З а н я т т я 18

Т Е М А : Головні зміни в праві західних держав в новітній час /2 год./

Мета заняття: шляхом порівняння головних характеристик буржуазного права ХIХ і другої половини ХХ ст. визначити головні тенденції розвитку права післявоєнного періоду і причини їх появи; виховання почуття поваги правоздатності населення і окремого громадянина; закріплення навичок аналізу правових джерел.

План

1. Джерела права. Судова практика.

2. Зміни в цивільному праві. "Антитрестівське законодавство".

3. Трудове і соціальне законодавство.

4. Сімейне право. Расове законодавство про сім'ю та шлюб.

5. Кримінальне право.

6. Суд і процес.

7. Сучасні міжнародні структури боротьби із злочинністю.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Які зміни відбулися у розумінні суб'єкту права в післявоєнний час?

2. Які нові форми власності підпадають під регулювання речового права?

3.Що таке антитрестівське законодавство?

5. Розкрийте головні зміни в сімейному праві.

6. Які відбулись головні зміни в трудовому законодавстві у порівнянні і міжвоєнним періодом?

6. Дайте порівняльний аналіз змагальної та змішаної форми кримінального процесу.

7. Співставте роль правоохоронних органів західних країн та України у кримінальному процесі (на прикладі конкретних країн).

8. Складіть таблицю “Еволюція права західних держав в новітній час”.

Галузь права

Спадкоємність з правом нового часу

Нові риси

Опорні поняття: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, акції, облігації, фінансова власність, "ноу-хау", лізінг, шлюбний контракт, антитрестівське законодавство, "угода про визнання".

Теми рефератів:

- "Антитрестівське законодавство" буржуазних держав / кінець ХIХ - поч. ХХ ст./. Причини появи, головні риси.

- Головні зміни в кримінальному праві і процесі західних держав у повоєнний період.

- Участь правоохоронних органів України у діяльності міжнародних інститутів боротьби із злочинністю.

Л і т е р а т у р а :

Основна:

1. Комплексна програма кадрової політики в органах і підрозділах внутрішніх справ і забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 рр. // Наказ МВС України від 30.06.01 № 515.

2. Указ Президента України „Про заходи щодо зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” // Офіційний вісник України. – 2002. - № 8.

3. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади” // Офіційний вісник України. – 2002. - № 31.

4. Указ Президента України „Про національну програму боротьби з корупцією” // Урядовий кур’єр. – 1997. - № 70-71.

5. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи. – М.: Статут, 2000.

6. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – М., 2000.

7. Кащенко С. Г. Всеобщая история государства и права новейшего времени: Учеб. пособие для студ. юрид. спец. вузов / Таврический национальный ун-т им. В.И.Вернадского; Киевский ун-т права НАН Украины ; Международная ассоциация историков права. — Симф. : Доля, 2006

8. Конституцiя Украiни.- К., 1996.

9. Флетчер Д., Наумов А. Основне концепции современного уголовного права. – М.. 1998.

Додаткова:

1. Гражданское и торговое право капиталистических стран. - М.,1980

2. Давид Р. Основные правовые системы современности. - М.,2000.

3. Харитонова О.І. Порівняльне право Європи. Основи порівняльного законодавства. Європейські традиції. – Харків: Одіссей, 2002.

4. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

5. Пiдопригора О., Харитонов Е. Римське право і майбутнє правової системи України // Вiсник Академiї правових наук України. - 1999. - N 1. - С. 118-135.

6. Сивачев Н.В. Правовое регулирование трудовых отношений в США. - М., 1987.

7. Старилов Ю.Н. Как развивалась наука административного права в европейских странах // Журнал Российского права. - 1999. - N 1. - С.203-215.

8. Берлявский Л.Г. Конституционное право Ирландского Королевства // Юридический вестник РБЭУ. – 2006. - № 3. – С. 5-12.

9. Бурава Е.А. Место и роль закона в правових системах современности // Юрист. – 2000. - № 3.

10. Васильєв С. Припинення шлюбу: історико-правовий аспект // Право України. - 1998. - N 2. - С.98-102.

11. Гогорська І.І. Американський глобалізм: морально-правовий аспект // Держава і право. Збірник наукових праць. – Вип. 34. – К., 2006. – С.571-578.

12. Дудченко В.В. Про роль „судового права” іудеїв у процесуальному праві Ізраїлю // Судова апеляція. – 2006. - № 3. – С. 14-21.

13. Ерылова Н.Е. Новый Уголовный кодекс Франции :Особенная часть // Вестник Моск. Ун-та. – Серия “Право”. – 1995. - № 2.

