- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
Обґрунтування необхідності вивчення теми.
Біопотенціали, що виникають при роботі серця, мають такі особливості – малу амплітуду, порядку 10-3 В, являють собою процеси, які повільно змінюються в діапазоні частот 0,15-300 Гц. Організм людини, як джерело біопотенціалів, має великий вихідний опір 103 Ом.
Така особливість джерела і генерованих ним біопотенціалів вимагає виконання ряду умов для зняття підсилення та реєстрації неспотворених електрокардіограм.
Загальна структурна схема електрокардіографа
Мал. 19
Зі схеми випливає, що кардіограф складається з чотирьох блоків – вхідного пристрою, блоку посилення, блоку живлення та блоку реєстрації.
Вхідний пристрій - дозволяє підключити об'єкт дослідження до кардіографа, і містить у собі: 5 електродів (Е), кабель відведень (КВ), перемикач відведень (ПВ). Електроди - це провідники спеціальної форми, що накладають на визначені точки поверхні організму. До них висувають такі вимоги: вони повинні бути визначеного розміру, швидко фіксуватися і зніматися, мати високу стабільність електричних параметрів, бути міцними, не подразнювати шкіру, не створювати умов для перекручування сигналу, що знімається.
У стандартний комплект одноканального кардіографа входить чотири плоских електроди, що фіксуються на кінцівках, і електроди-присоски, які фіксуються на грудній клітині.
Електроди фіксуються гумовими бинтами на медіальній поверхні нижньої третини лівої руки (ЛР) і правої руки (ПР), на медіальній поверхні нижньої третини лівої ноги (ЛН) і правої ноги (ПН).
Грудний електрод може бути встановлений в шістьох точках на поверхні грудної клітини по черзі (VI ... V6).
Під електрод для зниження перехідного опору поміщають марлеві прокладки за розмірами електродів, змочені в 6-10% розчині хлориду натрію і злегка віджаті.
На електродах є клеми для підключення до них наконечників кабелю відведень (КВ).
Кабель відведень має п'ять екранованих провідників, на одному кінці яких є наконечник для підключення їх до відповідного електродам.
Наконечники кабелю мають кольорове і літерне маркування для підключення до визначеного електрода.
R, червоний - до електроду на правій руці (ПР);
L, жовтий - до електроду на лівій руці (ЛР);
F, зелений - до електроду на лівій нозі (ЛН);
N, чорний - до електроду на правій нозі (ПН);
C, білий - до електроду на грудній клітці.
Кабель відведень іншим кінцем підключено до перемикача відведень (ПВ).
На ньому змонтовані додаткові опори для формування однополюсних посилених відведень від кінцівок та однополюсних грудних відведень.
Перемикач відведень дозволяє вибирати одне відведення з усіх можливих і подавати його на вхід підсилювача в наступній послідовності: I,II,III - стандартні, аVR, аVL, аVF – посилені від кінцівок і грудні однополюсні - V. Вихідна позиція перемикачів відведень - 1мB, служить для калібрування каналу посилення, напругою 1мB, без чого неможливий вимір (розшифровка) зубців електрокардіограми за амплітудою.
Кардіограф дозволяє також зареєструвати електрокардіограму у трьох відведеннях (D, A, I) за Небу, використовуючи позиції перемикача відведень I, II, III при спеціальному розташуванні електродів на грудній клітині.
Блок підсилення.
Містить у собі: 1. Вхідний підсилювач (ВП) 2. Подавлювач синфазних перешкод (ПСП) 3. Підсилювач напруги (ПН) 4. Підсилювач потужності (ПП).
Для калібрування блоку посилення необхідно мати джерело калібрування (ДК) напруги з відомим значенням його 1мB. За допомогою натискання кнопки 1мв у положенні перемикача відведень “1мB” калібрована напруга подається на вхід підсилювача (ВП) і проходить по каналу, а потім фіксується реєструючим пристроєм.
Перемикач чутливості (Ч) має три положення 5, 10, 20 мм/мв та задає визначене фіксоване посилення підсилювача напруги (ПН) при проходженні сигналу 1мB, а потім- корисного сигналу. Зазначені числа чутливості показують, на скільки міліметрів від ізолінії відхиляється перо пристрою, що реєструє, при подачі на вхід блоку посилення каліброваного сигналу 1мB.
Перед входом у підсилювач напруги (ПН) розташована кнопка заспокоєння (КЗ), натиснувши на яку, закорочують вхід підсилювача напруги (ПН). У результаті чого припиняється переміщення пера реєструючого пристрою. Це необхідно у випадку, коли при знятті ЕКГ перо раптом почне робити хаотичні коливання з великою амплітудою. Кнопка заспокоєння виведена на панель приладу та позначена -" 0-мт ".
Блок реєстрації.
Цей блок містить у собі електромагнітний перетворювач (ЕМП). Електромагнітний гальванометр, що перетворює посилені біопотенціали в кут повороту теплового пера.
Теплове перо (П) - пристрій, на кінці якого розташований довгастий нагрівальний елемент, що живиться електричним струмом. У місці торкання пера до папера під нею зроблений вузький поперечний виступ уздовж усієї ширини папера. Завдяки йому та довгастості теплового пера здійснюється не дугоподібний, а прямолінійний запис. Положення пера на стрічці регулюється резистором, виведеним на панель.
Стрічкопротягувальний механізм (СПМ) застосовується для переміщення теплочутливої стрічки, на якій фіксується переміщення теплового пера. Цей механізм забезпечує рівномірне переміщення стрічки з двома швидкостями 25 і 50мм/с. Для вибору швидкості запису є кнопка Запускається стрічкопротягувальний механізм кнопкою М на панелі.
Блок живлення.
Дозволяє користуватися напругами мережі 220/127В. Передбачена можливість живлення приладу від акумулятора напругою 12В. Включається блок живлення, а значить - і весь кардіограф кнопкою на панелі, включення контролюється сигнальною лампочкою.
Існує велике різноманіття типів кардіографів. Кардіографи класифікують за наступними трьома незалежними одна від другої характеристиками:
1. За кількістю одночасно зроблених записів відведень. Для кожного відведення необхідний окремий канал, що має свій підсилювальний блок, реєструючий пристрій. Найпростіші з них - одноканальні, у яких реєстрація відведень проводиться у визначеній послідовності, що задається перемикачем відведень. Бувають кардіографи - трьохканальні; шестиканальні та інш..
2. За способом реєстрації - чорнильні, фото, з тепловим записом.
3. За характером живлення – з постійним та зі змінним струмом.