготовки 6.030401 Правознавство. Він покликаний озброїти студентів знаннями про закономірності зародження та розвитку державності на території України, генезис правової системи. Але найважливішим завданням цього предмету є утвердження почуття національної гордості, зростання державницької свідомості та правової культури майбутніх фахівців.

Курс історії держави та права України має інтегрований характер. Він поєднує в собі знання багатьох наук: права, історії, філософії, політології. Предметом дослідження даної дисципліни є формування державності українського народу та іншоетнічних державних утворень на території України, державно-правових інститутів, функціонування органів державної влади, різноманітних правових систем, джерел права.

Курс “Історія держави та права України” викладається у 2 семестрі І курсу за кредитно-модульною системою навчання. Загальний обсяг – 216 годин. З них 54 год. – лекції, 34 год. – семінарські заняття, 126 год. - самостійна робота студентів. Підсумковою формою контролю є екзамен.

Програмовий матеріал структуровано таким чином, що найбільш складні та проблемні питання розглядаються на лекціях. Під час семінарських занять опрацьовуються першоджерела з історії держави України та права України, аналізується фактичний матеріал, формуються навики пізнавальної діяльності студентів та елементи дослідницької праці.

При підготовці до семінарських занять передусім необхідно опрацювати першоджерела: пам’ятки історії та правової культури України, нормативно-правові акти. Обов’язково слід використати спеціальну літературу, що подана до кожної теми семінарського заняття. Значну допомогу при розгляді окремих питань нададуть публікації в наукових періодичних виданнях :“Право України”, “Юридичний вісник”, “Український історичний журнал” тощо.

Частина матеріалу виноситься на самостійне опрацювання студентів. Як правило, це питання, що поглиблюють знання з тієї чи іншої теми або не розглядаються на лекціях та семінарських заняттях за браком часу. Таким чином, опанування кожної теми навчальної програми передбачає розгляд її на лекціях та семінарських заняттях, самостійну роботу студентів. Як елемент самостійної роботи студента може виступати індивідуальне навчально-дослідницьке завдання, метою якого є поглиблене самостійне вивчення окремих аспектів навчального курсу.

В процесі оволодіння програмовим матеріалом студенти повинні навчитися аналізувати історичні документи, пам’ятки права, творчо мислити, давати оцінки, робити самостійні висновки. Головне – розглядати історію держави і права України в контексті європейської та світової історії, показати, що українські державно-правові традиції належать до надбань світової цивілізації.

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів – 6	Галузь знань ______0304 Право______ (шифр і назва)	Нормативна
	Напрям підготовки 6.030401 Правознавство (шифр і назва)
Модулів – 1	Додаткова спеціальність: -------------- Спеціалізація: -------------	Рік підготовки: 1 – й
Змістових модулів – 3
Індивідуальне науково-дослідне завдання – за вибором студента		Семестр 2 – й
Загальна кількість годин – 216
		Лекції 54 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - 7	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
		Семінарські 34 год.
		Лабораторні не передбачено
		Самостійна робота 128 год.
		Індивідуальні завдання: за вибором студента
		Вид контролю: екзамен

Програма навчальної дисципліни

Вступ до курсу „Історія держави і права України”.

Історія держави та права України – невід’ємна частина юридичної освіти.

Значення курсу для об’єктивного, наукового висвітлення історичного минулого українського народу, розвитку правових інститутів та систем.

Предмет, методи дослідження і завдання курсу історії держави і права України.

Періодизація історії держави та права України.

Історіографія історії держави і права України. Джерела з історії держави та права України.

Змістовий модуль 1.

Становлення та розвиток української державності до кінця XVIII ст.

ТЕМА 1. Перші державні утворення на території України

( VI ст. до н.е. – VI cт.).

Зародження державної організації на території України.

Суспільно-політичний лад Скіфії (V – III ст. до н.е.) та Сарматії (II ст. до н.е. – IV ст.н.е.). Джерела та основні риси права Скіфської та Сарматської держав. Мала Скіфія (ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.).

Грецькі міста-держави на території Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. – III ст. н.е.): Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантікапей та ін. Особливості їх розвитку та суспільно-політичного устрою. Джерела та основні риси права античних міст.

Утворення та розвиток Боспорського царства, його суспільно-політичний лад та право.

Готи на території України (ІІ – ІІІ ст. н.е). „Держава Германаріха”.

Давні слов’яни. Розклад родоплемінної організації суспільства в середині І тисяч. н.е., перехід до воєнної демократії. „Держава антів”. Гунська навала (IV ст. н.е.). Утворення гунської „імперії”.

Тема 2. Становлення і розвиток Давньоруської держави і права (vіі – сер. Хіv ст.).

Становлення державності у східних слов’ян. Союзи слов’янських племен на території України (VII-VIII ст.). Звичаєве право слов’янських племен. Виникнення Давньоруської держави. Теорії походження Київської Русі.

Характеристика суспільного ладу Київської Русі. Великий князь. Удільні князі. Дружина. Бояри. Духовенство. Міське населення. Феодально залежне населення (смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь). Ізгої. Подальший розвиток суспільних відносин періоду феодальної роздробленості. Відносини сюзеренітету-васалітету.

Державний лад Київської Русі. Ранньофеодальна монархія – середньовічна імперія. Великий князь, боярська рада, феодальні з’їзди – снеми, віче. Військово-адміністративний устрій Давньоруської держави. Місцеві органи управління: намісники, посадники, десяткова система управління. Збройні сили.

Політико-правовий статус окремих земель-князівств періоду роздробленості. Галицько-Волинське князівство – черговий етап української державності.

Судочинство в давньоруський період.

Джерела давньоруського права. Звичаєве право, великокнязівське законодавство, міжнародні угоди, рішення вічових зборів та князівських з’їздів. “Руська Правда”. Збірники церковного права.

Характеристика права Давньоруської держави. Право власності. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Злочин і кара.