14. Журавель А. США и Россия после теракта 11 сентября 2001 г.: итоги противодействия терроризму (политико-правовой аспект) // Право и обязанность. – 2006. - № 4. – С. 81-86.

15. Каспрук В. Ирак: между анархией и диктатурой // Зеркало недели. – 2007. - № 7. – С. 5.

16. Коваль В.С. Тенденция социализации в конституциях новых государств Европы и Азии // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Сб. Наук.праць. – Луганськ, СНУ, 2002.

17. Максимов В.В. Конституционное развитие Республики Корея // Российский судья. – 2006. - № 11. – С. 10-12.

18. Никифоров А. Ответственность за простое убийство в современном континентальном и англо-американском уголовном праве // Журнал российского права. – 2000. – № 1.

19. Підопригора А. Захист володіння за римським приватним правом // Право УкраЇни. - 1999. - N 7. - С.28-36.

20. Уголовное законодательство зарубежных стран.- М., 1999.

21. Фоков А.П. Конституционные гарантии судебной защиты прав и свобод граждан в современном уголовно-процессуальном законодательстве Франции // Государство и право.- 2001. - № 2.

22. Хазова О.А. Брак и развод в буржуазном семейном праве.-М.,1988.

23. Хирохид Э.К. Направление нынешних вьетнамо-китайских отношений // Дипломатическая служба. – 2006. - № 9. – С. 43-47.

24. Коненко С.Я. Фінансове забезпечення міліції України на рівні УМВС - МРВ щодо придбання та експлуатації службового автотранспорту, шляхи підвищення ефективності його використання (Із досвіду роботи поліції Німеччини) // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. Корецького В.М. НАН України. – Київ, 2008. – Вип. 41. – С. 360-367.

25. Дудаш Т. Вплив праворозуміння органів конституційної юрисдикції на їх правотлумачну діяльність (Німеччина, США, Україна) // Право України : юридичний журнал. Науково-практичне фахове видання / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін. – Київ, 2010. – № 4. – С. 199-205.

26. Святоцька В.О. Організація адвокатури держав – членів Європейського співтовариства (Німеччина, Франція) // Порівняльно-правові дослідження : українсько-грецький міжнародний науковий юридичний журнал, 2008. – № 2 : Глобалізація і право. Інтернаціоналізація і фрагментація у правовому розвитку. – С. 246-248.

27. Кожевнікова В. Правове регулювання укладення шлюбів громадянами України у Федеративній Республіці Німеччина // Вісник прокуратури : загальнодержавне фахове юридичне видання / Генеральна прокуратура України; Нац. юр. ак. України ім. Ярослава Мудрого; КНУТШ. – Київ, 2010. – № 1 (103). – С. 117-124.

Підходячи до вивчення першого питання, слід вказати на зміни, що відбулися у джереловій базі права. Хоч у континентальній системі домінуючим джерелом є закон та підзаконні акти, важливу роль тут почала грати судова практика. У країнах англосаксонського права, відповідно, при збереженні вирішальної ролі судового прецеденту зросла роль законів та підзаконних актів. Другою тенденцією стало поступове зближення джерел права, що пов’язане з необхідністю одноманітності правового врегулювання. Отак, звичайним явищем стало складання на міждержавному рівні проекту типового нормативного акту, що потім приймається окремими країнами як національний закон. Кажучи про судову практику як джерело права, треба показати, яку роль вона відіграє в Англії та США.

Висвітлюючи друге питання, слід пам’ятати, що в післявоєнний період у розвинених країнах в галузі правоздатності затверджується рівність усіх громадян перед цивільним законом, подальший розвиток здобуває законодавство щодо юридичної особи (до того ж у різних країнах у це поняття вкладається різний зміст): до них в останній час належать нові форми господарських союзів - акціонерні товариства (А.Т.) та товариства з обмеженою відповідальністю (Т.О.В.). Характеризуючи речове право, треба мати на увазі, що його основна структура не зазнала кардинальних змін, але розвиток НТР та трансформація пануючих виробничих відносин вплинули на право власності. У обов’язковому праві з’являються нові види договорів, що обумовлені зростом ліцензійних угод, лізінгу (довгострокової аренди машин, обладнання, підприємств), бартерних угод. Накреслився відхід від класичних принципів договору: свободи договору, рівності сторон, його юридичної непорушності. Кажучи про антітрестівське законодавство, необхідно визначити його сутність, класову спрямованість, розглянути дві системи антітрестівського законодавства - американську та європейську. Перша керується доктриною юридичної заборони щодо створення об’єднань з метою монопольного панування у тому чи іншому секторі ринкового господарства, друга - юридичної перевірки діяльності фірм з метою припинення їх монополістичних зловживань.

