6. Опис установки і методика експерименту

Визначення конструкції складної насіннєочисної машини проводиться на її натурному зразку безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин для післяжнивного обробітку зерна вивчають біля стенда, користуючись комплектами плакатів.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити конструкцію складної насіннєочисної машини безпосередньо на робочому місці. Засвоїти послідовність підготовки її до роботи.

7.2. Біля стенда ознайомитись з робочими органами складної насіннєочисної машини та засвоїти принцип її роботи.

7.3. Засвоїти послідовність заміни решіт решітного стану машини та регулювання щіток.

7.4. Включити машину в роботу і прослідкувати технологічний процес її роботи.

7.5. Відрегулювати величину повітряного потоку аспірацій них систем та кута нахилу лотків трієрних циліндрів.

8. Зміст звіту

8.1. Накреслити схему складної насіннєочисної машини машини СМ-4.

9. Питання для самоконтролю.

9.1. З яких вузлів і механізмів складається машина СМ-4?

9.2. Технологічний процес роботи машини СМ-4.

9.3. Яка будова завантажувального транспортера?

9.4. Яка будова решітного стану?

9.5. Яка будова трієрів?

9.6. Яка будова повітряної очистки?

9.7. Яка будова механізму самопересування?

9.8. Перерахуйте регулювання машини СМ-4.

9.9. Підготовка машини СМ-4 до роботи.

9.10. Регулювання подачі матеріалу.

9.11. Регулювання повітряного потоку.

9.12. Вибір та встановлення решіт на машині СМ-4.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. –С. 323-326.

2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. –С. 358-384.

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. –М.: Агропромиздат, 1989. – С.307-310.

4. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін. –К.: Урожай, 1995. –С.164–168.

Лабораторна робота №24 спеціальні насіннєочисні машини

1. Мета роботи: вивчити будову, процес роботи та регулювання електромагнітної насіннєочисної машини і пневматичного сортувального стола. Ознайомитись з підготовкою машини до роботи.

2. Тривалість заняття – 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця: насіннєочисна машина СОМ-300, електромагнітна насіннєочисна машина ЕМС-1А, пневматичний сортувальний стіл ССП-1,5А, комплект плакатів, електронні ваги, ворох льону-довгунцю, мішкотара.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №5 машин для збирання і післяжнивного обробітку зерна кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Спеціальні насіннєочисні машини призначені для додаткової обробки, доочищення від важковідокремлюваного насіння бур’янів або сортування зерна і насіння різних культур, що пройшли попереднє очищення в повітряно решітних машинах і трієрах.

Електромагнітна насіннєочисна машина ЕМС-1Апризначена для очищення насіння конюшини, люцерни, льону та інших культур від бур’янів, що важко відокремлюються (повитиця, плевела, смолівка, берізка, подорожник, гірчак, волошки тощо).

Принцип роботи машини побудований на здатності насіння рослин, що входять у ворох і мають шороховату поверхню, затримувати на своїй поверхні спеціальний магнітний (залізний) порошок, внаслідок чого вони притягуються електромагнітним барабаном.

Вихідний матеріал повинен бути попередньо очищений на вітрорешетних та трієрних машинах.

Основою машини є зварений з кутників каркас, який служить також його опорою. На машині є два електродвигуни, які служать для приводу робочих органів з допомогою клинопасових, ланцюгових та шестеренчастого механізмів.

До робочих органів машини відносяться: приймальний бункер 1 для нерозділеного насіння з решетом (шнеком 2), дозатором і бачком для зволоження матеріалу, який підлягає очищенню; бункер 5 для подачі порошку зі змішувачем, який рухається переривчасто та шнеком 13; змішувальний жолоб 3 з двома лопатевими шнековими змішувачами 4; похилий піднімальний шнек 6; лотковий транспортер 7; електромагнітний барабан 8 з трьома вивантажувальними лотками. Машина обладнана вентилятором з п’ятьма відсмоктувальними і одним викидним трубопроводом та циклоном-порохозабірником.

