Лабораторна робота №22 ворохоочисні машини.

1. Мета роботи: вивчити будову, процес роботи і регулювання ворохоочисних машин. Ознайомитись з підготовкою їх до роботи.

2. Тривалість заняття – 1 академічна година.

3. Обладнання робочого місця: Ворохоочисна машина ОВП-20А, комплект плакатів.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №5 машин для збирання і післяжнивного обробітку зерна кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

С

10

амопересувний очисник вороху ОВС-25 (рис. 22.1) призначений для попереднього і первинного очищення від домішок зернового вороху колосових, круп’яних, зернобобових, кукурудзи, сорго і соняшнику. При встановленні певних пристроїв можна здійснювати попереднє очищення вороху насіння цукрових буряків і рицини. Очисник застосовують також для навантаження і перелопачування зерна.

Рис. 22.1. Функціональна схема очисника вороху ОВС-25

Машина складається з двох основних частин – повітряного і решітного очищення. Робочими органами є скребковий живильник, завантажувальний шнек, приймальна камера 10, вивантажувальний конвеєр очищеного зерна, шнек 8 фуражних відходів, механізм самопересування та електрообладнання, яке дає змогу працювати в ручному і автоматичному режимах. На завантажувальному конвеєрі встановлено електромеханічний пристрій вимкнення механізму самопересування і електродвигуна приводу завантажувального конвеєра при перевантаженні 25 % або забиванні.

Приймальна камера 10 розміщена в передній верхній частині між двома вертикальними повітряними каналами 1 і 3, які з’єднані з всмоктувальним каналом вентилятором. У верхній частині приймальної камери розміщується розподільний шнек 2, який забезпечує рівномірний розподіл зернового матеріалу за всією шириною камери.

У нижній частині приймальної камери змонтовано два живильних валики, які рівномірно подають зерно з камери в повітряні канали.

Для регулювання подачі зерна в повітряні канали під кожним живильним валиком встановлено спеціальний регулювальний клапан.

Механізм повітряного очищення складається з аспірацій них каналів 1 і 3, шестилопатевого вентилятора середнього тиску, осаджувальної камери 4 та інерційного пиловіддільника 6 з вивідним пневматичним конвеєром 7. Інерційний пиловіддільник відділяє значну частину відпрацьованого повітря, звільненого від легких домішок, без зниження швидкості повітряного потоку в пневматичному конвеєрі. В перехіднику між вентилятором і інерційним пиловіддільником встановлено заслінку регулювання швидкості повітряного потоку.

Механізм решітного очищення складається з двох решітних станів, в які встановлені решітні рами, що кріпляться спеціальними ексцентриковими затискачами. В рами вставлені чотири решета Б1, Б2, В і Г (на кожний решітний стан) під кутом 8° до горизонту розміром 790 × 990 мм. Комплект решіт становить 30 шт. з прямокутними отворами розмірами 1,5 × 1,2...4,5 × 3,2 мм і 16 – з круглими діаметром 3,6...10,0 мм.

За товщиною і шириною ворох розділяють на плоских і циліндричних решетах. Плоскі решета можуть мати прямокутні (рис. 22.2, б), круглі (рис.

Рис. 22.2. Розподіл насіння на решетах за поперечним перерізом:

а – основні розміри зернини; б і в – розподіл зерна за товщиною і шириною на решетах з прямокутними і круглими от-ворами: 1, 2 і 3 – зернина про-ходить крізь отвір; 4 – зернина не проходить крізь отвір; г – розподіл зерна за товщиною і шириною на решетах з три-кутними отворами: 1 і 3 – зер-нина проходитькрізь отвір; 2 – зернина не проходить крізь от-вір; д і е – плетені і ткані ре-шета.

22.2, в) і трикутні (рис. 22.2, г) твори. Решета бувають з отворами, пробитими в металевому листі, а також сітчасті – плетені (рис. 22.2, д) і ткані (рис. 22.2, е)

За шириною зерно розділяють на решетах з круглими отворами, а за товщиною – з прямокутними. Решета з прямокутними отворами мають більшу пропускну здатність, а з круглими – краще відокремлюють довгі та короткі домішки. Решета стандартизовані й мають номери.

Для очищення насіння гречки і такого, що має тригранну форму, застосовують решета з трикутними отворами (рис. 22.2, г), а для насіння льону – сочевицеподібними. При цьому відбувається розподіл за формою, одночасно за товщиною і шириною. Для калібрування насіння кукурудзи застосовують решета з круглими лункоподібними отворами і гофрованими решетами з продовгуватими отворами.

Під час коливального руху решета зернина на його поверхні займає різні положення. Якщо її розміри (ширина чи товщина) менші за розміри отворів решета, то така зернина пройде крізь отвір у решеті. Цю фракцію називають проходом. Найефективніша сепарація крупного і середнього насіння на решетах з прямокутними отворами відбувається з прискоренням 18...22 м/c², дрібного – 12...14 м/c². Зерна, які не пройшли крізь отвори, залишаються на поверхні решета, переміщуються по ньому і зсипаються з його поверхні. Цю фракцію називають сходом.

На машині ОВС-25 решето Б1 – розподільне з прямокутними отворами 2,2...3,0 мм завширшки (у комплекті є 2,2; 2,4; 2,6; 2,8; 3,0 мм), Б2 і Г – сортувальні, а В – підсівне. Решітні стани кріпляться шарнірно на вертикальних пружинних підвісках і приводяться в коливальний рух в поздовжньому напрямку через шатуни від головного ексцентрикового вала з амплітудою 7,5 мм і частотою 460 коливань за хвилину. Оскільки решітні стани коливаються в протилежних напрямках, інерційні сили, що виникають, зрівноважуються.

Механізм очищення решіт від застряглого в отворах вороху, встановлений під решетами, складається з чотирьох рядів щіток по шість у кожному ряду. Щітки приводяться в коливальний рух від вала приводу щіток через шатуни і важелі з амплітудою 128 мм і частотою 35 коливань за хвилину.

Під час технологічного процесу ворох скребковим конвеєром живильника забирається з бурта і завантажувальним шнеком подається в приймальну камеру. Далі розподільним шнеком 2 (див. рис. 2.21) розподіляється по ширині камери 10, розподільником поділяється на дві рівні частини, які спрямовуються у два аспіраційні канали 1 і 3. Повітряним потоком у цих каналах із вороху виділяються легкі домішки і направляються в осаджувальну камеру 4, де відокремлюються крупні домішки, а дрібні потрапляють в інерційний пиловіддільник 6, звідки пневматичним конвеєром 7 видуваються назовні. Зерно і важкі домішки з кожного аспіраційного каналу надходять на решета Б1 верхнього і нижнього решітних станів, які приводяться в коливальний рух. Решето Б1 поділяє матеріал на дві рівні за масою фракції: проходом – дрібніша частина зерна і дрібні домішки, сходом – крупніша частина зерен і крупні домішки, що потрапляють на решето Б2, на якому прохід складає очищене зерно, а схід – крупні домішки. Прохід з решета Б1 потрапляє на решета В і Г, які мають однакові отвори, де проходом відокремлюється дрібна фракція (підсів, щупле і травмоване зерно). Схід з решета Г – очищене зерно (насіннєвий матеріал) об’єднується з проходом решета Б2 і надходить до приймача, з якого шнеком подається у вивантажувальний конвеєр. Крупні домішки – з осаджувальної камери, схід з решета Б2 і дрібні домішки – прохід через решета В і Г, відводяться шнеком 8 в бурт фуражних відходів. У результаті роботи машини отримують чисте зерно, фуражні відходи і легкі домішки.