Третє питання припускає виділення найважливішої тенденції розвитку сімейного права - гуманізації та демократизації інститутів сімейного права. Зокрема, мається на увазі юридична рівність подружжя, право заміжньої жінки щодо самостійного вибору рода своєї діяльності. Кажучи про майнові відношення у родині, слід охарактеризувати два основних види правового режиму сімейного майна: договірний (пов’язаний з укладенням шлюбного контракту) та легальний (відповідає приписам закону). У свою чергу, існує три види легальних режимів:

1) роздільне майно подружжя (Англія, Німеччина, більшість штатів США);

2. спільне майно (Франція, 8 штатів США);

3. відкладене спільне майно (Данія, Норвегія) - існує режим роздільного майна, але під час розлучення придбане у шлюбі поділяється порівну.

У цьому ж питанні слід задати про наявність расового законодавства про шлюб у фашистській Німеччині, показати його антидемократичний характер.

Говорячи про расове законодавство, про сім'ю та шлюб, треба навести приклади з історії Німеччини періоду панування фашизму. В 1936 р. там було прийнято закон, згідно з яким заборонялося укладати шлюб з євреями. Навіть мати позашлюбні стосунки з ними. Треба дати оцінку такому законодавству. Визначити, чи могло воно існувати у ліберальних державах (Великобританії, Франції тощо).

Четверте питання необхідно розкривати, маючи на увазі, що трудове та соціальне законодавство як галузь права склалося тільки у ХХ сторіччі. В основному до компетенції цієї галузі відносяться питання: зарплатні, робочого часу, охорони праці, визнання профспілок, права на страйк, демократичний порядок вирішення трудових суперечок, соціальне страхування. Слід показати, що у післявоєнний період соціальне законодавство відрізнялося жорстокістю (навести приклад закону Тафта-Хартлі у США), у подальші часи відбувається його демократизація (підтверджено право на страйк, прийнято закони про соціальне забезпечення, узаконено 40-42 годинний робочій тиждень та ін.), однак і сьогодні у різних країнах характер соціального законодавства неоднаковий.

Під час розгляду п’ятого питання треба пам’ятати, що кримінальне право найбільш сприятливе до зворотів політичного курсу, що виявляється у перемінній зміні прогресивної та реакційної тенденцій його розвитку. Це виявилося практично в усіх розвинених країнах, що необхідно показати на конкретних прикладах. Зокрема, в США у перші післявоєнні роки внаслідок прийняття ряду законів (Маккарена-Вуда, закону про контроль за підривною діяльністю) до кримінальних злочинів було віднесено дії, які кримінальними не визнавалися, що порушувало найважливіші конституційні права громадян. З кінця 60-х років у американському законодавстві посилилися демократичні засади, чому сприяли Кримінальні кодекси штатів, що були прийняті наприкінці 60-70-х р.р. У Франції, починаючи з 80-х років також посилилися демократичні тенденції у кримінальному праві: у 1981 році було скасовано страту, за законом 1983 року передбачена можливість заміни ув’язнення виконанням суспільно-корисної праці.

Ще однією рисою розвитку кримінального права у післявоєнний період необхідно назвати включення до кримінальних кодексів розвинених країн нових видів злочинів (викрадення людей, взяття у заручники, проведення на людині біомедицинських дослідів без її згоди, дискримінація з релігійної, національної та ін. ознак).

Аналізуючи шосте питання, зокрема сучасний кримінальний процес, треба вказати, що найбільш розповсюдженими формами залишаються змагальна (Англія, США, та деякі інші країни) та змішана (Франція, Німеччина, Італія) форми. Курсанти повинні знати про появу у післявоєнний період під час підготовки судових процесів так званих «угод про зізнання» - своєрідних попередніх позасудових угод сторін, коли обвинувач погоджується перекваліфікувати злочинне діяння на менш тяжке, а обвинувачений - це нове визнати.

Під час розгляду сьомого питання головну увагу слід приділити передумовам та історії створення міжнародної системи боротьби із злочинністю. Особливої уваги заслуговує Інтерпол та співпраця сучасного світу у боротьбі із міжнародним тероризмом. Курсанти мають ознайомитись із інститутом екстрадиції, особливостями застосування та її ролі у попередженні та боротьбі із злочинністю.