Обґрунтування необхідності вивчення теми.
Біопотенціали, що виникають при роботі серця, мають такі особливості – малу амплітуду, порядку 10-3 В, являють собою процеси, які повільно змінюються в діапазоні частот 0,15-300 Гц. Організм людини, як джерело біопотенціалів, має великий вихідний опір 103 Ом.
Така особливість джерела і генерованих ним біопотенціалів вимагає виконання ряду умов для зняття підсилення та реєстрації неспотворених електрокардіограм.
Загальна структурна схема електрокардіографа
Мал. 19
Зі схеми випливає, що кардіограф складається з чотирьох блоків – вхідного пристрою, блоку посилення, блоку живлення та блоку реєстрації.
Вхідний пристрій - дозволяє підключити об'єкт дослідження до кардіографа, і містить у собі: 5 електродів (Е), кабель відведень (КВ), перемикач відведень (ПВ). Електроди - це провідники спеціальної форми, що накладають на визначені точки поверхні організму. До них висувають такі вимоги: вони повинні бути визначеного розміру, швидко фіксуватися і зніматися, мати високу стабільність електричних параметрів, бути міцними, не подразнювати шкіру, не створювати умов для перекручування сигналу, що знімається.
У стандартний комплект одноканального кардіографа входить чотири плоских електроди, що фіксуються на кінцівках, і електроди-присоски, які фіксуються на грудній клітині.
Електроди фіксуються гумовими бинтами на медіальній поверхні нижньої третини лівої руки (ЛР) і правої руки (ПР), на медіальній поверхні нижньої третини лівої ноги (ЛН) і правої ноги (ПН).
Грудний електрод може бути встановлений в шістьох точках на поверхні грудної клітини по черзі (VI ... V6).
Під електрод для зниження перехідного опору поміщають марлеві прокладки за розмірами електродів, змочені в 6-10% розчині хлориду натрію і злегка віджаті.
На електродах є клеми для підключення до них наконечників кабелю відведень (КВ).
Кабель відведень має п'ять екранованих провідників, на одному кінці яких є наконечник для підключення їх до відповідного електродам.
Наконечники кабелю мають кольорове і літерне маркування для підключення до визначеного електрода.
R, червоний - до електроду на правій руці (ПР);
L, жовтий - до електроду на лівій руці (ЛР);
F, зелений - до електроду на лівій нозі (ЛН);
N, чорний - до електроду на правій нозі (ПН);
C, білий - до електроду на грудній клітці.
Кабель відведень іншим кінцем підключено до перемикача відведень (ПВ).
На ньому змонтовані додаткові опори для формування однополюсних посилених відведень від кінцівок та однополюсних грудних відведень.
Перемикач відведень дозволяє вибирати одне відведення з усіх можливих і подавати його на вхід підсилювача в наступній послідовності: I,II,III - стандартні, аVR, аVL, аVF – посилені від кінцівок і грудні однополюсні - V. Вихідна позиція перемикачів відведень - 1мB, служить для калібрування каналу посилення, напругою 1мB, без чого неможливий вимір (розшифровка) зубців електрокардіограми за амплітудою.
Кардіограф дозволяє також зареєструвати електрокардіограму у трьох відведеннях (D, A, I) за Небу, використовуючи позиції перемикача відведень I, II, III при спеціальному розташуванні електродів на грудній клітині.
Блок підсилення.
Містить у собі: 1. Вхідний підсилювач (ВП) 2. Подавлювач синфазних перешкод (ПСП) 3. Підсилювач напруги (ПН) 4. Підсилювач потужності (ПП).
Для калібрування блоку посилення необхідно мати джерело калібрування (ДК) напруги з відомим значенням його 1мB. За допомогою натискання кнопки 1мв у положенні перемикача відведень “1мB” калібрована напруга подається на вхід підсилювача (ВП) і проходить по каналу, а потім фіксується реєструючим пристроєм.
Перемикач чутливості (Ч) має три положення 5, 10, 20 мм/мв та задає визначене фіксоване посилення підсилювача напруги (ПН) при проходженні сигналу 1мB, а потім- корисного сигналу. Зазначені числа чутливості показують, на скільки міліметрів від ізолінії відхиляється перо пристрою, що реєструє, при подачі на вхід блоку посилення каліброваного сигналу 1мB.
Перед входом у підсилювач напруги (ПН) розташована кнопка заспокоєння (КЗ), натиснувши на яку, закорочують вхід підсилювача напруги (ПН). У результаті чого припиняється переміщення пера реєструючого пристрою. Це необхідно у випадку, коли при знятті ЕКГ перо раптом почне робити хаотичні коливання з великою амплітудою. Кнопка заспокоєння виведена на панель приладу та позначена -" 0-мт ".
Блок реєстрації.
Цей блок містить у собі електромагнітний перетворювач (ЕМП). Електромагнітний гальванометр, що перетворює посилені біопотенціали в кут повороту теплового пера.
Теплове перо (П) - пристрій, на кінці якого розташований довгастий нагрівальний елемент, що живиться електричним струмом. У місці торкання пера до папера під нею зроблений вузький поперечний виступ уздовж усієї ширини папера. Завдяки йому та довгастості теплового пера здійснюється не дугоподібний, а прямолінійний запис. Положення пера на стрічці регулюється резистором, виведеним на панель.
Стрічкопротягувальний
механізм (СПМ) застосовується для
переміщення теплочутливої стрічки,
на якій фіксується переміщення
теплового пера. Цей механізм забезпечує
рівномірне переміщення стрічки з двома
швидкостями 25 і 50мм/с. Для вибору швидкості
запису є кнопка 
Запускається стрічкопротягувальний
механізм кнопкою М на панелі.
Блок живлення.
Дозволяє користуватися напругами мережі 220/127В. Передбачена можливість живлення приладу від акумулятора напругою 12В. Включається блок живлення, а значить - і весь кардіограф кнопкою на панелі, включення контролюється сигнальною лампочкою.
Існує велике різноманіття типів кардіографів. Кардіографи класифікують за наступними трьома незалежними одна від другої характеристиками:
1. За кількістю одночасно зроблених записів відведень. Для кожного відведення необхідний окремий канал, що має свій підсилювальний блок, реєструючий пристрій. Найпростіші з них - одноканальні, у яких реєстрація відведень проводиться у визначеній послідовності, що задається перемикачем відведень. Бувають кардіографи - трьохканальні; шестиканальні та інш..
2. За способом реєстрації - чорнильні, фото, з тепловим записом.
3. За характером живлення – з постійним та зі змінним струмом.