7. Аналіз рівня спеціалізації, його динаміки

Рівень спеціалізації – це основний показник який показує, який напрямок господарстві є розвинутий і на виробництві якої продукції спеціалізується п-во. Джером даних при визначенні даного показника являється форма №50, де відображено види продукції які реалізовуються, а також зазначено валовий дохід від реалізаці як по окремому виду продукції так і п-ву в цілому.

Для визначення рівня спеціалізації необхідно перевести грошовий вираз реалізованої продукції у відсоткове відношення виручки до загальної суми реалізації. Це необхідно для підстановки в формулу: К.С.= .

Прийнято вважати, що п-во є багато галузевим, коли даний показник не перевищує 0,20, зі слабким рівнем спеціалізаці – 0,21-0,30, із середнім 0,31-0,40,вищим середнього 0,41-0,50, високим 0,51-0,60 і зглибоким понад 0,60.

8.Аналіз складу, розміру і структури с/г угідь

Земля є основним елементом раціонального багатства і головним засобом у сільському господарстві. Тому раціональне використання земельних ресурсів має велике значення для розвитку національної економіки. Кожне підприємство має ефективно використовувати землю, бережно ставиться до неї, підвищувати її родючість, не допускати ерозії грунтів, заболочування, заростання бур'янами і т.д. Для цього проводиться глибокий аналіз у кожному господарстві. При аналізі складу угідь, та розміру і структури вивчаються показники, що характеризують види земельних угідь та їх площу в гектарах, визначається структура кожного виду угідь у відсотках до загальної земельної площі, дається оцінка структурних змін. Структура сільськогосподарських угідь вивчають і в абсолютних і у відносних показниках.

Джерелом даних для визначення вище названих показників є форма №50

9. Аналіз ефективності використання викор с/г угідь

Основними показниками, які приймаються при аналізі використання ріллі, є коефіцієнт використання ріллі, показники економічної оцінки оброблюваних сільськогосподарських культур, показники оцінки ефективності структура посівів та ін.. Коефіцієнт використання ріллі визначається як відношення площі ріллі, використовувані під посіви (посівна площа господарства), площі ріллі, наявної в господарстві. Коефіцієнт використання ріллі один в тому случи, якщо вся рілля використовується під посіви сільськогосподарських культур. Ефективне використання ріллі в чому визначається структурою посівних площ. Чим більша питома вага в структурі посівів найбільш ефективних культур, тим краще використовується рілля. Тому попередньо здійснюється оцінка економічної ефективності основних сільськогосподарських культур. Структура посівів повинна знаходиться в повній відповідності з виробничим напрямком господарства, його спеціалізацією, забезпечувати підвищення ефективності рослинництва, враховувати особливості грунту, клімату, забезпеченість господарства технікою і робочою силою. Кожному господарству доцільно підібрати найбільш вигідні культури, щоб отримувати з кожного гектара займаної площі найбільш кількість продукції при найменших затратах праці і коштів. Оцінку ефективності сільськогосподарських культур проводять роздільно за двома групами - товарному і кормовим культурам.