Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія (роб. стац.)- 2011.doc
Скачиваний:
111
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Тема 1.5. Німецька класична філософія

    1. П л а н

  1. Німецька класична філософія як вершина новоєвропейської філософської думки.

  2. Трансцендентальний ідеалізм І.Канта.

  3. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля.

Основні поняття: діалектика, система, суб'єкт, об'єкт, a priori, a posteriori, річ - у -собі, явище, антиномія, абсолютна ідея, буття, мислення, сутність, поняття, протиріччя, синтез, заперечення заперечення, розвиток, розум практичний, розум теоретичний, категоричний імператив.

Германія у XVIII ст. Можливість неспівпадання соціально-економічного та духовного рівня та духовного розвитку країни. Німецька класична філософія як завершення новоєвропейської філософської класики. Головні проблеми та завдання німецької класичної філософії.

І.Кант. Життєвий шлях та спосіб життя. “Докритичний період” у творчості Канта, наукові надбання цього періоду. «Критика чистого розуму» та «коперніканський переворот» у гносеології. Аналітичні та синтетичні судження. Поняття «апріорі» і «апостеріорі». Вчення про апріорні форми чуттєвого споглядання. “Розум не здобуває свої закони (a priori) з природи, а наказує їх їй”. Чуттєвість і розум. «Річ- в-собі» і «явище» у філософії І.Канта. Феномени та ноумени. Дискусія про непізнавання речі-в-собі. Необхідність для людини категоріального освоєння світу. Коли ми пізнаємо об’єкт, то чи спроможні ми відокремити особливості об’єкта від особливостей нашого пізнання? Система антиномій чистого розуму. Гарно чи погано пахне предмет? Кант про можливості й межі спекулятивного теоретичного розуму. Чи є світ єдиним цілим? “Я підняв (заарештував) знання, щоб звільнити місце вірі”.

Моральна філософія І.Канта. Категоричний імператив як закон практичного розуму. Формалізм моральної філософії Канта. Свобода і обов’язок. “Поліцейська етика”. Проблема Бога і безсмертя душі. Три питання І.Канта.

Життєвий та творчий шлях Г.В.Ф.Гегеля. Тотожність мислення і буття як вихідний пункт філософії Гегеля. Світ як абсолютна ідея, що пізнає саму себе. Метод та система. Триадичність діалектичного розвитку (теза, антитеза, синтез). Логіка побудування гегелівської системи як логіка спору. «Енциклопедія філософських наук». Місце категорії «буття» у гегелівській системі. Г.Гегель про субстанцію - суб'єкт. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття. Наскільки обґрунтованими є гегелівські переходи від однієї категорії до іншої? Принципи діалектичного мислення. Вчення Гегеля про істину. Філософія природи та філософія духу.

Г.Гегель про «розумну дійсність». Філософія права Г.Гегеля. Етатизм Гегеля. Філософія історії Гегеля. Історія як процес розвитку самосвідомості поняття свободи. Роль всесвітньо-історичних особистостей. “всесвітня історія не є арена щастя”. Історичне та логічне у філософії Гегеля. «Хитрість розуму». Вчення про «абсолютний дух» та його ступені. Прибічники та супротивники Гегеля в новій та новітній європейській філософії.

Всесвітньо-історичне значення німецької класичної філософії.

Плани семінарських занять

Семінар №1. ТЕМА 1.1. Специфіка філософського знання

Мета: розкрити сутність філософії як теоретичної основи світогляду; визначити специфіку її предмету, особливості понятійно-категоріального апарату, встановити значення філософії для розвитку культури.

Опорні поняття: "світогляд", "світорозуміння", "світовідчуття", “світовідношення”, "міф", "релігія", "філософія", "філософська категорія", "філософська проблема", "наука".

ПЛАН

1.Світогляд: поняття, структура, функції, основні історичні типи.

2.Філософія як теоретичне ядро світогляду. Своєрідність філософського пізнання.

3.Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття.

4.Філософія і наука.