Лотковий транспортер7 виготовлений з латуні, щоб запобігти намагнічуванню, здійснює коливні рухи. На лотку насіння розподіляється на два потоки і спрямовується по лотках у рівчакиелектромагнітного барабану8,

який складається з латунного циліндра (кожуха), що обертається і нерухомої осі, на якій встановлено дві котушки збудження з алюмінієвого дроту і три стальних сектори електромагніту, відокремлених один від одного кільцевими прокладками. При проходженні електричного струму по котушках між секторами виникає електромагнітне поле. В цих місцях кожуха барабана, що обертається, розміщено чотири кільцевих рифи, кожна пара яких створює рівчак. Для живлення обмоток електромагнітного барабана служить селеновий випрямляч, що змінює змінний стум (220 В) на постійний (12 В).

Під час технологічного процесу роботи машини насіннєвий матеріал подається в приймальний бункер 1, де на решетах з круглими отворами виділяються крупні домішки (за шириною). Насіння проходить через решета бункера і дисковий дозатор в змішувальний жолоб 3. Туди ж подається з резервуару вода (для зволоження матеріалу), а з бункера 5, шнеком 13, – магнітний (залізний) порошок, який перемішується з насінням у жолобі лопатоподібними шнеками-змішувачами 4.

Переважно машина працює без зволоження насіння. Його зволожують, зокрема, під час очищення конюшини і люцерни від подорожника і степового гірчаку для кращого покривання насіння бур’янів магнітним порошком. Для цього струмінь води спрямовують на диск, що, обертаючись, розбризкує її на дрібні краплини.

Після перемішування насіння з порошком, суміш піднімається вверх похилим шнековим транспортером 6 і подається на лотковий транспортер 7. Опускаючись по магнітному барабану, суміш піддається дії магнітного поля.

Гладкі насінини, які не набрали на себе магнітного порошку вільно скочуються у приймач 10 – вихід І (І сорт). Насіння бур’янів, укрите порошком, взаємодіє з магнітним полем, утримується на поверхні барабана в зоні дії цього поля і сходить пізніше, потрапляючи у вихід ІІІ (ІІІ сорт). Між виходами І і ІІІ сходить насіння, недостатньо вкрите порошком, – вихід ІІ (ІІ сорт), яке збирається і обробляється повторно.

Відходи збираються у бункер. Якщо з другого лотка (вихід ІІ) в бункер попадають культурні насінини їх повторно очищають. Порошок, що виходить в бункер з третього лотка (вихід ІІІ) можна використовувати повторно.

Металічний порошок та інші відходи відсмоктуються відцентровим вентилятором і збираються в циклон, який розміщений поза приміщенням.

В електромагнітній насіннєочисній машині ЕМС-1А регулюється:

1. Подача насіння – дисковим дозатором з діаметром отворів 18...24 мм;

2. Подача води – форсунками діаметром отворів 0,8; 1,0; 1,2; та 1,5 мм. Розхід води відповідно 2,0; 2,5; 3,5; та 5 кг/год;

4. Подача магнітного порошку – варіатором;

5. Якість розділення суміші – поворотом заслінок 11 та 12 лотків за допомогою важелів;

6. Очищення барабана від насіння і порошку – положенням щіток.

7. Натяг пасів та ланцюгів – натяжними роликами.

Насіннєочисна машина СОМ-300 має таке ж призначення, що і електромагнітна насіннєочисна машина ЕМС-1А. В основу роботи машини поставлений принцип розподілу компонентів суміші за властивостями поверхні та різних коефіцієнтів тертя її складових між собою і робочими органами машини.

Пересувна на рухомій рамі 5 з колесами машина СОМ-300 (рис. 24.2) має поздовжній прогумований транспортер 7 над яким розміщений бункер 9 для вороху, що підлягає очищенню та три поперечних полотняних транспортери 6 з бавовняними нитками.

На виході очищеного насіння з машини встановлені дільники 4 потоків окремих фракцій (сортів насіння і відходів), очисні щітки 3, лотки 2 для окремих фракцій та ємності 1 (передбачено також закріплення мішків) для них.

Під час роботи ворох із бункера 9 подається регульованим потоком на поздовжній транспортер 7. Ворох переміщується і піддається дії ниток поперечних транспортерів 6. Насіння І сорту (чисте насіння) переміщується транспортером 8 без зміщення (насіння має гладку поверхню і нитки просто ковзають по ній) і, очищуючись щітками 3, через лоток 2 потрапляє у ємність 1 (І). Фракцію ІІ складає насіння основної культури, що має подряпини чи пошкодження на своїй поверхні та частина важковідокремлюваних відходів. До фракції ІІІ потрапляють відходи, які мають нерівну, шорстку поверхню і частка насіння основної фракції (при обробітку сильно засміченого вороху). Фракції ІІ та ІІІ доцільно давати на повторне очищення до повного виділення чистого насіння основної культури.

