З а н я т т я 12

Т Е М А : Еволюція державно-політичного ладу Франції у I8-I9 ст. / 2 год./

Мета заняття: розгляд головних етапів формування буржуазної держави у Франції, аналіз державно-правових документів епохи Французької буржуазної революції; виховувати розуміння наступництва державно-правових традицій держави в процесі історичного розвитку; розвиток вміння працювати з джерелами.

П л а н .

1. Головні етапи французької буржуазної революції 1789-1794 рр.

2. Якобінська диктатура та уряд Директорії. Вплив репресивних та каральних органів на державну політику.

3. Перша імперія Наполеона Бонапарта. Цивільний кодекс Наполеона

4. Революція 1848 р. у Франції. Бонапартистська імперія (друга).

5. Державний устрій і законодавство Паризької Комуни 1871 р.

Питання для самоконтролю і самоперевірки:

1. Визначте характер французької революції ХVIII ст., виходячи з її рушійних сил і поставлених завдань.

2. Дайте характеристику головним політичним течіям періоду французької буржуазної революції - фельянам, жирондистам, якобінцям, ебертистам.

3. Яку роль в період якобінської диктатури відіграв "Декрет про підозрілих"? Проведіть можливі історичні паралелі.

4. Які ідеї часів французької революції знайшли відображення в діяльності правоохоронних органів сучасної демократичної держави?

5. Чому Наполеон вважав головною справою свого життя не воєнні перемоги, а прийняття Цивільного кодексу?

5. Чому Маркс назвав Паризьку комуну "працюючою корпорацією"?

6. Продовжить заповнення таблиці (див.заняття 11).

7. Складіть схеми системи управління Францією у різні періоди французької революції. Червоним виділіть органи, що були спорідненими.

Опорні поняття: фельяни, жирондисти, якобінці, ебертисти, кордельєри, Установчі збори, Конвент, Комітет суспільного порятунку, Комітет суспільної безпеки, Трибунал, бонапартизм.

Теми рефератів:

- Якобінська диктатура. Революційний порядок управління.

- Державний лад Паризької Комуни. Соціально-економічні заходи.

- Перетворення державних органів охорони правопорядку у систему каральних установ за часів якобінської диктатури.

Л і т е р а т у р а :

Основна:

1. История государства и права зарубежных стран / Под ред. Жидкова О.А., Крашенинниковой Н.А. В 2-х ч. 1 Ч. – М.: НОРМА, 2004. – 624 с.

2. История государства и права зарубежных стран / К.И.Батыр, И.А. Исаев; под ред. К.И.Батыра. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 496 с.

3. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн.– Львів: Магнолія Плюс: Новий Світ-2000, 2005.– 480с.

4. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп. – К.: Атіка, 2004. – 616 с.

5. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 томах. Том 2. Современное государство и право / Под ред. Крашенинниковой Н. – М.: Норма, 2009. – 670 с.

6. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків: Право, 1999. – 416 с.

7. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права зарубежных стран. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986.

Додаткова:

1. Конституцiя України .- К. 1996.

2. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. –Харьков : Одиссей, 2003.

3. Законодательство Великой Французской революции //Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран.- М.1982.

4. Фюре Ф. Постижение французской революции . – СПб., 1998.

5. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. – М., 1999.

6. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1995.

7. Атоян О.М., Жданова В.Д., Татолі Т.В. Історія держави і права: короткий словник термінів. – Луганськ: РІО ЛІВС, 2000.

8. Іванов В.В. Принцип разделения властей в Конституции США 1787 г. и Конституции Франции 1791 г.: сравнительный анализ // Государство и право. – 2000. - № 12.

9. Крашенинников Н.А. Великая французская буржуазная революция и её первые конституционные акты // Вестник МГУ. Серия "Право". - 1989. - N 4.

10. Маркс К. Гражданская война во Франции // Маркс К. Энгельс Ф. Сочинения. -Т. 17. С. 339-348.

11. Сытин С.Л. Закон Ле Шапелье в оценке современников // Новая и новейшая история.- 1969. - N 4.

12. Гладышев А.В. Французская революция: взгляд из ХХI века // Вопросы истории : Ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2007. – № 10. – С. 66-73.

13. Медведев И. Предтеча Бонапарта // Исторический журнал : научно-популярный журнал. – Москва, 2007. – № 5. – С. 74-81.

14. Блуменау С.Ф. Французская политическая публицистика накануне Великой революции. Ж.-Г. Туре // Вопросы истории : ежемесячный журнал / ООО "Редакция журнала "Вопросы истории"; РАН. – Москва, 2010. – № 1. – С. 111-118.

15. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / Каф-ра междунар. частного и таможенного права Ин-та междунар. отношений Киевского нац. ун-та им. Т. Шевченко; Пер., комментарии и справочный аппарат В. Захватаева; Пер. с франц. В. Захвтаев; Предисловие: А. Довгерт, В. Захватаев; Отв. ред. А. Довгерт. – Киев : Истина, 2006. – 1008с.

16. Хряпінський П. Заохочувальні норми у Кримінальному кодексі Наполеона // Право України : юридичний журнал / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін. – Київ, 2008. – № 6. – С. 149-152.

Під час підготовки до семінарського заняття курсантам необхідно ознайомитися з основними документами, які були видані під час французької буржуазної революції: Декларацією прав людини та громадянина, Конституціями 1791, 1793, 1799, 1848 р.р. та проаналізувати їх. Під час відповідей на питання семінару слід спиратися на ці документи.

Під час підготовки до першого питання необхідно виділити основні причини революції, зазначити мету, яку мали класи та соціальні верства, що брали в ній участь: буржуазія бажала досягти свободи підприємництва, єдиної правової системи, політичних прав та свобод. Селяни сподівалися на ліквідацію феодальних відношень у селі, робітники - на ліквідацію цехового устрою. Етапи революції виділяються з урахуванням змін форми правління у Франції (конституційна монархія, жирондистська республіка, якобинська диктатура). Треба також враховувати, що протягом революції керівництво нею переходило до рук різних політичних течій (на першому етапі - фельянів, на другому - жирондистів, на третьому - якобинців). Під час висвітлення цього питання слід довести, спираючись на документи, що Конституція 1791 року була кроком назад у порівнянні з Декларацією прав людини та громадянина.

Відповідаючи на друге питання, треба зупинитися на причинах встановлення якобінської диктатури, дати оцінку, проаналізувати основні заходи якобінської влади. Слід також охарактеризувати структуру якобінського уряду, відзначивши компетенцію Національного конвенту, Комітету громадського порятунку та Комітету громадської безпеки, комісарів, якобінських клубів та ін. Аналіз Конституції 1793 р. надається у порівнянні з Конституцією 1791 р. Завершується розгляд питання висвітленням причин занепаду якобінської диктатури.

Складовою частиною відповіді є аналіз державного устрою Франції періоду Директорії, який було закріплено Конституцією 1795 р., що визначила принципами державного ладу «представницьке правління та розподіл влади». На конкретному матеріалі слід пояснити сутність кожного з цих принципів, маючи на увазі досить своєрідне уявлення Директорією принципу розподілу влади. Виходячи з політики Директорії, визначаються причини її нетривалого існування. У цьому питанні курсанти мають виділити особливості впливу каральних органів та їх революційних лідерів на формування державної політики Франції.

Під час підготовки до третього питання курсанти повинні визначити, які верства у Франції підтримували Наполеона Бонапарта та чому, виділити основні етапи цього приходу до влади (спочатку перший консул, потім - імператор). У відповідності до Конституції 1799 р. визначається вища законодавча влада в період консульства (Держрада, Трибунат, Законодавчий корпус), виконавча влада у центрі та на місцях. Необхідно показати ті зміни, які зазнав апарат державної влади в період проголошення імперії. Кажучи про Цивільний кодекс Наполеона, слід пам’ятати, що його значення визначається тим, що він втілював та розвивав державно-правові принципи, закріплені в Декларації прав людини та громадянина.

Четверте питання припускає висвітлення основних подій революції 1848 р. у Франції, аналіз Конституції 1848 р. у порівнянні з конституціями періоду французької буржуазної революції кінця XVIII ст., розкриття причин реставрації монархії у 1852 р. Бажано виділити загальні риси Першої та Другої імперії у Франції, їх особливості. Кажучи про загальні риси, слід виділити за основу обох імперій бонапартизм як форму диктатури великої буржуазії, що спиралася на воєнщину та лавірувала між класами, які борються.

Під час розгляду п’ятого питання, кажучи про державний устрій Паризької комуни, необхідно проаналізувати структуру органів державного управління, підкресливши, що комуна не відала розподілу влади, бо була водночас законодавчою, виконавчою та судовою владою. Виходячи з характеристики основних заходів Паризької комуни та загального характеру її політики, слід визначити, чи було можливе тривале існування такого унікального в історії того періоду державного механізму або занепад Комуни був закономірним.