В машині регулюється подача вороху з бункера 9 за допомогою заслінки 8, якою змінюють величину дозувальної щілини та інтенсивність дії на ворох ниток, закріплених на поперечних транспортерах 6 (це досягається переміщенням їх за висотою таким чином, що кінці ниток, які торкаються поверхні поздовжнього транспортера становили 10–15 мм).

Пневматичний сортувальний стіл ССП-1,5 (ПСС-2,5В)призначений для виділення із насіння важковідокремлюваних домішок і сортування насіння за основними ознаками: щільністю (питомою масою), властивостями поверхні, формою, розмірами та аеродинамічними властивостями. Очищуваний матеріал потребує попередньої обробки на повітряно-решітних машинах і трієрах. Може використовуватися в потокових лініях і самостійно.

Основними робочими органами машини ПСС-2,5В (рис. 24.3) є дека 2 і вентилятор 1, а основними складовими – рама, механізм регулювання кутів нахилу деки, механізм приводу деки, повітряна камера 5, вхідний фільтр, витяжний зонд, приймач фракцій.

Д

Рис. 24.3. Функціональна схема машини ПСС-2,5В

ека 2 має туго натягнену металеву сітку 3 (для сортування крупнонасінних культур) або сітку з тканинним покриттям (для обробки дрібнонасінних культур). Вона може бути нахилена відносно нижньої рамки у двох напрямках (поперечний і поздовжній кут нахилу 0...8°).

Дека приводиться в коливальний рух (амплітуда 0...8 мм, частота 6...10 Гц) самобалансувальним ексцентриковим механізмом приводу (частота обертання ексцентрикового вала 360...616 об/хв) від електродвигуна потужністю 1,1 кВт через клинопасовий варіатор і шатун.

Під час технологічного процесу роботи зерновий ворох через завантажувальну горловину надходить на сітчасту поверхню деки. Під дією коливань деки і повітряного потоку, який подається вентилятором крізь отвори діаметром 0,5...0,6 мм у сітчастому дні із повітряної камери, сипкий матеріал переходить у псевдокиплячий стан (набуває текучості і здатності розшаровуватися). Внаслідок розшарування важкі частинки розміщуються на сітчастій поверхні деки, взаємодіють з нею і за рахунок сил тертя та інерції рухаються у напрямку коливань, піднімаючись по поверхні деки в бік сходу І. Легкі частинки піднімаються на незначну висоту над сітчастою поверхнею деки (спливають), менше зазнають її дії і, отже, переміщуються в бік сходу ІІ. Найлегші частинки (верхній шар), які не входять у контакт з декою, стікають у нижній кут деки – вихід ІІІ. Проміжні шари входять у контакт з верхніми або нижніми шарами і розподіляються залежно від щільності у вихід відповідних приймачів.

Пневматичний сортувальний стіл може працювати за трьома технологічними схемами: очищення (схему використовують переважно для очищення насіння), очищення та сортування (схему використовують за наявності легких і важких домішок) і сортування (схему використовують тоді, коли насіння чисте від домішок і його треба розділити на дві фракції – важку і легку).

Технологічні регулювання машини.

1. Подачу зерна на деку регулюють шибером у завантажувальному лотоку при вимкнених вентиляторі та приводі деки, змінюючи шар зерна на поверхні деки під завантажувальним вікном: для крупнонасінних культур до 60 мм, для дрібнонасінних до 30 мм (наприклад, товщина шару 45...60 мм для середнього розміру зерна пшениці вважається нормальною).

2. Поперечний і поздовжній кути нахилу деки (0...8°) регулюють важільногвинтовими механізмами, змінюючи її положення відносно рами.

3. Амплітуду (0...8) коливань деки (2 мм для дрібного насіння і до 6 мм – для крупного) встановлюють переміщенням противаг механізму її приводу.

4. Частота коливання деки (6...10 Гц) залежить від частоти обертання ексцентрикового вала приводу 360...616 об/хв, яку встановлюють варіатором механізму піднімання електродвигуна.

5. Швидкість повітряного потоку регулюють заслінками на виході вентилятора за умови, що очищуваний матеріал буде у псевдокиплячому стані.

6. Залежно від потреби вихідних фракцій (І–ІІІ) змінюють положення заслінок приймача деки.